§ 3. Інші учасники судового процесу

§ 3. Інші учасники судового процесу

§ 3. Інші учасники судового процесу

§ 3. Інші учасники судового процесу

 

 

 

 

 

 

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно

Стаття 65. Інші учасники судового процесу

1. Учасниками судового процесу, крім учасників справи та їхніх представників, є помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст.

Стаття 66. Помічник судді

1. Помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу.

2. Помічник судді:

1) бере участь в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов’язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів;

2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень;

3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.

3. Помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження.

Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом, для відводу секретаря судового засідання.

Стаття 67. Секретар судового засідання

1. Секретар судового засідання:

1) здійснює судові виклики і повідомлення;

2) перевіряє, хто з учасників судового процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому;

3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами і проведенням судового засідання в режимі відеоконференції;

4) забезпечує ведення протоколу судового засідання;

5) забезпечує оформлення матеріалів справи;

6) виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи.

2. Секретар судового засідання може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в протоколі судового засідання.

3. Секретар судового засідання виконує обов’язки судового розпорядника у випадку його відсутності.

Стаття 68. Судовий розпорядник

1. Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників судового процесу;

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, які можуть бути присутні у залі судового засідання;

3) оголошує про вхід і вихід суду із зали судового засідання та пропонує всім присутнім встати;

4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

6) під час судового засідання приймає від присутніх у залі учасників судового процесу документи та інші матеріали і передає до суду;

7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

8) виконує інші доручення головуючого, пов’язані зі створенням умов, необхідних для розгляду справи.

2. Вимоги судового розпорядника, пов’язані з виконанням обов’язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов’язковими для учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.

3. Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

Стаття 69. Свідок

1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

2. Свідок зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень

учасників справи свідок може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в

режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з’явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.

3. У разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов’язаний завчасно повідомити про це суд.

4. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у

випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду. § 3. Інші учасники судового процесу

Стаття 70. Особи, які не можуть бути допитані як свідки

1. Не можуть бути допитані як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні

через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання; § 3. Інші учасники судового процесу

2) особи, які за законом зобов’язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги або послуг

посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулювання спору, про такі відомості; § 3. Інші учасники судового процесу

3) священнослужителі про відомості, одержані ними на сповіді віруючих; § 3. Інші учасники судового процесу

4) судді та присяжні про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала

відома судді під час врегулювання спору за його участю; § 3. Інші учасники судового процесу

5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди. § 3. Інші учасники судового процесу

2. Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв без згоди дипломатичного представника. § 3. Інші учасники судового процесу

§ 2. Представники

§ 2. Представники Реальна допомога у кримінальному провадженні адвоката у Харкові, Харківської області. Доступно. Коректно

§ 2. Представники

§ 2. Представники

§ 2. ПредставникиСтаття 58. Участь у справі представника

1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право

звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому

 

процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. § 2. Представники

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді, на досудовому слідстві

2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. § 2. Представники

3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону,

статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. § 2. Представники

4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. § 2. Представники

Стаття 59. Законні представники

1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. § 2. Представники

2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть

захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. § 2. Представники

3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам. § 2. Представники

Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками

1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. § 2. Представники

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка

досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. § 2. Представники

3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом

недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. § 2. Представники

4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними. § 2. Представники

Стаття 61. Особи, які не можуть бути представниками

1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу. § 2. Представники

2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. § 2. Представники

3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків,

коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники. § 2. Представники

Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників

1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи; § 2. Представники

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. § 2. Представники

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. § 2. Представники

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої

кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. § 2. Представники

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. § 2. Представники

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. § 2. Представники

Повноваження адвоката

4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». § 2. Представники

5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. § 2. Представники

6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. § 2. Представники

7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані

електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. § 2. Представники

8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі

немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в

установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 63. Призначення або заміна законного представника судом § 2. Представники

1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням

органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд

ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.

3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.

4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.

5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.

Стаття 64. Повноваження представника в суді § 2. Представники

1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.

4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої

сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність. Реальна допомога у суді першої інстанції Харків, Харківська область

Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

1. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки

сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна

процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

 

http://povestka.com.ua Реальна допомга у суді — кримінальні, цивільні, адиіністративні, господарські провадження в суді першої інстанції. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 47. Цивільна процесуальна дієздатність

1. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які

досягли повноліття, а також юридичні особи. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

2. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати

цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не

встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

3. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває цивільної процесуальної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Цивільної процесуальної дієздатності набуває також неповнолітня особа, якій у порядку, встановленому цим Кодексом, надано повну цивільну дієздатність. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 48. Сторони

1. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

2. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

Стаття 49. Процесуальні права та обов’язки сторін

1. Сторони користуються рівними процесуальними правами. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

2. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа

розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Стаття 46. Цивільна процесуальна правоздатність

позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви

3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за

правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це

необхідно для захисту прав позивача у зв’язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа

розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження,  до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази

направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний

представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.

Стаття 50. Участь у справі кількох позивачів або відповідачів

1. Позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

2. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1) предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;

2) права та обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Стаття 51. Залучення до участі у справі співвідповідача. Заміна неналежного відповідача

1. Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного

позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

2. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами

спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

3. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного

відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

4. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

5. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій

позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Стаття 52. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку

першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

2. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

3. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.

4. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Стаття 53. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

1. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення

підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі

коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

2. Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача

(звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні

на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою.

рішення суду може вплинути на права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі

3. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на

права та обов’язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

4. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

5. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов’язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

6. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов’язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

7. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Стаття 54. Наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

1. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред’явити вимоги до сторони, така

сторона зобов’язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не

заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.

2. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків

при розгляді позову, пред’явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред’явленого цією третьою особою до такої сторони.

Стаття 55. Процесуальне правонаступництво

1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах,

щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку він замінив.

Стаття 56. Участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із

заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної

влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

З метою захисту прав і свобод людини і громадянина

2. З метою захисту прав і свобод людини і громадянина у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може особисто

або через свого представника звертатися до суду з позовом (заявою), брати участь у розгляді справ за його позовними заявами (заявами), а також на будь-

якій стадії розгляду вступати у справу, провадження в якій відкрито за позовами (заявами) інших осіб, подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд

судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами, у тому числі у справі, провадження в якій відкрито за позовом (заявою) іншої особи. При цьому

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини повинен обґрунтувати суду неможливість особи самостійно здійснювати захист своїх інтересів.

Невиконання Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вимог щодо надання зазначеного обґрунтування має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за

своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву

про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду

4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави,

необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати

відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх

інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу,

уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або

відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою

для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов’язковою у

випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Стаття 57. Процесуальні права органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

1. Органи та інші особи, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.

2. Відмова органів та інших осіб, які відповідно до статті 56 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, від поданої ними заяви або зміна

позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано заяву, права вимагати від суду розгляду справи та вирішення вимоги у первісному обсязі.

3. Якщо особа, яка має цивільну процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду.

4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви),

подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

5. Прокурор або Уповноважений Верховної Ради України з прав людини з метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових

рішень у справі, розглянутій без їхньої участі, вступу у справу за позовом (заявою) іншої особи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та отримувати з них копії.

6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які беруть участь у справі для подання висновку, мають процесуальні права і обов’язки,

встановлені статтею 43 цього Кодексу, а також мають право висловити свою думку щодо вирішення справи по суті.

911 консультация

911 консультация

911 консультация

911 консультация

Консультация адвоката в Харькове по уголовным и гражданским делам

осуществляется в рабочие дни с 09 00 до 18 00 ежедневно, кроме субботы и воскресенья.

Консультация адвоката это настолько специфическая вещь, что

ее можно сравнить с юридической услугой, как таковой. То есть, их объединяет сама специфика консультации адвоката и оказания юридической услугинематериальность оказываемой услуги.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле, доступно, корректно. Консультация адвоката Харьков, Харьковская область. Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности, против жизни и здоровья личности, в сфере обращения наркотических веществ, их аналогов и прекурсоров.

С чего начинается консультация адвоката? Любая консультация специалиста строиться на основании собесования в виде вопросов и ответов.

Здесь стоит рассмотреть сущность такого понятия как юридическая помощь.

Обеспечение и защита прав и законных интересов

Юридическая помощь — система мероприятий направленных на обеспечение и защиту прав и законных интересов граждан и

юридических лиц, реализуемых созданными специально на то органами, такими как, адвокатура, нотариат, частные детективные и охранные

службы, и иными организациями, осуществляющими данную деятельность, и, имеющие своей целью достижения правовой защищенности личности, а также юридических лиц, в максимальной степени.

Внимание! Права и свободы гражданина Украины являются непосредственно действующими. и, только реализация их возможна лишь тогда, в полной мере, когда лицо :

  • осведомленно о своих правах;
  • может их квалифицированно отстоять;
  • выбрать тот или иной компетентный орган в который следует обратиться за защитой нарушеного права;
  • самостоятельно реализовать свои права и законные интересы;
  • правильно выбрать правовой акт, необходимый для применения, в том или ином случае;
  • правильно истолковать ту или иную правовую норму;
  • составить документ правового характера;
  • остоять свои права и законные интересы в соответствующих органах.

Содержание юридической помощи разнообразно и имеет широкий круг действий. В самом общем виде перечислим некоторые действия юридической помощи:

  1. поск правового акта подлежащего применению;
  2. толкование и разъяснение содержания;
  3. составление документов правового характера;
  4. определение органа, правомочного разрешить данную (правовую) проблему;
  5. осуществление представительства интересов в судах, и иных государственных и негосударственных органах;
  6.  осуществление защиты в уголовном деле;
  7. представительство законных интересов гражданина привлекаемого к административной ответственности
  8.  защита прав потребителей
  9.  многое другое.

911 помощь юриста

Оказание услуг правового характера, действенная юридическая помощь юриста, происходит непосредственно в виде консультации,

представляющей собой простое собеседование, как правило, состоящее из вопросов и ответов, для понимания правовой проблемной области и дальнейшего проведения консультации, для оказания юридической помощи обратвшимуся.

Если кратко коснуться такого понятия, как содержание юридической помощи, то можно здесь выделить несколько главных моментов:

  • консультирование по действующему законодательству;
  • поиск правового акта подлежащего применению;
  • толкование правового акта;
  • устные советы;
  • составление документов правового характера;
  • осуществление представительства в судах и других государственных и негосударственных органах;
  • осуществление защиты по уголовному делу;
  • представительство законных интересов лица, привлекаемого к административной ответственности;
  • и другому виду юридической ответственности.
Задачи юридической помощи

К таковым относятся следующее:

  1. Обеспечение прав гграждан и юридических лиц;
  2. Реализация свобод граждан и юридических лиц;
  3. Защита законных интересов граждан и юридических лиц.

К вашему свседению хочу указать на несколько фактов.

Минэкономразвития приказом от 19 июня 2015 года № 615 утвердило изменение № 4 к национальному классификатору Украины ДК 002:2004 Классификация организационно-правовых форм хозяйствования.

В перечень объектов организационно-правовых форм хозяйствования — хозяйственные общества включены:

— адвокатское объединение как организационная форма адвокатской деятельности, является юрлицом, созданным путем объединения двух или более адвокатов (участников), и действует на основании устава (код 280);

— адвокатское бюро как организационная форма адвокатской деятельности, является юрлицом, созданным одним адвокатом, и действует на основании устава. Наименование должно включать фамилию адвоката, который создал бюро (код 281).

К органам государственной власти отнесена судебная система (код 415).

Подраздел 3.7 назван «Некоммерческие общества» (код 700). К этой форме отнесены:

— органы адвокатского самоуправления: конференция адвокатов региона, совет адвокатов региона, Совет адвокатов Украины, съезд адвокатов Украины (код 710);

— органы судейского самоуправления: собрание судей, Совет судей Украины, съезд судей Украины (код 711);

— Высшая квалификационная комиссия судей Украины (код 712).

Изменение вступит в силу 1 октября 2015 года.

911 советы юристов

Касаясь практического применения юридических знаний, следует обратить внимание на историю преподавания, где еще в 19 веке, говорили о связи теории с практикой и повседневностью.

Одним из дидактических принципов юридического образования является принцип связи теории с практикой, которая заключается в гармоничном

сочетании научно-правовых знаний с юридической практикой и повседневной жизнью людей. Именно на этих принципах должно основываться преподавание юридических дисциплин.

Методическую основу этого принципа заложил один из выдающихся российских цивилистов Дмитрий Мейер в своей работе «О значении практики в системе юридического образования».

Главной идеей Мейер Д.И. был практический характер преподавания юридической науки.

«На самом деле, звание юриста, как и звание врача — практическое, и поэтому как практическая подготовка учащихся к врачебной науке происходит в школе,

точно так же практическая подготовка юриста должна происходить там же».

В своем труде автор изложил подробную программу проведения практических занятий по гражданскому, уголовному праву и судопроизводству.

Стоит отметить, что свои идеи этот выдающийся юрист реализовал на практике открыв в середине XIX в. при Императорском Казанском Университете первую юридическую клинику в России.

911 юридическая помощь

Судебная реформа, проводимая в нашей стране в настоящее время, подразумевает, в числе прочего, необходимость «комплексного решения проблем

обеспечения доступности, открытости и прозрачности правосудия, повышения доверия общества к правосудию и эффективности рассмотрения дел,

а также проблем создания условий для осуществления правосудия». Названные проблемы коррелируют с отсутствием ( или присутствием?) свободного доступа граждан к бесплатной юридической помощи.

Хорошо сказано, но практика говорил ли об этом также? Как мне кажется, не совсем. Ведь при отсутствии достоверной статистики, нельзя вывести

коэффицциент корреляции, сколько нибудь приближающийся к настоящей действительности.

911 юридическая помощь онлайн

Какие услуги может оказать адвокат? Устные советы, очень важно, ведь обладая специфическими знаниями, устный совет в вашем случае будет на самом деле не только устным но и ценным советом.

Составление документов:

  • заявлений;
  • справок по законодательству;
  • запросов;
  • жалоб.

Поручение на ведение дел на предварительном следствии

Ведение уголовных дел в судах первой инстанции, ведение уголовных дел в судах апелляционной инстанции, ведение уголовных дел в судах кассационной инстанции.

Ведение административных дел, ведение хозяйственных дел.

Посещение лица, находящегося в местах лишения свободы.

Вызов адвоката на дом. Поручения по гражданским делам в судах первой инстанции, поручения по гражданским делам в судах апелляционной инстанции, поручения по  гражданским делам в судах кассационной инстанции.

Представительство интересов граждан в государственных органах, в учреждениях и организациях. Прочие услуги правового характера.

911 юристы

Адвокат, непосредственно осуществляет оказание юридической помощи. Как правило, адвокат является юристом. Исключений не бывает.

Сущность оказания юридической помощи населению Украины разберем в двух словах, как это видится по состоянию на сегодня нам.

В момент проведениия судебной реформы, изменения действующего законодательства, постоянных новаций законодательных органов не будет лишним понимание такой сущности.

Источниками юридической помощи населению являются законодательные и другие нормативно — правовые акты, определяющие задачу, функции,

структуру, порядок организации и деятельности, органов оказывающих юридическую помощь населению.

К таким источникам можно отнести и Конституцию Украины, и ведомственные нормативно — правовые акты, инструкции, распространяющие свое действие на узкий круг лиц.

911 юристы онлайн

9111 консультация

9111 юридическая консультация
9111 юристы

911 советы юристов

911 советы юристов

911 советы юристов

911 советы юристов

Как сообщает Высший совет правосудия, 28 декабря 2017 был рассмотрен вопрос об

увольнении судьи Каневского горрайонного суда

Черкасской области Хорошун О. В. на основании

решения Второй Дисциплинарной палаты Высшего совета правосудия от 11 апреля 2017 года.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном и \ или гражданском деле

Дисциплинарное дело в отношении судьи Хорошун О.В. было начато на основании заявлений Коалиции молодежных общественных организаций

«Молодая Черкащина» и заместителя прокурора Черкасской области В. Семенова. В заявлениях указано, что судья Бурлака (Хорошун) О.В. своими

решениями по делам № 697/209/14-к, № 697/210/14-к, № 697/211/14-к, №

697/213/14-к применила меры пресечения в виде содержания под стражей в

отношении лиц — участников массовых акций протеста в период с 21 ноября 2013

до дня вступления в силу Закона Украины «О восстановлении доверия к судебной власти в Украине».

в ходе дисциплинарного производства

Как было установлено в ходе дисциплинарного производства, судья удовлетворила ходатайства следователей о применении меры пресечения в виде

содержания под стражей относительно четырёх участников протестных акций, однако:

  • не обратила внимание, что имеющиеся в материалах дела документы не соответствуют документам, которыми следователю надлежит подтверждать обоснованность применения меры пресечения в виде содержания под стражей. В материалах дел так же отсутствуют медицинские документы, подтверждающие наличие телесных повреждений у работников милиции;
  • не установила наличия обоснованного подозрения в совершении подозреваемыми уголовного преступления;
  • не установила наличия достаточных оснований полагать, что существует хотя бы один из рисков, предусмотренных статьей 177 УПК Украины, а так же недостаточность применения более мягких мер для предотвращения риска или рисков, указанным в ходатайстве следователей;
  • не рассмотрела возможности применения альтернативных превентивных мер.

Исходя из этого, Вторая Дисциплинарная палата ВСП отметила, что избрание любой из мер пресечения в отсутствие обоснованного заключения о наличии

упомянутых рисков является существенным нарушением норм процессуального права, в частности предписаний статьи 29 Конституции Украины, статьи 5, 6

Конвенции о защите прав человека и основных свобод, статей 194 , 197 УПК Украины.

Вторая Дисциплинарная палата Высшего совета правосудия 11 апреля 2017 года приняла решение привлечь судью Каневского горрайонного суда Черкасской

области Хорошун О.В.  к дисциплинарной ответственности и применить к ней дисциплинарное взыскание в виде представления об увольнении с занимаемой

должности. Однако судья не согласилась с таким решением и обжаловала его в Высший совет правосудия.

Согласно решению Высшего совета правосудия от 7 ноября 2017 решение Второй Дисциплинарной палаты ВСП было оставлено без изменений.

911 юридическая помощь

Сервисные центры МВД подвели итоги и продемонстрировали результаты проделанной работы по состоянию на декабрь 2017 года и рассказали о планах на 2018 год.

В частности, в 2017 году была введена фотофиксация во время проведения обязательного технического контроля транспортные средства, начали выдавать

международные водительские права, ввели сервис проверки документов для путешествия за границу на авто, теперь в сервисных центрах МВД можно

заказать онлайн и получить справку о несудимости. Также были внедрены новые тесты по ПДД.

В 2018 году запланированы следующие нововведения:

  • онлайн-запись на получение услуг и сдачи экзаменов в СЦ МВД;
  • онлайн-заказ индивидуальных номерных знаков;
  • введение персонального диджитал кабинета владельца авто;
  • видеофиксация практических экзаменов на получение водительского удостоверения и другие.

911 юридическая помощь онлайн

Прокуратура Киевской области  направила в суд обвинительный акт в отношении прокурора Бориспольской местной прокуратуры, который  в 2015

году специально и безосновательно отдал постороннему лицу автомобиль «Bentley», находившийся в международном розыске.

Во время досудебного расследования установлено, что обвиняемый, злоупотребляя служебным положением, выдал автомобиль

марки «BENTLEY» стоимостью 890 000 гривен, который принадлежал юридическому лицу-нерезиденту и находился в международном розыске по

линии Интерпола, лицам, которые не являлись собственниками указанного имущества и не имели права им распоряжаться.

В настоящее время местонахождение указанного автомобиля неизвестно.

Теперь обвиняемому грозит наказание в виде лишения свободы сроком до 12 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет и с конфискацией имущества.

911 юристы

Под конец года украинское Правительство решило нормировать порядок начисления отдельных выплат денежного обеспечения военнослужащим с учётом особенностей прохождения военной службы.

Своим Постановлением №1041 Кабмин урегулировал размеры доплат и выплат военнослужащим за наличие учёных званий и степеней.

Теперь военнослужащие (кроме срочников), лица рядового и начальствующего состава будут получать:

  • доплату за ученую степень доктора философии (кандидата наук) или доктора наук по соответствующей специальности, если деятельность по профилю соответствует научному степени, в размере соответственно 5% и 10% должностного оклада (при наличии двух научных степеней доплата устанавливается по одной (высшей));
  • доплату за ученое звание, связанное с педагогической или научной деятельностью, а также за звание доцента (старшего научного сотрудника) в размере 5 процентов, профессора – 10% должностного оклада;
  • надбавку за спортивные звания «заслуженный тренер», «заслуженный мастер спорта», «мастер спорта международного класса» – в размере 10 процентов должностного оклада, «мастер спорта» – 5% должностного оклада.

Отметим, что надбавка за спортивные звания выплачивается в том случае, когда их деятельность соответствует по профилю спортивным званиям.

Постановление вступает в силу с 1 января 2018 года.

911 юристы онлайн

28 декабря, вступает в силу Постановление Нацбанка №142 от 26 декабря 2017 года «О внесении изменений в Инструкцию о перемещении

наличности и банковских металлов через таможенную границу Украины».

Документ устанавливает новые требования к ввозу и вывозу ценностей через границы нашей страны.

С сегодняшнего дня физическое лицо имеет право вывозить за пределы Украины банковские металлы весом, превышающим 500 г, в виде слитков и монет при двух условиях:

  • письменного декларирования таможенному органу в полном объеме;
  • на основании документов, подтверждающих приобретение банковских металлов в уполномоченных банках и / или Национальном банке.

Что касается юридических лиц (кроме уполномоченных банков), то они не имеют права ввозить и вывозить за пределы Украины банковские металлы.

Однако есть одно исключение: «разрешается ввоз в Украину юридическим лицом-резидентом банковских металлов, изготовленных на

договорных условиях нерезидентом за пределами таможенной территории Украины, если эти банковские металлы в полном объеме

продаются Национальному банку (Государственной казне Украины)».

Отметим, что после переработки банковские металлы ввозятся в нашу страну на основании:

  • внешнеэкономического договора или документа, который его заменяет, на основании которого осуществлялась переработка товаров вне таможенной территории Украины;
  • договора (дополнительного соглашения) на поставку банковских металлов Национальному банку, в котором указывается название, вид, вес и срок их поставки.

9111 консультация

На сайте Главы государства появилась петиция  №22/041914-еп под названием «Отказ от подписания Указов по вопросам ликвидации местных общих, хозяйственных, административных и апелляционных судов».

Инициатором петиции выступил Снегирёв Виталий Андреевич, который призывает Президента не подписывать Указы о ликвидации судов.

По мнению Виталия Снегирёва, подписание Указов по указанным вопросам приведет к:

полному коллапсу судебной системы;
— нарушению принципа несменяемости судей;
— ограничению доступа к правосудию для большинства граждан Украины;
— репутационным потерям Украины на международной арене.

На данное время петицию подписали 34 человека.  Учитывая, что времени осталось совсем мало, а набрать нужно 25 000 голосов, шансов у этой петиции быть рассмотренной крайне невелики.

9111 юридическая консультация

Как известно, ещё в 2012 году в Украине началось реформирование прокуратуры.

Так, в 2015 году вступил в силу новый закон «О прокуратуре», который предусматривал сокращение количественного состава прокуроров с 1 января

2018 года. Таким образом, из 15 тысяч должно было остаться только 10 000 человек

Однако депутаты передумали и решили отменить своё прошлое решение, приняв на 7 декабря на своём пленарном заседании Закон «О внесении

изменений в Закон Украины «О прокуратуре» по оптимизации численности работников органов прокуратуры».

28 декабря, его опубликовали в официальной газете Верховной Рады «Голос Украины», а вступит в силу он  – 29 декабря.

Так, документ исключает из части первой статьи 14 Закона Украины «О прокуратуре» положение, уменьшающее количество прокуроров с 1 января 2018 до 10 000 человек.

Получается, что сохраняется существующая численность работников прокуратуры на уровне 15 000 человек.

