Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення Реальна допомга у кримінальній, цивільній справі. Представництво в суді першої інстанції, апеляційній та кассаційній інстанції у кримінальній, цивільній справі. Складання та подання процесуальних документів Харків, Харківська область. +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68 09 00 — 18 00 Пнд — Птн

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

1. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених

позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або

відхилення. Стаття 180. Заперечення

http://barvinoknet.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область Доступно Коректно

2. Заперечення підписується відповідачем або його представником. Стаття 180. Заперечення

3. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою —  п’ятою статті 178 цього Кодексу. Стаття 180. Заперечення

4. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати

заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. Стаття 180. Заперечення

Стаття 181. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

1. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

2. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.

3. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою  шостою статті 178 цього Кодексу.

4. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування,

аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи  отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

§ 2. Заяви з процесуальних питань

Стаття 182. Заяви, клопотання і заперечення

1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено  він встановлюється судом.

Стаття 183. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення

1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або

заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код

юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає

документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Глава 2. Відкриття провадження у справі

Стаття 184. Пред’явлення позову

1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

2. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов. Представительство в суде первой инстанции, апелляционной инстанции, кассационной инстанции по делам уголовного и гражданского характера. Харьков, Харьковская область Составление и подача процессуальных документов. Реальная помощь уголовном деле. +38 (066) 824 39 14, +38 (067) 933 16 68

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов

Есть очень интересные новелы в новых редакциях процессуальных кодексов Украины.

Внимательно стоит рассмотреть такой вопрос как судебные расходы и компенсации.

Согласно нормам процессуальных кодексов,

судебные расходы состоят из судебного сбора и издержек, связанных с рассмотрением дела.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

Судебный сбор Компенсация судебных расходов

Судебный сбор — денежная сумма, которая уплачивается за подачу в суд заявлений, жалоб, а также за выдачу документов судами.

Сумма судебного сбора зависит от нескольких факторов:

  • вида документа, который вы подаете в суд или хотите получить;
  • категории плательщика судебного сбора (физическое лицо, юридическое лицо, физическое лицо-предприниматель);
  • цены иска;
  • размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц (определяется в законе о гос. бюджете на текущий год).
Издержки, связанные с рассмотрением дела Компенсация судебных расходов

Согласно с ГПК и ХПК Украины к издержкам, связанным с рассмотрением дела, относят:

  • издержки на профессиональную правовую помощь;
  • издержки, связанные с привлечением свидетелей, специалистов, переводчиков, экспертов и проведением экспертизы;
  • издержки, связанные с истребованием доказательств, проведением осмотра доказательств по их местонахождению, обеспечением доказательств;
  • издержки, связанные с совершением иных процессуальных действий, необходимых для рассмотрения дела или подготовки к его рассмотрению

Согласно КАС Украины, ко всему вышеперечисленному стоит добавить еще издержки сторон и их представителей, связанные с прибытием в суд.

Положения новых редакций ГПК и ХПК Украины предусматривают ряд совершенно новых для процессуального законодательства институтов:

  1. предварительное определение суммы судебных расходов
  2. обеспечение судебных расходов
  3. предоплата судебных расходов
Предварительный расчет суммы судебных расходов Компенсация судебных расходов

Вместе с первым заявлением по сути спора каждая сторона подает в суд предварительный расчет суммы судебных расходов, которые она уже понесла и которые может понести, в связи с рассмотрением дела.

Соблюдение этого положения процессуального закона является крайне важным, так как в случае не предоставления стороной предварительного расчета суммы

судебных расходов, суд может отказать в возмещении судебных расходов, за исключением суммы уплаченного судебного сбора.

Обеспечение и предоплата судебных расходов

Для предупреждения случаев злоупотребления процессуальными правами участниками дела и предотвращения подачи необоснованных

исков, законодателем предусмотрен механизм обеспечения и предоплаты судебных расходов.

В силу особенностей административного судопроизводства, обеспечение судебных расходов в КАС Украины не предусмотрено.

В ГПК и ХПК Украины обеспечение судебных расходов применяется судом по ходатайству ответчика.

Механизм обеспечения судебных расходов заключается в наложении на истца обязанности внести на депозитный счет суда денежную сумму,

которая обеспечит возможное возмещение предстоящих расходов ответчика (в том числе и на профессиональную правовую помощь).

