Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого Реальна допомога в суді, захист від обвинуівачення в кримінальному, цивільному провадженні Харків, Харківська область Допомога потерпілим, свідкам, при експертизах Доступно, коректно Складання, подання процессуальних документів +380668243914, +380679331668

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні, досудовому слідстві. Адвокат Доступно, коректно Харків, Харківська область

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі

розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Передача справи на розгляд іншого суду Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті,

здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги  не пізніше п’яти днів після

залишення її без задоволення. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду,

найбільш територіально наближеного до цього суду. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним

законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який

ліквідовано або роботу якого припинено. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

6. Справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п’яти днів із дня

надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 32. Недопустимість спорів про підсудність

1. Спори між судами про підсудність не допускаються.

2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Глава 3. Склад суду. Відводи

Стаття 33. Визначення складу суду

1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду  судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-

телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення

складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

розглядається постійною колегією суддів

2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов’язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного

суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

4. До складу об’єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.

справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів

5. Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої

входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.

6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатися колегіально у складі відповідної палати,  головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач,

визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.

Невирішені судові справи

7. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного

автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо

справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановленi цим Кодексом.

8. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.

Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи

у строки, встановленi цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду

здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

9. Якщо змінити суддю, який вибув, з числа суддів резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, що розглядає така колегія суддів, та які у зв’язку з

відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується

10. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально)

для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, що об’єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п’ять робочих днів.

11. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що

унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

12. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

13. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що

переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія

суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою, якщо

рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою.

14. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

15. Протокол має містити такі відомості:

1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;

2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи;

3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;

4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу);

5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

16. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається)

заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.

17. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Стаття 34. Склад суду

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

3. Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

перегляд судових рішень судом

5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду

(палатою), об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

7. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

9. Незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини

третьої статті 423 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу,  Великою Палатою Верховного Суду.

10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про

призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

до початку розгляду справи

11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною

другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Все для дома — услуги адвоката

Все для дома. Услуги адвоката, юриста. Реальная помощь в суде, полиции, прокуратуре. Харьков, Харьковская область. Представительство интересов в суде по уголовному, гражданскому делу. Доступно, корректно, Харьков, Харьковская область Составление, подача процессуальных документов в суд +380679331668, +380668243914

Все для дома

Все для дома

Все для домаВерховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в раздел Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины относительно продления запрета отчуждения сельскохозяйственных земель«.

Документ вносит изменения, согласно которым продлено

действие моратория на куплю-продажу и отчуждение другими способами земельных участков сельскохозяйственного назначения и на внесение права на земельную долю (пай) в уставные капиталы хозяйственных обществ.

Так мораторий продлили до 1 января 2019 года.

Отметим, что по действующим нормам мораторий установлен «до вступления в силу закона об обороте земель сельскохозяйственного назначения, но не ранее 1 января 2018».

И еще несколько интересных фактов.

Иск против принца

Супруги Ричард и Дебора Конвей подали в Высший суд Лондона иск против нигерийского принца Артура Эзе, обвинив его в срыве сделки по продаже их дома в престижном районе британской столицы.

Супруги Конвей договорились с принцем о продаже ему дома в лондонском районе Милл-Хилл за 6,7 миллионов долларов. Покупатель внес задаток в размере 10% от стоимости дома, но затем отказался от заключения сделки.

Конвей в иске требуют, чтобы Артур Эзе заплатил им компенсацию в размере 2,4 млн долларов за понесенные ими финансовые потери. Так как, сразу же после

продажи недвижимости Конвеи планировали купить другой дом в графстве Кембриджшир, им не оставалось ничего другого, кроме как взять краткосрочную ссуду на покупку нового дома.

Лондонский дом они были вынуждены продать по «сниженной цене», 5,6 миллиона долларов. Свое новое жилье в Кембриджшире они приобрели за 4 миллиона долларов, говорится в иске.