Напомним, что своё решение депутаты аргументируют тем, что это позволит в пределах законодательно утвержденной общей численности работников

корректировать необходимое количество прокуроров, следователей, государственных служащих и других работников органов прокуратуры в зависимости от объема нагрузки по направлениям деятельности.

9111 юристы

Коррупция – одно из явлений, которое способно порождать кризисные состояния в различных областях общественного и социального развития.

На сегодняшний день в Украине уровень коррупции находится на высоком уровне. И это представляет собой острую проблему, требует постоянного

контроля и внедрения необходимых механизмов и норм для эффективной борьбы.

Так, наше законодательство нуждается в совершенствовании, так как каждый день появляются новые схемы коррупционных преступлений, а также способы избегания ответственности за их совершение.

«Transperency International» опубликовало данные, согласно которым Украина до сих пор остается в рейтинге тотально коррумпированных стран мира.

Согласно их последнему ежегодному отчету, мы заняли 131 место из 175 стран мира.

В том же документе отмечается, что Украина – наименее активна в преодолении коррупции. Респонденты убеждены, а именно 86% из них, что власть плохо справляется с решением проблемы коррупции.

Кроме этого, в нашей стране уже много лет наблюдается ситуация, когда лица, обвиняемые в совершении коррупционных преступлений, выходят под залог или

другую меру пресечения, отличную от содержания под стражей, и годами скрываются от правоохранительных органов.

В связи с этим, народные депутаты решили усовершенствовать наше законодательство и зарегистрировали в Верховной Раде проект Закона №7431

«О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно повышения эффективности превентивных антикоррупционных механизмов«.

Так, документом предлагается внести изменения в КЗоТ и предусмотреть дополнительные основания, которые обуславливают недопущение к

выполнению функций государства и местного самоуправления лиц, члены семей которых имеют непогашенную или неснятую судимость за совершение коррупционного преступления.

Кроме этого, законопроектом предлагают установить, что к лицам, совершившим коррупционные преступления, будет применяться единая мера пресечения – содержание под стражей.

911 консультация

Киевский райсуд города Одессы продолжил рассматривать дело о жутком убийстве отчимом двоих маленьких  детей   своей супруги.

Напомним, что трагедия произошла 27 июня 2017 года в одной из квартир улицы Академика Королёва в городе Одессе.

Накануне убийства мужчина поссорился со своей женой, будучи сильно пьяным.

Рано утром женщина ушла на работу,  на «Промрынок 7 км» , а 10-летний сын и 4-летняя дочь остались в квартире с отчимом. Будучи сильно обиженным на

свою супругу, он решил ей отомстить и задушил обоих детей, оставив их на диване на кухне.

Согласно результатам судебно-медицинской экспертизы, причиной смерти детей стала механическая асфиксия. Мальчика он задушил, скорее всего, подушкой, а маленькую девочку руками.

После этого он позвонил супруге и спросил, спокойна ли её душа и что она чувствует. На вопрос жены, где дети, он ответил: «Они спят…навсегда». 

Также экспертиза выявила следы крови убитого мальчика на одежде обвиняемого.

Сегодня суд допросил ещё одного свидетеля — врача скорой помощи, который рассказал, что когда они приехали на вызов, в доме были крики и паника, а дети были мертвы. Сам обвиняемый вёл себя спокойно.

Суд продлил обвиняемому меру пресечения, он останется под стражей.

911 помощь юриста

Департамент информации и коммуникации с общественностью Секретариата Кабинета Министров подвёл итоги уходящего 2017 года и презентовал инфографику, отображающую результаты деятельности Правительства.

К своим достижениям Кабмин, в частности, отнёс следующее:

  • увеличение размера прожиточного минимума на 10,1%;
  • увеличение вдвое (до 3200 грн.) размера минимальной зарплаты;
  • повышение пенсий для более 9 млн. пенсионеров: размер средней пенсии вырос на 30%;
  • увеличение среднемесячной зарплаты (за январь-октябрь 2017 года) более чем на 37,1%;
  • уменьшение на 40,3% очереди в детские сады;
  • возрастание в 1,6 раза количества научных проектов молодых ученых, которые в 2017 году получили финансовую поддержку из госбюджета;
  • возрастание на 18% размеров академических и социальных стипендий;
  • объем привлеченных инвестиций в возобновляемую электроэнергетику возрос на 317% и составил 219 млн. евро;
  • на 2,3% вырос ВВП;
  • на 3,9% выросли объемы производства перерабатывающей промышленности;
  • на 18,5% вырос экспорт товаров и услуг;
  • на 18,9% выросла реальная зарплата;
  • прирост прямых иностранных инвестиций составил 2216 млн. долларов.

Отметим, что данные статистические показатели лишь частично отображают реальное положение вещей. Рост некоторых из показателей в целом может быть нивелирован инфляционными процессами (в 2017 году – 12,5%), курсовыми колебаниями, а возрастание, к примеру, академических стипендий сопровождается общим сокращением количества получателей данных стипендий.

Некоторые из проведенных реформ являются довольно спорными и дискуссионными: поскольку их реализация намечена на 2018 год, однозначно сказать о положительном эффекте можно будет только по достижению определенного результата. К таким реформам можно отнести реализацию пилотного проекта нового государственного стандарта начальной школы в пределах реформы «Новая украинская школа», медицинская реформа и реформа национальной солидарной системы медицинского страхования, пенсионная реформа.

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності. Реальна допомога у кримінальному провадженні

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності Зміни у законодавчому регулюванні судово-експертної діяльності

У кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюватимуть виключно державні спеціалізовані установи.

До таких за Законом “Про судову експертизу” належать:

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді, поліції, прокуратурі

  • науково-дослідні установи судових експертиз Мінюсту (НДУСЕ);
  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ;
  • експертні служби МВС (НДЕКЦ), Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.

Судові експертизи також здійснюють

В інших випадках судові експертизи також здійснюють судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Тобто, до кола судових експертів належатимуть “фахівці (експерти) з відповідних галузей знань”, перебування яких у Реєстрі атестованих

судових експертів не є обов’язковою передумови їхнього залучення у якості судового експерта.

Це підтверджується новою редакцією ст. 9 Закону “Про судову експертизу”, за якою судову експертизу може бути проведено експертами, яких внесено до

Реєстру або ж іншими фахівцями з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (щодо окремих видів судових експертиз законом мають бути прямо встановлені виключення).

Різниця у статусі таких фахівців та судових експертів полягає лише у тому, що фахівець не несе відповідальності за відмову від проведення експертизи, а також

у не поширенні на фахівців тих положень Закону “Про судову експертизу”, які стосуються державних експертних установ та їхніх працівників.

У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за зміненою редакцією ст. 242 КПК України експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною

установою лише за дорученням слідчого судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів.

Раніше судову експертизу могло бути проведено безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження.

Але ж відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, повинні будуть звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи.

Ці положення закріплені у статтях 243-244 та інших КПК України.

Вказані нововведення набувають чинності через три місяці після набрання чинності законом № 2147-VIII (тобто 15 березня 2018 року).

Судові експерти обов’язково реєструватимуть офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Вказане положення почне діяти через 30 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування системи.

Це повинно бути здійснено не раніше кінця 2018 року.

З 01.01.2018 встановлено єдину вартість однієї експертогодини для проведення судових експертиз.

Замість їхнього розподілу за складністю (відповідно вартістю) відтепер вартість однієї експертогодини складатиме 143 гривні та буде розраховуватися залежно від фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.

Підстави для проведення експертизи

Окрім судового рішення, підставою для проведення експертизи стане рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною  установою (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб).

В останньому випадку саме ці особи забезпечують огляд об’єкта.

Клопотання про надання додаткових матеріалів судові експерти надаватимуть лише тоді, коли експертизу призначено судом або органом досудового розслідування.

В інших випадках судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Із набранням чинності вказаних змін судову експертизу можна буде призначати й за договором (замовленням) фізичних та юридичних осіб.Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Раніше у такому випадку робились експертні дослідження, де експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Питання проведення експертних досліджень переважно регламентувались на підзаконному рівні в Інструкції Мін’юсту № 53/5. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Проведення судової експертизи закінчуватиметься наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду реальна допомога у кримынальному або цивыльному провадженны в суды

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме

майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку

спадкування, в тому числі за рішенням суду.

 

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі.

До суду звернулась особа з позовом

До суду звернулась особа з позовом до міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову особа зазначала, що помер її чоловік, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з нежитлових приміщень.

Проте державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за законом після померлого чоловіка. Відмовляючи у видачі свідоцтва, державний

нотаріус виходив з того, що у спадкоємця померлого відсутній правовстановлюючий документ на нежитлові приміщення.

Суд першої інстанції встановив

Суд першої інстанції встановив, що за життя померлому належала квартира, яка переведена в нежитлові приміщення.

Відповідно до довідки МБТІ перебудови у нежитлових приміщеннях відсутні.

Квартира була переведена до нежитлового фонду на підставі рішення виконавчого комітету міської ради. Акт приймання до експлуатації та Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення до МБТІ не надавалось.

Суд першої інстанції позов задовольнив

Суд першої інстанції позов задовольнив та визнав за особою право власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом.

Суд виходив з того, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак у зв’язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на

нежитлові приміщення позбавлена права її оформити в установленому законом порядку.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції Спадкування за рішенням суду

До апеляційного суду в інтересах держави в особі міської ради звернулась прокуратура.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову особи.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки Спадкування за рішенням суду

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності Спадкування за рішенням суду

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є

набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які

знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від

09 червня 1998 року № 121, чинної на час переведення квартири з житлового фонду в нежитловий, до об’єктів нерухомого майна, що підлягають державній

реєстрації, відносяться вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків).

Державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов’язковою для власників, незалежно від форми власності.

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна Спадкування за рішенням суду

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції на час відкриття спадщини, державна реєстрація прав є обов’язковою.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на  нерухоме майно Спадкування за рішенням суду

Права на  нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації,

передбаченої цим Законом, за таких умов:

  • якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення,
  • або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування.

Переходять лише визначені майнові права Спадкування за рішенням суду

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Суд роз’яснив, що в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке

право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392

ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення

спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для

прийняття спадщини (рішення від 24.01.2017 у справі № 638/6703/16-ц).

ВССУ залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

право на спадщину Спадкування за рішенням суду

Якщо ви маєте труднощі при отриманні права на спадщину, а також при оформленні такого права нотаріально, то ви маєте можливість звернутись до

фахівців у сфері права для отримання реальної допомги в судових органах, органах місцевого самоврядування. правоохоронних органах, прокуратурі.

Спадкування

Спадкування – це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців.

Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною.

До складу спадщини не входять

До складу спадщини не входять деякі особисті немайнові права спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в

об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Якщо особі було завдано каліцтво або інше ушкодження здоров’я і вона після

цього через деякий час померла, право на надання відшкодування

шкоди припиняється, оскільки нікому іншому воно належати не може.

В той же час, якщо за життя потерпілого шкода, викликана ушкодженням його

здоров’я, не була відшкодована, право вимоги виплати невиплачених

спадкодавцю сум входить до складу спадщини.

право на аліменти, пенсію, допомогу та інші соціальні виплати

Не входить до складу спадщини також право на аліменти, пенсію, допомогу та інші соціальні виплати, а також права та обов’язки спадкодавця як боржника та

кредитора, якщо вони нерозривно пов’язані з його особою і відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України припиняються у зв’язку з його смертю.

Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства).

Перехід прав та обов’язків юридичної особи

Перехід прав та обов’язків юридичної особи у разі припинення її діяльності регулюється іншими нормами законодавства, які не є нормами спадкового права.

Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права.

У фізичних осіб є перевага перед іншими суб’єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом.

Юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.

Можливість бути закликаним до спадкування не залежить від громадянства фізичної особи і від стану її дієздатності: право спадкування мають також особи,

визнані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або слабоумства, особи з обмеженою цивільною дієздатністю, а також особи, що перебувають у місцях

позбавлення волі. Однак необхідною умовою спадкування для фізичної особи є те, що вона повинна бути живою на момент відкриття спадщини.

Закон захищає права дітей

Закон захищає права дітей, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після його смерті (тобто після відкриття спадщини), включаючи їх до кола спадкоємців.

умисно позбавили життя спадкодавця

Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя, особи, які

умисно перешкоджали спадкодавцю скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих

чи інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківства і їхні права не були поновлені на час відкриття

спадщини, а також батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця,

якщо ця обставина встановлена судом.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином

розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі

її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою

волею спадкодавця.

Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи.

Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи

часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця

за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Таким чином, спадкування за законом має місце, коли й оскільки воно не змінене заповітом.

Підстава спадкування

Підстава спадкування як за законом, так і за заповітом не може бути предметом угоди.

При спадкуванні за законом порядок і умови переходу прав і обов’язків спадкодавця зазначені у Цивільному кодексі України:

майно спадкодавця поділяється у рівних частках між особами, перерахованими у законі і закликаними до спадкування, у відповідності із установленою черговістю.

У випадках, коли підставою до спадкування є заповіт, призначення спадкоємців, розподіл прав і обов’язків між спадкоємцями, залежать виключно від волі

заповідача згідно з діючим в українському спадковому праві принципом свободи заповіту.

Начался процесс ликвидации судов

Начался процесс ликвидации судов

Начался процесс ликвидации судов

Начался процесс ликвидации судов

Ещё 7 декабря 2017 года в Украине начался процесс ликвидации судов.

На данный момент уже образованы 2 новых окружных суда.

Однако это только начало, и нам предстоит ещё много интересного.

Так, сегодня, 26 декабря, Высший совет правосудия на своём заседании продолжил рассматривать вопрос о ликвидации и образовании судов.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно

Так, согласно результатам рассмотрения, ВСП постановил считать возможным:

  • ликвидацию апелляционных судов и образование апелляционных судов в апелляционных округах;
  • ликвидацию хозяйственных судов и образование окружных хозяйственных судов;
  • ликвидацию апелляционных судов и образование апелляционных хозяйственных судов в апелляционных округах;
  • ликвидацию апелляционных административных судов и образование апелляционных административных судов в апелляционных округах;
  • ликвидацию и образование окружных административных судов;
  • образование окружных судов путем реорганизации (слияния) районных, городских и городских районных судов.

Отметим, что данные нововведения предложены проектами Указов Президента Украины.

Напомним, что Порошенко обладает полномочиями создания, реорганизации и ликвидации судов до 31 декабря этого года.

Поэтому, подписание соответствующих указов ожидается на этой неделе.

О бесповоротности процесса укрупнения судов стало окончательно известно только 21 декабря, после обнародования решения Высшего совета правосудия.

В нем сказано, что 18 декабря 2017 из Администрации президента Украины поступило письмо от 15 декабря 2017 за № 02-01 / 2143 с просьбой сообщить

позицию Совета по проекту Указа президента Украины «О ликвидации местных общих судов и образования окружных судов».

Указанным проектом предусмотрено ликвидировать все без исключения местные общие суды, создав вместо них окружные.

На сегодня уже есть в открытом доступе в интернете проекты указов Президента Украины не только о ликвидации местных общих судов, но и о об упразднении апелляционных судов, в том числе Киева.

Например, первый апелляционный административный суд в апелляционном округе, который включает Донецкую и Луганскую области в Краматорске.

Второй апелляционный административный суд в апелляционном округе, который включает Днепропетровскую, Запорожскую, Полтавскую и Харьковскую области  в Харькове.

Выводы судей на условиях анономности:

Крайне негативно относятся к грядущему объединению.

Ведь непонятно как будет происходить автораспределение дел и куда теперь обращаться истцам.

Также прогнозируется крупный кавардак с обвинительными актами, которые будут направлять в суд органы досудебного расследования на территории районов.

пс.

Судя по всему это есть судебная реформа?

пс. пс.

Ограничения доступа к правосудию?

пс.пс.пс.

Когда и где будет справедливый суд?

На заседании 26 декабря ВСП постановил считать возможным:

— ликвидацию апелляционных судов и образование апелляционных судов в апелляционных округах;

— ликвидацию хозяйственных судов и образование окружных хозяйственных судов;

— ликвидацию апелляционных судов и образование апелляционных хозяйственных судов в апелляционных округах;

— ликвидацию апелляционных административных судов и образование апелляционных административных судов в апелляционных округах;

— ликвидацию и образование окружных административных судов;

— образование окружных судов путем реорганизации (слияния) районных, городских и городских районных судов.

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи консультація, представництво, складання процесуальних документів в суди загальнох юрисдиуції, апелляція, кассація, ЕСПЛ

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи

судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права

утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле.Доступно.Корректно

3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її

змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук,

внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб,

які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної

інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої

інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також

у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у

розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача

1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.

2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;

2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як

секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи

1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не

пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

амовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло

бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1, 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу

1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку

вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому

частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для

вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій

кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Питання про відвід судді

6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.

7. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід

суддею іншого суду  не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

8. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому

засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який

розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій

заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Стаття 41. Наслідки відводу суду (судді)

1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

2. У разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому

суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для

розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Глава 4. Учасники судового процесу

§ 1. Учасники справи

Стаття 42. Склад учасників справи

1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на

примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду,

особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, а також сторони арбітражного розгляду.

Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов’язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися

учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі

6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної

системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

7. Учасник справи звільняється від обов’язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи,

якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг

документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з

іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи,

клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для

вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших

аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів)

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з

аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами

учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Стаття 45. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи

1. Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.

3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених

міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ роз’яснив, наявність яких юридичних фактів необхідна для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі. Судова практика

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ роз’яснив, наявність яких юридичних фактів необхідна для

визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі

Приватне підприємство звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати договір оренди землі

поновленим, визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, зобов’язання здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

http://povestka.com.ua Реална допомога у кримінальному провадженні, досудовому слідстві. Захист від обвинувачення

Позивач зазначав, що бажав скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк та звернувся з письмовою заявою та

додатковою угодою до орендодавця про продовження строку дії договору оренди землі, однак відповідач відмовився отримувати поштову кореспонденцію.

Також зазначав, що користується орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та повідомлення від відповідача, яке б містило заперечення з даного приводу, не надходило.

А відповідач згодом уклав договір оренди з іншим товариством, який позивач просив визнати недійсним як такий, що порушує його переважне право.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З таким висновком погодився апеляційний суд та ВССУ.

Судами у цій справі було встановлено, що позивач направив орендодавцю листи, якими повідомляв останнього про намір скористатися переважним правом на

укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, які повернуто з відміткою працівника поштового зв’язку «у зв’язку з відмовою адресата від одержання» та орендодавець свідомо уникав їх отримання.

За два роки до закінчення строку дії договору орендодавець надсилав підприємству листа, яким повідомив про намір самостійно використовувати

належну йому земельну ділянку з сезону 2014 року, але підприємство повідомило, що до закінчення терміну дії договору (листопад 2015 року) земельна ділянка перебуває в сівообороті підприємства.

Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що відповідач як власник земельної ділянки, вільний у виборі контрагенту для укладення договору оренди, а на

момент укладення договору оренди з новим орендарем, земельна ділянка була вільна від користування інших осіб за договором оренди, оскільки ще до

закінчення строку дії договору орендодавцем було повідомлено орендаря про намір не продовжувати строк дії договору.

ВСУ скасував рішення судів, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Частинами першою–п’ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди

землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

ВСУ роз’яснив, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

  • орендар належно виконує свої обов’язки за договором;
  • орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;
  • до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;
  • орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

А для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

  • орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • орендар належно виконує свої обов’язки за договором; Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ зауважив, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки,

наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії договору не створює будь-яких прав та обов’язків для сторін у розумінні статті

33 Закону України «Про оренду землі» (постанова 18.10.2017 року №6-1634цс17). Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого Реальна допомога у суді, досудовому слідстві. Доступно. Коректно. Складання та подання процесуальних документів, захист підприемця, бізнесу

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий

склад суду для розгляду справи; Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні, досудовому слідстві. Адвокат

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

2. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі

розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Передача справи на розгляд іншого суду

3. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті,

здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги  не пізніше п’яти днів після

залишення її без задоволення. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

4. Передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду,

найбільш територіально наближеного до цього суду. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

5. У разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним

законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який

ліквідовано або роботу якого припинено. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

6. Справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п’яти днів із дня

надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності. Стаття 31. Передача справи з одного суду до іншого

Стаття 32. Недопустимість спорів про підсудність

1. Спори між судами про підсудність не допускаються.

2. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Глава 3. Склад суду. Відводи

Стаття 33. Визначення складу суду

1. Визначення судді, а в разі колегіального розгляду  судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-

телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення

складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

розглядається постійною колегією суддів

2. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов’язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного

суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач.

3. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду.

4. До складу об’єднаної палати входять по два судді, що обираються зборами суддів Касаційного цивільного суду, зі складу кожної із судових палат Касаційного цивільного суду та голова Касаційного цивільного суду.

справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів

5. Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до якої

входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою.

6. Якщо справа в Верховному Суді має розглядатися колегіально у складі відповідної палати,  головуючим на засіданнях палати є суддя-доповідач,

визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при первісному розподілі справ.

Невирішені судові справи

7. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного

автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо

справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановленi цим Кодексом.

8. Для кожної постійної колегії суддів збори суддів відповідного суду визначають резервних суддів строком на один рік.

Якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи

у строки, встановленi цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду

здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

9. Якщо змінити суддю, який вибув, з числа суддів резервних суддів неможливо, його заміна здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Суддя, визначений на заміну вибулого судді, розглядає у складі колегії суддів усі невирішені справи, що розглядає така колегія суддів, та які у зв’язку з

відсутністю вибулого судді неможливо розглянути в строки, встановлені цим Кодексом.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується

10. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально)

для розгляду конкретної справи виключно у разі настання обставин, що об’єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п’ять робочих днів.

11. Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що

унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

12. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

13. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що

переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія

суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою, якщо

рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об’єднаною палатою або Великою Палатою.

14. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

15. Протокол має містити такі відомості:

1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу;

2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, імена (найменування) учасників справи;

3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача;

4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу);

5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

16. Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається)

заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.

17. Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Стаття 34. Склад суду

1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

3. Перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

4. Перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанції здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

перегляд судових рішень судом

5. У визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснюється судовою палатою Касаційного цивільного суду

(палатою), об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

6. Засідання палати в суді касаційної інстанції вважається правомочним за умови присутності на ньому більше половини її складу.

7. Засідання об’єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.

8. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснюється судом у такому самому кількісному складі, в якому ці рішення були ухвалені (одноособово або колегіально).

9. Незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини

третьої статті 423 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстави, визначеної пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу,  Великою Палатою Верховного Суду.

10. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про

призначення колегіального розгляду вирішується до початку розгляду справи суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється відповідна ухвала.

до початку розгляду справи

11. Питання про розгляд справи колегією у складі більше трьох суддів вирішується колегією суддів, визначеною в порядку, встановленому частиною

другою статті 33 цього Кодексу, до початку розгляду справи, з урахуванням категорії і складності справи, про що постановляється відповідна ухвала.

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду. Реальная помощь в уголовном или гражданском деле в суде, полиции, прокуратуре

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

 

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви

щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

3. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду

1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до

юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

§ 2. Інстанційна юрисдикція

Стаття 23. Суд першої інстанції

1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на

примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

3. Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;
2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Стаття 24. Суд апеляційної інстанції

1. Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Стаття 25. Суд касаційної інстанції

1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

§ 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)

Стаття 26. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя

1. Підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Стаття 27. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача

1. Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

2. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань.

Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача

1. Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства

відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є

малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

3. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення

злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

4. Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову

діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб

6. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.

7. Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

8. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням майна

відповідача чи за  останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або

за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Позови про відшкодування шкоди

11. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі, можуть

пред’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса

12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого

за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за

довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також пред’являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів.

14. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред’являтися також за місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).

15. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

16. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Стаття 29. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами

1. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між

громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Стаття 30. Виключна підсудність

1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою

позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

2. Позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини.

4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за місцезнаходженням перевізника.

5. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна.

6. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред’являються в суді за місцем

розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

7. У випадку об’єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для

забезпечення основного зобов’язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов’язання.

8. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Стаття 16. Основні положення досудового врегулювання спору

Стаття 16. Основні положення досудового врегулювання спору

Стаття 16. Основні положення досудового врегулювання спору

Стаття 16. Основні положення досудового врегулювання спору

1. Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у

випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

2. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб,

зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову.

http://povestka.com.ua

Стаття 17. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення

1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають

право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Стаття 18. Обов’язковість судових рішень

1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,

організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,  і за її межами.

2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

3. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Глава 2. Цивільна юрисдикція

§ 1. Предметна та суб’єктна юрисдикція

Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів

1. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є

похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

2. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

3. Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

5. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи  у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

7. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони

прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

8. Суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів,

про оспорювання рішень міжнародного комерційного арбітражу, а також про визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу, іноземного суду.

9. Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається

відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Стаття 20. Розгляд кількох пов’язаних між собою вимог

1. Не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві. Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді та на досудовому слідстві, потерпілим також. Експертизи Свідки

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у

справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи:

  • завдання цивільного судочинства;
  • забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору;
  • ціну позову;
  • складність справи;
  • значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному та цивільному судовому провадженні, в досудовому слідстві.

Стаття 12. Змагальність сторін

1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Стаття 13. Диспозитивність цивільного судочинства

1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих

учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються

предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом

недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і

можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній

судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-

телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в

електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і

участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні

електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в

порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування

6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти

господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній

системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у

справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не

позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші

документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з

використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі

9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше

трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки,

встановленi цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову

форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції

10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути

оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. 14

Стаття 15. Правнича допомога

1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
2. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом. Реальна допомога в кримінальному процесі, в досудовомцу слідстві.

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом 1. Суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя

на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та

інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном производстве в суде, на досубном следствии. Адвокат

Стаття 7. Гласність судового процесу

1. Розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.

Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

3. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.

4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та

аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду

5. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

6. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод

у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

7. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної

чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання

розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

8. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні лише за згодою

осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала

9. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

10. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного

судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності  свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.

Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

11. Використання систем відеоконференц-зв’язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.

12. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або

вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є

безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

13. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не

передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального  технічного засобу

14. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального

технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

15. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

16. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.

17. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо

такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому

судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.

18. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової

інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

Стаття 8. Відкритість інформації щодо справи

1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу

на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або

клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу

судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової

влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

інформація щодо справи не розкривається

4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про

учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.

5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:

1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти,

реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

2) реєстраційні номери транспортних засобів;

3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.

Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Стаття 9. Мова цивільного судочинства

1. Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати

в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи

1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість

яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до

Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого  суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

10. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільний процесуальний кодекс України

Реальная помощь в уголовном и гражданском производстве в суде и на досудебном следствии. Консультация адвоката

Цивільний процесуальний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс УкраїниРозділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

http://povestka.com.ua реальна допомога в кримінальному провадженні

Стаття 1. Призначення Цивільного процесуального кодексу України

1. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства

1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту

порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов’язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 3. Законодавство про цивільне судочинство

1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що

визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

4. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом

1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу

особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Земельна ділянка

Земельна ділянка. Консультація адвоката. Реальна допомога в кримінальному провадженні, цивільному провадженні, органах місцевого масоврядування

Земельна ділянка

Земельна ділянка

Земельна ділянка

Земе́льна діля́нка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем

розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Земе́льна діля́нка — частина земної поверхні, що має фіксовані межі, характеризується певним

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні. Адвокат

місцерозташуванням, природними властивостями, фізичними параметрами, правовим і господарським станом та іншими характеристиками.

Під час проведення оцінки земельна ділянка розглядається як частина земної поверхні і (або) простір над та під нею висотою і глибиною, що необхідні для здійснення земельних поліпшень.

Формування земельної ділянки

Формува́ння земе́льної діля́нки — встановлення її технічних, економічних характеристик та юридичного статусу в процесі землеустрою.

Право власності

Абсолютне право власності на землю (з її природними ресурсами) – це право власності народу (громадян) України на частину Земної поверхні в межах

території країни та на природні ресурси її континентального шельфу (морської) економічної зони.

Однак в юридичній літературі досить поширеною є точка зору, відповідно до якої вважається, що абсолютними є ті права, які не підлягають обмеженню (відчуженню).

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності — це обов’язок.

Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Право власності на земельну ділянку:

– це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою виключно відповідно до закону;

– це обов’язок: сплачувати земельний податок; використовувати за цільовим призначенням; дотримуватися правил добросусідства й обмежень та інших зобов’язань визначених статтею 91 Земельного Кодексу України.

Об’єктом права власності на землю — є земельна ділянка.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на

ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні

для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Власник земельної ділянки

Юридична чи фізична особа, територіальна громада чи держава, яка володіє сукупністю трьох правомочностей власника по володінню, користуванню та розпорядженню належною на праві власності земельною ділянкою.

Формування земельної ділянки

Встановлення її технічних, економічних характеристик та юридичного статусу в процесі землеустрою.

Постійне користування землею

використання земельної ділянки без заздалегідь встановленого строку.

Розпорядження земельною ділянкою

Одна із складових правомочностей власника земельної ділянки, яка означає можливість суб’єкта права власності на землю на свій розсуд визначати долю

належної йому земельної ділянки способами, які не заподіюють шкоди здоров’ю людей, навколишньому природному середовищу і не порушують прав іших власників земельних ділянок і землекористувачів.

Володіння земельною ділянкою

Одне з трьох повноважень власника земельної ділянки, що полягає в можливості мати її в розпорядженні і використанні.

Тимчасове користування земельною ділянкою

Тимчасове платне використання земельної ділянки строком до 3-х років або до 25 років (на умовах оренди — до 50 років).

Відчуження земельної ділянки

Передача права на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та розпорядження землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі.

Відчуження може бути платне (купівля-продаж, міна) і безоплатне (дарування, спадщина тощо).

Також актуальним питанням є відчуження земельної ділянки шляхом внесення її до статутного капіталу господарських товариств, або відчуження таким шляхом права користування землею.

Площа земельної ділянки

Геодезична площа земельної ділянки

Площа проекції межі ділянки на площину проекції, на якій встановлена геодезична система координат. Геодезична площа визначається за координатами кутів повороту межі.

Фізична площа земельної ділянки

Площа земної поверхні в межах ділянки з урахуванням нерівностей фізичної поверхні землі: схилів, ярів, пагорбів, западин тощо.

Забудована земельна ділянка

Забудованою площею земельної ділянки вважається площа, зайнята всіма будівлями. Забудованою слід вважати також площу під заглибленими (підземними) спорудами, під арками будинків.

Огородження

Огорожа ділянки — тини, паркани, частоколи, плоти, мури та інше, повинна ставитися тільки на межах, визначених відповідними місцевими органами державної виконавчої влади.

Ціна землі

Ціна землі — капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку. На основі приватної власності на землю виникає її купівля та продаж.

Ціна землі відрізняється від цін на інші товари. Земля — це благо природи, а не продукт праці. Тим не менш вона приймає товарний вигляд.

Земля позбавлена вартості, але має ціну. Купівля землі означає купівлю права на отримання з земельної ренти, прибуту; її ціна виникає на цій основі.

Чим більшу ренту дає земельна ділянка, тим більше грошей будуть платити за неї покупці, отже, ціна землі буде більша.

Впливає на ціну земні і норма позичкового відсотка. Покупець землі завжди порівнює ренту з позичковим відсотком, який він може отримати, якщо

покладе гроші до банку. Ціна землі дорівнює сумі грошей, яка будучи віддана в позику, щорічно приносить дохід, рівний ренті, що отримується з цієї землі.

P=R\B*100%

P — Ціна землі
R — Земельна рента
B — Банківський відсоток

Вартість земельної ділянки — це грошове вираження земельної власності на даний конкретний момент.

Ринкова вартість земельної ділянки — вартість земельної ділянки, яка сформована попитом покупців і пропозицією продавців на ринку нерухомого майна за взаємною згодою

Грошова оцінка землі — оцінка гектара ріллі в грошовому значенні по кожному господарству району, розрахована Інститутом землеустрою Української

академії аграрних наук та затверджена рішенням органу місцевого самоврядування.

Грошова оцінка земельної ділянки — капіталізований рентний доход від використання земельної ділянки.

Земельний кодекс України. Стаття 79. Земельна ділянка як об’єкт права власності

1. Земельна ділянка — це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні

насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Об’єктом права власності на землю є земельна ділянка.Визначення земельної ділянки надано в ч. 1 коментованої статті, зі змісту якої до ознак земельної ділянки, як об’єкта права власності, можна віднести:

(1) межі земельної ділянки, які повинні існувати в натурі (на місцевості),

(2) визначене місце розташування земельної ділянки та

(3) встановлені права щодо земельної ділянки.

В коментованій статті підкреслено, що право власності на земельну ділянку стосується не лише поверхневого шару (грунту), а також поширюється на водні

об’єкти, ліси і багаторічні насадження, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею земельної ділянки на висоту і на глибину, що необхідні для

зведення будівель та споруд. Така ж норма закріплена ч. 3 ст. 373 ЦК України.

Частиною 5 ст. 373 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Однак при цьому необхідно враховувати особливості правового режиму та порядку використання природних ресурсів в межах земельної ділянки.

Так, наприклад, використання лісових ресурсів, навіть якщо вони знаходяться на земельній ділянці, що перебуває у власності, неможливе без отримання відповідного дозволу (гл. 13 ЛК України).

ВРП тимчасово відсторонила суддю

Реальна допомога адвоката у кримінальному провадженні. Консультація, представництво

ВРП тимчасово відсторонила суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

ВРП тимчасово відсторонила суддю

ВРП тимчасово відсторонила суддю

Вища рада правосуддя 16 грудня 2017 року розглянула клопотання заступника Генерального прокурора

– керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове

відсторонення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича від

http://povestka.com.ua ВРП тимчасово відсторонила суддю

здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, яке надійшло до Вищої ради правосуддя 15 грудня 2017 року.

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк поінформував, що у клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро

України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру

досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття

пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Голова Дружківського міського суду Донецької області Молібога Г.В. підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне

становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням

наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши доповідача, представника Генеральної прокуратури – начальника

шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачину С.С., суддю Молібогу Г.В., представника судді –

адвоката Коника Г.В., ухвалила клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І.

задовольнити частково, тимчасово, до 15 лютого 2018 року, відсторонити суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Геннадія Вікторовича

від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Прес-центр судової влади України

Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича

Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою

Як повідомив доповідач – член Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич, із матеріалів клопотання вбачається, що Молібогу Г.В. затримано 14 грудня 2017

року відповідно до вимог статей 208, 482 Кримінального процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року Молібозі Г.В. оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання

неправомірної вигоди службовою особою), складене заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І.

Молібога Г.В. підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою

особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за

попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

До подання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи.

Подання мотивовано тим, що існують ризики вчинення Молібогою Г.В. дій, передбачених пунктами 1–5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

підозрюваний, перебуваючи на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які

мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших

підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

«Подання відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема містить факти

та докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, та обґрунтування необхідності

утримання судді Молібоги Г.В. під вартою. Порушень гарантій незалежності судді не виявлено»,– доповів Вадим Беляневич.

Вища рада правосуддя, дослідивши матеріали подання, заслухавши доповідача, представників Генеральної прокуратури – начальника шостого відділу

управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної

прокуратури Генеральної прокуратури Козачину С.С. та прокурора цього самого відділу Касьяна А.О., суддю Молібогу Г.В. та його представника – адвоката

Коника Г.В., ухвалила подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. задовольнити,

надати згоду на утримання судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича під вартою.

Прес-центр судової влади України

основні моменти новоприйнятих кодексів:
  • розширюються можливості вибору способу захисту порушеного права на стадії звернення до суду: позивач може звернутись з будь-якими вимогами, які не повинні суперечити законам чи порушувати права інших осіб; право суду за заявою позивача запропонувати інший спосіб захисту ніж той, який зазначений в позовній заяві;

  • спрямування на більшу змагальність судового процесу: можливість замовлення висновків експерта до судового розгляду;
  • диспозитивність судового процесу: можливість розгляду справи за правилами спрощеного провадження чи загальними правилами (по аналогії із судочинством Великої Британії);
  • запроваджується принцип пропорційності судового процесу: прийняті судові рішення повинні бути збалансованими, виходячи з інтересів учасників справи;
  • встановлюються нові правила визначення юрисдикції та підсудності справ: ключовою ознакою стає предмет спору, а не суб’єкт; запровадження інституту «похідних вимог»;
  • розширення засобів доказування: закріплення електронних доказів; включення показань свідків до доказів у господарському процесі;
  • адвокатська монополія: необов’язкова участь адвоката у справах, що розглядаються в спрощеному провадженні (хоча, на перших етапах формування судової практики скоріш за все необхідність залучення адвоката буде обов’язковою у всіх формах проваджень);
  • закріплення в кодексах розумних строків розгляду справ, які є реальними;
  • запровадження так званого електронного суду: суди апеляційної та касаційної інстанції розглядатимуть справи на основі документів, які в електронній формі будуть знаходитись у відповідному реєстрі

Помощь переселенцам

Консультация адвоката, сопровождение получения государственной помощи

Помощь переселенцам — юридическая

Помощь переселенцам

Помощь переселенцамСуществует в нескольких областях Украины6 Харьковской, Полтавской, Львовской, под

эгидой Министерства социальной политики

Украины при поддержке Всемирного банка пилотный

http://povestka.com.ua

проект «Рука допомоги», цель которого — вывод малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности путем помощи в трудоустройстве или в организации собственного дела.

Часть проекта «Модернизация системы социальной поддержки населения Украины», который проводится при поддержке Всемирного банка с 2014 года развивается в виде проекта «Рука допомоги» в Харькове и Харьковской области.

Выполняя свои задачи по выводу малоимущих семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности участникам проекта предлагаются новые возможности для работы:

• беспроцентная возвратная финансовая помощь (беспроцентный кредит) на приобретение оборудования и материалов с целью организации собственного бизнеса;

• помощь в трудоустройстве, в частности, на новые рабочие места;

• участие в оплачиваемых общественных работах (выполнение сельскохозяйственных работ, работ по благоустройству территорий, подсобных работ на строительстве и т.д.).

Занимаясь сопровождением ведения бизнеса, имя соответствующую практику, мы готовы оказать посильную помощь, всем желающим сделать свой бизнес с

помощью проекта оказывая сопровождение и консультационную поддержку для  всех желающих принять участие в проекте «Рука допомоги» по таким направлениям:

  • регистрация ФОП для ведения предпринимательской дефятельности
  • консультирование и помощь в составлении бизнесс плана
  • помощь при поиске поставщиков и заключение договоров поставки
  • сопровождение вашей деятельности до получения финансовой помощь ( безвозвратной)
  • сопровождение вашей предпинимательской деятельности до возврата финансовой помощи

Документы для получений безвозвратной государственой помощи

Постанова КМУ від 5 квітня 2017 р. № 224

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту»

Кто может принять участие в пилотном проекте по выводу малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности?

Неработающие трудоспособные лица: члены малообеспеченных семей, которые получают государственную социальную помощь, и внутренне перемещенные лица.

Для участия в пилотном проекте они должны обратиться в структурное подразделение по вопросам социальной защиты населения районной

госадминистрации или исполнительного органа городского, районного в городе (в случае создания) совета по месту фактического проживания / пребывания с соответствующим заявлением и документами, подтверждающими статус таких

лиц (справка о получении / неполучении государственной социальной помощи малообеспеченным семьям, справка о взятии на учет внутренне перемещенного лица).

Могут ли участвовать в пилотном проекте и получить беспроцентную финансовую помощь на возвратной основе для организации предпринимательской деятельности члены личного крестьянского хозяйства (ОСГ)? Надо им для этого отказываться от членства ОСГ (земельных паев)?

В соответствии со статьей 8 Закона Украины «О личном крестьянском хозяйстве» от 15.05.2003 г. № 742-IV члены личных крестьянских хозяйств

признаются лицами, обеспечивающими себя работой самостоятельно и в соответствии с Законом Украины «О занятости населения» принадлежат к

занятому населению при условии, что работа в этом хозяйстве для них является основной.

В частности, согласно ч. 1 ст. 4 Закона Украины «О занятости населения», к занятому населению относятся лица, работающие по найму на условиях

трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством; лица, обеспечивающие себя работой самостоятельно (в том

числе члены личных крестьянских хозяйств);  проходят военную или альтернативную (невоенную) службу; на законных основаниях работающие за

рубежом и имеющие доходы от такой занятости, а также лица, которые учатся на дневной форме в общеобразовательных, профессионально-технических и высших учебных заведениях и совмещают учебу с работой.

Следовательно, если работа в личном крестьянском хозяйстве является основной для человека, то он не может принять участие в пилотном проекте.

В случае, когда человек — владелец земельного пая не обрабатывают его самостоятельно, а передал в аренду (то есть работа в личном крестьянском

хозяйстве для человека не является основной), он имеет право быть участником пилотного проекта.

Может ли участвовать в пилотном проекте человек, зарегистрированный как физическое лицо предприниматель?

Да, в случае, если такой человек подтвердит факт отсутствия осуществления им систематической предпринимательской деятельности за последнее календарное

полугодие, которое предшествует дню, когда он/она обращается в органы социальной защиты с заявлением об участии в пилотном проекте.

При заключении договора на поставку оборудования и материалов может быть применена предоплата? Продавец отказывается заключать договор, если средства будут поступать на счет Продавца после поставки товара в течение 1 месяца.

Может, поскольку в соответствии с п.6 Порядка бюджетные средства направляются как поточные и капитальные трансферты предприятиям (КЭКР

2610 и 3210) на предоставление беспроцентной финансовой помощи на возвратной основе членам малообеспеченных семей и внутренне перемещенным

лицам, которые являются участниками пилотного проекта, путем перечисления средств поставщикам (продавцам) оборудования и материалов.

Согласно п. 7 Порядка использования и возврата средств, предусмотренных в государственном бюджете на финансовую поддержку мероприятий по

привлечению к работе членов малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц в условиях эксперимента областной центр занятости после

проверки документов, в частности договора между участником пилотного проекта и поставщиком (продавцом ) оборудования и материалов о наличии в

нем положений об ответственности сторон за невыполнение или ненадлежащее исполнение условий договора, перечисляет бюджетные средства на счета

поставщиков (продавцов) оборудования и материалов не позднее чем через пять рабочих дней с даты получения документов при наличии соответствующих

бюджетних средств на отдельном бюджетном счете областного центра занятости, открытом в органе Казначейства, а в случае их отсутствия — на следующий  рабочий день после поступления указанных средств.

Дополнительно следует учесть, что в соответствии с абз. 2 п. 8 Порядка реализации проекта оплата расходов участника пилотного проекта на закупку

оборудования и материалов для организации предпринимательской деятельности, предусмотренных его бизнес-планом, проводится областным

центром занятости согласно условиям договора  между участником пилотного проекта и продавцом оборудования и материалов.

В связи с этим вопрос выбора формы проведения расчетов может быть решен в рамках договора, заключенного между участником пилотного проекта и продавцом оборудования и материалов.

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Представительство в суде по делам гражданско-правового характера. Составление и подача процессуальных документов для судов общей юрисдикции. Реальная помощь в судебных экспертизах

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Роль выводов органов опеки и попечительства в процессе доказывания

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Инна Анатольевна Яницкая, к.ю.н., доцент кафедры гражданского процесса

Национального университета «Одесская юридическая академия».

Статья 56 ГПК Украины объединила правила об участии в гражданском судопроизводстве в качестве

защитников прав, свобод и интересов других лиц Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, прокурора, органы государственной власти, органы местного самоуправления, физических и юридических лиц.

http://povestka.com.ua

Как отмечает      С. А. Чванкин, каждый из названных субъектов имеет определенную специфику с точки зрения функций, целей и задач, которые

возлагаются на них законом, а также форм участия в гражданском процессе, предусмотренных ст. 56 ГПК Украины.

Согласно указанной статье защита в гражданском процессе органами опеки и попечительства может осуществляться в двух формах:

  • обращение в суд с заявлениями о защите прав, свобод и интересов других лиц, государственных или общественных интересов (путем подачи иска по делам искового производства и заявления по делам особого производства);
  • представление выводов по делу.

При этом, как справедливо замечает Н. Новик, некоторые ученые не считают целесообразным выделение различных форм участия органов опеки и

попечительства в гражданском процессе, обосновывая такую позицию тем, что права и обязанности органов государственной власти и местного самоуправления,

а следовательно, и органов опеки и попечительства определяются не формой участия в процессе, а компетенцией, предусмотренной законом.

Такая позиция является сомнительной, ведь каждая из форм участия органов опеки и попечительства в гражданском процессе имеет свои особые цели.

Следует согласиться с А.Ф. Козловым, что формы процессуальной деятельности органов опеки и попечительства представляют собой различные способы

реализации возложенных на них задач в гражданском процессе.

Нормы гражданского процессуального законодательства Украины

В соответствии с нормами гражданского процессуального законодательства Украины, органы опеки и попечительства имеют

такую форму участия в процессе, как право на предъявление заявления по делам об установлении опеки (попечительства) над

ребенком, лишенным родительской опеки, и предоставление выводов по делу.   

Проанализировав положения ч. 4 ст. 19 СК Украины, установлено, что данная норма не содержит в перечне дел, для которых участие органов опеки и

попечительства для предоставления выводов  является обязательным, такой категории дел, как установление опеки (попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки.

В связи с этим возникают определенные трудности в судебной практике, поскольку органы опеки и попечительства в данном случае имеют право на

предоставление выводов, а не обязанность. Обоснованным будет вывод о крайней необходимости законодательного закрепления такой обязанности.

В соответствии со ст. 83 ГПК Украины, истец, лица, которым законом предоставлено право обращаться в суд в интересах других лиц, должны представить доказательства вместе с подачей искового заявления.

Если доказательство не может быть подано в установленный законом срок по объективным причинам, участник дела должен об этом письменно сообщить суду

и отметить доказательство, которое не может быть представлено; причины, по которым доказательство не может быть подано в указанный срок; доказательства, подтверждающие, что лицо совершило все зависящие от него действия, направленные на получение указанного доказательства.

Считаем, что отсутствие представителей органа опеки и попечительства при рассмотрении дел об установлении опеки

(попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки не соответствует основным принципам гражданского

судопроизводства в отношении справедливого, беспристрастного и своевременного рассмотрения и разрешения гражданских дел.

В соответствии со ст. 234 ГПК Украины, если сторона, третье лицо, их представители заявляют, что факты, имеющие значение для дела, им известны

лично, они с их согласия могут быть допрошены в качестве свидетеле, в соответствии со ст. 230-232 ГПК Украины.

Анализ судебной практики

Анализ судебной практики показывает, что при рассмотрении дел об установлении опеки (попечительства) над детьми, лишенными родительской опеки, суды не применяют указанных законодательных предписаний.

При рассмотрении дела об установлении опеки (попечительства) над детьми, лишенными родительской опеки, согласно ч. 4 ст. 77 ГПК Украины суд не

принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания, который формируется каждой стороной и на основании этого

должна состоять в воображении судьи, которому, в отличие от субъективной позиции каждой стороны, необходимо принять объективные пределы исследования.

Судебное доказывание как структурный компонент судебного производства

Судебное доказывание как структурный компонент судебного производства воплощается в процессуальной деятельности сторон и других лиц, участвующих в деле, по доведению тех или иных фактов, то есть обстоятельств дела.

Существенно важным является то обстоятельство когда участник дела, в случае невозможности самостоятельно предоставить доказательства, вправе подать ходатайство об истребовании доказательств судом.

Такое ходатайство должно быть подано в срок, указанный в частях второй и третьей статьи 83 ГПК Украины.

Если такое ходатайство заявлено с пропуском установленного срока, суд оставляет его без удовлетворения, кроме случая, когда лицо, его подаст,

обоснует невозможность его представления в установленный срок по причинам, не зависящим от него в соответствии со ст. 84 ГПК Украины.