Когда применяется обеспечение судебных расходов?
  1. иск имеет признаки заведомо необоснованного или другие признаки злоупотребления правом на иск;
  2. истец не имеет зарегистрированного места жительства и имущества на территории Украины, достаточного для возмещения судебных расходов ответчика в случае отказа в иске.

Зщитный механизм для добропорядочного бизнеса, который выполняет функцию «барьера» от необоснованных исков и является превентивной мерой, благие намерения законодателя в его щзаконотворчесатве.

Если суд откажет в иске, закроет производство или оставит иск без рассмотрения, возмещение судебные расходы, включительно с расходами на адвоката будет происходить в данных случаях.

Механизм предоплаты судебных расходов Компенсация судебных расходов

Механизм предоплаты судебных расходов предусмотрен во всех трёх процессуальных кодексах, и преследует несколько иную цель, а именно предотвращение случаев злоупотребления участниками дела своими процессуальными правами.

Суть механизма заключается в том, что суд может обязать участника дела, который заявил ходатайство о вызове свидетеля, назначении экспертизы и т.д., предварительно оплатить издержки.

Если участник дела не оплатил авансовые суммы в срок, суд вправе отклонить ходатайство или отменить ранее вынесенное определение об осуществлении

процессуального действия и принять решение основываясь на других доказательствах.

Статья расходов на правовую помощь

Для бизнеса статья расходов на правовую помощь, то есть на услуги адвоката или адвокатов, во время судебного процесса является едва ли не самой большой.

До вступления в силу новых редакций процессуальных кодексов, вопросы взыскания судебных расходов, в частности издержек на услуги адвоката, вызвали немало вопросов.

Подход судей был избирателен: какие услуги адвоката следует компенсировать, а какие нет, на основании чего стоит вычислять такие расходы и тому подобное.

Приняв новые процессуальные кодексы, законодатель «закрыл» этот спекулятивный вопрос.

Расходы, связанные с правовой помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев редоставления правовой помощи за счет государства.

Теперь новыми процессуальными кодексами детализировано, что относится к расходам на профессиональную правовую помощь и на основании чего стоит определять стоимость предоставленных адвокатом услуг.

Порядок компенсации Компенсация судебных расходов

Размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката и сами расходы на гонорар адвоката (представительство в суде и другая

юридическая помощь, связанная с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д.), а также стоимость услуг помощника

адвоката, определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг.

За счет другой стороны, компенсации подлежат денежные суммы, уплаченные адвокату и его помощнику не только за непосредственное представительство

стороны в суде, но и за выполнение другой судебной работы (написание искового или апелляционного заявления, отправку документов в суд, ознакомление с материалами дела и т.д.).

Размер расходов на оплату услуг адвоката

Размер расходов на оплату услуг адвоката не может быть произвольным, гонорар адвоката должен быть сопоставим:

  • со сложностью дела и с оказанными адвокатом услугами;
  • со временем, затраченным адвокатом;
  • с объемом предоставленных услуг;
  • с ценой иска и/или значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу.

Важно

Обязанность доказать несоизмеримость расходов возлагается на сторону, которая заявляет ходатайство об уменьшении расходов на оплату правовой помощи адвоката, подлежащих распределению между сторонами.

Размер расходов, которые сторона оплатила или должна оплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании предоставленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).

Такие доказательства необходимо предоставить до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия решения судом, при условии,

что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответствующее заявление.

В случае не предоставления соответствующих доказательств в течение установленного срока, такое заявление суд оставляет без рассмотрения.

Если же сторона или ее представитель злоупотребляет процессуальными правами или спор возник вследствие неправильных действий стороны, суд

вправе возложить на такую ​​сторону судебные расходы, полностью или частично, независимо от результатов решения спора.

АН, риелторам

АН, риелторам Реальная юридическая помощь риелторам, агентствам недвижимости. Составление, подача процессуальных документов в суд Представительство интересов в суде. Акции, скидки, бонусы. Гражданские и уголовные дела, Консультация по земельному законодательству, раздел, выдел +38 (066) 824 39 14, + 38 (067) 933 16 68

АН, риелторам

АН, риелторам

АН, риелторамПредлагаем юридическую помощь риелторам, агенствам недвижимости, застройщикам, агентам по недвижимости, иным участникам рынка недвижимости Харькова, Харьковской области, Украины.


Представительство интересов в суде первой инстанции в гражданском деле в исковом судопроизводстве.

Составление и подача процессуальных документов, иных документов правового характера.

