Судья из Харькова и верховенство права

Судья из Харькова. Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область. Представительство интересов участника процесса в уголовном, гражданском деле, помощь при экспертизе, свидетелям, потерпевшим. Составление, подача процессуальных документов в суд, +38 066 824 39 14, +38 066 824 39 14

Закон Украины О высшем совете правосудия

Contents

Судья из Харькова, верховенство права в цитатах

Судья из Харькова

Судья из ХарьковаПравовладдя, також верхове́нство пра́ва — це фундаментальний правовий принцип і правова доктрина,

яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за

порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.

Верховенство права різко контрастує з ідеєю, що правитель, законодавець може бути вище закону, що було особливістю римського права, радянського права, нацистського права, та деяких інших правових систем.

Только факты и чужое мнение, все подвергается сомнению, думайте сами…

Давление на судью из Харькова «из за» прокуратуры

Елена Заичко повторно заявила о вмешательстве в профессиональную деятельностьПрокуратура продолжает оказывать давление на харьковскую судью

Второго февраля в Высший совет правосудия поступило дополнение к заявлению судьи Харьковского окружного административного суда Елены

Заичко о вмешательстве в профессиональную деятельность от 29 января 2018 года.

Судья сообщает, что 30 января, в день судебного заседания, Прокуратура Харьковской области обратилась в Харьковский окружной административный суд с заявлением об ознакомлении с материалами данного дела.

Проведение следственных действий в день и, возможно, во время рассмотрения дела, Елена Заичко расценивает как давление на суд при осуществлении ним правосудия.

Также судья Харьковского окружного административного суда считает, что создание атмосферы страха за собственные решения среди представителей

судебной ветви власти не способствует повышению авторитета правосудия и его осуществлению на основах независимости от любого незаконного влияния, давления или вмешательства.

«Судебно-юридическая газета» 

В продолжение к первому сообщению, второе…

Судьей из Харькова интересуются…

Судья из ХарьковаЕлена Заичко считает повестки из прокуратуры и действия СБУ вмешательством в профессиональную деятельность. СБУ заинтересовалась имуществом харьковской судьи.

29 января в Высший совет правосудия поступило обращение судьи Харьковского окружного административного суда Елены Заичко о вмешательстве в профессиональную деятельность.

Причина — повестки для участия в уголовном производстве в качестве свидетеля, подписанные прокурором отдела процессуального руководства

Управления процессуального руководства в уголовных производствах следователей региональной прокуратуры Харьковской области.

Елена Заичко рассматривала административное дело по иску к Главному управлению ГФС в Харьковской области и удовлетворила требования ООО

«Промспец Комплект» об отмене налоговых сообщений, решений и обязательств совершить определенные действия в полном объеме, однако решение так и не

вступило в силу из-за рапорта сотрудника СБУ и открытия данного уголовного производства.

Судья отмечает, что повестки прокуратуры являются незаконными, поскольку нарушают ч.2 ст.364 и ч.2 ст.375 УК Украины, а также ч.3 ст.228 КАС Украины:

судьи не имеют права разглашать ход обсуждения и принятия решения в совещательной комнате.

Также Елене Заичко стало известно о деятельности сотрудника Службы безопасности Украины в Харьковской области, который 3 января собирал

информацию об имущественном положении судьи вне рамок уголовного производства, внесенного в Единый реестр досудебных расследований на следующий день, 4 января.

Судья Харьковского окружного административного суда считает данные действия сотрудников прокуратуры Харьковской области и Службы

безопасности Украины в Харьковской области вмешательством в профессиональную деятельность.

Законність Судья из Харькова

Існує консенсус щодо стрижневих елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є:

законність – включно з прозорою, підзвітною та демократичною процедурою запровадження приписів права;

юридична визначеність;

заборона свавільності;

доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах – включно із судовим контролем щодо адміністративних актів;

поважання людських прав; і

недискримінація та рівність перед законом.

Правовладдя — система правового і суспільного устрою, де природні права і свободи людини знайшли законодавче закріплення, визнані найвищою цінністю

суспільства, а їх забезпечення стає пріоритетом держави, де сама влада перебуває під контролем закону, обмежується правом, а саме право створює таку

истему правовідносин, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників.

В Україні принцип правовладдя (верховенства права) закріплений у ч. 1 ст. 8 Конституції.

Термін використовується з 17 століття, хоча сама концепція значно старіша. Наприклад, грецький філософ Арістотель сказав: «Закон повинен правити».

