Сейчас мошенники стали более изощренными

Юридическая помощь, юридическая защита, представительство в суде, составление и подача процессуальных документов в суды всех инстанций, консультации бесплатно. Звоните сейчас.

Сейчас мошенники стали более изощренными, — Предправления «Банка Михайловский» И.Дорошенко

Сейчас мошенники стали более изощренными

А также о том, почему банки блокируют клиентские счета

Ряды украинских банков уже два года редеют из месяца в месяц. Оставшиеся практически не выдают кредиты и стремятся привлечь клиентские деньги ценой сверхвысоких процентных ставок по депозитам. При этом не сладко приходится и клиентам, которым сейчас чаще стали блокировать счета при малейших признаках сомнительности той или иной транзакции. 

В итоге за 2015 год суммарный убыток банковской системы составил 66, 6 млрд грн. «Банк Михайловский», входящий в группу небольших банков, оказался одним из немногих финучреждений, которым удалось закончить прошлый год с прибылью. О том, как сегодня работают украинские банки, Hubs разговаривал с председателем правления «Банка Михайловский» Игорем Дорошенко.

Почему блокируют клиентские счета

— В последнее время в ряде СМИ то и дело появляется информация о том, что банки блокируют платежные карты клиентов, получающих неофициальные доходы. Много ли в вашем банке таких клиентов?

 В соответствии с Законом «О предотвращении и противодействии легализации доходов, полученных преступным путем…», на банки возложены определенные обязанности. Например, мы вправе отказать как юрлицу, так и физлицу в транзакции по карте, если этого клиента невозможно идентифицировать, или же у нас возникают сомнения в том, что именно собственник карты осуществляет операцию. Финучреждение также может заблокировать карту, если установит, что при идентификации или верификации человек предоставил недостоверную информацию или пытается ввести банк в заблуждение.

Кроме того, согласно действующему законодательству, денежные операции подлежат финмониторингу. И если мы видим, что клиент пытается осуществлять какие-то непонятные высокорисковые операции (при этом не желает предоставлять нам необходимых документов и сведений для детального изучения ситуации), то мы обязаны предупредить его и прекратить наши отношения. То есть закон позволяет банкам отказывать своим клиентам в проведении определенных операций, и направлен на предотвращение и недопущение использования банковских услуг для отмывания «грязных» денег. Правда, некоторые банки в этом плане перегибают палку, ведь в соответствии с последними изменениями законодательства регулятор вправе применить определенные санкции к тем финучреждениям, которые не препятствуют проведению высокорисковых операций.

 — Какие именно санкции может применить НБУ к банкам-нарушителям?

— Начиная c предупреждений и штрафов, заканчивая отзывом лицензии. Все зависит от масштаба операции. Так что в интересах банка не допустить «грязных» операций. Банк вправе информировать клиента о таких операциях, блокировать его счета, разрывать отношения. В нашем банке такие клиенты были.

— Много ли было таких случаев?

— Сколько именно было, не скажу, поскольку это — банковская тайна. Могу лишь подтвердить – такие случаи были. Все банки сталкивались с подобными ситуациями. И если какой-то банк заявляет о том, что у него не было подобных случаев — не верьте. Все это проходят. Правда, иногда, повторюсь, банки перегибают палку. Например, у физлица есть карточный счет в банке, которым он пользуется в течение нескольких лет. Причем этот человек только изредка появляется в банке либо для того, чтобы снять небольшие суммы в банкомате, либо через терминал пополнить свой счет, или, например, он расплачивается этой картой в магазинах. Я считаю, что блокировать счета таких клиентов неправильно. Нужно найти возможность пригласить их в банк для того, чтобы «освежить» информацию в анкете.

Сейчас мошенники стали более изощренными Об отношениях банков и НБУ

— Недавно Нацбанк внес изменения в графики пополнения банками уставного и регулятивного капиталов. Так, уставный капитал действующих банков должен быть не менее чем 120 млн грн до 17 июня 2016,  а до января 2017 – не менее 300 млн грн. На ваш взгляд, реально ли это выполнить?

— Вполне. Например, уже на сегодня уставный капитал нашего банка составляет 500 млн грн, а регулятивный – 650 млн грн. То есть мы идем впереди графика. Я считаю, что требования НБУ вполне реальны и справедливы, поскольку ведут к капитализации банковской системы и очищению рынка.

— Получается, что те финучреждения, которые не найдут нужной суммы в указанные сроки, будут вынуждены уйти с рынка?

— Не обязательно уходить. Можно найти деньги, докапитализироваться, увеличить уставный фонд, наконец, — объединиться. Это абсолютно нормально! Во всяком случае, так делают во всем мире, где ежегодно проходит масса процессов по слиянию банков и различных финансовых компаний. И только у нас два украинца и три гетьмана никак не могут договориться. Я считаю, что договариваться банкам нужно – это приведет к консолидации системы.

— В банковских кругах уже который год муссируется идея о том, что на рынке Украины должно остаться не более 50 финучреждений. Как вы относитесь к этой идее?

— Количество банков должно определяться спросом и предложением финансовых услуг. Думаю, что все те 100 банков, которые есть в Украине сегодня, вполне могут найти свое место на рынке. Главное, чтобы они были здоровы, докапитализировались и могли успешно развиваться.

Если сравнить украинский банковский рынок с рынком европейских стран, сколько там работает финучреждений?

— Не хотел бы комментировать ситуацию на европейском рынке. Скажу только, что европейская банковская система более концентрированная, но место для региональных и специализированных банков всегда существует. А вот если посмотреть на Соединенные Штаты, то там ситуация обратная. Там тысячи банков. Причем очень много небольших региональных финучреждений, которые ориентированы на потребности, например, какой-то этнической группы. У них также много кредитных союзов, работающих по лицензии, которая очень близка к банковской. То есть они могут выпускать дебетные и кредитные карты, и в этом они схожи с банками. В Америке много кредитных союзов, обслуживающих небольшие диаспоры, общины. Например, есть финучреждение, которое обслуживает украинскую диаспору.

— Как вы оцениваете идею Минфина о приватизации госбанков?

