Консультация юриста онлайн

Консультация юриста онлайн. Опытные юристы консультация по правовым вопросам. Гражданское, уголовное право. Заявления, жалобы, процессуальные документы.

Консультация юриста онлайн

Консультация юриста онлайн

Консультация юриста онлайн

Юрист онлайн в Харькове: бесплатно юридическую консультацию

 

Консультация юриста в Харькове. Консультация по правовым вопросам в таких областях права:

  • семейное;
  • гражданское;
  •  уголовное;
  • административное;
  • хозяйственное;
  • налоговое;
  • земельное.

Бесплатная юридическая консультация в Харькове по семейному праву

Проблемы в семье? Консультация на тему: расторжение брака, определение алиментов, раздел имущества, вступление в наследство, брачный договор, отцовство, материнство, определение места жительства ребенка. И любые другие вопросы, требующие оперативного реагирования для защиты ваших прав или прав ребенка.

Бесплатная юридическая консультация в Харькове по вопросам хозяйственного права

Каждому субъекту хозяйствования необходима защита своих законных прав и интересов. Профессионального юрист нужен всем. Бесплатная юридическая консультация в Харькове по хозяйственному праву, как правило или как исключение из правил, поможет вам решить ваши юридические вопросы — избежать как минимум непонимания последствий действий которые произведены или будут производится.

Бесплатная юридическая консультация Харьков: по трудовому и гражданскому праву

Все, что связано с повседневной жизнью, от отдыха до работы, больницы, дома, квартиры, земли, весь спектр отношений, или правильнее сказать правоотношений  — юридическая консультация юриста по трудовому и гражданскому праву.

Бесплатная юридическая консультация в Харькове по уголовному праву

Обвинить невинного человека в совершении преступлений?Как самостоятельно отстоять свои права? Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности, против собственности, в сфере обращения наркотических веществ.

Консультация юриста бесплатно в Харькове от Барвинок NET.

На какие чаще всего вопросы приходится отвечать юристам в процессе консультаций? С чем сталкиваются граждане в своей повседневной жизни?

С простыми, вполне понятными фактами, которые их волнуют: регистрация по месту жительства родственников которые умерли или уехали на другое место жительства, аресты имущества наложение в судебном порядке в целях обеспечения иска в суд — движимого или недвижимого, снятие тех же самых арестов с имущества.

Взыскание долгов по расписке либо по договору, определение пользования земельным участком, границ земельного участка.

Выделение доли в натуре. Консультация юриста онлайн

Ипотека, дом, квартира, банк — отношения возенкающие в следствии кредитного договора с банком, ипотечного договора, права собственности на имущество попавшее в ипотеку. Консультация юриста онлайн

И это еще далеко неполный список вопросов, с которыми обращаются за консультацие юриста.Консультация юриста онлайн

Консультация юриста : приобретаем новострой

Юридическая консультация бесплатно, составление и подача бесплатно процессуальных документов при передаче полномочий представлять интересы в местном суде. Звоните сейчас.

Консультация юриста

консультация юриста

Изучаем схему инвестирования и разрешительные документы

 

Консультация юриста. Любое приобретение недвижимости — дело нешуточное. Деньги там отдаются для абсолютного большинства украинцев весьма серьезные (для многих это вообще плоды трудов всей предыдущей жизни), и их потеря может обернуться настоящей бедой.

И если на вторичном рынке мы хотя бы видим, за что платим, то при покупке в новостройке на момент расставания с деньгами квартира зачастую существует только в планах строителей да наших мечтах.

Какие документы следует проверять, прежде чем решиться на приобретение еще не построенной квартиры, нам рассказали адвокат ЮФ «АБГ» Екатерина Гутгарц, юрист Международной адвокатской компании «УкрЮрЦентр» Екатерина Емельяненко и адвокат ЮФ «Универс-Альянс» Юрий Андрощук.

Схема

Еще до того, как присматриваться к тому, кто и за что хочет ваших денег, обратите внимание на то, как именно их собираются у вас взять.

