Мораторій?

Исковое заявление любого вида составим и подадим в рамках любого уголовного судопроизводства. Правовая помощь и защита потерпевших и свиделей, экспертизы судебные, аресты снятие и наложение, а также иные виды обеспечения искоого заявления.

Мораторій

Мораторій

Мораторій. В червні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Ухвалення зазначеного закону мало на меті запобігти соціальним наслідкам, спричиненим девальвацією гривні.

Закон встановлює тимчасову заборону на стягнення нерухомого житлового майна, що знаходилося в заставі за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті.

Насправді, мораторій має тимчасовий характер. Він втрачає чинність з дня набрання чинності нового закону, який врегулює питання особливостей

погашення основної суми заборгованості у валюті, порядок погашення курсової різниці, а також порядок списання пені та штрафів.

Цього закону з надією чекають як позичальники, так і банки. Позичальники очікують справедливих та чітких умов реструктуризації проблемних кредитів.

Банки ж чекають можливості перевести проблемні кредиті в розряд обслуговуваних та отримати можливість звернути стягнення на майно

боржників, які не підпадуть під таку реструктуризацію або відмовляться від неї.

Спроби ухвалити такий закон відбувалися вже не раз. Це і законопроект №1558-1, який передбачав перерахунок валютних кредитів за тим курсом, який

діяв на момент його отримання та був ветований президентом.

Це і законопроекти №№4004, 4004-1, 4004-2. Одні із згаданих законопроектів категорично не влаштовували банки, інші — позичальників.

Врешті решт комітет з банківської діяльності ВРУ заявив, що компроміс частково знайдено, та 17 червня 2016 року в Раді було зареєстровано проект

Закону про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла за №4004-д.

Чому під реструктуризацію попадуть далеко не всі

Однією з умов реструктуризації є вимога щодо відсутності у позичальника станом на 1 жовтня 2013 року простроченої заборгованості за договором про

надання іпотечного кредиту в іноземній валюті, або така прострочена заборгованість має бути погашена до моменту реструктуризації.

Як відомо, проблеми з обслуговуванням іпотечних кредитів у вітчизняних позичальників почалися ще у 2008-2009 роках, після початку світової кризи та

знецінення удвічі національної валюти.

З огляду на це можна з впевненістю стверджувати, що кількість позичальників, у яких відсутня заборгованість за іпотечним кредитом станом на 1 жовтня 2013

року, буде незначною.

Сьогодні економічна ситуація в країні також залишає бажати кращого, а тому незначною буде і кількість позичальників, які мають змогу таку заборгованість

погасити у повному обсязі до проведення обіцяної реструктуризації.

Ці умови законопроекту виглядають як нездійсненні для більшості позичальників.

Ну і найголовніше — законопроект не дає відповіді на питання, яким чином відбувається реструктуризація у випадку, якщо судом раніше було ухвалено

рішення про стягнення з позичальника всієї суми боргу на користь банку, або ж про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Адже судові рішення є обов’язковими для виконання.

Чи допоможе реструктуризація позичальникам?

Законопроект передбачає списання для власників єдиного житла 25% суми боргу, 50% списання для власників єдиного соціального житла та 80-100% для

позичальників, що належать до окремої категорії громадян, яким держава забезпечує надання додаткової підтримки (інваліди, учасники АТО, сім’ї

загиблих).

Разом з тим, таке списання відбувається не одразу, а лише за умови повної виплати «непрощеної» частини боргу. В ході такої виплати прострочка

позичальником чергової виплати частини кредиту більш як на 60 днів, є підставою для відмови банком у списанні решти боргу.

Стосовно встановлення процентної ставки, то законопроект передбачає її фіксацію протягом трьох років на рівні тієї, за якою позичальнику був наданий

кредит в іноземній валюті.

Проте після спливу трирічного строку, для позичальника буде діяти ринковий механізм визначення процентної ставки — на рівні українського індексу ставок

за депозитами фізосіб у гривні (для депозитів на 12 місяців) + 3%.