— Думаю, что в будущем это вполне осуществимо, но в ближайшее время – маловероятно. Вообще здесь вопрос не столько в форме собственности, сколько в эффективности управления. Банк может быть частным, государственным, а также – со смешанной формой собственности. Госбанки могут корпоратизироваться и привлекать капитал, при этом доля государства может размываться. В той же России, например, банк ВТБ, где одна часть акций принадлежит правительству, а другая – частному инвестору. И это довольно эффективно. Повторюсь, независимо от формы собственности любой банк может быть эффективным при надлежащем управлении.

О кредитовании и депозитах

— В последние пару лет банки практически не кредитуют ни бизнес, ни население. За счет чего сегодня выживают финучреждения?

Да, банки сегодня почти не выдают кредитов. Из тех сегментов заимствований, которые еще живы, это потребительское и целевое кредитование (например, кредиты на покупку мебели, бытовой техники и электроники), а также — кредитные карты. Если говорить о нашем банке, то мы, как и в прежние времена, кредитуем население и малый бизнес. Причем приоритет отдаем розничному бизнесу. Кроме того, свыше 130 тыс. наших карт используются в качестве «кредиток». Кстати, карточное кредитование на сегодня — это наиболее доступный инструмент заимствования на рынке.

Чем занимаются крупные корпоративные банки?

— Обслуживают старые кредитные портфели (какую-то часть реструктуризируют, какую-то продают). Новых кредитов они почти не выдают.

— Когда возобновится масштабное кредитование?

— Масштабное кредитование напрямую зависит от экономического роста страны. Как только экономика начнет двигаться в направлении стабилизации и роста, банковский сектор незамедлительно отреагирует увеличением объемов кредитования. По моим наблюдениям, уже сейчас начинается некое оживление и стабилизация на рынке кредитования. Думаю, что во второй половине этого года кредитование еще больше активизируется и будет понемногу увеличиваться. Хотя большого роста в текущем году ожидать не приходится.

Как оживление кредитования отразится на процентных ставках по займам?

— При нынешней цене фондирования и действующих ставках по депозитам (20-27% годовых) мы имеем соответствующие высокие кредитные ставки. То есть при таких процентных ставках по займам можем лишь говорить о малых объемах потребительского кредитования и небольших заемных суммах микробизнесу. Столь высокие кредитные ставки большой бизнес тянуть не может. Чтобы прогнозировать заметные изменения на рынке кредитования, нужны две тенденции: снижение процентных ставок по депозитам и кредитам, а также — увеличение объемов кредитования.

— Планирует ли ваш банк нарастить объемы кредитования в этом году?

— Да, мы планируем активно развивать кредитование и существенно увеличить свой портфель. Пока трудно говорить о конкретных цифрах – все будет зависеть от экономической ситуации в стране.

— Если судить по статистике НБУ, то в последние пару лет наблюдается отток депозитов из банковской системы, несмотря на довольно высокие процентные ставки. Почему это происходит и когда, по вашим прогнозам, вклады вернутся в банки?

— Я бы сказал, что в целом уже наступила какая-то стабилизация, и возврат вкладов в банки уже наблюдается. Другое дело, что сейчас притормозился приток гривневых депозитов из-за резких курсовых скачков (курс доллара вырос минимум на 3 грн за последних два месяца). Но если сейчас курс нацвалюты стабилизируется, то уже в середине марта — начале апреля приток гривневых вкладов возобновится.

— Получается, что сейчас люди предпочитают откладывать деньги на валютные депозиты?

— Нет. Основная масса населения все-таки отдает предпочтение гривневым вкладам. Однако когда курс скачет, то клиенты нервничают, поскольку понимают, что их сбережения обесцениваются. Как следствие, возникает нездоровый ажиотаж в рядах вкладчиков: они начинают снимать гривну и конвертировать ее в доллары. Когда курс валюты стабильный, то люди больше откладывают денег на гривневые депозиты, поскольку там высокие процентные ставки.

Если говорить о сроках, то каким депозитам граждане отдают предпочтение сегодня, коротким или длинным?

— Если судить по нашему банку, то коротким срокам. Основная часть нашего портфеля — это депозиты на 6-9 месяцев.

Можно ли сегодня говорить о том, что из-за курсовых скачков доходы по гривневым и валютным депозитам практически уравнялись?

— Нет. Все-таки по гривневым депозитам доход будет больше из-за высоких ставок. Просто когда курс нацвалюты скачет, доход прогнозировать невозможно. Например, вы кладете гривну на депозит при курсе 24 грн/$1, а снимаете при курсе 25,5 грн/$1. Таким образом, девальвация составит 10%, и она съест часть планируемого дохода. Но все равно, если вы считаете свои доходы в нацвалюте, то гривневые депозиты выгодны.

— А если доход рассчитывать в инвалюте?

— Тогда и источники поступлений должны быть в инвалюте. Если говорить о долларовых депозитах, то с ними сложнее иметь дело. Ведь существуют ограничения на снятие средств по таким депозитам: до 20 тыс. грн в день на одного клиента. Если говорить об ограничениях по гривневым вкладам, то там лимит — до 300 тыс. грн в день. То есть по валютным вкладам совсем другие возможности в отношении снятия и управления деньгами. Присутствие ограничений на снятие средств — это сдерживающий фактор для возврата валютных вкладов в банковскую систему. Как только эти лимиты снимут, все будет намного проще.

Когда это может произойти?

— Есть информация о том, что эти ограничения должны ослабить в этом месяце. Если Нацбанк все-таки это сделает, то это будет существенный и позитивный шаг с точки зрения восстановления доверия граждан и бизнеса к банковской системе и возврата вкладов. (Пока мы готовили это интервью, НБУ выполнил свое обещание. С 5 марта повышены лимиты на снятие валютных средств со счетов с 20 тыс. грн до 50 тыс. грн в сутки, а со счетов в национальной валюте — с 300 тыс. грн до 500 тыс. грн – ред. )

О валютном курсе

— Вы упомянули о том, что за последние два месяца курс гривны упал. Каким, по вашему мнению, будет курс доллара к концу марта?

— Думаю, что нынешний курс – в районе 27 грн/$1 – это некий порог, на котором гривна остановилась и продержится некоторое время.

Что случится с нацвалютой, если Украина не получит очередного транша МВФ?

— Деньги от МВФ, конечно же, важны, но их получение (или неполучение) это, скорее, политический сигнал. Удешевление же гривны связанно с сезонными колебаниями спроса и предложения на валютном рынке Украины, поскольку традиционно в феврале происходит активная подготовка к весенне-полевым работам.