«Первым делом оцените схему инвестирования, — советует Екатерина Гутгарц. — По Закону Украины «Об инвестиционной деятельности» деньги физлиц для строительства жилья могут привлекаться исключительно через фонды финансирования строительства, фонды операций с недвижимостью, институты совместного инвестирования, а также с помошью выпуска целевых облигаций предприятий.

Обязательства по последним выполняются путем передачи объекта жилищного строительства».

На практике же часто используются другие схемы. Например, с частными лицами заключаются предварительные договоры или договоры купли-продажи имущественных прав на еще строящийся объект.

Для застройщиков такие схемы более простые и дешевые, но для потенциальных покупателей слишком рисковые.

«В случае недобросовестности застройщика инвестор может остаться и вовсе без квартиры. Причем обращение в суд ему также не поможет, — предупреждает Екатерина Гутгарц. — В частности, Верховный суд Украины неоднократно подчеркивал, что договор купли-продажи имущественных прав — не основание для признания права собственности на жилье за покупателем».

Пакет

«Перед заключением договора проверьте учредительные документы застройщика: государственный акт на право владения земельным участком или договор аренды земельного участка, положительное заключение комплексной государственной экспертизы, разрешение на выполнение строительных работ, лицензию строительной организации», — перечисляет Юрий Андрощук.

Екатерина Емельяненко советует также изучить проект застройки, утвержденный органами архитектурно-строительного надзора (пакет технической документации: поэтажные планы здания, проектную документацию).

Полезно сравнить, насколько то, что возводит данная компания, соответствует тому, что ей утвердили для застройки. Дело в том, что среди застройщиков встречаются любители творческой переработки утвержденных проектов прямо по ходу строительства.

«Обратите внимание и на сроки действия документов исходя из периода строительства», — советует Екатерина Емельяненко.

Документацию на строительство желательно проверить и по другим источникам (не только по бумагам, показанным в офисе компании).

«Например, киевляне могут на сайте КГГА узнать статус строительства через «Градостроительный мониторинг» (monitor.mkk.kga.gov.ua)», — приводит пример Екатерина Гутгарц.

ВСЯ ПОДНОГОТНАЯ

Мы живем в эпоху интернета, и первое, что делаем, столкнувшись, например, с компанией-застройщиком, — ищем информацию о ней. Ведь вряд ли кто-то захочет связываться с теми, за кем тянется шлейф разнообразных скандалов и хор обиженных покупателей. Но, кроме публичной репутации компании, есть смысл проверить еще кое-что.

ПЛАНЫ.

Екатерина Емельяненко советует обратить внимание, что застройщик уже построил и над какими объектами собирается работать в ближайшее время.

Понятно, что «планов громадье» может быть и у тех, кто уже втихую пакует чемоданы.

Тем не менее те, кто инвестирует в будущие объекты и ведет какие-то работы по ним, вызывают больше доверия, чем те, у кого ваш дом первый и последний в списке.

САЙТЫ.

Нелишним будет дополнительно проверить и те бумаги, которые вам предъявил застройщик.

«Желательно посетить сайт Министерства строительства и регионального развития. Там вы обязательно найдете (или не найдете) номер лицензии стройкомпании.

Не помешает также отыскать на сайте Госкомиссии по регулированию финансовых услуг разрешение на финдеятельность компании — продавца жилья», — советует Емельяненко.

РЕЕСТРЫ.

Проверьте даже самую базовую информацию о застройщике. «Для этого нужно прийти с паспортом к госрегистратору любой госадминистрации. У него попросите и так называемое полное извлечение о компании-застройщике из Единого госреестра предприятий и организаций Украины по его коду», — предлагает Емельяненко.

Вас интересует дата регистрации компании и информация о его руководителе. Узнать, нет ли на застройщике каких-либо арестов или же запретов на отчуждение имущества, можно в Госреестре обременений.

Не находится ли какое-либо имущество застройщика в залоге (ипотеке), можно узнать через Госреестр ипотек.