Важное значение в исследовании обстоятельств дела имеют письменные доказательства, оглашаются в судебном заседании и предоставляются для ознакомления лицам, участвующим в деле.

Лица, участвующие в деле, могут давать свои объяснения по поводу этих доказательств.                 

Следует согласиться с Ю. Рожик и М. И. Штефан, которые обоснованно доказывают, что заключение органа местного самоуправления можно приравнивать к письменным доказательства.

Заключение — письменное доказательство

Таким образом, заключение органа опеки и попечительства, который подается в письменной форме (ч. 5 ст. 19 СК Украины), является письменным

доказательством по делу об установлении опеки (попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки.

Подавляющее большинство ученых выделяет 3 части в структуре выводов органов опеки и попечительства:

  1. вводная — в ней излагаются положения относительно того, кто дает заключение, относительно чего, по какому судебному делу, дата предоставления выводов, какие документы прилагаются и т.д.
  2. описательная часть указывает все известные факты, относящиеся к делу. В этой части заключения излагаются сведения, на основании которых суд может принять то или иное решение.
  3. Заключительная часть орган опеки и попечительства излагает свое мнение, основываясь на обстоятельствах дела и тех фактах, которые   были собраны им самостоятельно.
Обстоятельства дела суд устанавливает только на основании выводов органов опеки и попечительства

Анализ судебной практики показал, что в большинстве случаев при рассмотрении дел об установлении опеки (попечительства) над детьми,

лишенными родительской опеки, обстоятельства дела суд устанавливает только на основании выводов органов опеки и попечительства.

Несмотря на то важное значение, которое имеют выводы органов опеки и попечительства для решения вопроса о лишении матери, отца ребенка

родительских прав, все же исследования обстоятельств дела не должно ограничиваться только им, а должны быть учтены и другие доказательства.

Кроме того, согласно ч. 6 ст. 19 СК Украины, суд может не согласиться с выводом органа опеки и попечительства, если он является

недостаточно обоснованным, противоречит интересам ребенка. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В то же время нередки случаи предоставления органами опеки и попечительства формальных выводов по делу, которые судами оцениваются не критично. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Примером такого судебного разбирательства может служить решение Миланского районного суда Житомирской области по делу № 283/1866/14-с. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В науке гражданского процессуального права доминирующей является точка зрения, согласно которой вывод органа опеки и попечительства объявляется

после исследования показаний свидетелей, письменных, вещественных доказательств и заключения эксперта. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В соответствии со ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие

обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Именно наличие данных, которые содержатся в выводах органов опеки и попечительства,

предоставляет возможность суду установить необходимые факты, имеющие значение для

разрешения дела. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Таким образом, выводы органов опеки и попечительства являются доказательством по делу, поскольку отвечают всем

признакам доказательства. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Все для дома — услуги адвоката

Все для дома, услуги адвоката, услуги юриста, консультация по юридическим вопросам — все о ваших правах, представительство в суде в уголовном или гражданском деле.

Все для дома

Все для дома

Все для домаВерховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в раздел Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины относительно продления запрета отчуждения сельскохозяйственных земель«.

Документ вносит изменения, согласно которым продлено

действие моратория на куплю-продажу и отчуждение другими способами земельных участков сельскохозяйственного назначения и на внесение права на земельную долю (пай) в уставные капиталы хозяйственных обществ.

Так мораторий продлили до 1 января 2019 года.

Отметим, что по действующим нормам мораторий установлен «до вступления в силу закона об обороте земель сельскохозяйственного назначения, но не ранее 1 января 2018».

И еще несколько интересных фактов.

Иск против принца

Супруги Ричард и Дебора Конвей подали в Высший суд Лондона иск против нигерийского принца Артура Эзе, обвинив его в срыве сделки по продаже их дома в престижном районе британской столицы.

Супруги Конвей договорились с принцем о продаже ему дома в лондонском районе Милл-Хилл за 6,7 миллионов долларов. Покупатель внес задаток в размере 10% от стоимости дома, но затем отказался от заключения сделки.

Конвей в иске требуют, чтобы Артур Эзе заплатил им компенсацию в размере 2,4 млн долларов за понесенные ими финансовые потери. Так как, сразу же после

продажи недвижимости Конвеи планировали купить другой дом в графстве Кембриджшир, им не оставалось ничего другого, кроме как взять краткосрочную ссуду на покупку нового дома.

Лондонский дом они были вынуждены продать по «сниженной цене», 5,6 миллиона долларов. Свое новое жилье в Кембриджшире они приобрели за 4 миллиона долларов, говорится в иске.

В свою очередь нигерийский принц Артур Эзе, основатель нефтяной компании Atlas Oranto Petroleum и владелец состояния в 2 миллиарда, подал против

Конвеев ответный иск. Он требует вернуть ему задаток в размере 700 тысяч долларов, который он внес при подписании контракта о покупке дома.

Конвеи и Эзе подписали контракт в августе 2015 года. Адвокаты принца вскоре заявили, что контракт не имеет юридической силы, так как

продавцы заплатили посреднику «секретные комиссионные» в размере 100 тысяч долларов.

Судья должен вынести вердикт по этому делу в ближайшее время.

Интернет магазин

Интернет магазин юридических услуг

Интернет магазин

Интернет магазинМожно ли назвать интернет магазином сайт продвигающий (монетизирующийся)

предоставлением услуг адвоката, либо юриста, либо юридической компании?

 

 

http://povestka.com.ua

Однозначный ответ — нет! Поэтому стратегия получения прибыли на сайте характеризуется совершенно другим подходом, например, получение трафика

через поисковик, в данном случае Гугл, также реклама через Адвордс, и другие каналы, распространения информации для получения трафика, такие как

социальные сети, хотя в этом случае можно говорить о некоторых специфических моментах, возникающих при таком, в социальных сетях, продвижении сайта и получении трафика.

Взяв за основу основное ключевое слово «интернет магазин», можно предположить, что не вся целевая аудитория пришедшая на этот сайт будет

заинтересована в получении юридических услуг. Но, цели и задачи в общей стратегии продвижения сайта под поисковые запросы, будут успешно выполнены.

Юридическая услуга является также и специфической услугой в плане оказания. Главная причина всех трудностей возникающих при попытке продвижения в сети интернет — это нематериальность такой услуги.

Промежуточные выводы, которые возникают, по факту переосмысления данной проблемы, существенно сдвигают стратегию получения прибыли со столь «

специфических юридических сайтов» в лидогенерацию с последующей продажей контактов, заинтересованым участникам рынка.

Есть ли на Украине, подобного плана реализация идеи присутствия на рыне юридических услуг, юридических маркетинговых услуг?

Эта тема отдельного исследования, что, конечно же, не является темой данной статьи. Именно. поэтому, мы и не будем затрагивать этот вопрос далее. Вернемся к теме интернет магазина.

Наиболее перспективной стратегией, как нам кажется, есть все таки привлечение трафика на юридический сайт из поисовых маших, иных служб

предоставляющих трафик на сайт. Такие как Карты Гугл, например, или Гугл Бизнес.

В таком пути решения поставленной задачи решается проблема потенциального клиента, его юридическая проблема, информационная составляющая все таки не

оказывает столь «специфических» юридических услуг, которые, при помощи сайта в сети, готов найти этот клиент в виде контактов интересующего его специалиста, либо оставив свои.

Да, и, мнение профессионального сообщества не высказываетсся в пользу присутствия в ближайшем будушем на рынке юридических услуг роботов — юристов оказывающих такие юридические услуги через сеть Интернет. 🙂

Небольшое эссе по теме «интернет магазин» подошкло к своему логическому концу. Коментарии приветствуются!

 

 

Типовые и образцовые дела в КАСУ

Типовые и образцовые дела в КАСУ

Типовые и образцовые дела в КАСУ

Процессуальные документы в сфере жилищных отношений

Типовые и образцовые дела, которые вводятся новой редакцией Кодекса административного

судопроизводства, должны способствовать единству судебной практики.

На сегодняшний день крайне сложно спрогнозировать результат

рассмотрения в суде любого спора, пусть даже самого обычного.

Всему виной разрозненная судебная практика: по аналогичным делам часто можно найти не только два противоположных по результату судебных

решения, но и разные вариации с отличиями в мотивировках, способах защиты и прочих юридических тонкостях.

Юристам сложно каждый раз объяснять клиентам, почему суд на этот раз отказал в иске, если месяц назад точно такой же иск был удовлетворен.

Таким образом, руководитель или собственник, принимая решение судиться ли с контрагентом, налоговой, банком, зачастую тычет пальцем в небо, не понимая, какой будет итоговый результат.

Не всегда могут помочь и юридические консультанты, которые, изучив судебную практику по интересующему вопросу, сами запутываются еще больше.

О единстве судебной практики Типовые и образцовые дела в КАСУ

О единстве судебной практики говорят все и говорят, по сути, одно и то же — она должна быть понятной, единообразной и давать возможность

прогнозировать результаты рассмотрения спора на основании уже рассмотренных судами похожих дел.

Судьи нового Верховного Суда в один голос обещают, что именно этим они и займутся на своих новых почетных должностях уже в текущем году.

Помочь судьям в этом нелегком деле должны будут и новые процессуальные кодексы, содержащие достаточное количество новшеств, направленных на увеличение эффективности правосудия.

обеспечение единства судебной практики, прогнозируемости и оперативности решения споров судом

Есть среди них и специальные конструкции, направленные на обеспечение единства судебной практики, прогнозируемости и оперативности решения споров судом.

Речь о типовых и образцовых делах, понятие которых вводиться новой редакцией Кодекса административного судопроизводства.

Очевидно, административное производство было выбрано в силу того, что именно административные суды рассматривают наибольшее количество

однотипных дел (споры в сфере социальных выплат, споры с налоговой и таможней, в сфере государственной регистрации, доступа к публичной

информации и т.д.). Рассматриваются эти дела на сегодняшний день медленно и неэффективно.

Типовые и образцовые дела должны изменить ситуацию. Если не вдаваться в тонкости юридической конструкции этих понятий, то, по сути, их названия отражают смысл, вложенный законодателем.

Типовое дело Типовые и образцовые дела в КАСУ

Типовое дело — это дело к одному ответчику, по аналогичным основаниям и с одинаковыми требованиями истцов.

Образцовое дело Типовые и образцовые дела в КАСУ

Образцовое дело — типовое дело, рассмотренное Верховным Судом по первой инстанции, с постановлением образцового решения, в котором изложены правовые выводы, подлежащие применению в таких же типовых делах.

При этом типовые дела считаются делами небольшой сложности и, вместе с образцовыми, могут рассматриваться в упрощенном судебном производстве (еще одно новшество кодекса, похожее на «полюбившееся» юристам письменное производство).

В украинское процессуальное законодательство вводится некое подобие судебного прецедента

Сегодня таких типовых дел в административных судах тысячи, а в некоторых судах — около тысячи на одного судью.

Возьмем, к примеру, спор по иску налогоплательщика об обжаловании налогового уведомления-решения о доначислении сумм налогового

обязательства по НДС или налогу на прибыль в связи с тем, что в ходе проверки налоговая инспекция одним своим росчерком пера признала

бестоварными операции с контрагентом «с признаками фиктивности».

Классическое типовое дело, которое должно быть разрешено Верховным Судом как образцовое с указанием всех признаков и условий, которые являются определяющими при решении спора.

споры в сфере государственного контроля за хозяйственной деятельностью

Кроме налоговых споров к категории типовых дел могут быть отнесены и другие споры в сфере государственного контроля за хозяйственной деятельностью.

Например, об обжаловании штрафов Госпродпотребслужбы за нарушение законодательства о рекламе, о защите прав потребителей либо штрафов

Госинспекции труда за выявление фактов неоформленных трудовых отношений, выплаты зарплаты «в конвертах» и т.д.

В дальнейшем, все такие дела должны будут решаться судами в соответствии с образцовым решением, а предприниматель, как и сам контролирующий орган, будут понимать свои перспективы в суде.

Споры в сфере государственного контроля за хозяйственной деятельностью — далеко не единственные будущие типовые дела

Существенный плюс для сторон в том, что суд уже не сможет, как раньше, ссылаться на уникальность каждого дела, необходимость разобраться во всех деталях и нюансах.

Именно по этим причинам суды часто отмахивались от судебной практики, на которую ссылались участники процесса и просили приобщить к делу.

Типовое и образцовое дело — это законодательно определенные понятия, и игнорировать их суд уже не сможет.

Таким образом, в украинское процессуальное законодательство вводится некое подобие судебного прецедента.

Очень ограничено и дозированно, но такая тенденция должна положительно сказаться на единстве судебной практики.

И если эти новшества себя оправдают в административном процессе, логично будет включить понятие типового и образцового дела также и в гражданский,

и в хозяйственный процесс, где тоже есть однотипные дела, пусть их и не так много как в административной юрисдикции.

как суд будет устанавливать наличие в производстве других судов похожих дел

В то же время в новой редакции Кодекса административного судопроизводства не прописан механизм того, как суд будет устанавливать

наличие в производстве других судов похожих дел, для того, чтобы обратиться в Верховный Суд с просьбой рассмотреть дело как образцовое.

Скорее всего, указывать на эти обстоятельства придется участникам процесса путем подачи соответствующих ходатайств.

Стоит отметить, что споры в сфере государственного контроля за хозяйственной деятельностью — далеко не единственные будущие типовые дела.  Типовые и образцовые дела в КАСУ

По некоторым оценкам, около 80% всех дел, рассматриваемых административными судами, являются именно однотипными делами небольшой сложности.  Типовые и образцовые дела в КАСУ 

Поэтому ожидается, что введение таких конструкций как типовые и образцовые дела, существенно снизит нагрузку на судей и ускорит судебное

разбирательство по административным делам, а бизнес и его юридические консультанты перестанут шарахаться административных судов как самых

медленных во всей судебной системе и не будут пытаться обойти их десятой дорогой.  Типовые и образцовые дела в КАСУ

Автор: Александр Рубля старший юрист, адвокат GENTLS Law firm По материалам: «Дело» Источник: https://delo.ua/ukraine/kak-suditsja-s-gosudarstvom-bystro-i-predskazuemo-337191/ © delo.ua  Типовые и образцовые дела в КАСУ

Хулиганство Комментарий

Хулиганство Комментарий

Хулиганство Комментарий

Хулиганство Комментарий

1. Хулиганство является одним из самых распространенных преступлений.

2. Хулиганством называется грубое нарушение общественного порядка (общественного спокойствия,

общественной нравственности), совершаемого из хулиганских побуждений и выражающее явное неуважение к обществу.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

мотив — хулиганские побуждения

3. Центральной, главным признаком преступления, предусмотренного ст. 296 УК, является его мотив — хулиганские побуждения.

Хулиганский мотив — это стремление лица к самоутверждению, самовыражению себя в наглости, неуважении к другим, что присуще человеку

с безудержным и крайне развращенным эгоизмом; это способ самовыражения хама, варвара, дикаря.

В основе хулиганских побуждений лежат разнузданный эгоизм, озлобленность и недовольство, доходящих до бессмысленной ярости и тупого

отчаяния, вызванного разногласием между уровнем притязаний лица и имеющимися возможностями их осуществления.

Стремление личности к самовыражению и самоутверждению является нормальной и естественной потребностью. Каждый человек стремится к

самовыражению, к самоутверждению, но разные люди выбирают для этого различные средства. Общественная оценка такого стремления полностью

зависит от того, как, какими средствами и способами эта потребность удовлетворяется.

Одни удовлетворяют ее самоотверженным трудом, научными и спортивными достижениями, добросовестным служением общественным интересам,

самопожертвованием ради общего дела, другие — беготней за модой,красивой жизнью, за престижными вещами, третьи — пьянством, жестокостью, издевательством над слабым, старым или больным.

Основой хулиганских побуждений является бескультурье, невоспитанность, жестокость. Дикие намерения и поступки порождаются дикими обычаями и привычками.

незначительный, несущественный привод

4. Второй характерной особенностью хулиганства является совершение его при явно незначительных, несущественных приводах, как явно неадекватная, несоответствующая реакция на поведение потерпевшего или других лиц.

Например, Б., находясь в состоянии алкогольного опьянения, поздно вечером беспричинно пристал во дворе дома к А. С., А. Д. и П., оскорблял их

нецензурной бранью, ударил в лицо П., который сделал ему замечание ( Практика судов … — С. 196-197).

Иногда хулиганские действия совершаются почти без всяких поводов.

Например, пьяный Д. на улице у входа в ресторан подошел к незнакомому ему К. и из хулиганских побуждений дважды ударил его кулаком в лицо, сбив с ног.

Когда пострадавший поднялся и побежал, Д. догнал его и осколком стекла, найденным возле ресторана, с целью убийства из хулиганских

побуждений, нанес удар в шею, причинив смертельное ранение, и продолжал наносить ему порезы лица, грудной клетки, живота, в том числе с

повреждением внутренних органов, а также нанес множественные удары по голове, причинив перелом переносицы, спинки носа, челюсти.

От причиненных телесных повреждений К. скончался на месте происшествия (Практика судов … — С. 195). 3 ст. 296 (хулиганство)

непосредственная причина преступного деяния всегда внутренняя

5. Третья специфическая особенность хулиганства заключается в том, что непосредственная причина преступного деяния всегда внутренняя, она в самом действующем субъекте, в его намерениях, проявлениях его воли.

Эта причина внутренняя в том смысле, что совершенные действия вовсе не вызваны совпадением конкретных обстоятельств, логически не обоснованы и

не обусловленные этими обстоятельствами. В тех случаях, когда непосредственная причина происшествия является внешней относительно

действующего субъекта, т.е. когда совершенные им действия вызваны внешними обстоятельствами, находят в них логическое

обоснование, то такие действия не образуют состава преступления хулиганства.

Определение хулиганства

С учетом этих главных признаков деяния, предусмотренное статьей 296 УК, можно определить как обусловленое внешними обстоятельствами

грубое нарушение общественного порядка и общественной нравственности, совершенное из хулиганских побуждений. 3 ст. 296 (хулиганство)

Виды худиганства

6. Зависимости от степени общественной опасности хулиганство разделяют на три вида:

  • простое (ч. 1),
  • злостное (ч. 2 и 3) и
  • особо злостное (ч. 4 ст. 296 УК).
Простое хулиганство

7. Простым хулиганством называются грубое нарушение общественного порядка и явное пренебрежение к обществу, сопровождающееся особой дерзостью или исключительным цинизмом.

По ч. 1 ст. 296 УК квалифицируются действия, содержащие все признаки хулиганства, — грубо нарушающие общественный порядок и выражающие явное неуважение к обществу.

Действия, которые хотя и нарушают общественный порядок, но не грубыми, значительными, не достигают степени общественной не-безопасности,

преступления не представляют, не признаются уголовно наказуемыми хулиганством.

Состав преступления, предусмотренный ч. 1 ст. 296 УК, относится к так называемым материальных и поэтому всегда нужно установить и доказать, что виновный грубо нарушил общественный порядок.

При этом грубое нарушение общественного порядка — не только процесс совершения преступления, но и его последствия.

Оценка преступных последствий хулиганства значительно зависит от места, времени и других обстоятельств совершения хулиганских действий.

В некоторых случаях эти обстоятельства являются решающими, поскольку аналогичные действия (например, курение, отправления естественных

надобностей, обнажение тела), совершенные в разное время и в разных местах, оцениваются иногда прямо противоположно.

Критериями оценок хулиганских действий и их последствий, как правило, нормы нравственности, обычаи и правила публичного поведения.

Хулиганство иногда причиняет конкретную материальный или моральный вред (уничтожение или повреждение имущества, причинение телесных

повреждений и т.п.), которая также присоединяется к преступным последствиям и влияет на оценку деяния.

Для квалификации деяния по ч. 1 ст. 296 УК важно установить, совершил ли виновный грубое нарушение общественного порядка, и по этому признаку

отграничить уголовное наказуемое хулиганство от мелкого, который является административным правонарушением (ст. 173 КАП).

Не могут квалифицироваться по ч. 1 ст. 296 УК деяния, имеющие с хулиганством некоторые подобные внешние признаки — образа, нанесение

побоев (ст. 126 УК), легких телесных повреждений (ст. 125 УК), самоуправство (ст. 356 УК) и некоторые другие, поскольку эти последние совершаются не с

хулиганских мотивов, а из существенных поводов, вытекающих из внешних обстоятельств (п. 17 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28  июня 1991 г. Постановления Пленума … — С. 173).

Если деяние квалифицируется по ч. 1 ст. 296 УК, то оскорбление, побои, повреждения или уничтожения имущества, угроза убийством, причинение

легких и средней тяжести телесных повреждений полностью охватываются составом хулиганства, и дополнительная квалификация этих действий нужна.

действия, совершенные из хулиганских побуждений, обладающих исключительным цинизмом или особой дерзостью

8. Хулиганством называются действия, совершенные из хулиганских побуждений, обладающих исключительным цинизмом или особой дерзостью.

Признание тех или иных действий исключительно циничными или особо дерзкими проводится на основе оценок конкретных обстоятельств в их совокупности с учетом времени, места и условий совершения преступления.

При этом по ч. 1 ст. 296 УК по признаку исключительного цинизма квалифицируются такие действия, которые сопровождались демонстративным

пренебрежением к общепризнаных норм человечности, нравственности: проявлением исключительной бесстыдства, издевательством над больным,

лицом преклонного возраста или такой, находящегося в беспомощном состоянии и т.п. (п. 8 постановления Пленума Верховного суда Украины от 28

июня 1991 г. / / Постановления Пленума … — С. 170-171).

Цинизм — это нагло-пренебрежительное отношение к нормам нравственности, вежливости, к тому, что пользуется особым уважением, признанием, всеобщей уважением.

Исключительно циничными признаются, например, неприличные (неподходящие) телодвижения, обнажение половых органов, отправления естественных надобностей в людном месте, в присутствии посторонних лиц.

Хулиганские действия во многих случаях бывают циничными.

Для квалификации деяния по ч. 1 ст. 296 УК по признаку исключительного цинизма необходимо установить и доказать не просто

циничность тех или иных действий, а их исключительный, чрезвычайный, высшей степени цинизм.

По ч. 1 ст. 296 УК по признаку исключительного цинизма квалифицируются только умышленные действия, исключительно грубо, демонстративно и сознательно оскорбляют нравственные чувства людей.

В тех случаях, когда, например, лицо удовлетворяет свои естественные физиологические потребности хотя и в не предназначенном для этого месте,

но принимает возможные в этих конкретных обстоятельствах меры для того, чтобы скрыться, не вызывать чувство стыда у посторонних лиц и т. п., ее действия не могут квалифицироваться по ч. 1 ст. 296 УК.

Хулиганством с признаком особой дерзости

9. Хулиганством с признаком особой дерзости признается такое преступное нарушение общественного порядка, которое выражало явное неуважение к

обществу и сопровождалось насилием с причинением телесных повреждений или издевательством над личностью, которое долго и упорно не прекращались,

или было связано с повреждением или уничтожением имущества, срывом массового мероприятия, временным прекращением нормальной деятельности

учреждения, предприятия или общественного транспорта и др.. (П. 8 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г.  Там же. — С. 170-171).

По признаку особой дерзости совершенных действий преступление квалифицируется по ч. 1 ст. 296 УК не тогда, когда виновный проявил дерзость,

наглость или грубость или жестокость, а лишь в тех случаях, когда его действия были слишком дерзкими, т.е. отмечались невыносимой, наивысшей степени дерзостью.

Часть 1 ст. 296 УК не охватывает совершение более тяжких, чем хулиганство, преступлений. Поэтому совершение пицц время хулиганства преступлений,

предусмотренных ст. 121, ст. 194 УК, квалифицируется по совокупности с хулиганством (ч. 2 или ч. ст. 296 УК).

Злостное хулиганство

10. Злостным признается хулиганство, предусмотренное ч. 2 и ч. З ст. 296 УК.

Часть 2 ст. 296 УК предусматривает ответственность за хулиганские действия, совершенные группой лиц. По ч. 2 ст. 296 УК квалифицируются действия,

совершенные несколькими субъектами уголовной ответственности, когда каждый из участников группы совершил хулиганские действия, предусмотренные ч. 1 ст. 296 УК.

Если же хулиганские действия совершил один из соучастников, а другие, например, подговорщика, то содеянное не квалифицируется как хулиганство, предусмотренное ч. 2 ст. 296 УК.