Я уверен, что Украина все-таки получит очередной транш кредита от МВФ. Вопрос ведь заключается в кристаллизации макроэкономической политики.

 О результатах функционирования банковской системы

 — По состоянию на 1 января 2016 года суммарный убыток работающих банков составил 66,6 млрд грн. Как считаете, почему это произошло?

— В первую очередь, это случилось из-за того, что банки были вынуждены формировать резервы по проблемным кредитам за счет прибыли и списывать проблемную задолженность. Во-вторых, из-за того, что банки практически не выдавали новых кредитов и были лишены основного источника дохода.

— Ваш банк тоже не получил прибыли за прошлый год?   

— Нашему банку повезло. Поскольку мы появились на рынке всего три года назад, то не успели набрать плохих кредитов. Как известно, большая часть невозвратов накопилась в банках в кризис 2008 года. Наш портфель займов хорошо обслуживается, и в прошлом году мы получили прибыль в размере 53 млн грн.

Сейчас мошенники стали более изощренными О мошенничестве

— По данным НБУ, объем убытков банков от мошенничества с пластиковыми картами в 2015 году в 2 раза превысил показатели 2014 года. Много ли случаев мошенничества в прошлом году зарегистрировано в вашем банке? Какие виды карточного мошенничества наиболее распространены сегодня?

— Сейчас мошенники стали более изощренными. В основном, это продвинутые IT-шники, которые хорошо понимают, как работает вся эта система. Наиболее распространено мошенничество в интернете – это так называемый фишинг. Мошенники подделывают сайт какой-нибудь компании или интернет-магазина, на котором якобы можно что-то купить. Ничего не подозревая, наивные пользователи вводят данные своих карт, которыми потом вовсю пользуются жулики.

Еще один довольно распространенный вид мошенничества — вишинг. Суть состоит в том, что мошенники звонят клиенту банка на мобильный, представляясь, например, какой-нибудь благотворительной организацией (например, могут рассказать о том, что они собирают деньги на лечение раненых в зоне АТО или что-то в этом роде), выманивают данные карт, а потом используют их для списания денег.

Также по-прежнему среди мошенников популярен скимминг. Довольно известный прием, когда в банкомате на отверстие для ввода карт навешивают устройство, считывающее необходимую информацию. Кроме того, могут быть использованы специальные накладки для считывания ПИН-кодов. Мошенники также могут взломать банкомат. Все подобные случаи были и в нашем банке. Например, в прошлом году мы зарегистрировали 44 случая мошенничества по нашим картам, из которых 70% составили махинации в интернете (фишинг, вишинг и др.). Банк возместил потери клиентов на общую сумму более 67 тыс. грн.

Как боретесь с преступниками?

— Прежде всего, мы активно сотрудничаем с правоохранительными органами. Например, в прошлом году наши сотрудники совместно с управлением по борьбе с киберпреступностью задержали мошенников, которые устанавливали скимминговое устройство на одном из наших банкоматов. Кроме того, мы сотрудничаем с другими финучреждениями: обмениваемся необходимой информацией для предупреждения карточного мошенничества.

Наш банк также создает новые и оптимизирует уже существующие правила круглосуточной системы фрод-мониторинга. Мы внедрили технологии 3D-Secure по картам MasterCard (90% эмиссии банка приходится на карты именно этой платежной системы) для дополнительной защиты в интернете. Помимо всего прочего, мы ввели суточные ограничения на операции в интернете, денежные переводы, снятие наличных в банкоматах и расчеты в торговых сетях.

Президент, вето и закон о реструктуризации валютных кредитов. Декабрь 2015 г.

Юридическая помощь, юридическая защита, юридическая консультация по делам гражданского характера.Адвокаты.

президентПрезидент П.Порошенко ветировал принятый парламентом в июле закон о реструктуризации валютных кредитов (законопроект №1558-1).

 Об этом говорится на официальном сайте Верховной Рады.

«По данным Нацбанка, по состоянию на сегодня физическим лицам-резидентам предоставлено кредитов в иностранной валюте на сумму $4,28 млрд, … сумма всех ипотечных кредитов составляет $2,16 млрд… Конвертация валютных кредитов по курсу 5,05 грн за $1, то есть по курсу, который был на момент заключения подавляющего большинства кредитных договоров, нанесет банковской системе ущерб на сумму более $76 млрд», — пояснил такое решение президент.

На официальном сайте главы государства говорится, что в случае вступления данного закона в силу существенно нарушится баланс прав сторон кредитных договоров в сторону заемщиков, а убытки от такого шага будут возложены на банковскую систему.

президентКроме того, закон вводит неравный подход к заемщикам, которые уже рассчитались по своим обязательствам по действующему курсу и заемщикам, которым предстоит это сделать по предлагаемому льготному курсу.

Обещание президента

Порошенко также обращает внимание на то, что закон не предусматривает источников покрытия убытков банковской системы от его реализации. В то же время, документ содержит поручение Кабинету министров разработать механизм компенсации потерь банков в связи с реструктуризацией валютных кредитов.

«Реализация такого поручения создает риски для бюджетной системы государства, поскольку приведет к компенсации потерь финучреждений за счет бюджетных программ, в том числе, социальных и, соответственно, приведет к росту социального напряжения в обществе», — подчеркивает президент.

президентС учетом этого он вернул данный закон в парламент со своими предложениями для повторного рассмотрения, а Кабмину поручил незамедлительно внести на рассмотрение Рады альтернативный законопроект, учитывающий отдельные положения данного закона.

В частности, по мнению главы государства, в новом законопроекте должны быть учтены нормы о прекращении обязательств по кредитному договору в случае передачи залогового имущества кредитору или в случае добровольной реализации залогового имущества.

Альтернативный законопроект, как отметил президент, должен быть согласован с экспертами и международными финансовыми организациями. Ветированный закон (законопроект №1558-1) был принят Верховной Радой 2 июля, после чего ряд народных депутатов призвал президента применить к нему право вето.

Мнение НБУ

Национальный банк 3 июля заявил, что принятие данного закона нанесет значительный ущерб финансовой и банковской системе Украины и поставит под угрозу благосостояние всех граждан.

«Если все кредиты, предоставленные физическим лицам-резидентам в иностранной валюте, конвертировать в гривню по курсу 5,05 грн/$1, то банковская система понесет убытки в сумме около 100 млрд грн», — отмечал тогда центробанк.