Правовой анализ документов, подтверждающий право собственности

Защита бизнеса.

Сопровождение сделок, сопровождение деятельности.

Консалтинг

Конса́лтинг (англ. consulting — консультування) — діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності.

Мета консалтингу — допомогти системі управління (менеджменту) в досягненні заявлених цілей.

Іншими словами: консалтинг — це управлінське консультування з широкого кола питань у сфері фінансової, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності, що надається зовнішніми консультантами, для рішень тієї чи іншої проблеми.

Консалтингові компанії спеціалізуються за окремими напрямами діяльності (наприклад, фінансовому, кадровому, організаційному, стратегічному).

Основне завдання консалтингу полягає в аналізі, обґрунтуванні перспектив розвитку та використанні науково-технічних та організаційно-

економічних рішень з урахуванням предметної області та проблем клієнта.

Земельныый участок, и все правоотношения возникающие в процессе создания объекта недвижимости, регистрации права собственности.

Договорные отношения.

Ввод в эксплуаьтацию объекта недвижимости.

И многое другое.

Приглашаем в партнерскию програму сайта, агентская программа для Вас

Обращение через форму обратной связи

 

 

 

 

 

 

 

 

Розпочинає роботу новий ВС

новий ВС Реальна допомога у кримінальній справі Представинцтво інтересів в суді першій інстанції у кримінальній справі, цивільній справі Складання процесуальних документів в суд першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанції Доступно коректно Харків, Харківська область к т 066 824 39 14, 067 933 16 68. 09 00-18 00

Розпочинає роботу новий ВС

Розпочинає роботу новий ВС

Розпочинає роботу новий ВС

Новий Верховний суд України розпочав свою роботу.

Сьогодні в Україні – це найвища судова інстанція.

Верховний суд складається з Великої палати та чотирьох касаційних судів

Кримінального, Цивільного, Адміністративного та Господарського.

Усі справи з Вищих спеціалізованих с удів та Верховного суду України передаються до нового Верховного суду України, який розпочинає їх розглядати з нового 2018 року.

Дізнатися, де знаходиться ваша справа , можна за телефоном гарячої лінії – 0800501492.

Нагадаємо, н а момент початку роботи нового Верховного суду припиняють функціонування старий Верховний суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головою нового Верховного суду України обрали суддю Касаційного господарського суду Валентину Данішевську.

10 листопада 2017 року Президент України Петро Порошенко призначив 113 суддів на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного

адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду, а 11 листопада новопризначені судді склали присягу.

Реформи

Порошенко назвав пріоритетні реформи на 2018 рік. Президент Петро Порошенко заявляє про плани продовжити активне реформування України в 2018 році.

Про це він пише 12 січня на своїй сторінці у Facebook.

«Наступного року ми маємо продовжити активне реформування країни. Зокрема, заплановано низку законопроектів у фінансовій, судовій, інвестиційній сфері та ринку землі», – зазначив глава держави.

За словами Порошенка, завдання номер один для країни – не втратити темпів фундаментальних змін.

Як відомо, в кінці грудня президент Петро Порошенко назвав головним досягненням 2017-го року запровадження країнами Євросоюзу безвізового режиму для українських громадян.

Крім цього, на його думку, досягненнями є медична, освітня та пенсійна реформи, а також масштабні ремонти доріг.

Також Порошенко зазначив, що членство України у Європейському Союзі і вступ до НАТО залишається стратегічною метою держави, але це перспектива не 2018 року.

Верховний Суд України

Верховний Суд України має намір почати розгляд справ 16 січня.

Як повідомляє прес-служба суду, перше засідання призначене вже на 16 січня в касаційних судах у складі Верховного суду, розгляд справи буде проходити в рамках письмового провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу новий Верховний суд України.

На момент початку роботи нового Верховного суду припиняють функціонування старий Верховний суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головою нового Верховного суду України обрали суддю Касаційного господарського суду Валентину Данішевську.

10 листопада 2017 року президент України Петро Порошенко призначив 113 суддів на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду, а 11 листопада новопризначені судді склали присягу.

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача — онколога. Реальная помощь в уголовном деле. Представителсьво в суде первой инстанции по уголовному, гражданскому делу. Составление и подача процессуальных документов в суд первой инстанции, суд кассационной инстанции, суд апелляционной инстанции по уголовному, гражданскому делу Устные советы

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача - онколога

Коминтерновский районный суд Харькова признал виновным 60-летнего врача-онколога

в умышленном убийстве своего зятя (ч.1 ст. 115 УК Украины).

