Злочини проти життя та здоров’я особи

Contents

Злочини проти життя та здоров’я особи

Злочини проти життя та здоров'я особи

Злочини проти життя та здоров’я особи. Стаття 115. Умисне вбивство. 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, —

карається позбавленням волі на строк від семи до п’ятнадцяти років.

2. Умисне вбивство:

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу;

14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

{Стаття 115 із змінами, внесеними згідно із Законами № 270-VI від 15.04.2008, № 1707-VI від 05.11.2009

Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого, —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 117. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, а також у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, —

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Стаття 119. Вбивство через необережність

1. Вбивство, вчинене через необережність, —

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Стаття 120. Доведення до самогубства

Злочини проти життя та здоров'я особи1. Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або систематичного приниження її людської гідності, —

карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. Злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Те саме діяння, вчинене щодо особи, яка перебувала в матеріальній або іншій залежності від винуватого, або щодо двох або більше осіб, —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Злочини проти життя та здоров’я особи

3. Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо воно було вчинене щодо неповнолітнього, —

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Злочини проти життя та здоров’я особи.

Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження

1. Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого, —

карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років. Злочини проти життя та здоров’я особи.

{Стаття 121 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009} Злочини проти життя та здоров’я особи.

Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, —

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Ті самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, —

караються позбавленням волі від трьох до п’яти років. Злочини проти життя та здоров’я особи.

{Стаття 122 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009} Злочини проти життя та здоров’я особи.

Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання

Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, —

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.Злочини проти життя та здоров’я особи.

Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, —

карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.Злочини проти життя та здоров’я особи.

Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження

1. Умисне легке тілесне ушкодження —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Злочини проти життя та здоров’я особи. Злочини проти життя та здоров’я особи.

2. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності, —

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. Злочини проти життя та здоров’я особи

{Стаття 125 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008} Злочини проти життя та здоров’я особи.

  1. Стаття 126. Побої і мордування

    1. Умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, —

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

    2. Ті самі діяння, що мають характер мордування, вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, —

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    {Стаття 126 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}

  2. Стаття 127. Катування

    1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб —

    карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, —

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

    {Стаття 127 в редакції Законів № 2322-IV від 12.01.2005, № 270-VI від 15.04.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}

  3. Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження

    Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження —

    карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

  4. Стаття 129. Погроза вбивством

    1. Погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, —

    карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи або з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, —

    карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

    {Стаття 129 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1707-VI від 05.11.2009}

  5. Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

    1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, —

    карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, —

    карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, —

    караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

    4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, —

    карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

  6. Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

    1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або іншим працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, —

    карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження двох чи більше осіб, —

    карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби

    Розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, —

    карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

  7. Стаття 133. Зараження венеричною хворобою

    1. Зараження іншої особи венеричною хворобою особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, —

    карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, —

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

    3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, —

    караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    Стаття 134. Незаконне проведення аборту

    1. Проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти, —

    карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

    2. Незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої, —

    карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    Стаття 135. Залишення в небезпеці

    1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов’язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, —

    карається обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Ті самі дії, вчинені матір’ю стосовно новонародженої дитини, якщо матір не перебувала в обумовленому пологами стані, —

    караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

    3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, —

    караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

  8. Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані

    1. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження, —

    караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців.

    2. Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам —

    караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

    3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть потерпілого, —

    караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

    {Стаття 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}

    Стаття 137. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей

    1. Невиконання або неналежне виконання професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх внаслідок недбалого або несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило істотну шкоду здоров’ю потерпілого, —

    карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    {Абзац другий частини першої статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010}

    2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, —

    караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    {Частина друга статті 137 в редакції Закону № 2556-VI від 23.09.2010}

    Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність

    Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, —

    карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

    Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником

    1. Ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов’язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, —

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років.