«Верховенство права» чи «правовладдя»? Судья из Харькова

Український вчений О. М. Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, розглядає принцип «верховенства права» як принцип

«верховенства законів природного права», заперечуючи таким чином позитивістський підхід, згідно з яким визнається верховенство законів,

сформульованих відповідно до волі і свідомості людей. Роль волі і свідомості має зводитися лише до відкриття і законодавчого закріплення законів природного права.

Самостійного значення принцип верховенства права набуває, коли ми розрізняємо закон і право; поза лоном доктрини природного права цей принцип існувати не може (А. С. Довгерт).

Розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі, обмежувати свободу та рівність осіб.

Коротко співвідношення понять «право» та «закон» можна виразити через співвідношення відповідно змісту й форми.

Фундаментальним дослідженням проблематики верховенства права є праця Сергія Головатого «Верховенство права: Монографія: У 3- кн.» (2006 р.), в якій запропоновано як відповідник англійського поняття «the rule of law» двослівний український вираз «верховенство права» замінити на однослівний — «правовладдя».

27 червня 2016 року в Києві за участі президента Венеційської комісії Джаннні Букіккіо відбулась Національна презентація документа «Rule of Law Checklist» у перекладі українською як «Мірило правовладдя».

Підстави для переходу до терміну «правовладдя» Судья из Харькова

Підставами для переходу від двослівного «верховенство права» до однослівного «правовладдя» як відповідника англійського «the rule of Law» були кілька чинників:

По ухваленні Конституції України вітчизняні вчені вдались до пояснення сутності поняття «верховенство права» в спосіб «поелементного аналізу» змісту

кожного із компонентів двослівного виразу, а не шляхом з’ясування сутності поняття як цілого, тобто нерозкладного. Прикладом такого підходу була

пропозиція «встановити, по-перше, яке явище відображається поняттям „право“, і, по-друге, у чому полягає верховенство цього явища».

Вислів «Верховенство права» лексично є близьким до одного з базових елементів позитивістської доктрини права у вигляді поняття «верховенство закону», що, своєю чергою, спричиняло ототожнення обох понять. Як приклад — теза про те, що «принцип верховенства права має вираз верховенства закону».

Ще одним поширеним напрямком тлумачення сутності поняття «верховенство права» у вітчизняній науці виявився підхід, за якого воно визнавалось або як

«необхідна ознака», або як «основоположний принцип», або як «частина характеристики» іншого поняття — «правової держави».

Тут мало місце перехрещування двох цілком самостійних правничих концепцій, тоді як «верховенство права» та «правова держава» історично ніколи не були і матеріально не є структурно взаємопов’язаними.

З огляду на те, що хибність тлумачення вітчизняними науковцями двослівного поняття «верховенство права» як відповідника англійського поняття»the rule of

law» у наслідку істотно спотворювало його сутність як нерозкладного, в монографії «Верховенство права» було запропоновано застосовувати український

однослівний відповідник: правовладдя — як категоричне й однозначне заперечення будь-якого прояву свавільного й егоїстичного людиновладдя (стор. 1664—1665).

Такий однослівний термін: Судья из Харькова

усуває спокусу «поелементного» аналізу, яка виникає внаслідок застосування двослівного виразу, органічно вписується в українську правничу терміносистему:

його побудовано відповідно до наявної в сучасній українській мові словотвірної моделі (пор. також: народовладдя, двовладдя, безвладдя, самовладдя тощо).

Термін «правовладдя» дає можливість зберегти два змістовних складники його англомовного прототипу, де rule — влада, law — право.

Пропозиція замінити українську двослівну фразу «верховенство права» однослівним терміном «правовладдя» також ґрунтується на практиці

конституційного текстотворення в таких новопосталих демократіях, що проголосили свою незалежність на теренах колишньої комуністичної Югославії.

В їхніх конституціях містяться фрази, що є дослівним перекладом англійського the rule of law відповідними офіційними (державними) мовами, які як слов’янські

мови є близькими до української: владванина права (конституції Сербії, а також Боснії та Герцеґовіни), vladavina prava (конституції Хорватії, Чорногорії), владееньето на правото (Конституція Македонії).

Просування терміну Судья из Харькова

Після виходу в світ монографії «Верховенство права» (2006) її автор Сергій Головатий продовжував просувати ідею заміни українського двослівного відповідника англійського the rule of law однослівним — правовладдя.