Суд назначил обвиняемому наказание в виде 10 лет лишения свободы.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле Доступно. Корректно

Преступление имело место в феврале 2014 года. В вечернее время злоумышленник пришел в квартиру, где проживала его дочь вместе с ребенком и мужем.

Дома никого не было. Дочь с ребенком уехала по делам. Ее муж еще не вернулся с работы. Тесть открыл дверь своими ключами и зашел в помещение.

Там он переоделся в старую неприметную одежду и пошел ждать приезда зятя у гаража.

В то время супруги конфликтовали и собиралось расставаться. Между зятем и отцом жены отношения тоже значительно ухудшились.

Когда зять вышел из машины, злоумышленник уколол ему в правое бедро иглу со шприцем и ввел медицинский препарат. Мужчине стало плохо.

За несколько минут до своей смерти он успел позвонить брату и сообщить, что тесть сделал ему инъекцию в ногу.

Согласно выводов экспертов, причиной смерти 40-летнего мужчины стала сердечно-легочная недостаточность. Это могло произойти в результате

действия миорелаксантов, в частности, лекарственного средства «Ардуан», который вводят пациентам при переводе их на искусственное дыхание и, если

после введения препарата не подключить аппарат искусственного дыхания, человек умирает.

В ходе следствия установлено, что тесть — практикующий врач-онколог, имел доступ к подобным лекарственным средствам и заранее готовился к убийству.

После совершения преступления он пытался уничтожить следы преступления, а убийство представить естественной смертью зятя.

Кроме того, убедившись, что  зять не подает признаков жизни, он перетащил тело в безлюдное плохо освещаемое место, чтобы его не сразу заметили прохожие.

В Высший совет правосудия

В Высший совет правосудия обратилась судья Мироновского районного суда Киевской области Л. А. Капшук с заявлением о

препятствовании работе судьи, допущенному председателем суда и аппаратом данного суда.

В своем заявлении №3-0-6-18 от 01 января 2018 года судья ссылается на то, что по информации автоматизированной системы документооборота

суда в период с 26 декабря 2017 по 29 декабря 2017 автоматизированной системой документооборота заявительнице как

председательствующему судье было распределено 64 судебных дела, среди которых как следственному судье – 31 дело, подлежащее безотлагательному рассмотрению.

В выходные дни 30, 31 декабря 2017 года и 1 января 2018 года судья Л. А. Капшук была дежурным следственным судьей, находилась на рабочем

месте, имела возможность рассмотреть все неотложные дела, тогда как секретарь судебных заседаний и работник канцелярии суда к работе не были привлечены.

Поскольку судебные дела не были переданы дежурному председательствующему судье, заявительница была лишена возможности

рассмотреть их как следственный судья в установленные законом сроки, а также совершить необходимые процессуальные действия по другим делам.

Подаче заявления в Высший совет правосудия предшествовал конфликт судьи с председателем суда:

как сообщает заявительница, председатель суда вошел в ее рабочий кабинет со старшим секретарем Мироновского районного суда и в его присутствии

демонстративно требовал от Л. А. Капшук получить печать суда для хранения в рабочем кабинете в течение выходных дней, и неоднократно требовал озвучить отказ от получения судебных дел у старшего секретаря.

По окончании рабочего дня, снимая происходящее на собственный мобильный телефон, председатель Мироновского районного суда Киевской области лично

принес заявительнице подписанное им письмо, в котором обязывал Л.А. Капшук получать в помещении канцелярии суда у старшего секретаря суда судебные

дела и другую корреспонденцию, указывая на персональную ответственность судьи за последствия неисполнения обязанности по получению судебных дел.

Буква закона

Причиной возникновения конфликта стала различная трактовка порядка передачи дел следственному судье.

Так, судья-заявительница считает, что дела должны передаваться ей лично (а не помощнику) под роспись в ее кабинете ответственным работником аппарата

суда, ссылаясь на п. 2.2.1. Положения об автоматизированной системе документооборота, по которому входящая корреспонденция, в том

числе процессуальные документы, принимается и обрабатывается пользователями автоматизированной системы, которым предоставлен доступ к

автоматизированной системе в соответствии с их функциональными обязанностями, и регистрируется в автоматизированной системе в день ее

поступления, и предписания п. 3.5 Инструкции по делопроизводству в местных общих судах, апелляционных судах областей,

апелляционных судах городов Киева и Севастополя, Апелляционном суде Автономной Республики Крым и Высшем специализированном

суде Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел, по которому после завершения автоматического распределения судебных дел

(материалов) формируются и распечатываются реестры судебных дел и материалов на каждого судью (судью-докладчика) отдельно.

