Юрисдикційні питання оскарження

Юрисдикційні питання оскарження Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Досудове слідство Харків, харківська область 0679331668 0668243914

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій

Юрисдикційні питання оскарження висновків ОМС з питань вирішення земельних спорів

Юрисдикційні питання оскарження

Юрисдикційні питання оскарження

Скасування висновку узгоджувальної комісії з питань вирішення земельних спорів

Сільради яким погоджено встановлені зовнішні межі земельної ділянки

Постанова від 13 червня 2018 року Справа № 583/2715/16-ц Провадження №

14-174цс18

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838825

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом, у якому

просили визнати незаконним та скасувати висновок узгоджувальної комісії з

питань вирішення земельних спорів СільрадИ (далі — Комісія) від 04 квітня

2016 року, яким погоджено встановлені зовнішні межі земельної ділянки за

адресою: АДРЕСА_1 відповідно до виготовленої ПП «Бюро землевпорядного

проектування» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж

земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_5 під час розгляду справи №

583/669/15-ц у судовому засіданні надала висновок Комісії від 04 квітня 2016

року, яким погоджено визначені та встановлені у 2016 році нові зовнішні межі

належної їй земельної ділянки по АДРЕСА_1

При цьому позивачі вказали, що спірний висновок Комісія підготувала з

порушенням вимог законодавства, оскільки вони як зацікавлені особи не були

повідомлені про час і місце розгляду заяви ОСОБА_5, не знайомилися з

відповідними матеріалами та не були залучені до роботи Комісії, як і не були

залучені до розгляду вказаного питання спеціалісти.

Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зауважили, що Комісія не мала права

вирішувати спір між ними та ОСОБА_5 щодо збільшення площі її земельної

ділянки за рахунок здійсненої нею новобудови. При цьому заново сформована

та узгоджена Комісією земельна ділянка з іншою площею та конфігурацією

свідчить про повторний розгляд земельного питання, яке вже було вирішено у

1997 році, та порушує їх права як власників суміжних земельних ділянок, що

розташовані по АДРЕСА_2

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою.

Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція — це інститут права, який покликаний розмежувати між

собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види

судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом

умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого

виду судочинства, є суб’єктний склад правовідносин, предмет спору та характер

спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким

критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому

розглядається визначена категорія справ.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що рішенням Сільради від 11

листопада 2015 року утворено Комісію та затверджено Положення про

узгоджувальну комісію з питань вирішення земельних спорів (далі —

Положення) (т. 1 а. с. 66-69).

За змістом пунктів 2.1, 2.6 Положення земельні спори розглядаються Комісією

на підставі поданої заяви однією зі сторін у місячний термін з дня надання

подання заяви. Комісія приймає рішення з вирішення земельного спору по

суті. Рішення викладається у вигляді висновку Комісії, який вступає в силу з

моменту його прийняття.

У зв’язку з відсутністю згоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як суміжних

землевласників на погодження (встановлення) меж земельної ділянки

ОСОБА_5,Комісія прийняла рішення, викладене у формі висновку від 04

квітня 2016 року, яким запропонувала погодити зовнішні межі земельної

ділянки ОСОБА_5 (т. 1, а. с. 12).

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України (у редакції, чинній на час

розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має

право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом

прав, свобод чи інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ

передбачено в статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи

в судах першої та апеляційної інстанцій): суди розглядають у порядку

цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або

оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових,

земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім

випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого

судочинства.

Аналогічну норму закріплено й у частині першій статті 19 ЦПК України (у

редакції від 03 жовтня 2017 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України (у редакції, чинній

на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій) юрисдикція

адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема

спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо

оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів

індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень»

позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню

посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАСУкраїни).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи

юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого

самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є

перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб),

прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських

функцій.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів

можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних

повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності

Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового

провадження.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах

є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі й обов’язок суб’єкта

владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як

визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер)

спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних

судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме

цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи

немайнового особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або

загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового,

конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений

законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому

випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели

управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Аналіз змісту статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (у редакції,

чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій) у

сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про

розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних

справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно

формального критерію — визначення суб’єктного складу спірних правовідносин

(участь у них суб’єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для

правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких

виник спір.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та

апеляційної інстанцій, установивши, що звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4

пов’язане із захистом права кожної з них на земельну ділянку, стосується

перевірки законності розпорядчих дій Комісії як органу Сільради, що пов’язані

з подальшим володінням, користуванням ОСОБА_5 земельною ділянкою,

визначеною згідно із розробленою ПП «Бюро землевпорядного проектування»

технічною документацією із землеустрою щодо встановлення її меж, тобто

суміжного землекористування, дійшли правильного висновку про розгляд

даної справи в порядку цивільного процесуального судочинства як такої, у якій

відсутні ознаки публічно-правового спору.

Також Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком судів

попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для віднесення цієї

справи до справ адміністративної юрисдикції.

Визнання протиправним та скасування рішення селищної ради,

яким затверджено протокол депутатської комісії з питань земельних ресурсів,

раціонального природокористування та охорони навколишнього природного

середовища про встановлення межових знаків між земельними ділянками

Постанова від 16 травня 2018 року Справа № 147/286/17

Провадження № 11-418апп18

http://reyestr.court.gov.ua/Review/74263071

Через спір щодо встановлення межі між земельними ділянками ОСОБА_5,

правонаступником якої є ОСОБА_4, та ОСОБА_3, позивач у 2010 році

звернувся до Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької

області із заявою щодо вирішення цього спору шляхом встановлення межі між

земельними ділянками та закріплення її межовими знаками.

За результатами розгляду вказаної заяви складено протокол депутатської

комісії з питань раціонального природокористування та охорони

навколишнього середовища від 26 травня 2010 року «Про встановлення

межових знаків між земельною ділянкою ОСОБА_3 та земельною ділянкою

ОСОБА_5», який у подальшому затверджено оскаржуваним рішенням.

До адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та

бездіяльність суб’єкта владних повноважень, що виникають у зв’язку зі

здійсненням таким суб’єктом владних управлінських функцій, крім випадків,

коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок

судового провадження.

Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС, які

закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять

публічно-правового спору та суб’єкта владних повноважень, а також межі

юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб’єктний склад.

Участь суб’єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою класифікації

спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб’єкта

владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим

та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з’ясувати, у

зв’язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального

кодексу України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових

рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо

захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що

виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням,

дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які вона вважає

неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення

цивільних правовідносин, мають майновий або пов’язаний з реалізацією її

майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання

незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних

прав та інтересів.

З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спірні

правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем

і третьою особою) не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення,

скільки щодо встановлення межі між земельними ділянками.

Таким чином, суди попередніх інстанції, ураховуючи суть спірних

правовідносин та їх суб’єктний склад, дійшли обґрунтованого висновку про

закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що вона не підлягає розгляду в

порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися судами цивільної

юрисдикції.

Автор: Юридическая помощь, защита

Юридическая помощь, юридическая защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности: по делам о преступлении против собственности; по делам о преступлении в сфере незаконного оборота наркотических веществ и пр. Юридические онсультации бесплатно и не ограничено во времени. Составление и подача процессуальных документов любой сложности в суды всех инстанций от суда первой инстанции, до суда апелляционной и кассационной инстанции. ВСУ, ЕСПЧ. Представительство интересов в суде, прокуратуре, полиции. Юридическая консультация адвоката, юриста в гражданско правовых и уголовно правовых правоотноршениях