Хибне тлумачення терміну «верховенство права» Судья из Харькова

У вітчизняній науковій доктрині було запропоновано дуже близький до ідеї «поелементного» аналізу метод етимологічного тлумачення категорії

«верховенство права», виходячи з того, що така категорія — це, так би мовити, не що інше як «поєднання двох самостійних за значенням слів», а саме:

«верховенство» та «право», і тому, мовляв, слід з’ясовувати значення кожного з них, аби можна було вийти на інтегральний результат.

З наукової доктрини перекочувала до офіційної юридичної доктрини стала теза, побудована на методології юридичного позитивізму й розкладанні двослівного

поняття: «верховенство права — це панування права в суспільстві». Її зафіксовано у низці рішень Конституційного Суду України.

Тлумачення Венеційською Комісією Судья из Харькова

Цілком відмінним від позитивістського сприйняття багатьма вітчизняними науковцями та Конституційним Судом України англійського поняття

«the rule of law» є побудоване на західній доктрині природнього права тлумачення цього поняття Венеційською Комісією, схвалене нею на 106-му пленарному засіданні.

Формальна та матеріальна концепції верховенства права Судья из Харькова

Можна виділити дві основні концепції верховенства права: формальне або «тонке» та змістовне або субстанціональне визначення верховенства права.

Формальне визначення верховенства права не робить судження про «справедливість» самого закону, а визначає конкретні процедурні атрибути які повинна мати правова система, щоб бути згідно з принципом верховенства права.
Змістовні концепції верховенства права виходять за межі цього і включають деякі суттєві права, які, як стверджують ці концепції, ґрунтуються або випливають з самого верховенства права.

Відмінності між матеріальною та формальною концепціями Судья из Харькова

Паул Крейг так формулює відмінності між цими концепціями.

«Формальні концепції верховенства права розглядають спосіб, яким було встановлено закон; чіткість норми і часову характеристику впровадженої норми.

Проте формальні концепції верховенства права не мають на меті винесення суджень щодо фактичного змісту закону. Для формальних концепцій права не

має значення, добрий чи поганий закон, якщо формальних вимог щодо верховенства права було дотримано. Ті ж, хто надає перевагу матеріальним

концепціям, прагнуть вийти за ці рамки. Визначаючи наявність зазначених формальних властивостей верховенства права, вони прагнуть розвинути цю

доктрину. Вважається що певні реальні права базуються на верховенстві права або випливають з нього. Ця концепція використовується як основа цих прав, і

такі права потім використовуються, щоб розрізнити „добрі“ закони, які відповідають цим правам, і „погані“ закони, що їм не відповідають».

Іншими словами основна відмінність коротко може бути сформульована так: формальні теорії зосереджують увагу на належних джерелах і законності (хоча

остання іноді відноситься саме до матеріальних теорій), а матеріальні теорії включають окрім формальних також вимоги щодо відповідності змісту закону принципам права чи моралі.

Формальні концепції верховенства права Судья из Харькова

Б. Таманага виділяє такі три моделі формальних концепцій:

1. Правління на основі закону — «закон як інструмент дій уряду». У цьому випадку відпадає сенс в окремому понятті верховенства права. При цьому воно

фактично існує в будь-якій державі. Така концепція не передбачає достатнього обмеження уряду правом.

Ця модель не характерна для західної правової доктрини, натомість властива, зокрема, точці зору на верховенство права китайського уряду.

2. Формальна законність, що є загальною та ґрунтується на передбачуваності, зрозумілості, чіткості закону. Теоретиками цієї моделі є Джозеф Рац, Лон Фуллер, Фрі́дріх фон Гаєк та ін.

3. Демократія плюс законність — згода суспільства щодо певного питання визначає зміст закону.

Формальна концепція верховенства права підтримується багатьма науковцями. Судья из Харькова

Разом з тим багато дослідників засуджують напр. правління за допомогою закону як авторитаристську деформацію традиції верховенства права. Формальна

концепція цілком сумісна з авторитарним режимом, бо закон може встановити рабство, расову сегрегацію, сексуальну нерівність, не порушуючи вимог верховенства права.

Формальна концепція верховенства права є морально нейтральною.

Для ілюстрації цього … використовує порівняння закону (права) і ножа, що може використовуватися як для приготування їжі, так і для вбивства людини.

Разом з тим окремі моделі можуть і відрізнятися в цьому відношенні. Так, формальна законність є до певної міри морально позитивною, тому що підтримує гідність особи, дозволяючи їй передбачати і планувати власні дії.