При таких условиях действия исполнителя квалифицируются по ч. 1 ст. 296 УК, а действия подговорщика — по ч. 4 ст. 27 и ч. 1 ст. 296 УК.

Виновный совершил сопротивление лицам

11. Хулиганство признается злостным и квалифицируется по ч. ст. 296 УК, если виновный совершил сопротивление лицам, которые пресекали его

хулиганские действия — представители власти, представители общественности, выполняющих обязанности по охране общественного порядка, другие граждане, которые пресекали хулиганские действия.

Пресеканием является совершение таких действий, которые способны остановить хулигана, положить конец его преступным действиям.

Просьба прекратить хулиганские действия, замечания, уговорить, требования и т.п. не является присиканням.

Следовательно, противодействие, сопротивление как квалифицирующий признак ч. ст. 296 УК, имеет место лишь в тех случаях, когда хулиган активно

противодействует присиканню, т.е. применяет физическую 3 ст. 296 (хулиганство) силу (отталкивает, наносит удары, побои, причиняет телесные

повреждения и т.п.) или угрожает применить насилие.

Часть 3 ст. 296 (хулиганство)

Неповиновение, то есть отказ от исполнения настойчивых, неоднократных требований граждан, представителей власти или общественности прекратить

хулиганские действия, не является сопротивлением и не признается квалифицирующим признаком ч. 3 ст. 296 УК.  (хулиганство)

Сопротивление лицу, пресекали хулиганские действия, не охватывается составом хулиганства лишь в тех случаях, когда в результате

применения насилия виновным был совершен еще и другой более тяжкое преступление.

Эти более тяжелые (чем хулиганство) преступления (убийство, умышленные тяжкие телесные повреждения и др.)., совершенные из хулиганских

побуждений, квалифицируются по соответствующим статьям УК (в частности, по п. 7 ч. 2 ст. 115 УК), если законодательством предусмотрена ответственность за их совершение из хулиганских побуждений.

Если такая ответственность законом не предусмотрена или когда есть их реальная совокупность, то такие преступления квалифицируются по совокупности с хулиганством.

Поскольку Уголовным кодексом Украины уголовная ответственность за умышленные тяжкие телесные повреждения, причиненные из

хулиганских мотивов, специально не предусмотрена, то совершение таких повреждений квалифицируется по совокупности преступлений: по ч. 1 или 2 ст. 121 и ч. или ч. 4 ст. 296 УК.

Сопротивление лицам, пресекающим хулиганские действия, признается квалифицирующим признаком ч. ст. 296 УК лишь в тех случаях, когда оно было частью хулиганства.

Если сопротивление было применено уже после прекращения хулиганских действий, например при задержании или доставке правонарушителя в органы

полиции, то он не может признаваться квалифицирующим признаком злостного хулиганства, и такие действия квалифицируются по совокупности с

хулиганством: по ст. 342 УК и частями 1, 2 или 3 ст. 296 УК (п. 9 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. / / Там же. — С. 171).

Причинение хулигану тяжких телесных повреждений или иного вреда при присиканни преступления является правомерным и состава преступления нет

(п. 4 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 26 июня 1992 г. «О применении судами законодательства, предусматривающего ответственность

за посягательство на жизнь, здоровье , достоинство и собственность работников правоохранительных органов »/ / Там же. — С. 159).

наличие прошлой судимости

12. Хулиганство признается злостным по признаку наличия прошлой судимости (ч. З ст. 296 УК) при условии, что эта судимость не снята или не погашена в установленном порядке.

При этом квалифицирующим признаком хулиганства является прошла судимость за одной из частей ст. 296 УК, то есть лицо было ранее судимым за ч.

1, 2, 3 или 4 ст. 296 УК (п. 7 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. Там же. — С. 170).

Судимость за убийство из хулиганских побуждений (п. 7 ч. 2 ст. 115 УК) не является квалифицирующим признаком ч. ст. 296 УК.

Виновный применял, пробовал применить огнестрельное оружие, ножи, кастеты или иную холодное оружие

13. Особенно злостным называется такое хулиганство, при совершении которого виновный применял пробовал применить огнестрельное оружие,

ножи, кастеты или иную холодное оружие, а также другие предметы, специально приспособленные для нанесения телесных повреждений.

Таким образом, особо злостное хулиганство имеет все признаки преступлений, предусмотренных ч. 1, 2 или ч. ст. 296 УК, и дополнительно характеризуется орудиями совершения преступления.

Основания признать хулиганство особенно злобным

14. Закон выделяет три группы предметов, применение или попытка применения которых при хулиганства дает основания признать хулиганство особенно злобным и квалифицировать по ч. 4 ст. 296 УК:

1) огнестрельное оружие,

2) холодное оружие — ножи, кастеты, кинжалы и т.д.,

3) другие предметы, специально приспособленные для нанесения телесных повреждений.

Предметы, как орудия преступления

15. По своим юридическим свойствам эти предметы, как орудия преступления, делятся на две группы:

— Все виды огнестрельного и холодного оружия (применение или попытка применить эти предметы в процессе хулиганства всегда является основанием для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК);

— Другие предметы, применение или попытка применить которые при хулиганства дает основания для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК лишь в тех случаях, когда эти предметы были виновным заранее специально приспособленными или заранее заготовленного для нанесения телесных повреждений.

Пленум Верховного Суда Украины разъяснил, специально приспособленными для нанесения телесных повреждений признаются такие

предметы, которые были приспособлены виновным для этой цели заранее и были использованы при совершении хулиганских действий, а так же

предметы, которые хотя и не были предварительно обработаны, но специально подготовленные виновным для той же цели.

Могут быть признаны специально приспособленными для нанесения телесных повреждений и предметы хозяйственно-бытового назначения, специальные средства, как:

  • резиновая дубинка,
  • газовый пистолет с баллончиком, ручная газовая граната,
  • а также другие подобные средства, которыми возможно причинение телесных повреждений и применения или попытка применения которых дает основания квалифицировать хулиганство как особо злостное по ч. 4 ст. 296 УК.

Применение или попытка применения предметов, подобранных на месте преступления, которые не были специально приспособлены для нанесения

телесных повреждений, не может быть основанием для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК (п. 13 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. / / Там же. — С. 172).

Применение или попытка применить при совершении хулиганских действий огнестрельное оружие, любые ножи, кастеты…

16. Применение или попытка применить при совершении хулиганских действий огнестрельное оружие, любые ножи, кастеты или иную холодное

оружие, а также другие предметы, специально приспособленные для причинения телесных повреждений, является основанием для квалификации

преступления по ч. 4 ст. 296 УК не только в тех случаях, когда виновный с их помощью причинил или пытался причинить телесные повреждения, но и

тогда, когда использование указанных предметов при хулиганских действий создавало реальную угрозу для жизни или здоровья граждан (п. 12

постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. / / Там же. — С. 172).

К первой группе относятся все виды огнестрельного оружия (нарезного и гладкоствольного), не только заводского, но и кустарного производства.

Огнестрельным признается оружие, предназначенное для поражения живой цели с использованием энергии пороховых газов и которая не имеет другого хозяйственного назначения.

Не относятся к огнестрельному оружию, как, не имеющие данных свойств, а имеют другое хозяйственное назначение, пневматические, сигнальные, стартовые и строительные пистолеты, ракетницы и взрывчатые вещества.

Пленум Верховного Суда Украины разъяснил, что пневматическое оружие, сигнальные, стартовые, строительные, газовые пистолеты, ракетницы, а также

взрывпакеты и другие ими-тацийно-пиротехнические и осветительные средства, не содержащие взрывчатых веществ и смесей, не могут быть

отнесены к огнестрельному оружию (п. 4 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 8 июля 1994 г. «О судебной практике по делам о хищении,

изготовлении, хранении и других незаконных деяниях с оружием, боевыми припасами или взрывчатыми веществами» / / Там же.-С . 195).

К первой группе относятся все виды холодного оружия — орудия и устройства, которые отвечают стандартним образцам или исторически выработанным

типам оружия, или иные предметы, имеющие колющий, колюще-режущий, рубящий, раздробляющий и ударный эффект ( штык, стилет, нож, кинжал,

кортик, кастет, нунчаки и др.) и предназначенны для поражения живой цели (п. 5 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 8 июля 1994 г. / / Там же. — С. 195).

Кроме того, к первой группе относятся любые ножи, независимо от того, являются ли они холодным оружием.

Такая законодательная оценка общественной опасности применения или попытки применения в процессе хулиганских действий любого ножа

обусловлена тем, что, как показывает практика, во многих случаях совершения хулиганства, квалифицированного по ч. ст. 296 УК, использовались ( применялись ) ножи, холодным оружием не были признаны.

Если же виновный, имея при себе нож, его не применял как колюще-режущее орудие и не собирался применять, а только демонстрировал его, угрожал

ножом, то такие действия не признаются особенно злостным хулиганством и не могут квалифицироваться по ч. 4 ст. 296 УК.

Например, безосновательно были квалифицированы как особо злостное хулиганство действия М., который, будучи нетрезвым, препятствовал работе

сельского схода — стучал в дверь клуба, кричал, демонстрировал нож заведующему клубом Т., который не пускал его в клуб в нетрезвом состоянии.

Судебная коллегия Верховного Суда Украины, рассмотрев дело, указала, что ответственность за особо злостное хулиганство наступает при условии, когда в

ходе хулиганских действий виновный применил пытался применить нож.

Как установлено по упомянутому делу, М. этого не делал и не создавал реальной угрозы для жизни или здоровья Т.

Демонстрация ножа не может быть основанием для квалификации действий виновного по ч. 4 ст. 296 УК.

Поэтому судебная коллегия переквалифицировала действия М. на ч. 1 ст. 296 УК (Практика судов … — С. 198-199).

Деяние квалифицируется как особо злостное хулиганство по ч. 4 ст. 296 УК лишь в случаях, когда виновный применял не как колюще-режущее орудие.

Когда виновный не использовал и не пытался использовать колюще-режущие свойства ножа, а действовал, используя нож как обычный предмет, не

открывая лезвия, зажав, например, нож в руке, то его действия нет оснований квалифицировать по ч. 4 ст. 296 УК.

В таком случае нож используется виновным как любой другой (специально не приспособлен) предмет для усиления удара, а не как колюще-режущее орудие, тогда как ч. 4 ст. 296 УК предусматривает применение ножа как колюще-режущего орудия.

Предметы приспособленные для причинения телесных повреждений

17. Вторую группу составляют предметы (любые), независимо от их физических свойств и хозяйственного или иного назначения, которые были заранее приспособлены виновным для причинения телесных повреждений.

Специально приспособленными для нанесения телесных повреждений признаются такие предметы, которые были приспособлены виновным для

такой цели заранее или во время совершения хулиганских действий, а так же предметы, которые хотя и не подвергались любом предыдущем обработке, но

были специально использованы виновным для той же цели (п. 13 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. / / Постановления Пленума … — С. 172).

Приспособить — значит сделать предмет более удобным для его использования и придать ему большей ударной силы или впечатляющего эффекта.

Такими, специально приспособленными, признаются:

  • камень или гиря на тросе (веревке),
  • резиновый шланг с металлическим концом,
  • металлический прут,
  • горло разбитой бутылки и т.п..

Предметы, использованные виновным при хулиганских действий, но не были специально изготовленными для причинения телесных повреждений, не дают оснований квалифицировать хулиганство как особо злостное.

Например, безосновательно были квалифицированы по ч. 4 ст. 296 УК действия Ч., который на замечание В. ударил его пиджаком по голове, в

кармане которого находились камень и бутылка водки, чем потерпевшему были причинены легкие телесные повреждения с кратковременным расстройством здоровья.

Президиум областного суда, рассмотрев дело, указала, что камень и бутылка водки, оказавшихся в кармане пиджака виновного, не были им специально приспособленными для нанесения телесных повреждений.

Ч. поднял камень на дороге не для того, чтобы воспользоваться им в процессе хулиганских действий, а чтобы выяснить, кто этот камень в него бросил.

При таких обстоятельствах хулиганские действия Ч. нельзя считать как совершенные с применением предмета, специально приспособленного для

нанесения телесных повреждений, и квалифицировать по ч. 4 ст. 296 КИС (Практика судов … — С. 199-200).

предметы, подобранные на месте преступления

18. Применение или попытка применить предметы, подобранные на месте преступления, которые не были специально приспособлены для нанесения

телесных повреждений, не могут быть основанием для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК (п. 13 постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. / / Постановления Пленума … — С. 172).

Подобранными на месте совершения хулиганских действий признаются предметы, которые находились рядом, в непосредственной близости от виновного, и он за ними не отлучался с места происшествия.

Нельзя признать были подобраны на месте преступления, предметы, по которым виновный заходил в другое помещение, или из двора ходил в доме, отходил от места происшествия на определенное расстояние.

Реальная угроза для жизни или здоровья граждан

19. Применением или попыткой применить при совершении хулиганских действий огнестрельное или холодное оружие, любые ножи, а также

другие предметы, специально приспособленные для нанесения телесных повреждений, признается такое их использование, когда виновный с их

помощью причиняет или пытается причинить телесные повреждения или создает реальную угрозу для жизни или здоровья граждан.

Применение огнестрельного оружия как квалифицирующий признак особо злостного хулиганства в действиях виновного, когда такое оружие применяется по своему прямому назначению.

В других случаях, когда виновный, например, примером охотничьего ружья ударил потерпевшего по плечу, не может считаться применением огнестрельного оружия.

Применение огнестрельного оружия при совершении хулиганских действий является основанием для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК и в тех

случаях, когда этим создается реальная угроза для жизни или здоровья граждан.

Такая угроза создается тогда, когда виновный совершает действия, которые могут привести к причинению телесных повреждений, — направляет оружие на

потерпевшего, замахивается для нанесения удара, угрожает немедленно применить оружие и т.д..

Если применение огнестрельного оружия не создавало угрозы для жизни или здоровья окружающих, то деяние не признается особо злостным хулиганством и не квалифицируется по ч. 4 ст. 296 УК.

Ошибочно, например, были квалифицированы по ч. 4 ст. 296 УК действия 3., который в состоянии алкогольного опьянения из хулиганских побуждений

стрелял из обреза малокалиберной винтовки в легковую автомашину, в которой никого не было.

Судебная коллегия Верховного Суда Украины, рассмотрев дело, указала, что преступный замысел осужденного во время стрельбы не был направлен на

причинение телесных повреждений гражданам, а совершенные действия не создавали реальной угрозы для их жизни и здоровья.

При таких обстоятельствах действия 3. как такие, которые по своему характеру отличались особым дерзостью (злостное хулиганство), подлежат

переквалификации с ч. 4 на ч. 1 ст. 296 УК (Практика судов … — С. 195-196).

Угроза словам применить оружие, чем те или иные специально приспособленные предметы, если они не примпосабливались и не

использовались виновным во время хулиганских действий, не является основанием для квалификации деяния по ч. 4 ст. 296 УК, поскольку такая

угроза не является попыткой общ применить эти предметы и не создает реальной угрозы для жизни или здоровья потерпевших.

Реальная угроза для жизни или здоровья людей возникает лишь тогда, когда виновный совершает действия, выходящие за пределы угрозы словами или демонстрации оружия, ножа или других предметов.

Только за этими пределами начинаются применения или попытка применить указанные орудия.

Квалифицирующие признаки

20. Применение или попытка применить огнестрельное оружие, ножи или другие специально приспособленные предметы, является квалифицирующим

признаком особо злостного хулиганства лишь в тех случаях, когда эти предметы использовались виновным непосредственно в процессе совершения хулиганских действий.

Если виновный применил или попробовал применить любые из этих предметов после прекращения (окончание) хулиганских действий в связи,

например, с его задержанием, то его действия не особенно злостным хулиганством, они квалифицируются по совокупности с

хулиганством (как преступления против личности, против порядка управления и т.д.).

Пленум Верховного Суда Украины разъяснил, что сопротивление, оказанное после прекращения хулиганских действий, в том числе в связи с задержанием

виновного, не должно рассматриваться как квалифицирующий признак хулиганства, а квалифицироваться по совокупности преступлений (п. 9

постановления Пленума Верховного Суда Украины от 28 июня 1991 г. Постановления Пленума … — С. 171).

Хулиганство — преступление умышленное

21. Хулиганство — преступление умышленное, совершается из хулиганских побуждений, то есть со стремлением противопоставить себя обществу, проявить к нему явное неуважение.

Аренда квартир — консультация юриста

Консультация адвоката. Представительство в суде, полиции, прокуратуре. Процессуальные документы в суд-составление и подача

Аренда квартир — консультация юриста

Аренда квартир — консультация юриста

Аренда квартир - консультация юриста

Сдаем квартиру: последовательность действий

Пустующая недвижимость может принести своим хозяевам стабильный пассивный доход, который станет хорошей ежемесячной прибавкой к семейному бюджету.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Рекомендации по сдаче квартиры для начинающих арендодателей.

Шаг 1: подготовка

Косметический ремонт

Чтобы сдать жилье эконом-класса по средней цене, достаточно поклеить свежие обои, заменить старую сантехнику, поставить современную дверь и пластиковые окна.

Мебель и техника

Можно сдавать пустое или частично оборудованное помещение по более низкой цене, если не хотите тратиться. Однако сдать квартиру формата «заезжай и живи» удастся дороже и быстрее.

Чтобы сэкономить, возьмите технику с рук. Минимальный набор:

  • микроволновка;
  • чайник;
  • пылесос;
  • холодильник;
  • стиральная машина;
  • утюг.

Мебель должна быть практичной — выбирайте что-то со съемными чехлами и ткаными материалами. Откажитесь от стеклянных элементов на столах и в кухонных гарнитурах.

Имейте в виду, что можно сэкономить силы, договорившись с будущими жителями о ремонте и покупке мебели в счет арендной платы.

Из жилища нужно вывезти все личные вещи: от полотенец до семейных альбомов.

Проверка и уборка

Убедитесь в исправности электроники и сантехники, а также проверьте работоспособность осветительных приборов и замените лампочки. Откройте окна и шкафчики — их механизмы должны быть исправными.

Обязательно наймите клинера или сами проведите уборку перед тем, как приглашать людей на просмотр, — пыльные углы отпугнут нанимателей.

Шаг 2: поиск жильцов

Через агентство

Обратиться к агентам — бесплатно и освобождает от присутствия на показе. Однако сложно найти агентство, которое тщательно подберет жильца, а не сдаст ваш угол первому, кто готов оплатить комиссию. Поспрашивайте о фирмах знакомых с положительным опытом такого сотрудничества.

Самостоятельно

Разместите качественные фотографии всех комнат на доске объявлений. Чтобы вас не доставали риелторы, напишите в группы по поиску жилья в социальных сетях. Поищите жильцов среди своих знакомых — вероятность получить обратно убитую квартиру или потерять деньги будет ниже.

Кому сдавать квартиру

Идеальный наниматель должен быть платежеспособным, чистоплотным и тихим. Под это описание лучше всего подходят работающие семейные пары.

Расспросите будущих жильцов об их занятиях, источниках дохода, вредных привычках. На слова чужого человека положиться трудно, так что можно застраховать имущество и ответственность перед соседями.

Шаг 3: заключение договора

Юридической гарантией будет заключенный между сторонами договор. В нем нужно указать:

  • паспортные данные нанимателя и собственника;
  • срок аренды (обычно пишут 1 год и пролонгируют договор при необходимости);
  • количество жильцов (и их данные) и возможность проживания животных;
  • размер ежемесячной арендной платы, условия ее оплаты (в каких числах, наличными/безналичными);
  • внесение оплаты за несколько месяцев вперед и страхового депозита (на случай порчи имущества или в счет последнего месяца);
  • порядок оплаты коммунальных услуг;
  • условия досрочного расторжения договора.

К договору прикладывают опись имущества. В ней должна быть перечислена передаваемая техника и мебель с описанием их состояния и дефектов. В случае порчи или утери имущества у вас будут основания для возмещения.

Также не забудьте об интересах квартиросъемщиков:

  1. принесите на встречу свой паспорт, Аренда квартир — консультация юриста
  2. справку об отсутствии задолженности по ЖКУ, Аренда квартир — консультация юриста
  3. свидетельство о праве собственности. Аренда квартир — консультация юриста

Шаг 4: уплата налогов

Рассмотрим возможные способа законно пополнить бюджет:

13% с физического лица (НДФЛ) — отчитываться нужно раз в год до 30 апреля, самая высокая ставка (в отдельных случаях может оказаться самым выгодным вариантом); Аренда квартир — консультация юриста

Основания для признания правового документа недействительным

Консультация адвоката. Основания для признания правового документа недействительным. Представительство в суде, прокуратуре, полиции

ВСУ окончательно определился с основаниями для признания правового документа недействительным

Основания для признания правового документа недействительным

Основания для признания правового документа недействительным

Правовой документ, заключенный гражданином в состоянии, когда

он не понимал значения своих действий или не мог

ими управлять, может быть признан судом

недействительным. Основания для признания правового документа недействительным

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле в суде первой инстанции. Доступно, корректно. Основания для признания правового документа недействительным

Постановлении Судебной палаты по гражданским делам ВСУ

признания судом сделки недействительной

Об этом идет речь в Постановлении Судебной палаты по гражданским делам ВСУ от 13 марта 2017 года № 359/8368/15-ц. Основания для признания правового документа недействительным

Так, о возможности признания судом сделки недействительной, которую дееспособное физическое лицо совершило в момент, когда оно не

осознавало значение своих действий, говорится в части первой ст. 225 ГК Украины. Основания для признания правового документа недействительным

Однако, для определения наличия такого состояния (временное психическое расстройство, нервное потрясение и др.) на момент заключения сделки, суд 

назначает судебно-психиатрическую экспертизу. Основания для признания правового документа недействительным

Требование о признании сделки недействительной на этих основаниях решается с учетом как заключения судебно-психиатрической экспертизы, так и других

доказательств. Основания для признания правового документа недействительным

Кроме того, согласно требованиям пункта 2 части первой ст. 145 ГПК Украины, назначение экспертизы является обязательным в случае заявления

ходатайства о назначении экспертизы хотя бы одной из сторон, если в деле необходимо установить психическое состояние человека. Основания для признания правового документа недействительным

Жильцы общежитий смогут приватизировать жилплощадь

приватизировать

приватизировать

Закон подписан президента 1 июня 2017 года. Президент Украины

Петр Порошенко подписал Закон «О внесении изменений в некоторые

законодательные акты Украины относительно

обеспечения реализации жилищных прав жителей общежитий» с президентскими предложениями.

Как сообщается на официальном сайте Верховной Рады Украины, соответствующий закон (законопроект №1076) возвращен с подписью президента 1 июня 2017 года.

5 апреля 2017 года народные депутаты Украины 256-ю голосами поддержали в целом Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты

Украины относительно обеспечения реализации жилищных прав жителей общежитий» с предложениями, внесенными ранее президентом Петром Порошенко.

При голосовании парламентарии учли предложения президента Украины к закону по обеспечению равного права граждан на реализацию права на приватизацию жилых помещений в общежитиях.

Также народные депутаты поддержали предложение представителя президента в парламенте Ирины Луценко (фракция «БПП») и исключили из

закона нормы по определению категорий лиц, имеющих право проживать в общежитии.

«Закон предусматривает, что жилая площадь в общежитии предоставляется одиноким гражданам и семьям, имеющим право проживать в общежитиях,

по решению администрации предприятия. При этом ни в действующей редакции Жилищного кодекса Украинской ССР, ни в законе, который

рассматривается, не определены категории лиц, имеющих право проживать в общежитии. Прошу учесть эти замечания при голосовании», — заявила с трибуны парламента Ирина Луценко.

Основания для признания правового документа недействительным

20 мая 2016 года президент Украины Петр Порошенко применил право вето и вернул на повторное рассмотрение Верховной Рады закон, который разрешал приватизировать жилье в общежитиях.

Президент мотивировал свое решение тем, что «закон содержит нормы, которые противоречат Конституции и законам Украины, и не создает

надлежащих правовых механизмов реализации жилищных прав жителей общежитий, содержит риски их нарушения».

Президент, в частности, назвал неприемлемыми положения закона, ограничивающие права граждан на приватизацию комнат в общежитиях в

зависимости от наличия трудовых или служебных отношений с предприятием, которое предоставило им право проживать в общежитии, или

в зависимости от официальной регистрации места проживания в общежитии.