Информацией из этих двух реестров с вами поделится госпредприятие «Информцентр Минюста Украины» (www.informjust.ua) по письменному запросу.

«Не лишним будет проверить, нет ли судебных тяжб с участием компании-застройщика, — это можно сделать через открытый всем Единый реестр судебных решений (www.reyestr.court.gov.ua)», — советует Юрий Андрощук.

ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Юридическая помощь, юридидическая защита. Юридическая консультация. Адвокаты.

ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Інформаційний шабаш, навколо прийнятого ВР ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті», вражає своєю істеричністю, масштабом, некомпетентністю та відвертою брехнею.

Правда у наступному: в ситуації з валютними кредитами є чотири «винуваті» сторони: позичальники, які повелися на «халяву»; банки, котрі зробили валютні

кредити суттєво привабливішими від гривневих; НБУ, який допустив таке валютне кредитування та обвал гривни, і держава, в особі всіх гілок влади.

І. Передісторія.

Еліфрон Фрідман, лауреат Нобелівської премії зі Стенфордського університету, в інтерв’ю Національному громадському радіо, у січні 1996

року, сказав: «Безперечно, що це Федеральний Резерв викликав Велику Депресію, скоротивши обсяг грошей в обігу, з 1929 року по 1933 рік, на третину».

Так звана Федеральна Резервна Система, створена у США згідно «Закону про Федеральний Резерв» в 1913 році, є приватною структурою та де-

факто знаходиться в руках кількох надпотужних фінансово-промислових кланів, які, на сьогодні, володіють та контролюють значну частину

всіх світових активів через монопольне право на емісію долара США. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». Для заволодіння

реальними багатствами, монополісти на випуск грошей та на істину (всі світові ЗМІ у їхніх руках) регулярно влаштовують так звані «кризи», фінансують

диктаторів і розпочаті ними війни, просувають до вершин влади або знищують президентів і правителів суверенних держав та займаються іншими нехорошими

речами, про що належні їм ЗМІ скромно мовчать. У 1923-26 роках у США спостерігався бурхливий економічний зріст, викликаний повсюдністю та

доступністю кредитних ресурсів, як похідними фінансової політики ФРС. Люди почали масово купляти в кредит житло, автомобілі та інші, в першу чергу

розрекламовані, товари масового споживання. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
У 1927 році ФРС нарощує кредитну емісію – збільшується притік грошей у систему.

Але стосується кредитна емісія в першу чергу фондового ринку і, як наслідок напомповування цього ринку доларами, у 1928-29 роках відбулося

його надпотужне зростання, яке втягнуло у спекулятивну торгівлю акціями 25% населення країни. У 1929 році різко припиняється кредитування і фондовий

ринок обвалюється. Структури, що належать засновникам ФРС, викупляють акції ліквідних та цікавих банкірам підприємств… ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

перерозподіл є

Таким чином відбувся колосальний перерозподіл ресурсів та їх концентрація в руках обмеженого кола людей. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за

кредитами в іноземній валюті»
ЗУ «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті»
Цей механізм перерозподілу майна та ресурсів через фінансові спекуляції, вже через рік після створення ФРС пояснив конгресмен Ліндберг: «Щоби підняти

ціни, все що вимагається від ФРС, так це понизити облікову ставку. Внаслідок цього відбувається приплив у економіку кредитних ресурсів і бум на фондовому

ринку. Згодом, коли бізнесмени звикаютьдо таких умов, Федеральний Резерв може обірвати їх примарне процвітання несподіваним підвищенням облікових

ставок… За допомогою політики облікових ставок він може розхитувати ринок взад-вперед або викликати різкі зміни в економіці раптовим збільшенням

різниці цих ставок. У будь-якому випадку ФРС буде володіти внутрішньою інформацією про майбутні зміни фінансової політики і наперед про них знати» (з

книжки Дмитра Карасьова «Банки-вбивці»). Щодо самої Великої депресії, інший сенатор – Луїс Макфедден, відкрито звинуватив в організації цієї афери ФРС та