президентГруппа народных депутатов 3 июля зарегистрировала в Верховной Раде проект постановления №1558-1П2 об отмене результатов голосования за принятый 2 июля законопроект.

Среди его авторов — депутаты Лещенко, Залищук, Найем, Тетерук. Однако в конце ноября глава парламентского комитета по вопросам финансовой и банковской деятельности Сергей Рыбалка заявил, что инициаторы проекта постановления Верховной Рады об отмене результатов голосования за законопроект №1558-1 намерены отозвать этот документ. При этом он отметил, что если президент наложит вето, на базе финкомитета начнется работа над поиском компромиссного решения.

Банки спишуть валютним позичальникам чверть боргу?

Юридическая консультация и составление искового заявление бесплатно при делегирование полномочий на предствление интересов в суде. Звоните сейчас.

Банки спишуть валютним позичальникам чверть боргу

Банки спишуть валютним позичальникам чверть боргу

Банки спишуть валютним позичальникам чверть боргу. Банки пропонують вирішити проблему валютних кредитів переведенням їх в гривню за поточним курсом зі списанням частини боргів. Законопроект, підтриманий Нацбанком, невдовзі буде подано в парламент.

Банкіри винайшли новий варіант розв’язання проблеми переведення валютних позик в гривню. Як відомо, другого липня парламент схвалив законопроект 1558-1, яким планується перевести усі валютні кредити в гривню по курсу 5,05 гривень за долар, але президент так і не підписав його.

Тому зараз банківська спільнота розробила новий законопроект «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла».

Його основні положення було представлено на нараді банкірів із представниками Національного банку, яка відбулася у п´ятницю, 28 серпня у Незалежній асоціації банків України.

Перевести в гривню за курсом

Документом пропонується перевести в гривню усі валютні кредити громадян на придбання житла сумою до 2,5 мільйонів гривень. Якщо законопроект буде схвалено парламентом, конвертація проводитиметься за офіційним курсом, що діятиме на момент реструктуризації, а частину боргу позичальників спишуть.

Для різних категорій громадян частка списання буде різною. Звичайним позичальникам, що брали кредити на придбання єдиного житла, банки мають списати 25 відсотків боргу, тим, хто має соціальне житло (квартири до 60 метрів і будинки до 120 метрів)- 50 відсотків, інвалідам, учасникам АТО, ветеранам, багатодітним сім’ям-70 відсотків, а учасникам АТО, що отримали інвалідність та спадкоємцям загиблих учасників АТО – 100 відсотків боргу.

Наразі невідомо, яка конкретно частка позичальників підпадає під особливі умови списання боргів, тому що банки не ведуть такої статистики.

Також умовою реструктуризації боргів є відсутність прострочок на 1 січня 2014 року, коли в Україні почалася стрімка девальвація.

Пропонується, що кредитна ставка після реструктуризації лишається незмінною протягом трьох років.

Після цього вона буде підвищена до рівня депозитної гривневої ставки, до якої додадуть 3 відсотки — зараз це близько 24-25 відсотків річних.

Підтримка Нацбанку

Національний банк підтримує такий варіант вирішення проблеми валютних позичальників. «Щоб уніфікувати процедуру реструктуризації валютних кредитів для всіх громадян, потрібен закон. Ми беремо на себе відповідальність провести переговори з МВФ про те, що цей законопроект є добровільним для банків», — заявила директор департаменту банківського нагляду НБУ Катерина Рожкова. За даними Нацбанку, зараз загальна кількість валютних іпотечних позик в Україні складає 55,7 тисяч, а сума боргу — 2,4 мільярди доларів.

Тепер Незалежна асоціація банків України (НАБУ) буде подавати цей законопроект в парламент через Адміністрацію Президента, Кабмін чи депутатів. «Необхідно вирішити цю проблему шляхом закону, щоб не було незадоволених вкладників, які жаліються, що банки самі цього не роблять»,- говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Кредит в валюте — обстоятельства

Юридическая консультация бесплатно, составление и подача процессуальных документов бесплатно, при условии представительства в судебном процессе.Адвокаты.Ведение дел в суде

Кредит в валюте

Кредит в валюте Кредит в валюте. Конвертация валютных кредитов — пауза затянулась. Вопрос перевода валютных кредитов украинцев в гривню до сих пор не решен – ни скандальным законом, ни добровольной конвертацией банками.

Проблема украинских граждан, которые не могут погашать валютные кредиты из-за значительной девальвации, повисла в воздухе. Законопроект о конвертации по курсу 5 гривен принят парламентом, но до сих пор не подписан президентом, а банкиры самостоятельно отказываются переводить эти займы в гривню.

Глубокая пауза, однако, не снимает актуальности вопроса: по данным Независимой ассоциации банков Украины , речь идет о 240 000 валютных кредитов, из которых ипотечных договоров – 74000.

Общий портфель потребительских валютных кредитов – примерно 6,5 миллиарда долларов, из которых ипотека составляет 3,5 миллиарда долларов.

Национальный банк и правительство надеялись, что проблему удастся решить на добровольных началах – банки должны были самостоятельно идти навстречу заемщикам и переводить кредиты в гривну.

Этого требовал от Украины и Международный валютный фонд – в Меморандуме с ним от 27 февраля было указано, что принудительная конвертация путем принятия закона недопустима. А если это произойдет, то президент должен наложить вето.

Юридическая помощь, юридическая защита в досудебном следствии, на всех стадиях уголовного судопроизводства, в экспертизах, поиске свидетелей.

Порошенко молчит

Напомним, что 2 июля парламент принял законопроект 1558-1 “О реструктуризации обязательств по кредитам в иностранной валюте”, которым обязал банки перевести все розничные валютные кредиты в гривну по курсу 4,95-5 гривен за доллар.

Эстало причиной скандала, так как по подсчетам Нацбанка убытки банков из-за этого составят 10 миллиардов гривен. Уже на следующий день некоторые народные депутаты начали заявлять, что “не разобрались”, за что голосовали.

Прошел месяц. Однако президент Петр Порошенко так и не применил право вето к этому закону. Источник DW в “Блоке Петра Порошенко” объясняет, что это планировалось сделать во время каникул парламента, чтобы, поддерживая этот закон, народные депутаты не прибегнуть к контрмерам. Однако и во время парламентских каникул закон не был ветирован.