«Установление несправедливых правил реализации прав граждан в такой чувствительной сфере, как жилищные отношения, может привести к

усилению социальной напряженности в обществе, а также стать фактором социальных конфликтов», — отметил Петр Порошенко.

1 ноября 2016 года Верховная Рада отправила на доработку в профильный комитет законопроект №1076. Нардепы рассмотрели предложения главы

государства к данному законопроекту и не согласились его отклонить, как предлагал президент. При этом народные депутаты не смогли преодолеть

вето президента — за такое предложение проголосовали всего 188 народных депутатов при 300 необходимых.

Юридические советы: договор с турфирмой для отдыха за границей

Юридические советы

Как не попасть в руки турагентств-мошенников?

Лето — сезон отпусков и путешествий за границу. Но нередко поездка может быть испорчена.

Причин на то множество: кража документов, задержка авиарейса, внезапная болезнь. Прежде всего, чтобы минимизировать количество отрицательных

эмоций, во время отдыха в чужой стране юристы советуют выбирать надежного и проверенного туроператора.

К сожалению, на рынке существует большое количество турфирм-мошенников: они либо пропадают с деньгами, либо просят неожиданные доплаты.

Чтобы не попасть в такие неприятные ситуации, прежде чем покупать тур, хорошенько проверьте туроператора или турагента.

Кроме отзывов о работе, поинтересуйтесь наличием у них разрешительных документов. Согласно украинскому законодательству, туристической

деятельностью имеют право заниматься только лицензионные туристические операторы.

Что следует знать, подписывая договор на туристическое обслуживание?

Обязательно проверьте в офисе туроператора в Уголке потребителя наличие следующих документов:

  • фотокопию лицензии на туристическую деятельность;
  • копию банковского или другого кредитного учреждения о подтверждении финансового обеспечения гражданской ответственности лицензиата (для туроператора минимум — 20 тыс. евро, для турагента — 2 тыс. евро).

Обратите внимание, что деятельность турагентов, в отличие от деятельности туристических операторов, лицензированию не подлежит: агенты и операторы работают по соглашениям.

Когда уже выбрана надежная и проверенная туристическая фирма, тогда Вашим следующим шагом, гарантирующим защиту прав на отдыхе в случае,

если обещанные услуги не будут предоставлены, должен стать договор на туристическое обслуживание.

В этом документе предусматривается в полном объеме весть фактический перечень услуг на отдыхе. Указываются полные анкетные данные, условия

страхования, условия, касающиеся отрицательных последствий перелетов, проживания, звездности отеля, обслуживания и т.д.

Мелкий и длинный текст договора туристы читают, конечно, невнимательно, но Вам желательно уточнить, несет ли компания свою ответственность за

опоздание и задержки самолета; что будет, если по каким-либо причинам Ваш номер в гостинице будет занят.

Кстати, как правило, в этом случае турфирма обязана поселить Вас в отель уровнем выше.

Если договор об этом умалчивает, то требуйте, чтобы такой пункт был внесен письменно, а не устно.

Также обратите внимание на следующие пункты договора:

  • место предоставления туристических услуг;
  • программа туристического обслуживания;
  • характеристика транспортных средств, осуществляющих перевозку, в частности, их виды и категории;
  • характеристика отелей и других объектов, предназначенных для предоставления услуг временного размещения;
  • виды и способы обеспечения питания во время туристического путешествия;
  •  минимальное количество туристов в группе;
  •  цена туристических услуг.
Санкции для туриста за отказ воспользоваться туром

Также следует подробно ознакомиться с той частью договора, где предусматриваются санкции для туриста за отказ воспользоваться туром.

За определенное количество дней до выезда туристу могут вернуть стоимость купленного турпакета с определенным штрафом: чем ближе к дате выезда, тем больше будет штраф.

До составления договора Вам обязательно должна быть предоставлена следующая информация:

  • основные требования к оформлению въездных документов;
  • медицинские предостережения;
  • информация о туроператоре/турагенте.
Основания для признания правового документа недействительным

Итак, если Вы собираетесь на отдых, который будет длиться больше, чем сутки, и с целью его организации обратились в туристическую фирму, то

между Вами и туркомпанией заключается договор на туристическое обслуживание. Этот документ составляется письменно.

Однако Закон Украины «О туризме» предусматривает и упрощенную процедуру заключения соглашения — путем выдачи ваучера.

Но юристы советуют не довольствоваться одним лишь ваучером, а обратиться к менеджеру турфирмы с просьбой подписать с Вами полноценный договор: отказать Вам не имеют права.

Не сообщили о судебном заседании

Незаконное проведение выемки. Консультация адвоката. Не сообщили о судебном заседании. консультация адвоката

Не сообщили о судебном заседании — получите 1000 евро компенсации от государства Украина

Не сообщили о судебном заседании

Не сообщили о судебном заседании

В решении ЕСПЧ по делу «Лазаренко и другие против Украины» (CASE OF LAZARENKO AND OTHERS v. UKRAINE) было

признано нарушение государством норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод.

В делах шестерых заявителей суды первой инстанции приняли

Адвокаты: юридическая помощь и защита

решение пересчитать пенсии в связи с увеличением средней заработной платы в стране со времени их выхода на пенсию.

В связи с этим представители управления Пенсионного фонда Украины обратились с апелляционными жалобами в Днепропетровский

административный апелляционный суд, который отменил постановления суда первой инстанции.

С шести заявителей только пятый присутствовал на заседании апелляционного суда.

Первая заявительница обжаловала постановление апелляционного суда в Высший административный суд Украины, который отказал в открытии кассационного производства.

В делах остальных пяти заявителей постановления апелляционного суда обжалованию не подлежали.

Нарушение принципа равенства сторон в апелляционном производстве — Не сообщили о судебном заседании

В Европейский суд по правам человека заявители жаловались по пункту 1 статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод в связи с

нарушением принципа равенства сторон в апелляционном производстве.

В частности, заявители утверждали, что их не было уведомлено об апелляционном производстве по их делам.

Рассмотрев жалобы остальных заявителей, Европейский суд указал на то, что при отправке судебных документов необходимо использовать рекомендованную письменную корреспонденцию.

Кроме того, лицо, которое отправляло документ, должно было вернуть доказательства отправки в суд и национальное законодательство прямо требовало сохранения этого доказательства в судебном деле. Не сообщили о судебном заседании

В связи с этим Европейский суд пришел к выводу, что заявители не были уведомлены об апелляционных производствах по их делам, вследствие чего

они были лишены возможности предоставить свои комментарии относительно представленных управлениями ПФУ апелляционных жалоб,

что привело к нарушению принципа равенства сторон. Не сообщили о судебном заседании

Соответственно было нарушение пункта 1 статьи 6 Конвенции. Не сообщили о судебном заседании

Таким образом, в течение трех месяцев государство должно оплатить каждому заявителю1000 евро в качестве компенсации морального вреда. Не сообщили о судебном заседании

Незаконное проведение выемки — 1000 евро компенсации от государства Украина

Незаконное проведение выемки

Незаконное проведение выемки

В решении ЕСПЧ от 5 октября 2017 года по делу «Воскобойников против Украины» (CASE OF VOSKOBOYNIKOV v. UKRAINE)

было признано нарушение государством норм Конвенции о

защите прав человека и основных свобод.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

На время событий заявитель был генеральным директором совместного предприятия «В», офис которой располагался в помещении, принадлежавшем акционерному обществу«Ю».

Согласно договору аренды, подписанному в январе 1999 года, компания «В» имела право в обмен на определенные услуги пользоваться помещениями компании «Ю» до января 2020 года бесплатно.

В марте 2001 года в компании «Ю» сменился собственник, в результате чего новое руководство поставило под сомнение правомерность использования его помещений компанией «В».

Начиная с апреля 2001 года, компания «В», потеряв доступ к помещениям компании «Ю», обустроили свой временный офис в квартире заявителя.

В июне того же года компания «В» обратилась в суд с иском к компании «Ю» относительно несоблюдения последней условий договора аренды.

Встречный иск о признании договора незаключенным Незаконное проведение выемки

В свою очередь, компания «Ю» подала встречный иск о признании этого договора незаключенным. Национальные суды отклонили требования обеих

компаний, Верховный Суд Украины поддержал решения судов низших инстанций, придя к выводу, что оспариваемый договор нельзя

считать договором аренды из-за отсутствия в нем существенных требований.

В октябре 2001 года прокуратурой Приморского района г. Одессы было возбуждено уголовное дело по факту служебного подлога вышеупомянутого договора аренды без уточнения конкретных лиц.

8 октября 2001 года прокуратурой было вынесено постановление о проведении выемкипятнадцати документов, касающихся этого договора, в том числе оригинала договора.

Выемка одиннадцати из пятнадцати документов состоялась в квартире заявителя в его отсутствие, но в присутствии его жены.

После этого следователь назначил почерковедческую экспертизу с целью установления давности подписания договора.

7 ноября 2001 года Приморским районным судом г. Одессы было вынесено постановление о проведении обыска в квартире заявителя с целью изъятия образцов почерка для экспертизы.

Следователь прокуратуры вынес постановление о проведении выемки учредительных документов

На следующий день в присутствии заявителя состоялся обыск его квартиры. 24 декабря 2001 года следователь прокуратуры вынес постановление о

проведении выемки учредительных документов компании «В», которая состоялась в квартире заявителя в тот же день, а постановление было предоставлено заявителю 9 января 2002 года.

В мае 2002 года на собрании учредителей компании «В» было решено отстранить заявителя от исполнения обязанностей генерального директора в связи с возбуждением уголовного дела.

В августе 2002 года уголовное дело в отношении заявителя было закрыто, и с 1 сентября 2002 года он приступил к исполнению обязанностей генерального директора компании «В».

Заявитель обратился в суд с иском Незаконное проведение выемки

Заявитель обратился в суд с иском и в прокуратуру с требованием компенсации морального вреда, причиненного ее незаконными действиями.

Однако, суды первой и апелляционной инстанции не удовлетворили требования заявителя, а ВСУ поддержал эти решения.

В Европейский суд по правам человека заявитель жаловался на нарушение его прав, гарантированных статьей 8 в сочетании со статьей 13 Конвенции о

защите прав человека и основных свобод, считая, что были незаконно проведены обыски и выемки по адресу его проживания (а не по адресу размещения компании «В»).

Отсутствовало эффективное национальное средство правовой защиты — Незаконное проведение выемки

Заявитель указал, что следственные действия были вмешательством в его право на уважение частной жизни и корреспонденции, а также, что

у него отсутствовало эффективное национальное средство правовой защиты.

Однако, Европейский суд, исследовав материалы, отклонил жалобу заявителя по статье 8 Конвенции о незаконности обыска его квартиры как

необоснованную, указав на то, чтоцелью обыска было предотвращение преступления, и что такой обыск был

произведен на основании решения суда, как того требует национальное законодательство.

Жалобу по статье 8 Конвенции о выемке документов Европейский суд признал приемлемой.

Европейский суд пришел к выводу, что выемка документов была проведена «вне закона»

Учитывая обстоятельства дела, а именно то, что документы были изъяты во время обысков в квартире заявителя, которые проводились на основании

постановления следователя, прокурора, а также то, что не было исключительных оснований для проведения таких обысков без разрешения

суда, Европейский суд пришел к выводу, что выемка документов была проведена «вне закона». Поэтому суд констатировал нарушение статьи 8 Конвенции.

Жалобу по статье 13 в сочетании со статьей 8 Конвенции Европейский суд также признал приемлемой и пришел к выводу, что имело место нарушение.

В итоге, государство в течении 3 месяцев должно выплатить заявителю 1 тысячу евро моральной компенсации и 100 евро компенсации расходов.

6000 евро компенсации…..за то, что ее дом находился возле кладбища

6000 евро компенсации…..за то, что ее дом находился возле кладбища

6000 евро компенсации.....за то, что ее дом находился возле кладбища В решении ЕСПЧ по делу «Тонюк против Украины» (CASE OF TONYUK v. UKRAINE)

было признано нарушение государством норм Конвенции о

защите прав человека и основных свобод.

 

Адвокаты: юридическая помощь и защита

16 июля 1996 года решением исполнительного комитета Яремчанского городского совета местной церкви был передан земельный участок для устройства сельского кладбища рядом с домом заявительницы.

В связи с этим заявительница неоднократно обращалась в различные органы власти с жалобами на то, что расстояние между ее домом и кладбищем

составляла менее 300 метров, предусмотренных законом как санитарно-защитная зона.

14 сентября 2000 года санитарно-эпидемиологическая станция вынесла постановление о запрете эксплуатации этого кладбища.

Решением исполнительного комитета от 30 августа 2001 года было запрещено проведение захоронений на кладбище. Однако 25 июня 2002 года исполнительный комитет отменил это решение.

Начиная с 2002 года заявительница неоднократно обращалась в Яремчанский городской суд Ивано-Франковской области с исками о

незаконности размещения кладбища на участке вблизи ее дома, а также с требованием возмещения ей морального вреда за причиненные страдания.

Решениями от 16 января 2003 года и 18 марта 2004 года городской суд обязал исполнительный комитет запретить проведение захоронений на кладбище, а требование заявительницы о возмещении вреда отклонил.

Для выполнения указанных решений суда были открыты исполнительные производства

Для выполнения указанных решений суда были открыты исполнительные производства, однако в дальнейшем их закрыли.

Позже заявительница обратилась в городской совет с просьбой пересилить ее семью в другой дом, однако к тому времени у города не было

соответствующих средств. С 2011 года захоронения на территории кладбища прекратились.

В Европейский суд по правам человека заявитель жаловалась по статьям 6, 8 и 13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод в связи с

неисполнением национальными органами власти судебных решений, которыми было запрещено проведение захоронений на кладбище возле ее дома.

Рассмотрев жалобу заявителя, Европейский суд пришел к выводу, что в этом деле было нарушение статьи 6 Конвенции в отношении невыполнения

решений национальных судов от 16 января 2003 года и 18 марта 2004 года, принятых в пользу заявительницы.

Европейский суд, среди прочего, указал, что периоды неисполнения решений национальных судов по этому делу длились 8 и 7 лет, что является значительным периодом времени.

Кроме этого, Европейский суд указал, что органами власти не было принято никаких официальных политических решений для предотвращения использования кладбища для будущих захоронений.

Таким образом, государство должно выплатить заявителю 6000 евро моральной компенсации.

Новации уголовного процессуального кодекса 2017

Новации уголовного процессуального кодекса. Консультация, правовая помощь, правовая защита адвоката в уголовном и гражданском процессе.

Новации уголовного процессуального кодекса

Новации уголовного процессуального кодекса

Новации уголовного процессуального кодекса

Изменения в Уголовно-процессуальный кодекс,

подписанные президентом, ставя вопросы на которые необходимо искать ответы.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Процессуальная реформа правосудия

Президент Украины подписал законопроект №6232 «О внесении изменений в Хозяйственный процессуальный кодекс Украины, Гражданский

процессуальный кодекс Украины, Кодекс административного судопроизводства Украины и другие законодательные акты».

На анализ принятого закона и его подписание президенту понадобилось 22 дня.

Основные концептуальные тезисы и идеи, которые позволяют запустить Верховный Суд Украины, внесены теперь в тексты всех процессуальных кодексов.

В Уголовно-процессуальный кодекс Украины были добавлены положения, которые могут привести к разбалансировке состязательности сторон и приведут, вполне возможно,  к перегрузке судебных органов.

Разберем новации уголовного процессуального кодекса в первом приближении.

Постоянство коллегий в судах первой инстанции.

Часть 4 статьи 35 УПК Украины в редакции законопроекта предусматривает, что уголовное производство, рассмотрение которого в соответствии с УПК

Украины осуществляется коллегией судей, в обязательном порядке рассматривается постоянной коллегией судей соответствующего суда, в состав

которой входит определенный Единственной судебной информационно-телекоммуникационной системой судья-докладчик.

Персональный состав постоянных коллегий судей определяется собранием судей соответствующего суда (первой или апелляционной инстанции,

Кассационного уголовного суда Верховного Суда) сроком на один год (часть 5 статьи 35 УПК Украины).

Таким образом, создается модель судебной системы, при которой лица, подозреваемые или обвиняемые в совершении преступления, фактически будут заранее знать судей, которым предстоит рассматривать их дела.

Это создает большие коррупционные риски и дает возможность судьям злоупотреблять властью.

Кроме того, нельзя исключать и давления на определенную постоянную коллегию судей со стороны органов прокуратуры для получения необходимых судебных решений.

Возможность повторного участия судей

Часть 11 статьи 35 УПК Украины предусматривает, что рассмотрение заявления о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся

обстоятельствам осуществляется тем же составом суда, который принял первоначальное решение, что очевидно создает риск необъективного рассмотрения уголовного дела.

В отличие от этой редакции, действующий УПК Украины оговаривает недопустимость повторного участия судьи в уголовном производстве, что в

определенной мере обеспечивает беспристрастное рассмотрение каждого дела другим судьей.

Проведение экспертизы только по решению следственного судьи — Новации уголовного процессуального кодекса

Законодателями были приняты изменения в статьи УПК Украины в части проведения экспертизы, в частности, к ст.242-244 УПК Украины, где

определяется, что экспертиза проводится экспертной организацией, экспертом или экспертами, по поручению следственного судьи или суда.

Таким образом, теперь чтобы провести любую экспертизу необходимо получать решение только следственного судьи.

Это приведет к тому, что судьи будут выполнять исключительно функции следственных судей для обеспечения проведения досудебного расследования и рассматривать ходатайство следователей, прокуроров и защитников.

Кроме того, данную норму необходимо рассматривать как введение монополизации на предоставление экспертных услуг, такм как согласно

внесенным изменениям экспертиза может быть проведена исключительно государственным учреждением, а это приведет к чрезмерной загрузке

экспертов и возможности затягивания судебного рассмотрения отдельных дел до момента получения выводов эксперта.

Расширение полномочий судей и нарушения баланса состязательности сторон — Новации уголовного процессуального кодекса

Народными депутатами были внесены изменения в ст.332 УПК Украины, которыми увеличиваются полномочия судей и предоставляется возможность

назначения экспертизы судьей даже при отсутствии ходатайств любой из сторон, если судья посчитает, что есть достаточные основания считать

заключение эксперта (экспертов) необоснованным или противоречащим другим материалам дела или есть другие обоснованные сомнения в его правильности.

Таким образом, судья по своему усмотрению и вопреки принципа состязательности сторон может назначить экспертизу, если посчитает, что аргументы стороны обвинения или защиты являются необоснованными.

При этом не приводятся критерии или основания, исходя из которых судья может принять такое решение.

Неопределенный понятийный аппарат —  Новации уголовного процессуального кодекса

Согласно части пятой новой статьи 434-1 УПК Украины, суд, рассматривающий уголовное производство в кассационном порядке в составе

коллегии или палаты, вправе передать такое уголовное производство на рассмотрение Большой Палаты Верховного Суда, если придет к выводу, что

дело содержит исключительную правовую проблему и такая передача необходима для обеспечения развития права и формирования единой правоприменительной практики.

Понятие «исключительная правовая проблема» является оценочным понятием, не содержит в себе определяющих критериев, по которым судьи

могут установить, что имеет место исключительно правовая проблема.

Юридического определения этого понятия нет ни в одном законодательном акте Украины, что может привести к неоднозначному и неодинаковому

толкованию и применению данной нормы и является нарушением статьи 8 Конституции Украины. Новации уголовного процессуального кодекса

Судді Верховного суду України

Судді Верховного суду України та посли країн G7 що стежать за ними!

Судді Верховного Суду України

Судді Верховного суду України

Посли країн G7 вважають, що процес відбору суддів до

Верховного суду України був значно більш прозорим та

конкурентним, ніж у попередні роки,  та будуть пильно стежити за

тим, як поводяться новопризначенні українські судді.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Про це сказано у спільній заяві послів Країн Великої Сімки, оприлюдненій на сайті посольства Італії в Україні.

“Посли країн Великої Сімки зазначають, що процес відбору суддів до Верховного Суду України був значно більш прозорим та конкурентним,

ніж у попередні роки, що є ознакою поступу у здійсненні судової реформи в Україні”, — сказано в заяві.

Посли зазначили, що судова реформа є критично важливою для просування української програми реформ та виконання вимог українських громадян.

Нові судді Верховного Суду, за їх словами, беруть на себе величезну відповідальність.

“Українські громадяни та міжнародна спільнота будуть пильно стежити за тим, як поводяться ці нові судді під час виконання своїх обов’язків та поза

ними. У зв’язку з цим, ми закликаємо усіх новопризначених суддів виконувати свої зобов’язання щодо прозорості, незалежності, доброчесності та відданості принципам верховенства права”, — підкреслили посли.

Окрім цього, представники G7 закликали суддів ретельно вивчити доброчесність кандидатів під час виборів Голови Верховного Суду та голів

його чотирьох палат. Вони також відзначили, що досвід, отриманий під час оновлення судової системи може бути використаний при призначеннях, які

залишається зробити у Верховному Суді, а також у апеляційних судах та судах першої інстанції.

“Результати відбору до Верховного Суду вказують на потребу більш ретельного аналізу процедур для подальшого покращення, а також

продовження співпраці з громадянським суспільством для підтримання конструктивного діалогу з усіма зацікавленими сторонами. Діючи таким

чином, Україна продовжуватиме розбудову інституцій доброчесності, що заслуговують на довіру та повагу громадян України”, — зазначили посли.

Верховний суд Зімбабве визнав законними дії військових

Как становяться президентами Судді Верховного суду України

Армія запобігла захопленню влади оточенням екс-президента Роберта Мугабе, вирішив Верховний суд Зімбабве.

Він також визнав незаконним звільнення Еммерсона Мнангагви з посади віце-президента.

Дії зімбабвійських військових, які призвели до відставки Роберта Мугабе з посади президента, були законними.

Таке рішення виніс Верховний суд Зімбабве в суботу, 25 листопада.

Згідно з постановою суду, армія діяла відповідно до конституції, щоб запобігти протиправному приходу до влади людей з оточення Мугабе.

Суд також визнав незаконним звільнення Еммерсона Мнангагви з посади віце-президента.

Мугабе звільнив Мнангагву за кілька днів до того, як до столиці Зімбабве Хараре увійшли військовіі оголосили, що тимчасово беруть ситуацію в країні під свій контроль.

Мнангагва, який довгий час вважався наступником колишнього президента, був позбавлений посади, оскільки Мугабе мав намір зробити своєю наступницею на посаді президента дружину Грейс.

Екс-міністр фінансів постав перед судом Судді Верховного суду України

Тим часом 25 листопада перед судом постав екс-міністр фінансів Зімбабве Ігнасіус Чомбе, якого звинувачують в корупції і зловживанні повноваженнями.

Це стало першою появою Чомбе на публіці з того часу, як два тижні тому його взяли в полон військові, відзначає агентство Reuters.

Адвокат Чомбе розповів, що екс-міністру довелося звернутися в лікарню через побої, яким він був підданий під час полону.

Нагадаємо, у ніч на 15 листопада військові в Хараре перекрили центральні автомагістралі і під’їзди до урядових будівель.

93-річний Мугабе, який правив Зімбабве з 1980 року, був поміщений під домашній арешт.

Протягом тижня Мугабе відмовлявся йти у відставку і зробив це лише 21 листопада, щоб уникнути імпічменту, процедура якого почалася в парламенті.

Умовою угоди з військовими стали гарантії недоторканності, а також довічно гарантовані житло, персональна охорона, пенсія та медичні послуги.

Новим президентом Зімбабве став Мнангагва, номінований на цю посаду правлячою партією «Африканський національний союз Зімбабве — Патріотичний фронт».

Він виконуватиме обов’язки президента до виборів, які повинні відбутись в 2018 році.

Суддю з Кіровоградщини призначили у Верховний суд України Судді Верховного суду України

Указoм президента України cуддю Апеляційнoгo cуду Кірoвoградcькoї oблаcті Cвітлану Якoвлєву призначенo cуддею Верхoвнoгo Cуду України.

Прo це cьoгoдні, 16 лиcтoпада, пoвідoмили під чаc преc-брифінгу в апеляційнoму cуді oблаcті.