його засновників: «Це не випадковість, а ретельно запланована подія… Міжнародні банкіри прагнули сотворити стан такого відчаю, щоби стати

повелителями нас усіх…» (з цієї ж книги). З подальшої історії захоплення світової фінансової системи та реальних ресурсів тими ж банкірськими кланами, можна

сміливо зробити припущення, що будь-яка фінансова криза насправді є добре прорахованою фінансовою аферою з конкретними вигодонабувачами. Це

стосується і так званої «іпотечної кризи»2007-2009 років, наслідком якої є масове неповернення українцями валютних кредитів узятих на придбання житла.

ІІ. Передумови.

Український ринок іпотечного кредитування активно стимулювався ззовні. Так на 1 жовтня 2007 року заборгованість за зовнішніми запозиченнями українських

банків зросла до 25,4 млрд доларів, а лише за 9 місяців 2007 року банки запозичили на зовнішніх ринках 11,3 млрд дол., тобто у 2,5 разу більше, ніж за

такий самий період 2006 року. Аналогічно «затарювалися» доларами українські компанії, чия заборгованість перед західними банками та інвестфондами зросла

до 57 млрд доларів. Проте, що НБУ, що законодавча й виконавча гілки влади у цій ситуації жодної загрози не вбачали. Петро Порошенко, на той час Голова

НБУ, стверджував, що гривна й надалі буде прив’язана до долара і залишиться в коридорі 4,95-5,25 UAH/USD, хоча у США вже зійшли паростки іпотечної

«кризи», коли два хедж-фонди під управлінням банку Bear Stearns втратили на інвестиціях в іпотечні облігації 1,6 млрд доларів своїх клієнтів.

цікаві факти

За твердженням видання «Форбс», а також одіозного депутата Миколи Рудьковського (одіозні депутати часом «зливають» важливу інформацію), ряд

іноземних (материнські компанії наших банків) та місцевих фінансових груп дуже непогано заробляли на валютних позиках, ставки за якими, під

час кредитного буму  щодо об’єктів нерухомості в Україні, були значно вищими ніж у тій самій Європі. «Як іноземні корпорації, так і місцеві фінансові

групи пропагували кредитування аж до «чорної» осені 2008 року», – пише «Форбс». До прикладу, в січні 2008 року Лондонська міжбанківська ставка

пропозиції – LIBOR, як середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що надаються банками один одному, становила 4,63% у доларах

США. У той самий час, «за даними пропозицій 50 провідних банків, у січні 2008 року середня процентна ставка позик на первинне житло у гривні, терміном на

25 років, складала 16,2% річних, у доларах – 12,9%, у євро – 12,2%, у швейцарських франках – 9,6% річних». Звичайно, що заманюючи позичальників

«низькою», порівняно з гривневою, відсотковою ставкою на кредити в іноземній валюті, банківські структури, котрі отримували кошти від своїх закордонних,

зокрема європейських донорів, були орієнтовані на надприбутки. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

все по КМарксу

Ці надприбутки, банківська система в цілому,  отримує шляхом створення нових грошей, завдяки системі банківського резервування з

подальшим перекредитуванням, котра породжує ефект мультиплікатора. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Це предмет

окремого дослідження, але його суть можна проілюструвати словами Джошуа Стемпа, директора банку Англії, сказаними ним ще майже сто років тому: «Банки

запліднені беззаконням та народжені в гріху. Банкіри володіють землею. Заберіть її у них, але залиште владу творити гроші та контролювати кредит і вони

розчерком пера створять необхідну кількість грошей, щоби викупити землю назад. Заберіть у них цю могутність, і великі багатства, такі як моє, щезнуть. І це

має відбутися для того, щоби цей світ став щасливим і вільним. Але, якщо хочете бути рабами банкірів та платити за власне рабство, дозвольте їм

продовжувати творити гроші та контролювати кредит!»