В Национальном банке уверены, что принятая редакция закона все равно провальная. “Законопроект 1558-1 не проходной. Президент все же применит право вето.

Это понимают даже митингующие, которые добиваются конвертации. Они надеются, что закон может быть ветирован лишь частично, но юридически это невозможно”, – объясняет первый заместитель председателя НБУ Александр Писарук.

МВФ самоустранился?

Кроме того, в новом Меморандуме Украины с МВФ от 21 июля уже не предусмотрено предостережение о невозможности принятия такого закона и необходимости применения к нему президентского вето.

“МВФ надеялся, что мы будем идти путем банковского меморандума, по которому банки должны добровольно переводить эти кредиты в гривню. Но это не работает, потому что меморандум не имеет обязательной силы.

Поэтому даже те 11 банков, которые его подписали, не выполняют его условий, – рассказал Александр Писарук.- Мы объяснили МВФ, это работать не будет, и нам (НБУ) придется разработать новый законопроект и подать его в парламент”.

Банкиры уже отреагировали на это сообщение, ведь для банков, которые и так страдают от убытков по кредитам, разработка нового законопроекта может стать выходом из сложной ситуации.

“Необходимо найти компромисс по разделению убытков. Кроме того, рядом с реально пострадавшими от обесценивания гривни гражданами есть клиенты,

которые прекратили выплачивать кредиты задолго до девальвации, мошенники и люди, которые получают доход в иностранной валюте”, –

объясняет заместитель директора по проблемной задолженности “УкрСиббанка ” Мария Гуз.

Для самих же граждан это означает очередную задержку в решении их проблем. Кредит в валюте

С начала 2014 года доллар в Украине подорожал с 7,99 гривны до 21,7 грн. Кредит в валюте

Создание условий для погашения кредита

“Правительство и Нацбанк должны создать условия, при которых люди смогут погашать свои кредиты. Кредит в валюте

Это возможно, если курс гривны будет расти”, – считает председатель общественной организации “Защита украинского народа” Богдан Цимейко. Кредит в валюте

Если стоимость иностранной валюты в Украине будет снижаться, то заемщикам придется тратить меньше средств на покупку валюты при погашении кредитов. Кредит в валюте

Замечание от 30.12.2016. Где вы видели, что стоимость иностранной валюты в Украине будет снижаться?

Однако, Нацбанк уже полностью отказался от фиксации курса, позволяя самому рынку определять стоимость иностранной валюты. Кредит в валюте

ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Юридическая помощь, юридидическая защита. Юридическая консультация. Адвокаты.

ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Інформаційний шабаш, навколо прийнятого ВР ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті», вражає своєю істеричністю, масштабом, некомпетентністю та відвертою брехнею.

Правда у наступному: в ситуації з валютними кредитами є чотири «винуваті» сторони: позичальники, які повелися на «халяву»; банки, котрі зробили валютні

кредити суттєво привабливішими від гривневих; НБУ, який допустив таке валютне кредитування та обвал гривни, і держава, в особі всіх гілок влади.

І. Передісторія.

Еліфрон Фрідман, лауреат Нобелівської премії зі Стенфордського університету, в інтерв’ю Національному громадському радіо, у січні 1996

року, сказав: «Безперечно, що це Федеральний Резерв викликав Велику Депресію, скоротивши обсяг грошей в обігу, з 1929 року по 1933 рік, на третину».

Так звана Федеральна Резервна Система, створена у США згідно «Закону про Федеральний Резерв» в 1913 році, є приватною структурою та де-

факто знаходиться в руках кількох надпотужних фінансово-промислових кланів, які, на сьогодні, володіють та контролюють значну частину

всіх світових активів через монопольне право на емісію долара США. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Для заволодіння

реальними багатствами, монополісти на випуск грошей та на істину (всі світові ЗМІ у їхніх руках) регулярно влаштовують так звані «кризи», фінансують

диктаторів і розпочаті ними війни, просувають до вершин влади або знищують президентів і правителів суверенних держав та займаються іншими нехорошими

речами, про що належні їм ЗМІ скромно мовчать. У 1923-26 роках у США спостерігався бурхливий економічний зріст, викликаний повсюдністю та

доступністю кредитних ресурсів, як похідними фінансової політики ФРС. Люди почали масово купляти в кредит житло, автомобілі та інші, в першу чергу

розрекламовані, товари масового споживання. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
У 1927 році ФРС нарощує кредитну емісію – збільшується притік грошей у систему.

Але стосується кредитна емісія в першу чергу фондового ринку і, як наслідок напомповування цього ринку доларами, у 1928-29 роках відбулося

його надпотужне зростання, яке втягнуло у спекулятивну торгівлю акціями 25% населення країни. У 1929 році різко припиняється кредитування і фондовий

ринок обвалюється. Структури, що належать засновникам ФРС, викупляють акції ліквідних та цікавих банкірам підприємств… ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

перерозподіл є

Таким чином відбувся колосальний перерозподіл ресурсів та їх концентрація в руках обмеженого кола людей. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за

кредитами в іноземній валюті»
ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
Цей механізм перерозподілу майна та ресурсів через фінансові спекуляції, вже через рік після створення ФРС пояснив конгресмен Ліндберг: «Щоби підняти

ціни, все що вимагається від ФРС, так це понизити облікову ставку. Внаслідок цього відбувається приплив у економіку кредитних ресурсів і бум на фондовому

ринку. Згодом, коли бізнесмени звикаютьдо таких умов, Федеральний Резерв може обірвати їх примарне процвітання несподіваним підвищенням облікових

ставок… За допомогою політики облікових ставок він може розхитувати ринок взад-вперед або викликати різкі зміни в економіці раптовим збільшенням

різниці цих ставок. У будь-якому випадку ФРС буде володіти внутрішньою інформацією про майбутні зміни фінансової політики і наперед про них знати» (з

книжки Дмитра Карасьова «Банки-вбивці»). Щодо самої Великої депресії, інший сенатор – Луїс Макфедден, відкрито звинуватив в організації цієї афери ФРС та

його засновників: «Це не випадковість, а ретельно запланована подія… Міжнародні банкіри прагнули сотворити стан такого відчаю, щоби стати

повелителями нас усіх…» (з цієї ж книги). З подальшої історії захоплення світової фінансової системи та реальних ресурсів тими ж банкірськими кланами, можна

сміливо зробити припущення, що будь-яка фінансова криза насправді є добре прорахованою фінансовою аферою з конкретними вигодонабувачами. Це

стосується і так званої «іпотечної кризи»2007-2009 років, наслідком якої є масове неповернення українцями валютних кредитів узятих на придбання житла.