Дела передаются председательствующему судье (судье-докладчику) для рассмотрения под подпись в указанном реестре.

Дух закона

В то же время руководство суда ссылается на решение № 18 судей Мироновского районного суда Киевской области, которым указано, что

судья или его помощники должны самостоятельно получать в помещении канцелярии суда (находящегося в другом административном помещении) у

старшего секретаря суда (лица, исполняющего его обязанности) входящую почтовую корреспонденцию и судебные дела не менее двух раз в день, о чем в момент получения они должны расписаться в соответствующем реестре.

По мнению заявительницы, «согласно принятому собранием судей решению, судья должен целый день ходить в канцелярию суда, которая расположена в

другом помещении, за получением судебных дел, поскольку такие должны быть переданы немедленно после автоматизированного распределения, и другой корреспонденции, среди которой значительное количество срочной».

Принятые решения, позиция и действия председателя Мироновского районного суда, действия руководителя аппарата суда и старшего секретаря суда

расцениваются заявительницей как проявление неуважения к судье и вмешательство в деятельность судьи, в связи с чем на рассмотрение Высшего

совета правосудия ставится вопрос о рассмотрении изложенных обстоятельств и внесении в соответствующие органы представления о привлечении к

установленной законом ответственности лиц, которыми совершено действие или допущено бездействие, нарушающее гарантии независимости судьи и подрывающее авторитет правосудия.

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно. Реальная помощь в уголовном, гражданском деле в суде первой инстанции.

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно

 

 

 

 

 

 

Форма обратной связи

Агентская программа

Агентская программа сайта. Узнай свое вознаграждение сейчас!

Агентская программа сайта

Агентская программа

Агентская программа

 

 

 

 

 

 

Форма обратной связи

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення Реальна допомога у кримінальній справі у суді першій інстанції Харків, Харкіська область

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення1. Зустрічне забезпечення скасовується у випадку закриття провадження у справі з підстав,

визначених пунктами 2, 5, 7, 8 частини першої статті 255 цього Кодексу, залишення позову

без розгляду з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 257 цього Кодексу, або після

набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

2. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення

рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання

відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів

забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

3. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування

вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або

залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом

4. Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані

законом інтереси якої порушуються у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

5. Суд розглядає клопотання про скасування зустрічного забезпечення не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду такого клопотання. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

6. У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають

поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

7. У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 158 цього Кодексу,

зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною

особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим

1. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

2. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

3. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу

забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.

4. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом

внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

5. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в

забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

6. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається

заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється

судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову

1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з

дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

2. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного

виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

3. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке

судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан

морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної

прикордонної служби України та органи доходів і зборів зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

4. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним

рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у

відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам,

яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу

про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду

про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом

13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

14. Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі

відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про

відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському

розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

1. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у

випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування

збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

2. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили

судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Стаття 150. Види забезпечення позову

Стаття 150. Види забезпечення позову Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область

Стаття 150. Види забезпечення позову

Стаття 150. Види забезпечення позову

Уведомление банка о повышении процентной ставки по кредиту

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають

передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; Стаття 150. Види забезпечення позову

http://povestka.com.ua Реальна допомога у суді першої інстанції з кримінальної справи. Доступно, коректно

2) забороною вчиняти певні дії; Стаття 150. Види забезпечення позову

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; Стаття 150. Види забезпечення позову

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи

виконувати щодо нього інші зобов’язання; Стаття 150. Види забезпечення позову

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; Стаття 150. Види забезпечення позову

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; Стаття 150. Види забезпечення позову

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; Стаття 150. Види забезпечення позову

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; Стаття 150. Види забезпечення позову

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; Стаття 150. Види забезпечення позову

інші заходи

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та

інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1, 9 цієї частини. Стаття 150. Види забезпечення позову

2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.  Стаття 150. Види забезпечення позову

3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Стаття 150. Види забезпечення позову

Не допускається забезпечення позову

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по

загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за

хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги,

благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного

банку, а також на майно або грошові кошти Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття 150. Види забезпечення позову

Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим  ушкодженням

здоров’я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Стаття 150. Види забезпечення позову

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Стаття 150. Види забезпечення позову

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення

обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Стаття 150. Види забезпечення позову

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного

банку України заборони або обов’язку вчиняти певні дії. Стаття 150. Види забезпечення позову

8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів

неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття 150. Види забезпечення позову

Майно або грошові суми клієнта

9. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних,

можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому

законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. Стаття 150. Види забезпечення позову

При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Стаття 150. Види забезпечення позову

10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Стаття 150. Види забезпечення позову

Стаття 151. Зміст і форма заяви

1. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження

(для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної

особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за

його наявності або номер і серію  паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

заява про забезпечення позову подається

2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для

юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для

юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному

реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія

паспорта для фізичних осіб громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна

3. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) для фізичної особи підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

4. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

5. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До заяви про забезпечення позову у справі

6. До заяви про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додаються:

1) копія позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або іншого документа, подання якого започатковує процедуру

міжнародного комерційного арбітражу, третейського розгляду згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, або третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;

2) документ, що підтверджує подання такої позовної заяви або іншого аналогічного документа згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу, третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;

3) копія відповідної арбітражної угоди чи угоди про передачу спору на вирішення третейського суду.

Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред’явленням позову  до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі  до суду, у провадженні якого перебуває справа.

2. Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно

знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

подається до апеляційного суду

3. Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до

апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

4. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви

про арешт морського судна  тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

2. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання

без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових

доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

5. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

6. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

7. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

8. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі

про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, яка подала заяву про арешт морського судна, зобов’язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду.

9. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

10. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Стаття 154. Зустрічне забезпечення

1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

3. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна,

що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим

виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення

4. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо

позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.

5. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із

заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову.

6. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо

клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом

протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

7. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом

8. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову

або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

9. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

10. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

11. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

 

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат Реальна допомога у кримінальній справі Харків, область

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату

судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення

судового рішення у справі. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно, Харків, Харківська область

Заява залишається без розгляду Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або

витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових

витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору,

сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 137. Витрати на професійну правничу допомогу

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою,

включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання

правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами

договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),

виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

недотримання вимог частини четвертої цієї статті

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала

безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин

внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Стаття 138. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду

1. Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від

звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять  пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 139. Витрати, пов’язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз

1. Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

2. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті

4. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на

яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

сума витрат на оплату

5. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не

була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта

чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти

арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку

6. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт

7. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

8. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

9. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

10. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у

випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Стаття 140. Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової

компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

2. Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з

розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

3. У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та

вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в

порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

4. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 141. Розподіл судових витрат між сторонами

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

про розподіл судових витрат

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг

результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і

клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

сума судових витрат

4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити

стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла

передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

5. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в

попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового

збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх

понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

компенсуються за рахунок держави

7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача,

звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право

покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може

зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд має право накласти арешт

11. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків,

спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням

доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

12. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї

статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

13. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток Реальна допомога у кримінальній справі

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Уведомление банка о повышении процентной ставки по кредиту1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним

особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній

службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

повістку під розписку вручають будь-кому Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які  проживають разом з нею. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у

дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією

місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

відмови адресата одержати судову повістку Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася

одержати судову повістку, вважається повідомленою. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 131. Обов’язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання

1. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної

електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на

останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

2. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

3. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається,

що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Стаття 132. Розшук відповідача

1. Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим

ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції

України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

Глава 8. Судові витрати

Стаття 133. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 134. Попереднє визначення суми судових витрат

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною

процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Стаття 135. Забезпечення та попередня оплата судових витрат

1. Суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною

процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

2. Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача,

забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у

випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, сторони в рівних частках.

3. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд

вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд

доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка,

призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

захід забезпечення судових витрат

4. Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на

депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу

та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна,

що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження

майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу

5. Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини

сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

6. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

7. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі,

залишення позову без розгляду про відшкодування за її рахунок витрат

відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається

позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомлення. Реальна допомога у кримінальній справі

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомленняhttp://povestka.com.ua реальна допомога у кримінальній справі у суді першої інстанції.