В свою очередь нигерийский принц Артур Эзе, основатель нефтяной компании Atlas Oranto Petroleum и владелец состояния в 2 миллиарда, подал против

Конвеев ответный иск. Он требует вернуть ему задаток в размере 700 тысяч долларов, который он внес при подписании контракта о покупке дома.

Конвеи и Эзе подписали контракт в августе 2015 года. Адвокаты принца вскоре заявили, что контракт не имеет юридической силы, так как

продавцы заплатили посреднику «секретные комиссионные» в размере 100 тысяч долларов.

Судья должен вынести вердикт по этому делу в ближайшее время.

Срок исковой давности — консультация

Срок исковой давности Реальнаяя помощь в суде первой инстанции по уголовному, гражданскому делу Обжалование Представительство интересов в апелляционном суде в уголовном, гражданском деле Харьков, Харьковская область Доступно, корректно Составление, подача процессуальных документов в суд +380679331668, +380668243914

Срок исковой давности: как его исчислять и применять

Срок исковой давности

Срок исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 11 октября 2017 года по делу №6-1365цс17

высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности.

В соответствии со статьей 256 ГК Украины исковая давность –

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно

это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.

Согласно части первой статьи 261 ГК Украины течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

По части четвертой статьи 267 ГК Украины истечение исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием для отказа в иске.

В соответствии со статьей 257 ГК Украины общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года.

Указанный трехлетний срок действует после нарушения субъективного материального гражданского права (регулятивного), то есть после возникновения права на защиту.

Срок исковой давности

Согласно решению суда, истец узнал о нарушении своего права и о лице, которое его нарушило (водителя, причинившего ДТП), в декабре 2012 года,

то есть в день совершения ДТП, в результате которого был поврежден автомобиль, право пользования которым принадлежало истцу, и ему был нанесен ущерб.

Суд отметил, что именно с этого времени у истца возникло право требования к непосредственному причинителю вреда.

Однако истец обратился в суд за защитой своего нарушенного права истец в феврале 2016 года – по истечении исковой давности.

Может ли прокурор ходатайствовать

о восстановлении срока исковой давности?

Может ли прокурор ходатайствовать о восстановлении срока исковой давности?

Срок исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 18 октября 2017 года по делу №3-932гс17 высказал свою правовую позицию относительно

порядка восстановления срока исковой давности.

Положениями статьи 15 ГК закреплено право каждого человека на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или

оспаривания.

Частью второй статьи 2 ГК предусмотрено, что одним из участников гражданских отношений является государство Украина, которое в

соответствии со статьями 167, 170 ГК приобретает и осуществляет гражданские права и обязанности через органы государственной власти в

пределах их компетенции, установленной законом, и действует в гражданских отношениях на равных правах с другими участниками этих отношений.

Одним из таких органов является прокуратура, на которую возложены функции представительства интересов государства в суде в случаях, определенных законом.

По смыслу положений статьи 2 ХПК суд возбуждает дела по исковым заявлениям, в частности прокуроров, которые обращаются в хозяйственный суд в интересах государства.

Срок исковой давности

Прокурор в исковом заявлении самостоятельно определяет, в чем состоит нарушение интересов государства, и обосновывает

необходимость их защиты, а также указывает орган, уполномоченный государством осуществлять соответствующие функции в спорных

отношениях.

В соответствии с положениями частей второй, четвертой статьи 29 ХПК (в редакции, действующей на момент обращения прокурора с соответствующим

иском) в случае принятия хозяйственным судом искового заявления, поданного прокурором в интересах государства в лице органа,

уполномоченного осуществлять функции государства в спорных правоотношениях, указанный орган приобретает статус истца.

Прокурор, участвующий в деле, несет обязанности и пользуется правами стороны, кроме права на заключение мирового соглашения.