За cлoвами нoвocпеченoї cудді найвищoї правoвoї інcтанції, нoвий cуд тільки зарoджуєтьcя, тoму пoпереду ще чималo oрганізаційних мoментів.

Наразі невідoмo, кoли ми фактичнo пoчнемo рoзглядати cправи, але cправ назбиралocь багатo, тoму на cуддів чекає велике навантаження, – рoзпoвіла cуддя.

Крім тoгo, Cвітлана Якoвлєва вважає, щo нoвooбраним cуддям неoбхідний чаc, щoб cпрацюватиcь, адже більшіcть з них – це кoлишні адвoкати та наукoвці, які теж мають cвoє бачення cправедливого правocуддя.

Ствoривши єдину правoву практику, я cпoдіваюcь, щo нoвий cуд виправдає дoвіру cуcпільcтва дo cудoвoї влади, – зазначила наocтанoк Cвітлана Якoвлєва.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України oприлюднила прізвища перемoжців кoнкурсу дo нoвoгo Верхoвнoгo Суду. Судді Верховного суду України

Близькo тисячі кандидатів пoдавали заявки, але, прoйшoвши всі етапи відбoру, лише 120 oсіб стали перемoжцями кoнкурсу.

Серед них двoє з Крoпивницькoгo – Oлег Мoгильний та Світлана Якoвлєва .

Суддя-спікер Апеляційнoгo суду oбласті Світлана Якoвлєва рoзпoвіла, яким має бути суддя нoвoгo Верхoвнoгo суду.

Маючи більше п’ятнадцяти рoків суддівськoгo стажу й прoфесійнoгo дoсвіду, Світлана Вoлoдимирівна говорить, щo все oднo вагалася, тoму пoдала заявку в oстанні терміни.

На мoю думку, мрія кoжнoгo судді – стати суддею Верхoвнoгo Суду, адже як гoвoрять, який сoлдат не хoче стати генералoм. Тoму якщo дoля дає шанс, тo ним неoбхіднo скoристатися, — рoзпoвідає Світлана Вoлoдимирівна.

Відбір кандидатів прoхoдив у три етапи.

Перший – тестування на теоретичне знання закoнів та практичні завдання.

Другий – психoлoгічні тести.

З тими кандидатами, щo дійшли дo третьoгo етапу кoнкурсу, члени ВККС прoвoдили співбесіду.

Пройшовши всі етапи відбору, залишилося 120 достойних, щоб обіймати відповідальні посади у Верховному Суді.

 Чесним, прoзoрим, який відпoвідає вимoгам прoфесійнoсті та дoбрoчеснoсті, адже нам рoзглядати справи й фoрмувати єдину судoву практику, — перечислила перемoжниця кoнкуру якoсті, якими має бути наділений суддя Верхoвнoгo Суду.

Світлана Якoвлєва гoвoрить, щo ще ранo радіти, адже вoна лише перемoжець кoнкурсу, а oстаннє слoвo буде за Вищoю Радoю Правoсуддя, яка й

вирішуватиме чи рекoмендувати їх призначати на пoсади суддів президентові України.

У новому складi Верховного Суду — особи, якi не вiдповiдають критерiям доброчесностi Судді Верховного суду України

Президент пiдписав указ, яким затвердив 113 суддiв нового Верховного Суду. Служителi Фемiди вже склали присягу. I хоча в списку, який уклала Вища

квалiфiкацiйна комiсiя суддiв, опинилося чимало одiозних та скомпрометованих осiб, Вища рада правосуддя (ВПР) ще у вереснi

рекомендувала цi кандидатури Президентовi для призначення в новий Верховний Суд.

Громадськi органiзацiї, рiднi героїв Небесної сотнi закликали гаранта Конституцiї не призначати таких суддiв на посади. Однак Петро Порошенко до цих вимог не дослухався.

Тож хто вершитиме правосуддя в новому Верховному Судi України? Судді Верховного суду України

Про це ми говоримо з

  • Романом Куйбiдою, експертом Центру полiтико-правових реформ,
  • Михайлом Жернаковим, екс-суддею, експертом Реанiмацiйного пакета реформ,
  • Романом Маселком, юристом, членом Громадської ради доброчесностi.
— Як ви оцiнюєте склад нового Верховного Суду? Судді Верховного суду України

Р. Куйбiда: — Для початку трохи статистики. 78% суддiв ВСУ — це суддi або суддi у вiдставцi, 14% — науковцi, 8% — адвокати. 42% — теперiшнi або колишнi суддi

нинiшнього Верховного Суду України i вищих судiв, якi мають бути лiквiдованi з початком дiяльностi нового Верховного Суду, ще 36% — суддi

мiсцевих та апеляцiйних судiв. На жаль, у мене немає позитивного враження про бiльшiсть призначених.

Р. Маселко: — Конкурс на посаду суддiв Верховного Суду проводився задля оновлення судової системи. Натомiсть вершитимуть правосуддя у ВСУ люди,

що самi мали б бути притягнутi до вiдповiдальностi за рiшення, якi вони ухвалювали.

Свiдченням цього є й те, що на присягу суддiв не було запрошено громадськiсть, членiв Громадської ради доброчесностi.

М. Жернаков: — Серед призначених — вiсiм осiб, якi ухвалювали незаконнi рiшення стосовно учасникiв Революцiї Гiдностi, або тi, хто покривав таких суддiв. Ще 25 суддiв не вiдповiдають критерiям доброчесностi.

— Про кого саме мова? Судді Верховного суду України

— До Верховного Суду потрапили особи, якi ухвалювали полiтично вмотивованi рiшення, зокрема, судили нинiшнього генпрокурора Юрiя Луценка.

Це суддя В’ячеслав Наставний. Попри те, що засудження Луценка визнали полiтично вмотивованим i ПАРЄ, i Європарламент.

А от суддя Станiслав Кравченко свого часу звiльнив з-за грат Олексiя Пукача, якого суд визнав винним у вбивствi журналiста Георгiя Гонгадзе.

Наразi не став суддею хiба що Сергiй Слинько, який також був суддею в цих справах. Кажуть, що попросив Петра Порошенка не призначати його на посаду на останньому етапi.

Але це не означає, що вiн не стане суддею, адже ВСУ ще не повнiстю укомплектований. А Слинько пройшов Вищу квалiфiкацiйну комiсiю, Вищу  раду правосуддя, якi сказали, що вiн вiдповiдає всiм критерiям доброчесностi!

Р. Маселко: — Варто згадати й суддю Олександра Золотнiкова. Це один iз так званих суддiв Майдану, який забороняв мирнi зiбрання в Одесi i вказав неправдиву iнформацiю в декларацiї доброчесностi.

Суддя Свiтлана Пасiчник разом з уже згаданим Золотнiковим також забороняла мирнi зiбрання майданiвцiв.

Допомагали «суддям Майдану» ухилитись вiд вiдповiдальностi i Михайло Смокович, Лариса Мороз, Валентина Юрченко.

Негативний висновок Громадської ради доброчесностi i щодо суддi Вищого спецiалiзованого суду з розгляду цивiльних i кримiнальних справ Ольги Ступак.

На спiвбесiдi вона заявила, що не може пояснити походження своїх чималих статкiв. Ступак їздить в автомобiлi за пiвтора мiльйона гривень, живе в будинку пiд Києвом, який нiбито належить її свекрусi.

Та Президент призначив її суддею Верховного Суду, незважаючи на те, що проти неї НАБУ зареєструвало кримiнальне провадження, розслiдує

недекларування майна, а НАЗК проводить детальну перевiрку її декларацiї про доходи.

— Нагадаймо, чим займатиметься оновлений Верховний Суд, якi справи вiн розглядатиме? Судді Верховного суду України

Р. Куйбiда: — Верховний Суд — це остання судова iнстанцiя, котра ухвалюватиме рiшення щодо всiх категорiй справ. Судді Верховного суду України

Створення нового Верховного Суду — найвагомiший процес оновлення правосуддя в країнi. До ВСУ на посади призначають безстроково. Судді Верховного суду України

Суддi, яких має бути 165, а максимум 200, будуть формувати всю судову практику в державi. А вiд їхнiх рiшень залежатиме, як працюватиме судова система країни.Судді Верховного суду України

Варто зазначити, що суддi Верховного Суду отримуватимуть доволi високу зарплату. Так, посадовий оклад суддi ВСУ становитиме 75 мiнiмальних

зарплат, це вже 240 тисяч, плюс ще надбавки за стаж, науковий ступiнь тощо. Тобто ця сума може сягати щонайменше 300 тисяч гривень. Судді Верховного суду України

— Коли новi суддi почнуть виконувати свої обов’язки? Судді Верховного суду України

— Щоб суд розпочав роботу, потрiбно обрати голiв чотирьох касацiйних суддiв ВСУ, а вже потiм голову суду, сформувати апарат суду.

Гадаю, що свою роботу оновлений Верховний Суд розпочне вже наступного року. Судді Верховного суду України

Срок исковой давности — консультация

Срок исковой давности. Консультация адвоката. Харьков, Харьковская область. Реальная помощь в уголовном деле

Срок исковой давности: как его исчислять и применять

Срок исковой давности

Срок исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 11 октября 2017 года по делу №6-1365цс17

высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности.

В соответствии со статьей 256 ГК Украины исковая давность –

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно

это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.

Согласно части первой статьи 261 ГК Украины течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

По части четвертой статьи 267 ГК Украины истечение исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием для отказа в иске.

В соответствии со статьей 257 ГК Украины общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года.

Указанный трехлетний срок действует после нарушения субъективного материального гражданского права (регулятивного), то есть после возникновения права на защиту.

Срок исковой давности

Согласно решению суда, истец узнал о нарушении своего права и о лице, которое его нарушило (водителя, причинившего ДТП), в декабре 2012 года,

то есть в день совершения ДТП, в результате которого был поврежден автомобиль, право пользования которым принадлежало истцу, и ему был нанесен ущерб.

Суд отметил, что именно с этого времени у истца возникло право требования к непосредственному причинителю вреда.

Однако истец обратился в суд за защитой своего нарушенного права истец в феврале 2016 года – по истечении исковой давности.

Может ли прокурор ходатайствовать

о восстановлении срока исковой давности?

Может ли прокурор ходатайствовать о восстановлении срока исковой давности?

Верховный Суд Украины в постановлении от 18 октября 2017 года по делу №3-932гс17 высказал свою правовую позицию относительно

порядка восстановления срока исковой давности.

Положениями статьи 15 ГК закреплено право каждого человека на защиту своего гражданского права в случае его нарушения, непризнания или

оспаривания.

Частью второй статьи 2 ГК предусмотрено, что одним из участников гражданских отношений является государство Украина, которое в

соответствии со статьями 167, 170 ГК приобретает и осуществляет гражданские права и обязанности через органы государственной власти в

пределах их компетенции, установленной законом, и действует в гражданских отношениях на равных правах с другими участниками этих отношений.

Одним из таких органов является прокуратура, на которую возложены функции представительства интересов государства в суде в случаях, определенных законом.

По смыслу положений статьи 2 ХПК суд возбуждает дела по исковым заявлениям, в частности прокуроров, которые обращаются в хозяйственный суд в интересах государства.

Срок исковой давности

Прокурор в исковом заявлении самостоятельно определяет, в чем состоит нарушение интересов государства, и обосновывает

необходимость их защиты, а также указывает орган, уполномоченный государством осуществлять соответствующие функции в спорных

отношениях.

В соответствии с положениями частей второй, четвертой статьи 29 ХПК (в редакции, действующей на момент обращения прокурора с соответствующим

иском) в случае принятия хозяйственным судом искового заявления, поданного прокурором в интересах государства в лице органа,

уполномоченного осуществлять функции государства в спорных правоотношениях, указанный орган приобретает статус истца.

Прокурор, участвующий в деле, несет обязанности и пользуется правами стороны, кроме права на заключение мирового соглашения.

Срок, в пределах которого предъявляется иск как непосредственно лицом, право которого нарушено, так и теми субъектами, уполномоченными

законом обращаться в суд с иском в интересах другого лица – носителя нарушенного права (интереса), ГК определена какисковая

давность (статья 256 ГК).

Срок исковой давности

Общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года (статья 257 ГК), ход которой, согласно части первой статьи 261 ГК,

начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

Таким образом, как в случае предъявления иска самим лицом, право которого нарушено, так и в случае предъявления иска в интересах указанного лица

другим уполномоченным на это лицом, отсчет исковой давности исчисляется одинаково – с момента, когда лицо узнало или могло узнать о

нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

Анализ приведенных норм материального права дает основания для вывода, что прокурор осуществляет представительство органа, в интересах которого

он обращается в суд, на основании закона (процессуальное представительство), а потому положение закона о начале течения срока

исковой давности распространяется и на обращение прокурора в суд с иском о защите интересов государства, но не наделяет прокурора

полномочиями ставить вопрос о восстановлении срока исковой

давности при отсутствии такого ходатайства со стороны лица, в интересах которого он обращается в суд.

Аналогичный правовой вывод изложен в постановлениях Верховного Суда Украины, в частности от 27 мая 2014 года по делу № 3-23гс14, от 25 марта

2015 года по делу № 3-21гс15, от 22 марта 2017 года по делу № 3-1486гс16, от 7 июня 2017 года по делу № 910/27025/14 (№ 3-445гс17).

Относительно правил прерывания течения исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 8 ноября 2017 года по делу №6-2891цс16 высказал свою правовую позицию относительно правил

прерывания течения исковой давности в соответствии с положениями статьи 264 ГК Украины. Срок исковой давности

В соответствии со статьей 1054 ГК Украины по кредитному договору банк или иная кредитная организация (кредитор) обязуется предоставить

денежные средства (кредит) заемщику в размере и на условиях, предусмотренных договором, а заемщик обязуется возвратить кредит и уплатить проценты.Срок исковой давности

Согласно статье 526 ГК Украины обязательство должно выполняться надлежащим образом в соответствии с условиями

обязательства и требованиями закона, иных правовых актов, а при отсутствии таких условий и требований – в соответствии с обычаями делового оборота или иными обычно предъявляемыми требованиями.Срок исковой давности

В силу статьи 629 ГК Украины договор является обязательным для исполнения сторонами.Срок исковой давности

По содержанию части первой статьи 261 ГК Украины течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о

нарушении своего права или о лице, которое его нарушило. То есть исковая давность применяется только при наличии нарушенного права человека. Срок исковой давности

Срок исковой давности

В соответствии с частями первой, третьей статьи 264 ГК Украины течение исковой давности прерывается в связи с совершением лицом

действия, свидетельствующего о признании им своего долга или иного долга; после прерывания течение исковой давности начинается заново. Срок исковой давности

Правила прерывания течения исковой давности применяются судом независимо от наличия или отсутствия соответствующего ходатайства

сторон по делу, если в последних есть доказательства, подтверждающие факт такого прерывания. Срок исковой давности

К действиям, свидетельствующим о признании долга или иной обязанности, могут с учетом конкретных обстоятельств дела принадлежать, в частности,

частичная уплата должником или с его согласия другим лицом основного долга и/или сумм санкций. Срок исковой давности

При этом если исполнение обязательства предполагалось частями или в виде периодических платежей и должник совершил действия,

свидетельствующие о признании лишь определенной части (или периодического платежа), то такие действия не могут быть основанием для

прерывания течения исковой давности в отношении других (непризнанных) частей платежа. Срок исковой давности

Совершение должником действий по выполнению обязательства считается таким, что прерывает течение исковой давности только при условии,

что такие действия осуществлены самим должником с его согласия или по поручению уполномоченного на это лица. Срок исковой давности

Не могут считаться добровольным погашением долга, что прерывает течение исковой давности, любые действия кредитора,

направленные на погашение задолженности, в том числе списание средств со счетов должника без волеизъявления последнего, или без его одобрения. Срок исковой давности

Жалоба на госорганы

Жалоба на госорганы. Консультация адвоката. Обжалование как действия, так и бездействия, нарушения ваших прав, свобод и интересов. Харьков, область

5 советов, как эффективно жаловаться на государственные органы

Жалоба на госорганы

Жалоба на госорганыОлег Крикавский, инспектор Совета бизнес-омбудсмена

Недавно Совет бизнес-омбудсмена получил тысячную жалобу в этом году, а всего за период своей

деятельности с мая 2015 году мы проработали уже около двух с половиной тысяч жалоб.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

За это время мы видели как жалобы на 1 страницу, написанные от руки, так и жалобы на несколько листов.

Некоторые жалобы можно было измерять линейкой, ведь это целые тома. И хотя к каждой жалобе мы относимся с одинаковым уважением и вниманием,

предлагаем наши наблюдения о том, какие жалобы, по нашему мнению, дают больше оснований надеяться на успешное их решение.

Краткость – сестра таланта Жалоба на госорганы

Жалоба, написанная на 1-2 страницы Жалоба на госорганы

Жалоба, написанная на 1-2 страницы дает возможность сосредоточиться на главном. В случае необходимости, конечно, стоит подавать приложения, однако

лаконичный текст жалобы с полным описанием проблемы, а также четкой просительной частью, экономит время людям, которые читают жалобу.

А это, кроме сотрудников Совета, и государственные органы, которые могут получать таких жалоб тысячи.

Лаконично изложенная суть дает возможность сразу представить суть жалобы в том числе на высшем уровне, как например во время тематических встреч с

руководителями министерств, силовых органов, которые часто имеют ограниченное время, чтобы ознакомиться с проблематикой.

Нередко видим, что жалоба содержит целые страницы вступления с социальной рекламой, где жалобщики рассказывают о своих достижениях по уплате налогов, инвестиции в социальную сферу.

Мы не являемся должным адресатом такой информации, нас больше интересуют юридические факты и доказательства.

Кроме того, лаконичное изложение мыслей дает нам больше возможностей сфокусироваться собственно на рассмотрении жалобы, а не на ее вычитке.

Укажите, чего вы ожидаете Жалоба на госорганы
Четко формулируйте просительную часть жалобы Жалоба на госорганы

Четко формулируйте просительную часть жалобы. Формулировки типа «восстановить мои нарушенные права» и «защитить от давления» воспринимаются достаточно абстрактно.

Решение юридических проблем — консультация

После завершения обработки жалобы нам трудно понять, насколько эффект от нашей работы соответствует вашим ожиданиям.

Нередко мы просим дополнить свою просительную часть, чтобы понять конкретное направление работы.

Правильные приоритеты и реалистичные ожидания Жалоба на госорганы

Иногда к нам приходят жалобы, где изложены все проблемы предприятия, и это могут быть 4 (или более) различных государственных органа.

Часто это жалобы, адресованные высшему руководству государства, где мы в копии. С такой жалобой трудно работать, поскольку решения различных по содержанию проблем требует совершенно разных подходов.

В таком случае мы иногда делим жалобы среди своих работников, чтобы каждому вопросу уделить индивидуальное внимание.

Конечно, иногда есть системные вопросы, такие как неэффективное расследование уголовных производств или нарушение сроков в исполнительных

производствах (один из крупных банков как-то прислал нам свою базу данных по сотнях исполнительных производств).

В таком случае приходится просить жалобщиков приоритизировать свои проблемы и указывать на те случаи, или территориальные подразделения

органов государственной власти, недобросовестное поведение которых наиболее явное.

Настраивайтесь на конструктив Жалоба на госорганы

Мы бы советовали описывать свои проблемы в конструктивном русле, пытаясь найти выход из ситуации.

Это особенно касается встреч, которые мы организуем с государственными органами с участием жалобщиков, во время которых мы пытаемся найти решение проблемы, а не концентрируемся на поисках виновных.

Также жалоба, написанная в явно негативном духе с кучей оскорблений в адрес государственных органов, имеет меньше перспектив для положительного

решения, ведь жалобу читают люди, и если мы достаточно ровно воспринимаем такую информацию, то люди, на которых жалуются, получив от нас экземпляр такой жалобы в качестве приложения, могут поддаться эмоциям.

Следует всегда помнить, что в государственных органах работают люди, которые берут на себя большую ответственность, а их решение документируется.

Поэтому они гораздо больше ограничены как в официальном общении, так и во время встреч.

Жалобы на решения, которые они принимают, это в основном вопрос трактовки законов, на которые эти государственные органы имеют право.

Поэтому эмоции в данном случае отнюдь не помогают делу. Напротив, в процессе рассмотрения жалобы, мы пытаемся узнать у государственного органа,

документы или действия должен совершить жалобщик или Совет, чтобы достичь компромисса.

Часто вмешательства Совета, как медиатора заключается собственно в налаживании коммуникаций. Компании и государственные органы нередко просто не общаются друг с другом.

У нас есть отдельные случаи, когда проблемные вопросы удается решить, просто организовав телефонную связь между жалобщиком и государственным органом с помощью Совета.

Важно до этого времени не наделать ошибок, которые сделали б невозможным эффективное общение, в том числе воздержаться от оскорблений устных и письменных в адрес государственных органов. Жалоба на госорганы

Оставляйте действительные контакты Жалоба на госорганы

После получения жалобы практически всегда наши сотрудники звонят жалобщикам, чтобы получить разъяснения или дополнительные документы. Жалоба на госорганы

Если в жалобе указан лишь номер колл-центра, или номера связи, по которым невозможно связаться с исполнителем, то, во-первых, создается впечатление, что

жалобщик и не надеется, что ему могут позвонить, а соответственно высока вероятность, что жалоба подана довольно формально, без нацеленности на успех. Жалоба на госорганы

У нас был случай оставления жалобы без движения довольно крупного производителя соков в Украине, поскольку больше недели нельзя было

связаться с ответственным лицом для получения дополнительных документов. Жалоба на госорганы

Обращайтесь в Совет бизнес-омбудсмена, чтобы построить эффективное взаимодействие с государственными органами. Жалоба на госорганы

Этика адвоката, судебная реформа: мнение автора

Консультация адвоката в области уголовного и гражданского права. Харьков, Харьковская область. Представительство в суде. создание и подача процессуальных и иных документов правового характера.

Этика адвоката, судебная реформа: мнение автора

Этика адвоката, судебная реформа

Этика адвоката, судебная реформа

АВТОР
Андрей Вишневский

Идеи реформы адвокатуры нетрудно вывести из пике. Для этого надо сделать три простых шага.

15 июня 2015 г. на конференции в Верховном суде, организованной

Советом по вопросам судебной реформы, мне пришлось говорить о низких этических стандартах адвокатуры и о том, что именно адвокат является основным коррупционным звеном в судах.

«Реформирование адвокатуры актуально, оно необходимо. Ибо в том состоянии, в котором пребывает адвокатура сегодня, она может стать тормозом для

реализации судебной реформы», — за эти слова меня лишили права заниматься адвокатской деятельностью.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

А уже спустя два года, 9 июня 2017 г., Отчетно-выборный съезд адвокатов утвердил новые Правила адвокатской этики (ПАЭ).

Они, в частности, уже не содержат принципа добропорядочности адвоката при осуществлении им профессиональной деятельности в суде, содержавшегося в действовавших прежде ПАЭ.

Зато появилась норма, ныне позволяющая адвокату делить свой гонорар с другими лицами. Раньше это было прямо запрещено, если только гонорар делится не с адвокатом, ранее выполнявшим то же самое поручение клиента.

Системные проблемы адвокатуры

В Стратегии реформирования судоустройства, судопроизводства и сопредельных правовых институтов на 2015–2020 гг. внимание акцентировано на нескольких системных проблемах адвокатуры.

Среди них и недостаточный уровень профессиональной подготовки адвокатов, и неэффективность дисциплинарного контроля и этических стандартов, и

несовершенная система формирования органов адвокатского самоуправления и их взаимодействия.

Вопреки задекларированной в Стратегии приоритетности реформирования адвокатуры, проблемы не только не решаются, но и усугубляются, а их

последствия для украинского общества со временем могут стать еще более тяжелыми.

Добрыми намерениями…Этика адвоката, судебная реформа

Почти год назад, 15 декабря 2016 г., рабочая группа Совета по вопросам судебной реформы, в которую входит и автор, объявила о завершении почти

двухлетней работы над проектом новой редакции Закона «Об адвокатуре и адвокатской деятельности».

Рабочая группа одобрила проект закона в целом, с учетом высказанных во время заседания предложений и замечаний.