Сьогодні цей індекс становить 19,33%. Додавши до цієї ставки ще 3%, отримаємо 22,33% річних.

Ставка ж 22,33% іншими словами означає, що позичальник приблизно кожні чотири з половиною роки повинен повертати банку у вигляді відсотків ще одну

вартість свого залишку по кредиту.

Якщо врахувати, що ставки за валютними кредитами в середньому становили 11-15% річних у валюті, і припустити, що стрімкого знецінення національної

валюти більше не відбудеться, то умови реструктуризації на термін, що перевищує три роки, при наявності суттєвого залишку за кредитом виглядають

для позичальників, м’яко кажучи, не такими вже й привабливими.

Закордонний досвід

Вітчизняні банкіри дещо лукавлять говорячи про те що борги позичальникам не прощають ніде у світі.

Згадаємо, що після початку світової кризи в США в 2009 році адміністрація президента Барака Обами виділа 75 мільярдів доларів на підтримку іпотечних

позичальників.

До речі, цікавим є факт, що сам Обама також має іпотеку на 30 років — будинок в Чікаго.

Також зі ЗМІ можна дізнатися, що реструктуризація валютних кредитів проводилася в декількох східноєвропейських країнах а також в Казахстані.

Так в Казахстані були реструктуризовані іпотечні кредити які були отримані громадянами на купівлю нерухомості до 120 кв м як в іноземній так і в

національній валюті.

Реструктуризація не передбачала прощення боргу, проте на такі кредити строком на 10-20 років встановлювалась ставка у 3% річних. Мораторій

Разом з тим слід зазначити, що проведенню реструктуризації допомагала держава, виділивши кошти на таку програму. Мораторій

Замість висновків

Ухвалення законопроекту 4004-д буде відвертою профанацією вирішення питання валютних позичальників, та лише законодавчо відкриє шлях банкам

для звернення стягнення на іпотечне житло. Мораторій

Так, НБУ оцінює всю валютну іпотеку у 1,03 млрд доларів. Однак втрати від рефінансування банків оцінюються значно більшими сумами. Мораторій

Може все ж таки цього разу державі спробувати протягнути руку допомоги громадянам, а не банкам? Мораторій

Скасування мораторію

Юридическая помощь, юридическая защита. Юридическая консультация. Адвокаты. Ведение дел в суде — уголовных, гражданских, административных, хозяйственных.

Cкасування мораторію

Скасування мораторію.

Скасування мораторіюCкасування мораторію — етап аграрної реформи. Розроблена Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру концепція реформування діючої системи земельних відносин припускає два етапи аграрної реформи.

 Про це пише в статті глава Держгеокадастра Максим Мартинюк.

За його словами, на першому етапі, після закінчення терміну дії мораторію з 2016 року, буде відкрито продаж сільгоспземель державної форми власності.

На другому, з 2019 року, — ринок відкриють для продажу землі громадянами.

Ключове і водночас найскладніше питання проведення земельної реформи — це запуск ринку землі, пише автор.

«Ми пропонуємо двоетапний варіант. Перший етап — з 1 січня 2016 року — передбачає продаж сільгоспземель державної форми власності», — пише Мартинюк.

Скасування мораторію

За його словами, право на купівлю землі отримають тільки громадяни України. Іноземці та юрособи на першому етапі виключені з ринку.

Cкасування мораторіюНа думку глави Держгеокадастра, у купівлі державних земель будуть зацікавлені агрохолдинги. Але не варто перебільшувати небезпеку від них,

каже він, — більша частина ринку зайнята компаніями середнього розміру.

Потенційно агрохолдинги можуть бути зацікавлені в покупці близько 4 млн га землі, що становить 10% земель сільськогосподарського призначення в Україні.

«Якщо ми побачимо, що модель не спрацює, то постане питання про розширення кола покупців, але все одно зі значними обмеженнями в частині

юрисдикції», — продовжує Мартиненко.