Алхімія грошей

Механізм глобального шахрайства, який об’єктивно не дає змоги всім позичальникам виконувати свої зобов’язання, описав один із найавторитетніших

у світі дослідників природи грошей Бернард Лієтар у книжці «Алхімія грошей»: «Коли банк створює гроші, надаючи вам іпотечний кредит у 100 тисяч євро, він

створює лише первинний капітал. Далі банк буквально очікує, що протягом 20- ти наступних років ви повернете йому вже 200 тисяч євро. Якщо ви цього

зробити не можете, то втрачаєте будинок. Ваш банк не створює процентів, а просто відправляє вас у світ на війну зі всіма іншими. Так як інші банки роблять

те ж саме, система вимагає банкрутства її окремих учасників, інакше ви не отримаєте інших 100 тис. євро». Ці цитати наведені свідомо та спеціально для

армії хибнокомпетентних, починаючи з нашого міністра фінансів і закінчуючи провладними тролями у соцмережах, котрі вважають, що банки заробляють на

різниці між депозитними та кредитними ставками і що рефінансування валютних кредитів у гривну завдасть якихось збитків банківський системі. Але про це

далі. Отже, кредитування у валюті закінчилося в 2009 році при курсі 7,60 за долар і, на думку деяких правників, є незаконним, оскільки суперечить як

Декрету Кабінету міністрів України про валютне регулювання, так і одній із постанов самого НБУ.

здоровий глузд, логика та справедливість

Але юридичну сторону видачі валютних кредитів залишимо для правників, а зосередимося на принципах здорового глузду, логіки та справедливості, під які

законодавчу базу підвести не проблема. Що цікаво, той же ж пан Рудьковський, як автор законопроекту «про врегулювання ситуації з погашенням зобов’язань по

кредитам в іноземній валюті…», стверджував, що фактично 90% всіх кредитних портфелів, які материнські компанії надавали своїм «дочкам» в Україні, були в

2009-2010 роках продані з дисконтом у 80-90% українським олігархічним фінансово-промисловим групам, які мали у своїй структурі банківські

установи. Наші олігархи, за словами нардепа, за 10-15% від реальної вартості кредитного портфеля, скупили борги своїх громадян, щоби користуючись

своїми механізмами впливу на владу, позбавити сотні тисяч людей майна. «Мені здається, що вони отримують фактично вже надприбутки…», – поділився

 ще минулого року своїми здогадами пан Рудьковський. Приймемо це лише як версію, але, враховуючи спекулятивну сутність  лихварської фінансової системи в

цілому, візьмемо до уваги з огляду на факти, наведені нижче…

ІІІ. Постмайданне.

Факти розкрадання бюджетних коштів владою Януковича всім відомі. Так «Українська правда» колись стверджувала, що лише у 2010-2011 роках було

виведено в офшорні зони 55 мільярдів доларів США. У лютому 2014 року, одразу після втечі Януковича, Арсеній Яценюк з трибуни ВР заявив, що попередня

влада перерахувала туди загалом 70-ть мільярдів доларів. Проте, таке розкрадання тривало постійно. При всіх владах. Згідно аналізу проведеного

економічним консультантом Джеймсом Хенрі (екс-працівником компанії «Мак-Кінсі»), Україна поповнила офшорні рахунки на 167 (!) мільярдів доларів і надалі

продовжує це робити! Сьогодні в подібних гріхах уже звинувачують, цілком небезпідставно й аргументовано, уряд Яценюка.Якщо до виведених в офшори

коштів додати всі великі й маленькі «межигір’я»країни, 88% вже на сьогодні скупленого олігархами, практично за безцінь, колись державного майна та

предмети розкоші, реалізовані в Україні протягом позиченої їй незалежності, то можна цілком сміливо вважати, що сума вкраденого у народу вимірюється

сотнями мільярдів доларів. «Нова влада», що з’явилася після втечі Януковича завдяки тим, хто вийшов з протестом на Майдан і тим, хто з нього не повернувся,

розпочала свою економічну діяльність із афери під назвою «рефінансування». Так ще один одіозний депутат – пан Ляшко, минулого року

оприлюднив у «своєму фейсбуці» список банків, яким дістався перший кусень нацбанківських щедрот під керівництвом одного з «комендантів Майдану» –

 пана Кубіва, нині народного депутата від «БПП».

