Дарування нерухомості

Юридическая помощь, юридическая защита, юридическая консультация. Адвокаті в гражданском и уголовном производстве. Представительство интересов в суде — местном, апелляционном, кассационном , ЕСПЧ.

Дарування нерухомості (родичу) є фіктивним та недійсним, коли дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу

Дарування нерухомості

Дарування нерухомості

Фабула судовго акту: ВСУ продовжує дивувати актуальними рішеннями.

Ми всі знаємо, що у наш час люди не віддають борги добровільно, особливо, коли борги виникають з деліктів, наприклад ДТП чи позика.

Як правило вже при наявності судового рішення про стягнення боргу, боржник стає НІЩЕБРОДОМ і переоформлює свою нерухомість на дружину чи іншого близького родича, наприклад дитину.

При цьому поточний дохід боржник отримує «у конверті» і таким чином «вирішує» проблему свого безспірного боргу.

При такій політиці найбільш простий та дешевий спосіб це укладання договору дарування, чим чимало боржників і займаються.

Суди розглядали справу за позовом стягувача про законність дарування боржником своєї нерухомості дружині, зокрема укладання договору дарування цієї нерухомості.

Коли справа дійшла до ВСУ, ВСУ визнав такий договір дарування фіктивним та недійсним, скасував три відмовні для стягувача рішення та направив справу на новий розгляд.

ВСУ підкреслив, що якщо в судовому засіданні встановлено, що боржник знає про рішення суду про стягнення з нього боргу і дарує при цьому нерухомість своїй дружині, то такий договір дарування не направлений на настання реальних правових наслідків і є фіктивним.

Адже боржник міг передбачити для себе негативні наслідки у випадку звернення стягнення на цю нерухомість для виконання рішення суду про стягнення боргу.

Тому має бути визнаний судом недійсним за позовом зацікавленої особи – стягувача.

Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу. Отже, дарування це не панацея – повертаємо борги вчасно!

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК ВСУ у справі № 6-1873цс16:

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

Відповідно до статті 717 цього Кодексу за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій

стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

За змістом частини п’ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі

невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-

яких наслідків. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають

заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників;

свідомий намір невиконання зобов’язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових

наслідків, є порушенням частин першої та п’ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним

відповідно до статті 234 ЦК України. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

Стягнення заборгованості на користь позивачки

У справі, яка переглядається, суди встановили, що відповідач, відчужуючи належне йому на праві власності нерухоме майно своїй дружині, був обізнаний

про судове рішення про стягнення з нього заборгованості на користь позивачки, отже, міг передбачити негативні наслідки для себе у випадку

виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

Установивши ці обставини, суди не надали належної оцінки тому, що спірні договори дарування нерухомого майна уклали сторони, які є близькими

родичами, та не перевірили, чи передбачали ці сторони реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами; чи направлені дії

сторін договорів на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за

його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів, зокрема чи продовжував дарувальник фактично володіти та користуватися цим майном.

Суддя Верховного Суду України Л.І. Охрімчук. Дарувальник знає про судове рішення про стягнення з нього боргу.

Дарування нерухомості

Читать далее «Дарування нерухомості»