продаж сільгоспземель?

Продаж сільгоспземлі буде можливим тільки через аукціони. Самі аукціони повинні бути прозорими, зручними, з залученням максимальної кількості учасників.

«Цього можна досягти, тільки перевівши їх в онлайн, на електронний майданчик», — зазначає чиновник, додаючи, що зараз якраз закінчується

розробка такого проекту електронних аукціонів за підтримки європейських консультантів з проекту Єврокомісії Twinning за іспанським зразком.

«Це назавжди має зняти питання щодо прозорості процедур і доступністю інфраструктури», — упевнений він. Скасування мораторію.

Дозволяючи продаж державних земель, необхідно закрити дірки у безаукціонній передачі в приватну власність. Скасування мораторію.

На другому етапі після того, як перший етап пройде успішно, будуть виявлені і нівельовані ризики, а ціна землі підніметься до ринкової, можна буде відкрити

доступ на ринок громадянам. Скасування мораторію.

«Ми прописуємо в законі норму, що певні його статті почнуть діяти з 2019 р. — на нашу думку, це можна вважати робочим варіантом старту повноцінного

ринку землі», — пише Мартиненко. Скасування мораторію.

До цього моменту на ринку землі вже повинен бути створений державний оператор, завданням якого буде викуп у людей ділянок за фіксованою ціною (в

ролі такого держагента розглядається один з державних банків, а не створена з нуля нова структура, як це вже було з Земельним банком). Скасування мораторію.Скасування мораторію

Закон о моратории на взыскание ипотечного имущества — практика применения по материалам ВСУ

Юридическая помощь, юридическая защита по делам о преступлении против собственности — кражи, грабежи, разбои, растраты, умышленные порчи имущества, пожары. Профессиональные адвокатские услуги.

О моратории на взыскание ипотечного имущества

о моратории на взыскание ипотечного имущества

О моратории на взыскание ипотечного имущества. Решения судов об обращении взыскания на предмет ипотеки, принятые до и после принятия Закона, остаются в силе, а их выполнение приостанавливается до усовершенствования механизма погашения долга.

 Верховный Суд Украины на заседании Судебной палаты по гражданским делам 10 июня 2015 года рассмотрел дело № 6-333цс15, предметом которого был спор о взыскании задолженности и обращении взыскания на предмет ипотеки.

Была сформулирована правовая позиция относительно применения Закона «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте».

7 июня 2014 года вступил в силу Закон «О моратории на взыскание имущества граждан Украины, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте» (далее — Закон о моратории).

Понятие «мораторий» в гражданском законодательстве определяется как отсрочка исполнения обязательства (пункт 2 части 1 ст. 263 ГК), в полной мере соответствует лексическому значению этого слова, которое раскрывается в толковом словаре украинского языка.

О моратории на взыскание ипотечного имуществаИтак, мораторий является отсрочкой исполнения обязательства, а не освобождением от его выполнения.

Поэтому мораторий на взыскание имущества, предоставленного в качестве обеспечения кредитов в иностранной валюте, установленный Законом о моратории, не лишает кредитора права на обращение взыскания на предмет ипотеки (залога)

в случае невыполнения должником обязательств по договору, а лишь временно запрещает принудительно взыскивать (отчуждать без согласия владельца) указанное имущество.

Решения судов об обращении взыскания на предмет ипотеки, принятые до и после принятия Закона о моратории остаются в силе, а их выполнение приостанавливается до усовершенствования механизма, предусмотренного пунктом 3 Закона о моратории.

О моратории на взыскание ипотечного имуществаКроме того, согласно пункту 4 Закона о моратории в течение действия этого Закона другие законы Украины по вопросам имущественного обеспечения кредитов действуют с учетом его норм.

Решение же суда в части обращения взыскания на предмет ипотеки на время действия Закона о моратории не подлежит исполнению.