    2. Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть хворого або інші тяжкі наслідки, —

    карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    {Стаття 139 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}

    Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником

    1. Невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, —

    карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

    2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, —

    карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Стаття 141. Порушення прав пацієнта

    Проведення клінічних випробувань лікарських засобів без письмової згоди пацієнта або його законного представника, або стосовно неповнолітнього чи недієздатного, якщо ці дії спричинили смерть пацієнта або інші тяжкі наслідки, —

    карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    {Стаття 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 270-VI від 15.04.2008}

    Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною

    1. Незаконне проведення медико-біологічних, психологічних або інших дослідів над людиною, якщо це створювало небезпеку для її життя чи здоров’я, —

    карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього, двох або більше осіб, шляхом примушування або обману, а так само якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я потерпілого, —

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини

    1. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини —

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    2. Вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації —

    карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебувала в безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, —

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    4. Незаконна торгівля органами або тканинами людини —

    карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

    5. Дії, передбачені частинами другою, третьою чи четвертою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або участь у транснаціональних організаціях, які займаються такою діяльністю, —

    караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Стаття 144. Насильницьке донорство

    1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у людини з метою використання її як донора —

    карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи без такого.

    2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного, —

    караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

    3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу, —

    караються позбавленням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці

    Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, —

    карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

  9. В Харькове наркозависимого мужчину осудили за грабеж
    По информации пресс-службы областной прокуратуры, приговором Орджоникидзевского районного суда Харькова 28-летний наркозависимый житель города признан виновным в грабеже, совмещенным с насилием; разбойном нападении с причинением тяжких телесных повреждений и покушении на умышленное убийство из корыстных побуждений (ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 УК Украины).
    По словам начальника управления прокуратуры области Татьяны Сотниковой, мужчина приговорен к 14 годам лишения свободы с конфискацией имущества.
    Как уточнили в прокуратуре, в мае прошлого года молодой человек, находясь в состоянии наркотического опьянения, пришел к своей знакомой, чтобы раздобыть деньги на очередную «дозу». Он предложил ей купить пылесос или мобильный телефон. Женщина не захотела. Тогда он попросил одолжить денег, но и в этом ему отказали. Это разозлило мужчину.
    «Он схватил кухонный нож и более 10 раз ударил женщину по рукам требуя отдать ему золотые украшения. Потерпевшая сняла с себя все драгоценности и пыталась убежать. Однако наркоман схватил ее, ударил ножом в грудь и потребовал код от домашнего сейфа. Напуганная жертва сказала злоумышленнику все, что он хотел знать. Пока нападающий открывал сейф и забирал оттуда 17 тыс. грн. Женщине удалось выбежать из квартиры и позвать на помощь. Ее услышали соседи и позвонили в скорую помощь и милицию», — сказали в пресс-службе.
    Преступнику удалось скрыться с места преступления, однако вскоре был задержан.
    Кроме того, во время досудебного расследования стало известно, что в марте он напал на пожилую женщину, избил ее, вырвал сумочку, в которой находился мобильный телефон и деньги, и скрылся.
    Сейчас приговор суда не вступил в силу, в связи с апелляционным обжалованием сторонами.

  10. Прокуратура обжаловала приговор суда, оправдавшего жителя Кременчуга, который травмировал врача.
    В связи с несоответствием выводов суда фактическим обстоятельствам уголовного производства и существенным нарушением требований УПК.
    Прокуратура города Кременчуга внесла апелляционную жалобу на приговор Автозаводского районного суда от 10 ноября текущего года, которым было оправдано местного жителя, который обвинялся в совершении преступления по ч. 1 ст. 122 УК Украины (умышленное средней тяжести телесное повреждение). Об этом сообщил прокурор отдела поддержания государственного обвинения в суде прокуратуры области Артем Пархоменко.
    «Прокуратура просит отменить приговор суда первой инстанции в связи с несоответствием выводов суда фактическим обстоятельствам уголовного производства и существенным нарушением требований Уголовно-процессуального кодекса Украины, а также назначить гражданину наказания в пределах позиции государственного обвинителя в суде первой инстанции — один год лишения свободы с применением ст. 75 УК Украины — один год испытательного срока », — отметил Артем Пархоменко.
    Напомним, в апреле 2012 года кременчужанин, придя навестить свою мать в терапевтическое отделение 1-й городской больницы Кременчуга и ознакомившись с жалобой на нее, поступившей от других пациенток, отказался возвращать документ администрации больницы. А когда заведующая отделением попыталась забрать ее, он ударил женщину по руке, причинив ей телесные повреждения.
    Рассмотрев все материалы дела, Автозаводский суд пришел к выводу, что стороной обвинения не предоставлены достаточные доказательства виновности мужчины в совершении преступления, которые ему инкриминируются. Кроме того, суд считает, что исчерпаны возможности такие доказательства получить.
    В связи с этим, суд принял решение считать мужчину в предъявленном обвинении невиновным и оправдать в связи с недоказанностью его вины в этом преступлении.