Матеріальні концепції верховенства права Судья из Харькова

Загальними їх характеристиками є те, що вони:

  • часто ґрунтуються на природно-правових концепціях праворозуміння та відповідно чітко розрізняють право і закон;
  • є складнішими по суті, бо включають формальні вимоги законності, проте йдуть далі і враховують оціночні критерії щодо змісту та реалізації законів (сприйняття як найвищої цінності людської особи та її гідності, особистої автономії, індивідуальних прав).

Відомим представником теорій цього виду є зокрема Рональд Дворкін.

Б. Таманага виділяє три моделі матеріальних концепцій, що ґрунтуються на таких варіантах своїх центральних ідей:

1. Індивідуальні прававласність, контракти, приватність, автономія.

2. Право гідності та/або правосуддя.

3. Держава загального добробуту — реальна рівність, добробут, захист громади (найширша концепція).

Проблемними питаннями зазначених теорій є баланс індивідуальних прав та демократії, абстрактність та конкретна невизначеність змістовних критеріїв

оцінки закону, визначення конкретного розуміння змісту індивідуальних прав тощо.

Доповідь Венеційської комісії «Про верховенство права» Судья из Харькова

Метою цієї доповіді є виявлення консенсусного визначення поняття верховенства права, а також викладення його основних елементів. Це має сприяти практичному застосуванню цього важливого принципу.

Основний зміст Судья из Харькова

У п. 41 документа зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов’язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття «верховенство права», зокрема, таких, як:

  1. законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію;
  2. правова певність;
  3. заборона свавілля;
  4. доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами;
  5. дотримання прав людини;
  6. недискримінація та рівність перед законом.

Перелічені елементи лежать в основі конституційних і законодавчих положень та судової практики і на національному, і на міжнародному рівнях.

Відповідно до підходів Венеційської комісії виділяють такі складові верховенства права:

доступ до закону (положення закону повинні бути зрозумілими, ясними та передбачуваними);
вирішення питань про юридичні права повинно, як правило, здійснюватися на підставі закону, а не за розсудом;
рівність перед законом;
влада повинна реалізовуватися відповідно до закону, справедливо та розумно;
права людини повинні бути захищені;
повинні бути наявні засоби для врегулювання спорів без невиправданих витрат та відстрочок;
наявність справедливого суду;
держава повинна дотримуватися своїх зобов’язань у рамках як міжнародного, так і національного права.

У контексті реалізації прав особи верховенство права є необхідним для відповідності певного державного утворення наявним демократичним

стандартам. Дія принципу верховенства права має на меті встановлення певних меж діяльності держави в ім’я захисту прав людини, викорінення будь-якого

свавілля. Власне, основоположні права та свободи людини визначають зміст і спрямованість розуміння верховенства права як доктрини, принципу та ідеалу.

Структура доповіді Судья из Харькова

I. Введення
II. Історичні передумови верховенства права, Etat-de Droit та Rechtsstaat
III. Верховенство права в позитивному праві
IV. У пошуках визначення поняття
V. Нові виклики
VI. Висновок
Додаток: Перелік питань для оцінки стану верховенства права в окремих державах

Значення для правової системи України Судья из Харькова

Доповідь Венеційської комісії «Про верховенство права» використовується в Україні для поглиблення осмислення змісту поняття верховенства права.

Зокрема, використовується для роз’яснення деяких статей, їх тлумачення, формування правових позицій, розвитку наукової діяльності. Так, правові позиції

Венеційської комісії стосовно верховенства права відображені у практиці Конституційного Суду України.

Дослідження та обговорення проблеми верховенства права Судья из Харькова

Конференція «Верховенство права як практичне поняття», проведена Венеційською комісією у співпраці з Міністерством закордонних справ і справ

Співдружності Сполученого Королівства та Центром верховенства права Бінгхема 2 березня 2012 р. у Лондоні.

Автор: Юридическая помощь, защита

Юридическая помощь, юридическая защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности: по делам о преступлении против собственности; по делам о преступлении в сфере незаконного оборота наркотических веществ и пр. Юридические онсультации бесплатно и не ограничено во времени. Составление и подача процессуальных документов любой сложности в суды всех инстанций от суда первой инстанции, до суда апелляционной и кассационной инстанции. ВСУ, ЕСПЧ. Представительство интересов в суде, прокуратуре, полиции. Юридическая консультация адвоката, юриста в гражданско правовых и уголовно правовых правоотноршениях