Срок, в пределах которого предъявляется иск как непосредственно лицом, право которого нарушено, так и теми субъектами, уполномоченными

законом обращаться в суд с иском в интересах другого лица – носителя нарушенного права (интереса), ГК определена какисковая

давность (статья 256 ГК).

Срок исковой давности

Общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года (статья 257 ГК), ход которой, согласно части первой статьи 261 ГК,

начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

Таким образом, как в случае предъявления иска самим лицом, право которого нарушено, так и в случае предъявления иска в интересах указанного лица

другим уполномоченным на это лицом, отсчет исковой давности исчисляется одинаково – с момента, когда лицо узнало или могло узнать о

нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, что прокурор осуществляет представительство органа, в интересах которого

он обращается в суд, на основании закона (процессуальное представительство), а потому положение закона о начале течения срока

исковой давности распространяется и на обращение прокурора в суд с иском о защите интересов государства, но не наделяет прокурора

полномочиями ставить вопрос о восстановлении срока исковой

давности при отсутствии такого ходатайства со стороны лица, в интересах которого он обращается в суд.

Аналогичный правовой вывод изложен в постановлениях Верховного Суда Украины, в частности от 27 мая 2014 года по делу № 3-23гс14, от 25 марта

2015 года по делу № 3-21гс15, от 22 марта 2017 года по делу № 3-1486гс16, от 7 июня 2017 года по делу № 910/27025/14 (№ 3-445гс17).

Относительно правил прерывания течения исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 8 ноября 2017 года по делу №6-2891цс16 высказал свою правовую позицию относительно правил

прерывания течения исковой давности в соответствии с положениями статьи 264 ГК Украины. Срок исковой давности

В соответствии со статьей 1054 ГК Украины по кредитному договору банк или иная кредитная организация (кредитор) обязуется предоставить

денежные средства (кредит) заемщику в размере и на условиях, предусмотренных договором, а заемщик обязуется возвратить кредит и уплатить проценты.Срок исковой давности

Согласно статье 526 ГК Украины обязательство должно выполняться надлежащим образом в соответствии с условиями

обязательства и требованиями закона, иных правовых актов, а при отсутствии таких условий и требований – в соответствии с обычаями делового оборота или иными обычно предъявляемыми требованиями.Срок исковой давности

В силу статьи 629 ГК Украины договор является обязательным для исполнения сторонами.Срок исковой давности

По содержанию части первой статьи 261 ГК Украины течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о

нарушении своего права или о лице, которое его нарушило. То есть исковая давность применяется только при наличии нарушенного права человека. Срок исковой давности

Срок исковой давности

В соответствии с частями первой, третьей статьи 264 ГК Украины течение исковой давности прерывается в связи с совершением лицом

действия, свидетельствующего о признании им своего долга или иного долга; после прерывания течение исковой давности начинается заново. Срок исковой давности

Правила прерывания течения исковой давности применяются судом независимо от наличия или отсутствия соответствующего ходатайства

сторон по делу, если в последних есть доказательства, подтверждающие факт такого прерывания. Срок исковой давности

К действиям, свидетельствующим о признании долга или иной обязанности, могут с учетом конкретных обстоятельств дела принадлежать, в частности,

частичная уплата должником или с его согласия другим лицом основного долга и/или сумм санкций. Срок исковой давности

При этом если исполнение обязательства предполагалось частями или в виде периодических платежей и должник совершил действия,

свидетельствующие о признании лишь определенной части (или периодического платежа), то такие действия не могут быть основанием для

прерывания течения исковой давности в отношении других (непризнанных) частей платежа. Срок исковой давности

Совершение должником действий по выполнению обязательства считается таким, что прерывает течение исковой давности только при условии,

что такие действия осуществлены самим должником с его согласия или по поручению уполномоченного на это лица. Срок исковой давности

Не могут считаться добровольным погашением долга, что прерывает течение исковой давности, любые действия кредитора,

направленные на погашение задолженности, в том числе списание средств со счетов должника без волеизъявления последнего, или без его одобрения. Срок исковой давности