Она рекомендовала Совету по вопросам судебной реформы после соответствующей доработки одобрить его и представить главе государства для внесения в Верховную Раду.

Среди ключевых идей законопроекта были усиление гарантий адвокатской деятельности, совершенствование институтов адвокатского запроса и

адвокатской тайны, повышение квалификационных требований, соблюдение которых необходимо для обретения права заниматься адвокатской деятельностью.

Так, предлагалось ввести требование иметь двухлетний стаж работы в области права после получения высшего юридического образования, при этом таким

стажем считался бы исключительно стаж работы помощником адвоката или судьей.

Предлагалось существенно изменить и форму квалификационного экзамена: вместо проведения его региональными аттестационными палатами, как это

делается сейчас, ввести анонимное письменное тестирование, которое проводилось бы централизованно, по аналогии с соответствующими судейскими

экзаменами. Это, по замыслу разработчиков, должно было бы минимизировать риски коррупции при доступе к профессии адвоката.

Предлагалось свести к минимуму риски незаконных манипуляций с Единым реестром адвокатов Украины (ЕРАУ), размежевав функции по созданию,

внедрению и сопровождению (технической поддержке) его программного обеспечения, сохранению и защите данных (ответственность Совета адвокатов

Украины), внесению сведений и изменений сведений в ЕРАУ (ответственность советов адвокатов регионов).

Изменения в организации адвокатского самоуправления

Существенные изменения предполагались в организации адвокатского самоуправления.

Принципиальными целями этих изменений были повышение независимости адвокатуры, ограничение полномочий Совета адвокатов Украины как

исполнительного органа адвокатского самоуправления национального уровня, децентрализация и усиление роли адвокатских сообществ в регионах, усиление

роли Съезда адвокатов как вышестоящего органа адвокатского самоуправления.

В случае принятия законопроекта решения органов адвокатского самоуправления обретали бы действие лишь с момента их официального обнародования.

(Ныне порядок обретения ими действия не определен, что делает возможными манипуляции с текстами решений между моментом принятия и моментом обнародования, а также обратное действие решений во времени.)

Съезд адвокатов получил бы право отменять решения Совета адвокатов Украины, а конференция адвокатов региона — совета адвокатов региона.

(Ныне — наоборот: Совет адвокатов Украины отменяет решение конференций адвокатов регионов, что противоречит принципам независимости и самоуправляемости адвокатуры.)

Повестка дня съезда адвокатов и конференций адвокатов регионов, автобиография и мотивационное письмо кандидатов во все органы адвокатского

самоуправления и государственные органы (Высший совет правосудия, Высшую квалификационную комиссию судей и Высшую дисциплинарную комиссию

прокуратуры) от адвокатуры должны были бы обнародоваться не позднее чем за 15 дней до проведения съезда или конференции.

Прямой запрет законопроекта. Этика адвоката, судебная реформа

В законопроекте предполагался прямой запрет порочных практик, которые ныне возможны и реальны.

Во-первых, — автоматического участия членов органов адвокатского самоуправления как делегатов съезда адвокатов и конференций адвокатов

регионов с правом решающего голоса (такая «кооптация», к сожалению, практиковалась).

Во-вторых, определение Советом адвокатов Украины разной квоты представительства делегатов съезда от разных регионов, что создает

неравенство среди адвокатов в реализации ими права на участие в адвокатском самоуправлении.

В-третьих, недопущение какого-либо адвоката региона к участию в конференции адвокатов этого региона.

В законопроекте предлагалось ввести ассоциацию адвокатов региона как единое юрлицо, которое осуществляло бы самоуправление через совет адвокатов

региона (исполнительный орган), квалификационную комиссию адвокатов региона (осуществляло бы функцию допуска к квалификационному экзамену),

дисциплинарную комиссию адвокатов региона и ревизионную комиссию адвокатов региона.

(Ныне существуют два отдельных юрлица: совет адвокатов регионов и квалификационно-дисциплинарная комиссия адвокатуры (КДКА), между которыми из-за этого нередко возникают конфликты и противостояния.)

При этом реализовались бы рекомендации экспертов Совета Европы институционально разделить функции доступа к профессии и решению вопросов

дисциплинарной ответственности. (ныне они объединены в одном органе — КДКА.)

Умели готовить, но не умели подавать? Этика адвоката, судебная реформа

К сожалению, должной коммуникации относительно столь прогрессивной и важной для общества и профессионального сообщества реформы Совет по вопросам судебной реформы не обеспечил.

То, что актуальная редакция законопроекта до сих пор не обнародована и вместе с тем направлена на экспертизу в Венецианскую комиссию, о чем сообщество

узнает случайно, вызывает у неинформированных адвокатов сомнения в добрых намерениях вдохновителей реформы, порождает опасения в профессиональной

среде, создает пространство для возникновения необоснованных слухов и мифов, дает фору для манипуляций противникам реформы и снижает шансы на ее успешное воплощение.

Анализируются ли и обсуждаются ли Советом судебной реформы последние решения Съезда адвокатов и Совета адвокатов Украины, направленные как

против прав адвокатов (например, изменения в ПАЭ в части усиления ответственности адвокатов за критические высказывания в адрес органов

адвокатского самоуправления), так и против прав человека вообще (например, введение платы за подачу жалобы на адвоката в КДКА, запрет заключать

договора с адвокатами на осуществление представительства или защиты в производствах, в которых адвокатом предоставлялась безвозмездная вторичная правовая помощь)?

Принимаются ли во внимание ситуация с адвокатским «двоевластием» в Киеве, систематичное дисциплинарное преследование принципиальных адвокатов?

Формулируются ли на основе такого анализа и доводятся ли до сведения адвокатов проблемы, на решение которых фактически и направлен проект новой редакции закона?

Венецианская комиссия Этика адвоката, судебная реформа

Представлению законопроекта на экспертизу в Венецианскую комиссию должно было бы предшествовать его обнародование, активное представление и

обоснование его основных положений, должна была бы быть публично описана хронология работы над законопроектом, с особым акцентом на участии

представителей НААУ в деятельности рабочей группы, с информированием о том, кто и когда принимал участие в ее заседаниях, сколько предложений было

представлено и учтено, какие неурегулированные расхождения остались, с объяснением, почему они остались, кто был против и почему.

Это позволило бы предотвратить негативную информационную волну со стороны противников реформы, которые используют молчание и непрозрачность для

дезинформации и запугивания адвокатов, дискредитации украинских реформ перед ПАСЕ, ложных обвинений и откровенного публичного шантажа проводников реформы.

На самом же деле лишь за неделю после начала информационной кампании НААУ против президентского законопроекта представители Банковой в ответ на

запрос одного из юридических СМИ опровергли активно распространяемую информацию о том, что представители НААУ якобы не принимали участия в этой

работе, и в который раз пообещали провести общественное обсуждение проекта закона — без конкретных сроков.

Что пошло не так? Этика адвоката, судебная реформа

Можно предположить, что причина необнародования законопроекта до получения выводов Венецианской комиссии — в том, что идеологи реформы могли загнать себя в тупик.

Ведь в результате внесения последних изменений в Конституцию юридических лиц, в том числе органы государственной власти, их лишили естественного права на самопредставительство в суде.

В этой связи возникает конфликт статусов госслужащего и адвоката.

Эту коллизию практически невозможно преодолеть в условиях украинской правовой системы, в которой, в отличие от, например, канадской или

американской модели, отсутствует единый статус member of the bar (единого институциализированого юридического сообщества) для любого юриста-

практика, в том числе прокурора и судьи, которые являются публичными служащими.

Статус публичного служащего предусматривает ограничение ряда прав служебного лица в связи с выполнением им функций государства.

А статус адвоката, наоборот, предусматривает предоставление имеющему такой статус лицу дополнительных прав и гарантий, необходимых для эффективной

защиты прав своего клиента, в частности и от их нарушения со стороны государства.

Соединить эти противоположные по своей природе и сути статусы в условиях украинской правовой системы чрезвычайно трудно.

Противники реформы от адвокатской номенклатуры, жонглируя фактами и домыслами, распространяют информацию о якобы наступлении государства на

независимость адвокатов и адвокатуры, в то время как на самом деле законопроект направлен на повышение независимости адвоката, прежде всего от

произвола органов адвокатского самоуправления, которое сейчас стало реальной угрозой.

Это реализуется через совокупность норм (которых явно не хватает в действующем законе), гарантирующих персональное участие каждого адвоката в адвокатском самоуправлении.

Органы же адвокатского самоуправления по определению не заинтересованы в этой реформе, независимо от того, кто персонально входит в их состав.

Дело в том, что именно сейчас заканчивается пятилетний срок их полномочий и происходят перевыборы — на следующие пять лет, по действующему закону.

А проект новой редакции предусматривает сокращение каденции до двух лет, изменение структуры системы органов, а следовательно — неминуемые

перевыборы по новым, более демократичным правилам, содержащим существенные предохранители от узурпации власти в адвокатуре.

Кроме того, предполагается усилить полномочия прямых форм адвокатского самоуправления — съезда адвокатов и конференций адвокатов регионов — и их

контроля над исполнительными органами (Советом адвокатов Украины и советами адвокатов регионов).

Выйти из пике Этика адвоката, судебная реформа

Все это в совокупности ставит под угрозу реформу адвокатуры как таковую, порождает сомнения в наличии у руководства государства политической воли к ее проведению.

Ведь очевидно, что голоса в парламенте за этот законопроект собрать будет намного труднее, а мотивация это делать будет намного более слабой, чем это

было, к примеру, в случаях с законами «О судоустройстве и статусе судей», «О Высшем совете правосудия» и новой редакцией процессуальных кодексов.

Принимая все это во внимание, с точки зрения политической ответственности субъекта законодательной инициативы проект Закона «Об адвокатуре и

адвокатской деятельности» выгоднее вообще не вносить в Верховную Раду, чем внести и оставить непринятым или получить отклоненным.

Дескать, ну а что тут такого? Реформа прокуратуры, запущенная в 2014 г., кое-как идет. Высший совет правосудия и Высшая квалификационная комиссия

судей как-то функционируют. Верховный суд почти сформирован, на очереди — апелляционные и местные суды. Адвокатура? Пусть бы себе и дальше прозябала…

На самом же деле государство и власть не имеют права устраняться от, на первый взгляд, непопулярных действий, связанных с реформой адвокатуры.

без реформы адвокатуры невозможна полноценная судебная реформа

Во-первых, потому, что Национальной ассоциации адвокатов именно государство делегировало две важные функции: допуск к профессии адвоката (фактически

лицензирование адвокатской деятельности) и рассмотрение вопросов о дисциплинарной ответственности адвокатов.

И государство так или иначе несет ответственность перед гражданами за качество выполнения адвокатурой этих функций.

Во-вторых, потому, что без реформы адвокатуры невозможна полноценная судебная реформа — в части как обеспечения реальной состязательности

процесса, а следовательно — права на справедливый суд, так и преодоления коррупции в судах и прокуратуре.

В-третьих, и самое главное: потому, что адвокатура является важным институтом гражданского (демократического) общества, которое имеет правоохранительную, правозащитную и правопросветительскую функции.

Когда она инкапсулируется, закукливается, превращаясь в вещь в себе и едва ли не в тоталитарную секту, понижает собственные этические стандарты, это

создает угрозу демократии и соблюдению прав человека в стране. Ответственные политики не имеют права все это игнорировать.

идеи реформы адвокатуры Этика адвоката, судебная реформа

Убежден: идеи реформы адвокатуры нетрудно вывести из пике. Этика адвоката, судебная реформа

Для этого надо сделать три простых шага. Этика адвоката, судебная реформа

Во-первых, оперативно провести независимое оценивание состояния дел в адвокатуре, соответствия ее функционирования стандартам Совета Европы и публично представить его результаты. Этика адвоката, судебная реформа

Во-вторых, безотлагательно сделать достоянием гласности проект Закона «Об адвокатуре и адвокатской деятельности» и провести его публичное обсуждение с учетом вывода Венецианской комиссии. Этика адвоката, судебная реформа

В-третьих, рассмотреть доработанный законопроект на заседании Совета по вопросам судебной реформы и предложить главе государства представить его в Верховную Раду как неотложный. Этика адвоката, судебная реформа

Андрей Вишневскиий

ВСУ высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности

ВСУ высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности

ВСУ высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности

ВСУ высказал свою правовую позицию относительно истечения сроков исковой давности

Верховный Суд Украины в постановлении от 11 октября 2017

года по делу №6-1365цс17 высказал свою правовую

позицию относительно истечения сроков исковой давности.

В соответствии со статьей 256 ГК Украины

Решение юридических проблем — консультация

исковая давность – это срок, в пределах которого лицо может обратиться в суд с требованием о защите своего гражданского права или интереса.

Согласно части первой статьи 261 ГК Украины течение исковой давности начинается со дня, когда лицо узнало или могло узнать о нарушении своего права или о лице, которое его нарушило.

По части четвертой статьи 267 ГК Украины истечение исковой давности, о применении которой заявлено стороной в споре, является основанием для отказа в иске.

В соответствии со статьей 257 ГК Украины общая исковая давность устанавливается продолжительностью в три года.

Указанный трехлетний срок действует после нарушения субъективного материального гражданского права (регулятивного), то есть после возникновения права на защиту.

Согласно решению суда, истец узнал о нарушении своего права и о лице, которое его нарушило (водителя, причинившего ДТП), в декабре 2012

года, то есть в день совершения ДТП, в результате которого был поврежден автомобиль, право пользования которым принадлежало истцу, и ему был нанесен ущерб.

Суд отметил, что именно с этого времени у истца возникло право требования к непосредственному причинителю вреда.

Однако истец обратился в суд за защитой своего нарушенного права истец в феврале 2016 года – по истечении исковой давности.

«О юридическом (правовом)образовании и общем доступе к юридической профессии»

Обсуждения вокруг опубликованного на официальном сайте Верховной Рады проекта Закона № 7147 «О юридическом (правовом)образовании и общем доступе к юридической профессии» не стихают.

Сегодня на сайте Президента была зарегистрирована электронная петиция  об «обнулении» депутатских мандатов по причине отсутствия высшего юридического образования.

Инициатором выступил Денис Монатко.

Автор петиции обращает внимание на то, что подписавшие петицию положительно оценивают попытки реформировать образование в Украине,

однако считают, что законотворчество невозможно, если у «творца» нет высшего юридического образования и он не знает, что такое право, закон и какая между ними разница.

Поэтому Президента просят:

1. Выступить с законодательной инициативой о внесении проекта закона Украины об обязательном юридическом образовании для президента

Украины, членов Кабинета Министров Украины, народных депутатов Украины, депутатов органов местного самоуправления и генерального прокурора Украины.

2. В законе обязательно предусмотреть положения, что при отсутствии юридического образования, лицо не может быть избранным или назначенным на

соответствующую должность, а на день вступления закона в силу, лицо подлежит увольнению или должно уйти в отставку.

3. Для повышения уровня правосознания, поддержания правопорядка в государстве, осознание ценности права и закона, в проекте закона Украины

предусмотреть положение о системе юридического образования (не обязательно высокой) и ее обязательности в целом.

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам. Харьков, область

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Онлайн консультация адвоката по уголовным деламЮридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Онлайн консультация адвоката по уголовным делам

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности

Юридическая помощь и защита по делам о преступлении против собственности

Юридическая помощь и защита по делам в сфере обращения наркотических веществ, прекурсоров, и их аналогов

Защита адвоката

Защита адвоката, консультация адвоката. Представительство в суде, прокуратуре, полиции, органах местного самоуправления. Харьков, область

Защита адвоката

Защита адвоката

Защита адвокатаАдвокат предоставляет не только защиту, но и юридические услуги в уголовных делах:

  • по делам о преступлении против личности;
  • по делам о преступлении против собственности;
  • по делам в сфере обращенияф наркотических веществ, прекурсоров и их аналогов;
  • в сфере защиты чести, достоинства и деловой репутации.

Стаж работы в данной области более 30 лет, в том числе юридической, адвокатской и преподавательской практики.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

В Харьков невероятно много  опытных адвокатов и юристов. Высококвалифицированный адвокат в Харькове приложит достаточно много усилий для того, чтобы за счет своего высококачественного профессионализма выделиться среди широкого разнообразия предоставляемых услуг

Защита адвоката в Харькове отличается коренным образом от всего остального правового поля, т.к большое количество ВУЗ-ов со специалистами в различных областях права ( гражданского, уголовного, административного, хозяйственного, и пр.) по праву считается настоящей кузницей кадров для всех правоохранительных, судебных органов.

Решению различных сложных юридических проблем и вопросов посвящен этот сайт, как канал связи адвоката, юриста с клиентами требующими защиты адвоката, пользующегося всеми возможностями и особенностях адвокатской школы в регионе.

Защита адвоката, услуги опытного адвоката:

  • характерны индивидуальным подходом к решению проблем клиента,
  • полной конфиденциальностью и профессионализмом,
  • отработкой всех возможных юридических способов, методов и путей успешного разрешения проблемной ситуации.

Защита адвоката, услуги адвоката в Харькове, Харьковской области, как и любом другом городе Украины, состоят из нескольких этапов:

  • Подробный анализ обстоятельств ситуации клиента;
  • Разработка эффективной правовой позиции, подготовка необходимых процессуальных документов;
  • Сопровождение и представление интересов клиента в судах всех инстанций, правоохранительных органах, прокуратуре и других учреждениях;
  • Контроль за выполнением решения  суда.

Хороший адвокат, пользующийся доверием, могущий предоставить рекомендации и отзывы своих клиентов, гарантирует глубокое изучение проблемы со всех возможных сторон и с учетом всех обстоятельств:

  1. применяемого  законодательства и судебной практики,
  2. обеспечение полной конфиденциальности,
  3. предоставление отчетности о проделанной работе,
  4. постоянное информирование о текущем статусе дела и дальнейших действиях,
  5. согласование правовой позиции,
  6. личное участие во всех процессуальных, в том числе следственных, действиях, в судебных заседаниях.

Защита адвокат при оказании правовой помощи всегда основывается на следующих важных принципах — законности, конфиденциальности и приоритета интересов человека, обратившегося за помощью.

Стоимость услуг защиты адвоката в Харькове, Харьковской области зависит от индивидуальных особенностей дела, вы всегда можете рассчитывать на предварительную юридическую консультацию при личном приеме по вашему вопросу.

Защита адвоката от:

  • вы попали в поле зрения правоохранителей и вас просят дать пояснения (даже, на стадии доследственной проверки);
  • вы признаны свидетелем по уголовному делу и ваши показания ложатся в основу обвинения (зачастую статус свидетеля лишь временное прикрытие для основного плана правоохранителей, которые просто собирают недостающую информацию, а потом внезапно меняют ваш статус на «подозреваемый»);
  • вы задержаны в связи с совершением уголовного правонарушения (пусть даже не при вашем участии, но в вашем присутствии);
  • вам вручено сообщение о подозрении и присвоен статус подозреваемого;
  • вы признаны обвиняемым в рамках уголовного производства;
  • решается вопрос об избрании вам меры пресечения;
  • вы уже имеете статус подозреваемого или обвиняемого и вас ожидают различные следственные действия — допросы, следственные эксперименты, экспертизы, очные ставки (именно на результатах этих следственных действий и будет строиться обвинение);
  • обвинительный акт вместе с материалами уголовного производства переданы в суд для рассмотрения дела по существу;
  • вы являетесь потерпевшим по делу и желаете принятия справедливого решения в отношении обидчика.

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги Харьков. Консультацитя адвоката. Личный прием граждан. Консультация в офисе на платной основе

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги ХарьковУЗАКОНИВАНИЕ ВСЕХ ТИПОВ НЕДВИЖИМОСТИ ПО ВСЕЙ УКРАИНЕ

  • оформление садовых и дачных домов по упрощенной пpоцeдуpe

 

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Юридические услуги Харьков
  • быстрая рeгистрaция права собственности на любую нeдвижимoсть
  • быстрoe и выгoднoe узaкoнивaниe кoммeрчeских стрoeний
  • рaбoтaeм с проблемными oбъeктaми, пoстрoeнными нa нeoтвeдeнных учaсткaх (сaмoзaхвaт), а также при oтсутствии paзpeшeний, coглacoвaний и пр.
  • рeгистрaция дeклapaций
Юридические услуги Харьков
  • комплексно узaкoним пoстрoйку жилой или нежилой недвижимости от начала и до конца
  • присвoeниe пoчтoвoгo и стрoитeльнoгo aдрeсoв
  • меняем стaтус нeдвижимoсти из жилoй в нeжилой (и нaoбoрoт)
  • узaкoним тeхничeскиe этaжи, мaнcapды, пoдвaлы, пристрoйки, нaдстрoйки
  • изгoтoвлeниe и измeнeниe прoeктнoй дoкумeнтaции
  • сoглaсoвaниe пepeплaниpoвoк и peкoнcтpукций oбъeктoв
  • стpойпaспоpтa, техпаспорта, градостроительные расчеты и т.д.

КРЕДИТНЫЕ И ИПОТЕЧНЫЕ СПОРЫ.

Сложные юридические проблемы — специализация коллектива адвокатов и юристов. Консультация в офисе на платной основе.

Представительство в судах общей юрисдикцции в Харькове и Харьковской области

ЗАЩИТА ПРАВА ЗАЕМЩИКОВ И ПОРУЧИТЕЛЕЙ.

Обращение в суд — крайняя мера защиты прав, свобод, и интересов. К кому обратиться? Кто посоветует? Кого? Где? Адвокат — ответ на все вопросы.

Консультация адвоката в офисе в форме личного приема граждан один из действенных приемов защиты как в уголовном процессе, так и в гражданско-правовых отношениях.

АНТИКОЛЛЕКТОРЫ.

  • сохрaняeм зaлоговоe (ипотека) и личноe имущeство в собствeнности зaeмщикa (поручителя)
Юридические услуги Харьков
  • возврат отобранного залогового имущества
  • снятиe aрeстa с нeдвижимoсти и aвтoтрaнспoртa
  • реальная помощь с проблемными крeдитaми, ипoтeкой
  • защита от коллекторов и исполнителей
Юридические услуги Харьков
  • списание тела кредита, процентов, штрафных санкций, пени
  • закрываем исполнительные производства по взысканиям по банковским долгам
  • досудебное урегулирование споров и реструктуризация возникшей задолженности.
ОПЫТНЫЕ АДВОКАТЫ. АНТИРЕЙДЕРЫ.
  • дела по разделу имущества: наследство, бракоразводные процессы
Юридические услуги Харьков
  • уменьшение сумм насчитанных налогов
Юридические услуги Харьков
  • дела по ДТП – взыскиваем убытки / осуществляем защиту
  • взыскание долгов с реальным возвращением средств (в т.ч. по распискам)
ВСЕ КАТЕГОРИИ ДЕЛ И ВСЕ ИНСТАНЦИИ
  • обжалование результатов госзакупок
  • уголовныe дeлa с учaстиeм квaлифицировaнных aдвокaтов
  • снятиe и наложение aрeстов
  • хозяйственные дeлa с реальным исполнeниeм рeшeний
  • эффективная помощь в апелляции и кассации.

Права водіїв

Представництво в суді — захист від адміністративної, кримінальної, та цивільної відповідальності ( ДТП). Консультація адвоката.

Права водіїв

Права водіїв

Права водіївПрава та обов»язки автовласників докладно прописані у вітчизняному законодавстві, проте далеко не

кожен водійобізнаний з тим, що від нього можуть вимагати, а з чим він має право не погоджуватись.

У разі небажаної зупинки патрульною поліцією саме знання

прав дає людині змогу зберегти не лише нерви, але й гроші. адже навіть постанова про штраф не є остаточним вироком.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Поліція має право зупинити ваше авто

За чинним законодавством беззаперечними підставами для зупинки автомобіля є:

  • порушення ПДР — Правил дорожнього руху ( перевищення швидкості, проїзд на червоний сигнал світлофора, разворот через подвіну суцільну смугу тощо);
  • наявність очевидних ознак неісправності ( розбита фара, відсутність бокового дзеркала тощо);
  • перебування авто у розшуку;
  • рух в зоні, де він обмежений або заборонений;
  • неправільно закріплений на автівці вантаж, що створює небезпеку для іншіх;
  • розіслане правоохоронцями орієнтування на людей, авто або багаж ( коли розшукуються винуват