ІІ. Передумови.

Український ринок іпотечного кредитування активно стимулювався ззовні. Так на 1 жовтня 2007 року заборгованість за зовнішніми запозиченнями українських

банків зросла до 25,4 млрд доларів, а лише за 9 місяців 2007 року банки запозичили на зовнішніх ринках 11,3 млрд дол., тобто у 2,5 разу більше, ніж за

такий самий період 2006 року. Аналогічно «затарювалися» доларами українські компанії, чия заборгованість перед західними банками та інвестфондами зросла

до 57 млрд доларів. Проте, що НБУ, що законодавча й виконавча гілки влади у цій ситуації жодної загрози не вбачали. Петро Порошенко, на той час Голова

НБУ, стверджував, що гривна й надалі буде прив’язана до долара і залишиться в коридорі 4,95-5,25 UAH/USD, хоча у США вже зійшли паростки іпотечної

«кризи», коли два хедж-фонди під управлінням банку Bear Stearns втратили на інвестиціях в іпотечні облігації 1,6 млрд доларів своїх клієнтів.

цікаві факти

За твердженням видання «Форбс», а також одіозного депутата Миколи Рудьковського (одіозні депутати часом «зливають» важливу інформацію), ряд

іноземних (материнські компанії наших банків) та місцевих фінансових груп дуже непогано заробляли на валютних позиках, ставки за якими, під

час кредитного буму  щодо об’єктів нерухомості в Україні, були значно вищими ніж у тій самій Європі. «Як іноземні корпорації, так і місцеві фінансові

групи пропагували кредитування аж до «чорної» осені 2008 року», – пише «Форбс». До прикладу, в січні 2008 року Лондонська міжбанківська ставка

пропозиції – LIBOR, як середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що надаються банками один одному, становила 4,63% у доларах

США. У той самий час, «за даними пропозицій 50 провідних банків, у січні 2008 року середня процентна ставка позик на первинне житло у гривні, терміном на

25 років, складала 16,2% річних, у доларах – 12,9%, у євро – 12,2%, у швейцарських франках – 9,6% річних». Звичайно, що заманюючи позичальників

«низькою», порівняно з гривневою, відсотковою ставкою на кредити в іноземній валюті, банківські структури, котрі отримували кошти від своїх закордонних,

зокрема європейських донорів, були орієнтовані на надприбутки. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

все по КМарксу

Ці надприбутки, банківська система в цілому,  отримує шляхом створення нових грошей, завдяки системі банківського резервування з

подальшим перекредитуванням, котра породжує ефект мультиплікатора. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Це предмет

окремого дослідження, але його суть можна проілюструвати словами Джошуа Стемпа, директора банку Англії, сказаними ним ще майже сто років тому: «Банки

запліднені беззаконням та народжені в гріху. Банкіри володіють землею. Заберіть її у них, але залиште владу творити гроші та контролювати кредит і вони

розчерком пера створять необхідну кількість грошей, щоби викупити землю назад. Заберіть у них цю могутність, і великі багатства, такі як моє, щезнуть. І це

має відбутися для того, щоби цей світ став щасливим і вільним. Але, якщо хочете бути рабами банкірів та платити за власне рабство, дозвольте їм

продовжувати творити гроші та контролювати кредит!»

Алхімія грошей

Механізм глобального шахрайства, який об’єктивно не дає змоги всім позичальникам виконувати свої зобов’язання, описав один із найавторитетніших

у світі дослідників природи грошей Бернард Лієтар у книжці «Алхімія грошей»: «Коли банк створює гроші, надаючи вам іпотечний кредит у 100 тисяч євро, він

створює лише первинний капітал. Далі банк буквально очікує, що протягом 20- ти наступних років ви повернете йому вже 200 тисяч євро. Якщо ви цього

зробити не можете, то втрачаєте будинок. Ваш банк не створює процентів, а просто відправляє вас у світ на війну зі всіма іншими. Так як інші банки роблять

те ж саме, система вимагає банкрутства її окремих учасників, інакше ви не отримаєте інших 100 тис. євро». Ці цитати наведені свідомо та спеціально для

армії хибнокомпетентних, починаючи з нашого міністра фінансів і закінчуючи провладними тролями у соцмережах, котрі вважають, що банки заробляють на

різниці між депозитними та кредитними ставками і що рефінансування валютних кредитів у гривну завдасть якихось збитків банківський системі. Але про це

далі. Отже, кредитування у валюті закінчилося в 2009 році при курсі 7,60 за долар і, на думку деяких правників, є незаконним, оскільки суперечить як

Декрету Кабінету міністрів України про валютне регулювання, так і одній із постанов самого НБУ.

здоровий глузд, логика та справедливість

Але юридичну сторону видачі валютних кредитів залишимо для правників, а зосередимося на принципах здорового глузду, логіки та справедливості, під які

законодавчу базу підвести не проблема. Що цікаво, той же ж пан Рудьковський, як автор законопроекту «про врегулювання ситуації з погашенням зобов’язань по

кредитам в іноземній валюті…», стверджував, що фактично 90% всіх кредитних портфелів, які материнські компанії надавали своїм «дочкам» в Україні, були в

2009-2010 роках продані з дисконтом у 80-90% українським олігархічним фінансово-промисловим групам, які мали у своїй структурі банківські

установи. Наші олігархи, за словами нардепа, за 10-15% від реальної вартості кредитного портфеля, скупили борги своїх громадян, щоби користуючись

своїми механізмами впливу на владу, позбавити сотні тисяч людей майна. «Мені здається, що вони отримують фактично вже надприбутки…», – поділився

 ще минулого року своїми здогадами пан Рудьковський. Приймемо це лише як версію, але, враховуючи спекулятивну сутність  лихварської фінансової системи в

цілому, візьмемо до уваги з огляду на факти, наведені нижче…

ІІІ. Постмайданне.