Доступно, коректно, Харків, Харківська область. Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Складання та подання процесуальних документів в суд

першої інстанції з кримінальної справи. Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Стаття 128. Судові повістки Глава 7. Судові виклики і повідомлення

1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.

2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

5. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до

участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу

відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про

вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може

бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Куди надсилається судова повістка

7. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

День вручення судової повістки

8. Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження,

місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її

відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

9. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом,  також учасників

справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка юридичній особі

10. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.

11. Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається

до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного

судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

12. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

13. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про

призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом

з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи

текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Стаття 129. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд Глава 7. Судові виклики і повідомлення

1. Судова повістка про виклик повинна містити:

1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення  про потребу надати особисті пояснення;

7) у разі необхідності  пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;

8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за

відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 17 і 9 частини першої цієї статті.

3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється,

вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи,

яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

Признание недействительными договоров дарения

Признание недействительными договоров дарения Реальная помощь в уголовном деле Харьков, Харьковская область

Признание недействительными договоров дарения корпоративных прав

Признание недействительными договоров дарения

Признание недействительными договоров дарения

Что показывает судебная практика? Признание недействительными договора дарения

Возбуждение уголовных дел может быть отнесено к тяжким

обстоятельствам, при которых

договор дарения можно признать недействительным. Признание недействительными договора дарения

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле.Харьков, Харьковская область.Доступно, корректно Признание недействительными договора дарения

о взыскании средств Признание недействительными договоров дарения

Верховным Судом Украины принято постановление по делу №6-1968цс17 о взыскании средств, признании недействительными договоров дарения корпоративных прав.

Указанным постановлением было оставлено в силе решение кассационной инстанции, которым отменено решение апелляции и оставлено в силе решение первой инстанции об удовлетворении исковых требований.

По данному делу истец в связи с уголовным преследованием и с целью сохранения имущества обратился к ответчику за юридической консультацией.

Под влиянием тяжелых обстоятельств Признание недействительными договоров дарения

По рекомендации ответчика под влиянием тяжелых обстоятельств и на невыгодных условиях истец заключил договоры дарения корпоративных прав, в пользу своей несовершеннолетней дочери.

Истец считает, что в результате ненадлежащей рекомендации ответчика он фактически бесплатно и безвозвратно потерял принадлежащее ему имущество в виде корпоративных прав.

Апелляционный суд, отказывая в удовлетворении, отметил, что приведенные истцом обстоятельства инициирования и дальнейшего возбуждения

уголовного дела в отношении него не считаются тяжелыми обстоятельствами в понимании указанной нормы, под влиянием которых на

крайне невыгодных условиях истцом отчуждено безвозмездно часть корпоративных прав предприятий.

Однако, с такой правовой позицией не согласился суд кассационной инстанции. Тем самым согласившись с выводами суда первой инстанции о частичном удовлетворении исковых требований.

Суд, исходил из того, что обстоятельства инициирования и дальнейшего возбуждения уголовного дела в отношении истца были для него проявлением

тяжелых обстоятельств, под влиянием которых на крайне невыгодных условиях он безвозмездно отстранил часть корпоративных прав предприятий, где был единственным учредителем со времени их создания.

Суд принял во внимание Признание недействительными договоров дарения

Суд принял во внимание также реальность угрозы потери истцом своего имущества в момент оценки обстоятельств, которые он расценивал как

тяжелые и сложившиеся в связи с инициированием уголовных дел, что подтверждается фактами последующего ареста его имущества в

пределах уголовных дел, что,  как следствие, для истца в то время могло означать конфискацию или потерю иным путем.

Суд учел Признание недействительными договоров дарения

Кроме того, суд учел, что:

отчуждение корпоративных прав осуществлялось в объеме, достаточном для получения контроля над управлением предприятиями, а также для

обеспечения возможности единолично влиять на решения органов управления предприятиями; по спорным договорам дарения было осуществлено безвозмездное отчуждение корпоративных прав номинальной

стоимостью более 25 млн. грн. в пользу несовершеннолетнего лица, тогда как предметом деятельности предприятий в течение длительного времени их

существования была деятельность в сфере недвижимости, что требовало значительного опыта и навыков.

Таким образом, суд пришел к выводу о наличии правовых оснований для признания недействительными с момента заключения договоров дарения корпоративных прав.

Наследство

Часто собственники имущества по разным причинам при жизни не задумываются о том, кому перейдет все нажитое ими добро.

Чтобы не было судебных тяжб между наследниками, необходимо правильно распорядиться своим имуществом после смерти. Существует несколько способов.