список банків для рефшнансування

Ось список щасливчиків рефінансування «першої хвилі»:

  1.  Приватбанк — 15 млрд 355 млн,
  2. Ощадбанк — 26 млрд 634 млн,
  3. Дельта банк (Лагун) — 9 млрд 243 млн,
  4. Брокбізнесбанк (Курченко) — 2 млрд 954 млн,
  5. ВіЕйБі банк (Бахматюк) — 1 млрд 937 млн,
  6. Фінанси і Кредит (Жеваго) — 5 млрд 249 млн,
  7. Надра (Фірташ) — 8 млрд 182 млн,
  8. Златобанк — 766 млн,
  9. Райфайзен банк Аваль — 900 млн,
  10. Київська Русь — 909 млн,
  11. Фінансова ініціатива — 2 млрд 517 млн,
  12. Імексбанк — 3 млрд 200 млн,
  13. ВБР (банк Януковича) — 565 млн,
  14. Хрещатик — 360 млн,
  15. Укрсоцбанк — 540 млн,
  16. ПУМБ — 1 млрд 341 млн,
  17. Форум — 472 млн,
  18. Південний — 383 млн,
  19. ВТБ банк (російський) — 223 млн,
  20. Укргазбанк — 6 млрд 440 млн,
  21. Альфа банк (російський) — 109 млн,
  22. Укрсиббанк — 100 млн,
  23. Промінвестбанк (російський) — 1 млрд 560 млн,
  24. Укрексімбанк — 8 млрд 232 млн,
  25. Родовід банк — 2 млрд 918 млн,
  26. Фідобанк (Арбузов) — 585 млн.

Загалом — 101 млрд 674 млн грн.

Деякі з цих банків, зокрема такі потужні як «Дельта» та «Надра», на сьогодні вже банкрути. Рефінсування було здійснене під 15% річних, злі язики одейкують,

що не за «дякую», та породило справнє цунамі спекуляцій, хвилю, яка досі гуляє фінансовим українським морем. Зробимо дуже примітивні розрахунки. В

середньому курс періоду першої хвилі рефінансування можна прийняти як 1:10 USD/UAH. Тобто банки отримали 10 мільярдів доларів США. Через рік їм

потрібно було би вернути 115 мільярдів гривен. На нинішній день це приблизно 5,2 мільярди доларів. Тобто, лише на курсі банки заробили 4,8 мільярда доларів.

Але насправді доходи власників банків в рази більші через той самий мультиплікаційний ефект, про розмах якого ми можемо лише здогадуватися з

девальвації гривни. Щоби уявити собі – скільки банківська система заробила на рефінансуванні, варто лише зазначити, що обсяг міжбанківського кредитування в

2014 році становив близько півтора трильйона (!) гривень. До речі, саме падіння гривни припинилося тоді, коли НБУ просто вольовим рішенням призупинив

безконтрольне вимивання за кордон, скупленої за рефінансовану гривну валюти.

ІV. Цифри і факти.

На фоні грандіозних валютно-гривневих спекуляцій, та тотальної корупції на тлі війни,  «нова влада» відмахувалася як від набридливої мухи, від так

званих валютних позичальників за споживчими кредитами. За даними видання «Forbes», борги фізичних осіб за іпотечними споживчими валютними кредитами

на 1 січня 2015 року становили 59,9 млрд грн, що по тодішньому курсу відповідало 3,8 мільярда доларів США. З них 1,37 мільярди доларів, або 21,633

млрд грн – це борги перед банками визнаними неплатоспроможними. Якщо цю суму можна умовно вважати «збитками» банківської системи, оскільки дані банки

збанкрутували (припустімо через неповернення валютними позичальниками кредитів – ха- ха-ха!), то, згідно прийнятого Верховною Радою 2 липня

