Исковое заявление в суд

Участие в гражданском процессе физического лица

Исковое заявление в суд  на выплату алиментов

Исковое заявление в суд.

Исковое заявление в суд

Составить и подать исковое заявление в суд на выплату алиментов для вас смогут сделать наши специалисты ( юристы и адвокаты с

опытом работы в отрасли около тридцати лет ) через этот сервис на сайте http://barvinoknet.com.ua  в сети интернет.

Про алименты без расторжения брака здесь. Исковое заявление в суд.

В ст.141 Семейного кодекса Украины родители имеют равные права и обязанности по отношению к ребенку.

Содержание ребенка – это обязанность, возложенная на каждого из супругов, независимо от того, с кем из них проживает ребенок. Исковое заявление в суд.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Но право подачи иска о взыскании алиментов принадлежит тому из супругов, с которым остался проживать ребенок, поскольку априори подразумевается, что именно он содержит ребенка. Отдельно проживающий

супруг может выплачивать алименты добровольно. Исковое заявление в суд.

Добровольные выплаты

Существует несколько способов добровольной выплаты. Первый путь это когда супруг пишет заявление на предприятии, на котором работает и бухгалтерия предприятия отчисляет указанную сумму из заработной платы. Исковое заявление в суд.

Размер алиментов будет указан в заявлении – либо по соглашению сторон либо по мнению одного из супругов.Также, можно перечислять почтой наличные средства или передавать их из рук в руки «под расписку», а самый «правильный» через банковскую карточку или расчетный счет. Исковое заявление в суд.

Подать в суд иск о взыскании алиментов и получать их в принудительном порядке, если он посчитает сумму недостаточной, любой из супругов, по умолчанию, содержащий ребенка. Исковое заявление в суд.

Нотариально заключенный договор между супругами, в котором указываются размер алиментов и порядок выплаты позволяет решить вопрос о алиментах вне судебного разбирательства.

В этом случае получатель алиментов может подать в суд только если плательщик алиментов прекратит выплаты, нарушив условия договора или если получатель посчитает, что указанного размера алиментов стало недостаточно и договориться об их увеличении сторонам не удалось.

Но увеличение размера алиментов должно быть обосновано существенными обстоятельствами, которых не существовало на момент заключения договора, чтобы суд посчитал их аргументированными и удовлетворил исковые требования. Исковое заявление в суд.

Расторжение брака и алименты

Право на взыскание алиментов на содержание ребенка юридически никак не связано с иском о расторжении брака, хотя в основном действительно такие иски наиболее часто подаются вместе с иском о расторжении

брака либо сразу после расторжения, так как отношения сторон ухудшаются, стороны перестают вести совместное хозяйство, прекращают ведение совместного бюджета. Исковое заявление в суд.

То есть, подать иск о взыскании алиментов можно как в период брака, так и через несколько лет после его расторжения, основной юридический критерий – не то, расторгнут ли брак официально, а то, с кем из супругов

проживает ребенок и участвует ли в его содержании добровольно супруг, проживающий отдельно. Если не участвует – суд может обязать его это сделать, взыскав алименты в доле от дохода или в твердой сумме.

В каком размере взыскиваются алименты на содержание ребенка? Исковое заявление в суд.

Алименты на содержание ребенка могут быть взысканы в проценте от дохода ответчика ( родителя, проживающего отдельно ) либо в твердой сумме. Исковое заявление в суд.

На любом этапе гражданского процесса мы сможем составить для вас процессуальные документы связанные с  алиментами на детей, одного или нескольких.

Юридическая помощь при определении места жительства ребенка, лишении родительских прав, определении отцовства либо материнства в любой стадии процесса в суде может быть оказана вам, при этом  происходит подписание договора на оказание услуг и предоставление всех отчетных документов.

Исковое заявление в суд: 8 комментариев

  1. Алименты и их взыскание по исполнительному листу это наша специализация.

  2. Стаття 1. Завдання Сімейного кодексу України

    1. Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов’язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов’язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів.

    2. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:

    зміцнення сім’ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

    утвердження почуття обов’язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім’ї;

    побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

    забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

  3. Стаття 2. Учасники сімейних відносин, які регулює Сімейний кодекс України

    1. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

    2. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

    3. Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім’ї, визначеними у ньому.

    4. Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням.

  4. Стаття 3. Сім’я

    1. Сім’я є первинним та основним осередком суспільства.

    2. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

    Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

    Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

    3. Права члена сім’ї має одинока особа.

    4. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

  5. Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів

    1. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

    2. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.

    Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є:

    1) встановлення правовідношення;

    2) примусове виконання добровільно не виконаного обов’язку;

    3) припинення правовідношення, а також його анулювання;

    4) припинення дій, які порушують сімейні права;

    5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;

    6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;

    7) зміна правовідношення;

    {Частину другу статті 18 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

    8) визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

    {Частину другу статті 18 доповнено пунктом 8 згідно із Законом № 524-V від 22.12.2006}

  6. Стаття 40. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду

    1. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка.

    Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

    2. Шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності.

    Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім’ї та набуття прав та обов’язків подружжя.

    3. Шлюб не може бути визнаний недійсним, якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю.

  7. Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду

    1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:

    1) між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п’ятою статті 26 цього Кодексу;

    {Пункт 1 частини першої статті 41 в редакції Закону № 3250-IV від 20.12.2005}

    2) між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею;

    3) з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків;

    4) з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб.

    2. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд бере до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення.

    3. Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі вагітності дружини або народження дитини у осіб, зазначених пунктами 1, 2, 4 частини першої цієї статті, або якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.

  8. Стаття 42. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним

    1. Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.