Факти розкрадання бюджетних коштів владою Януковича всім відомі. Так «Українська правда» колись стверджувала, що лише у 2010-2011 роках було

виведено в офшорні зони 55 мільярдів доларів США. У лютому 2014 року, одразу після втечі Януковича, Арсеній Яценюк з трибуни ВР заявив, що попередня

влада перерахувала туди загалом 70-ть мільярдів доларів. Проте, таке розкрадання тривало постійно. При всіх владах. Згідно аналізу проведеного

економічним консультантом Джеймсом Хенрі (екс-працівником компанії «Мак-Кінсі»), Україна поповнила офшорні рахунки на 167 (!) мільярдів доларів і надалі

продовжує це робити! Сьогодні в подібних гріхах уже звинувачують, цілком небезпідставно й аргументовано, уряд Яценюка.Якщо до виведених в офшори

коштів додати всі великі й маленькі «межигір’я»країни, 88% вже на сьогодні скупленого олігархами, практично за безцінь, колись державного майна та

предмети розкоші, реалізовані в Україні протягом позиченої їй незалежності, то можна цілком сміливо вважати, що сума вкраденого у народу вимірюється

сотнями мільярдів доларів. «Нова влада», що з’явилася після втечі Януковича завдяки тим, хто вийшов з протестом на Майдан і тим, хто з нього не повернувся,

розпочала свою економічну діяльність із афери під назвою «рефінансування». Так ще один одіозний депутат – пан Ляшко, минулого року

оприлюднив у «своєму фейсбуці» список банків, яким дістався перший кусень нацбанківських щедрот під керівництвом одного з «комендантів Майдану» –

 пана Кубіва, нині народного депутата від «БПП».

список банків для рефшнансування

Ось список щасливчиків рефінансування «першої хвилі»:

  1.  Приватбанк — 15 млрд 355 млн,
  2. Ощадбанк — 26 млрд 634 млн,
  3. Дельта банк (Лагун) — 9 млрд 243 млн,
  4. Брокбізнесбанк (Курченко) — 2 млрд 954 млн,
  5. ВіЕйБі банк (Бахматюк) — 1 млрд 937 млн,
  6. Фінанси і Кредит (Жеваго) — 5 млрд 249 млн,
  7. Надра (Фірташ) — 8 млрд 182 млн,
  8. Златобанк — 766 млн,
  9. Райфайзен банк Аваль — 900 млн,
  10. Київська Русь — 909 млн,
  11. Фінансова ініціатива — 2 млрд 517 млн,
  12. Імексбанк — 3 млрд 200 млн,
  13. ВБР (банк Януковича) — 565 млн,
  14. Хрещатик — 360 млн,
  15. Укрсоцбанк — 540 млн,
  16. ПУМБ — 1 млрд 341 млн,
  17. Форум — 472 млн,
  18. Південний — 383 млн,
  19. ВТБ банк (російський) — 223 млн,
  20. Укргазбанк — 6 млрд 440 млн,
  21. Альфа банк (російський) — 109 млн,
  22. Укрсиббанк — 100 млн,
  23. Промінвестбанк (російський) — 1 млрд 560 млн,
  24. Укрексімбанк — 8 млрд 232 млн,
  25. Родовід банк — 2 млрд 918 млн,
  26. Фідобанк (Арбузов) — 585 млн.

Загалом — 101 млрд 674 млн грн.

Деякі з цих банків, зокрема такі потужні як «Дельта» та «Надра», на сьогодні вже банкрути. Рефінсування було здійснене під 15% річних, злі язики одейкують,

що не за «дякую», та породило справнє цунамі спекуляцій, хвилю, яка досі гуляє фінансовим українським морем. Зробимо дуже примітивні розрахунки. В

середньому курс періоду першої хвилі рефінансування можна прийняти як 1:10 USD/UAH. Тобто банки отримали 10 мільярдів доларів США. Через рік їм

потрібно було би вернути 115 мільярдів гривен. На нинішній день це приблизно 5,2 мільярди доларів. Тобто, лише на курсі банки заробили 4,8 мільярда доларів.

Але насправді доходи власників банків в рази більші через той самий мультиплікаційний ефект, про розмах якого ми можемо лише здогадуватися з

девальвації гривни. Щоби уявити собі – скільки банківська система заробила на рефінансуванні, варто лише зазначити, що обсяг міжбанківського кредитування в

2014 році становив близько півтора трильйона (!) гривень. До речі, саме падіння гривни припинилося тоді, коли НБУ просто вольовим рішенням призупинив

безконтрольне вимивання за кордон, скупленої за рефінансовану гривну валюти.

ІV. Цифри і факти.

На фоні грандіозних валютно-гривневих спекуляцій, та тотальної корупції на тлі війни,  «нова влада» відмахувалася як від набридливої мухи, від так

званих валютних позичальників за споживчими кредитами. За даними видання «Forbes», борги фізичних осіб за іпотечними споживчими валютними кредитами

на 1 січня 2015 року становили 59,9 млрд грн, що по тодішньому курсу відповідало 3,8 мільярда доларів США. З них 1,37 мільярди доларів, або 21,633

млрд грн – це борги перед банками визнаними неплатоспроможними. Якщо цю суму можна умовно вважати «збитками» банківської системи, оскільки дані банки

збанкрутували (припустімо через неповернення валютними позичальниками кредитів – ха- ха-ха!), то, згідно прийнятого Верховною Радою 2 липня

законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів, правильніше було б її рахувати як різницю між тим що збанкрутілі банки мали б отримати до і після

прийняття цього закону. Якщо 1,37 млрд доларів перевести по курсу 5,05 (який здебільшого діяв на момент отримання валютних кредитів), то отримаємо 6,9

мільярда гривень. Отже, ці умовні збитки становитимуть 21,633 – 6,9 = 14,7 мільярда гривень. Ця сума є співставимою з оцінкою МВФ, який на початку

березня цього року заявив, що «конвертація валютних іпотечних кредитів у гривну може призвести до втрат банківською системою» орієнтовно 16-17

млрд грн МВФ ужив термін «втрати». А втратами можуть бути як збитки, так і неотримані прибутки. Чому некоректно відносити до збитків банківської системи

той залишок кредитної заборгованості валютних позичальників, який вони винні діючим банкам?