законопроекту про реструктуризацію валютних кредитів, правильніше було б її рахувати як різницю між тим що збанкрутілі банки мали б отримати до і після

прийняття цього закону. Якщо 1,37 млрд доларів перевести по курсу 5,05 (який здебільшого діяв на момент отримання валютних кредитів), то отримаємо 6,9

мільярда гривень. Отже, ці умовні збитки становитимуть 21,633 – 6,9 = 14,7 мільярда гривень. Ця сума є співставимою з оцінкою МВФ, який на початку

березня цього року заявив, що «конвертація валютних іпотечних кредитів у гривну може призвести до втрат банківською системою» орієнтовно 16-17

млрд грн МВФ ужив термін «втрати». А втратами можуть бути як збитки, так і неотримані прибутки. Чому некоректно відносити до збитків банківської системи

той залишок кредитної заборгованості валютних позичальників, який вони винні діючим банкам?

причини до вашої уваги

З кількох причин. По-перше, значна частина цих валютних запозичень на сьогодні є вже погашеною – без врахування нарахованих відсотків

за користування кредитом, тіло кредиту, тобто кошти які позичальники отримали в банків здебільшого у 2007-2009 роках, на сьогодні, за різними

оцінками, є вже погашене на 70-90%. По-друге, з першого траншу рефінансування банківської системи, лише банки Лагуна, Курченка та Фірташа

безповоротно проковтнули понад 20 мільярдів гривен (приблизно 2 мільярди доларів на момент отримання рефінансування) виділених їм Нацбанком

коштів. По-третє, як стверджує економіст Олександр Савченко, загалом на підтримку банків-банкрутів було виділено 100 млрд.грн., а за даними НБУ всього

на рефінансування банківської системи в 2014 році було скеровано 222,3 мільярди гривень; при тому, за даними «Forbes», на 1 січня 2015 року загальний

обсяг заборгованості з рефінансування перед НБУ становив 108,95 млрд грн, більша частина з яких ніколи не повернеться. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Підсумовуючи ймовірні «збитки» банківської системи, внаслідок прийняття Закону про реструктуризацію

валютних кредитів, можна однозначно стверджувати наступне: максимальна сума власне збитків, через перерахунок валютної заборгованості, є в межах

заявлених МВФ «втрат», тобто 16-17 мільярдів гривень, або 1% ВВП України. Все решту – це теоретично недоотримані банками прибутки. ЗУ «Про

реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Сума зазначена МВФ, дуже суттєво (в рази!) відрізняється від тих істерично-надутих цифр,

котрими заполонили весь інформаційний простір олігархічні ЗМІ з«подачі» наших фейкових «фінансових авторитетів». ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Приклади

За «даними» НБУ, при конвертації валютних кредитів за курсом 5,05 грн/дол. збитки банківської

системи сягатимуть близько 100 млрд грн та перевищать 5% ВВП, а за курсом 8,0 грн/дол. становитимуть 77 млрд грн. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань

за кредитами в іноземній валюті» Істерична заява міністра фінансів, пані Яресько, котра порівнює надумані збитки з витратами України на оборону та

правоохоронні органи, та називає цифру 95 млрд грн, просто вражає своєю примітивною маніпулятивністю. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за

кредитами в іноземній валюті» Те, що Нацбанк, невідомо чиїми устами, та пані міністр своїми власними, називають«збитками», можна було би віднести до

категорії «неотриманих прибутків».