причини до вашої уваги

З кількох причин. По-перше, значна частина цих валютних запозичень на сьогодні є вже погашеною – без врахування нарахованих відсотків

за користування кредитом, тіло кредиту, тобто кошти які позичальники отримали в банків здебільшого у 2007-2009 роках, на сьогодні, за різними

оцінками, є вже погашене на 70-90%. По-друге, з першого траншу рефінансування банківської системи, лише банки Лагуна, Курченка та Фірташа

безповоротно проковтнули понад 20 мільярдів гривен (приблизно 2 мільярди доларів на момент отримання рефінансування) виділених їм Нацбанком

коштів. По-третє, як стверджує економіст Олександр Савченко, загалом на підтримку банків-банкрутів було виділено 100 млрд.грн., а за даними НБУ всього

на рефінансування банківської системи в 2014 році було скеровано 222,3 мільярди гривень; при тому, за даними «Forbes», на 1 січня 2015 року загальний

обсяг заборгованості з рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд грн, більша частина з яких ніколи не повернеться. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Підсумовуючи ймовірні «збитки» банківської системи, внаслідок прийняття Закону про реструктуризацію

валютних кредитів, можна однозначно стверджувати наступне: максимальна сума власне збитків, через перерахунок валютної заборгованості, є в межах

заявлених МВФ «втрат», тобто 16-17 мільярдів гривень, або 1% ВВП України. Все решту – це теоретично недоотримані банками прибутки. ЗУ «Про

реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Сума зазначена МВФ, дуже суттєво (в рази!) відрізняється від тих істерично-надутих цифр,

котрими заполонили весь інформаційний простір олігархічні ЗМІ з«подачі» наших фейкових «фінансових авторитетів». ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Приклади

За «даними» НБУ, при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол. збитки банківської

системи сягатимуть близько 100 млрд грн та перевищать 5% ВВП, а за курсом 8,0 грн/дол. становитимуть 77 млрд грн. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань

за кредитами в іноземній валюті» Істерична заява міністра фінансів, пані Яресько, котра порівнює надумані збитки з витратами України на оборону та

правоохоронні органи, та називає цифру 95 млрд грн, просто вражає своєю примітивною маніпулятивністю. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за

кредитами в іноземній валюті» Те, що Нацбанк, невідомо чиїми устами, та пані міністр своїми власними, називають«збитками», можна було би віднести до

категорії «неотриманих прибутків».

Можна було б, якщо ми би жили в цивілізованій Європі, де:
а) більшість наших чиновників уже би сиділи в тюрмі, лише за десятину ними скоєного;
б) такі спеціалісти, котрі не розбираються в елементарних економічних категоріях, просто не могли би займати жодні державні посади. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Оскільки, суми розкрадань та розбазарювань коштів, що «папєрєдніками», що новою владою, зокрема через банківську систему, просто не співмірні з

сумою реального боргу валютних позичальників, то говорити про те, що «прибутки не отримані», лише на фоні рефінансування банків-банкрутів та

обсягів міжбанківського кредитування – язик не повертається. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

V. Франки і форінти.

А що ж там, у цивілізованій Європі, куди начебто так прагне наша влада, невже у них не було подібних проблем? Були. Зокрема в Угорщині. І угорці не злякалися

прийняти Закон, порівняно з яким наш законопроект, від якого істерично відхрещуються деякі його підписанти, просто є взірцем толерантності до

спекулятивної банківської системи. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Верховний суд Угорщини прийшов до висновку,

що підвищення курсу погашення кредиту, в залежності від курсових коливань на ринку, це грубе порушення прав позичальників. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» І якщо банки видали кредити у швейцарських франках, по курсу 1:140, то й платежі для погашення повинні

приймати по цьому ж курсу, а не по 250 форинтів за франк, як було у момент судового розгляду. Після такого вердикту Верховного суду, депутати сіли писати

відповідний закон і прийняли його протягом трьох тижнів! ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті».

Україна не Угорщина, Україна це Европа

Прийнятий угорським парламентом закон не лише заборонив банкам, котрі навидавали валютні кредити, змінювати відсоткові ставки та обмінний

курс в залежності від ринку, а й зобов’язали компенсувати всім позичальникам пов’язані з цими порушеннями переплати, якщо договір

був укладений протягом останніх десяти років! ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Звичайно, Центробанк

Угорщини (як і наш НБУ він більше підпорядкованій світовій фінансовій системі ніж власним уряду чи президенту) теж підрахував збитки банківської системи

і задекларував їх у сумі 4 млрд.дол. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» США. Але, маючи дещо кращу від

наших владоможців освіту та розуміючи суть лихварської банківської системи, угорська влада не дозволила перетворити своїх громадян у жебраків та

позабирати у них майно… ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Приклад Ірландії, де народ відмовився взагалі віддавати

зовнішні кредити, розбазарені його урядом, і про який нам ЗМІ нічого не розповідають як і про досвід «валютного регулювання» в Угорщині, наводити не

буду. Це ще нас чекає попереду…ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

VI. Запльований закон.

Повернемося до нинішньої ситуації зі злощасним, схваленим 229 голосами, законопроектом за номером 1558-1. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань

за  кредитами в іноземній валюті» Ще  на початку березня стало відомо, що в новому меморандумі з МВФ «президент Петро Порошенко зобов’язався

застосувати вето у випадку прийняття Верховною Радою закону про реструктуризацію валютних кредитів шляхом переведення їх у гривневі». Про

це повідомляла, зокрема, асоціація українських банків (АУБ): «Одним із пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму

фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов’язання Президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону

про реструктуризацію валютних кредитів». ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Отже, теоретично всі наші нардепи,

котрі вміють читати, мали би знати, що прийняття подібного закону – це просто популізм, політична гра, гра в якій кожен може переграти сам себе. Проте

обрали політику страуса та почали людські життя валютних позичальників (лише за даними «Кредитного майдану» близько трьохсот людей покінчило

життя самогубством через незмогу віддати кредити), зрештою, як і життя тисяч полеглих у гібридній війні, розмінювати на політичний піар. ЗУ

«Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Не можна виключати і чийсь цинічний задум – прийняти популістський закон,

та влаштувати йому публічну обструкцію, щоби похоронити надії валютних позичальників назавжди. Гарно підставили й Президента, який

теж гнівно затаврував зазіхання на «святе» – банківську систему, але призабув свої публічні передвиборчі обіцянки, коли 13 квітня 2014 року заявив, що курс

12,4 грн. за долар є спекулятивно завищеним і необхідно перевести всі валютні кредити по курсу на день їх отримання. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Законопроект о реструктуризации

Юридическая помощь, юридическая защита. Юридическая консультация. Ведение дел в суде — бесплатные консультации и составление и подача процессуальных документов