Можна було б, якщо ми би жили в цивілізованій Європі, де:
а) більшість наших чиновників уже би сиділи в тюрмі, лише за десятину ними скоєного;
б) такі спеціалісти, котрі не розбираються в елементарних економічних категоріях, просто не могли би займати жодні державні посади. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

Оскільки, суми розкрадань та розбазарювань коштів, що «папєрєдніками», що новою владою, зокрема через банківську систему, просто не співмірні з

сумою реального боргу валютних позичальників, то говорити про те, що «прибутки не отримані», лише на фоні рефінансування банків-банкрутів та

обсягів міжбанківського кредитування – язик не повертається. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

V. Франки і форінти.

А що ж там, у цивілізованій Європі, куди начебто так прагне наша влада, невже у них не було подібних проблем? Були. Зокрема в Угорщині. І угорці не злякалися

прийняти Закон, порівняно з яким наш законопроект, від якого істерично відхрещуються деякі його підписанти, просто є взірцем толерантності до

спекулятивної банківської системи. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Верховний суд Угорщини прийшов до висновку,

що підвищення курсу погашення кредиту, в залежності від курсових коливань на ринку, це грубе порушення прав позичальників. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» І якщо банки видали кредити у швейцарських франках, по курсу 1:140, то й платежі для погашення повинні

приймати по цьому ж курсу, а не по 250 форинтів за франк, як було у момент судового розгляду. Після такого вердикту Верховного суду, депутати сіли писати

відповідний закон і прийняли його протягом трьох тижнів! ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті».

Україна не Угорщина, Україна це Европа

Прийнятий угорським парламентом закон не лише заборонив банкам, котрі навидавали валютні кредити, змінювати відсоткові ставки та обмінний

курс в залежності від ринку, а й зобов’язали компенсувати всім позичальникам пов’язані з цими порушеннями переплати, якщо договір

був укладений протягом останніх десяти років! ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Звичайно, Центробанк

Угорщини (як і наш НБУ він більше підпорядкованій світовій фінансовій системі ніж власним уряду чи президенту) теж підрахував збитки банківської системи

і задекларував їх у сумі 4 млрд.дол. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» США. Але, маючи дещо кращу від

наших владоможців освіту та розуміючи суть лихварської банківської системи, угорська влада не дозволила перетворити своїх громадян у жебраків та

позабирати у них майно… ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Приклад Ірландії, де народ відмовився взагалі віддавати

зовнішні кредити, розбазарені його урядом, і про який нам ЗМІ нічого не розповідають як і про досвід «валютного регулювання» в Угорщині, наводити не

буду. Це ще нас чекає попереду…ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»

VI. Запльований закон.

Повернемося до нинішньої ситуації зі злощасним, схваленим 229 голосами, законопроектом за номером 1558-1. ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань

за  кредитами в іноземній валюті» Ще  на початку березня стало відомо, що в новому меморандумі з МВФ «президент Петро Порошенко зобов’язався

застосувати вето у випадку прийняття Верховною Радою закону про реструктуризацію валютних кредитів шляхом переведення їх у гривневі». Про

це повідомляла, зокрема, асоціація українських банків (АУБ): «Одним із пунктів нового меморандуму з МВФ, де Україна просить надати їй розширену програму

фінансування (EFF) на $17,5 млрд, є зобов’язання Президента України застосувати право вето у разі ухвалення парламентом закону

про реструктуризацію валютних кредитів». ЗУ «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Отже, теоретично всі наші нардепи,

котрі вміють читати, мали би знати, що прийняття подібного закону – це просто популізм, політична гра, гра в якій кожен може переграти сам себе. Проте

обрали політику страуса та почали людські життя валютних позичальників (лише за даними «Кредитного майдану» близько трьохсот людей покінчило

життя самогубством через незмогу віддати кредити), зрештою, як і життя тисяч полеглих у гібридній війні, розмінювати на політичний піар. ЗУ

«Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» Не можна виключати і чийсь цинічний задум – прийняти популістський закон,

та влаштувати йому публічну обструкцію, щоби похоронити надії валютних позичальників назавжди. Гарно підставили й Президента, який

теж гнівно затаврував зазіхання на «святе» – банківську систему, але призабув свої публічні передвиборчі обіцянки, коли 13 квітня 2014 року заявив, що курс

12,4 грн. за долар є спекулятивно завищеним і необхідно перевести всі валютні кредити по курсу на день їх отримання. ЗУ «Про реструктуризацію

зобов’язань за кредитами в іноземній валюті»