Недостатки завещания

Какой способ передачи имущества избрать?

Надежный способ оформления наследствазавещание.

Это письменное личное распоряжение лица на случай его смерти, в котором описывается то, кому и на каких условиях переходит его имущество.

Выделяют две формы составления завещания:

  • либо подробно расписывается, кто будет владеть тем или иным имуществом,
  • либо все имущество (без конкретики) на день смерти станет собственностью наследника.

Эта особенность заключения завещания очень важна и играет решающую роль в случае возникновения споров между наследниками по завещанию и по закону.

Завещание составляется в одностороннем порядке, поэтому согласие наследника не нужно. Но есть обязательные условия — дееспособность и подпись наследодателя, а также печать нотариуса.

Завещатель может в любой момент изменить или аннулировать составленное им завещание и подготовить новое.

При написании завещания следует помнить о так называемой обязательной доле.

Это часть наследственного имущества, которая переходит к лицу, имеющему на нее право, независимо от наличия завещания и количества наследников.

Согласно статье 1241 Гражданского кодекса Украины, право на такую обязательную долю имеют малолетние, несовершеннолетние дети и дети

с инвалидностью (в т.ч. зачатые при жизни завещателя, но рожденные после его смерти), а также нетрудоспособные муж/жена и родители наследодателя.

Недостатки договора дарения

Если Вы не желаете, чтобы часть Вашего имущества досталась лицам, которые имеют право на обязательную долю, завещание писать не стоит.

Распорядитесь имуществом по-другому — составьте договор дарения или, как говорят в народе, перепишите свое имущество.

По договору дарения одна сторона обязуется бесплатно передать свое имущество другой стороне.

В этом случае право собственности наступает при жизни дарителя.

Договор дарения, в отличие от завещания, оспорить практически невозможно.

Но здесь стоить помнить о другой особенности: с переходом права собственности даритель уже не имеет отношения к подаренному имуществу!

Адвокат по недвижимости

Адвокат по недвижимости. Реальная помощь в уголовном деле

Сопровождение сделок

Адвокат по недвижимости

Адвокат по недвижимости

— Сопровождение сделки (в т.ч. и с анализом рисков по банковскому

ипотечному кредиту) осуществляется профессиональным адвокатом, имеющим опыт работы

в судах поведению дел по квартирным и жилищным вопросам,

а не риэлтором (который является всего лишь посредником, зарабатывающим на сделке деньги).

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле, доступно, корректно Харьков, область

— Во всех переговорах на Вашей стороне участвует юрист по сопровождению сделок с недвижимостью, который поможет Вам не совершить ошибок и не стать

жертвой мошенничества или убережет от приобретения юридически рискованного объекта.

— Вы сами выбираете объем требуемых Вам услуг — от простой юридической консультации до консультации с анализом документов или до полного

сопровождения сделки «под ключ» с выездом к застройщику или на сделку без ограничения количества выездов адвоката в Киеве.

— Одно из лучших ценовых предложений в Киеве и Киевской области по сопровождению сделок с недвижимостью или по юридической проверке документов при покупке недвижимости.

— Стоимость услуг не зависит от цены квартиры.

Регистрация недвижимости

Регистрация имущественных прав — это официальное признание изменения или прекращения прав на недвижимое имущество.

Приватизация квартиры

Основним законодавчим актом, що регулює питання приватизації квартир в Україні, є Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону, приватизація державного житлового фонду – це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках,

призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають двоє і більше наймачів державного житлового фонду на користь громадян України.

Обмеження за об’єктами, які не підлягають приватизації, визначені в п. 2 зазначеної статті. Це, наприклад, квартири-музеї, квартири, розташовані на територіях закритих військових поселень та ін.

Необхідно розуміти, що саме з моменту набуття права власності на об’єкт приватизації, у особи виникає право розпоряджатися таким об’єктом на свій розсуд.

Чинним законодавством України встановлюються певні обмеження щодо безоплатної передачі квартири. Такі обмеження зокрема стосуються і її площі. Це 21 кв. м загальної площі на кожного члена сім’ї та додатково 10 м на сім’ю.

Тобто сім’я з 2 осіб має право приватизувати квартиру загальною площею 52 кв. м безкоштовно. Якщо ж площа перевищує встановлені норми, необхідно буде здійснити доплату

Разрешение на строительство

Согласно Закону Украины «О регулировании градостроительной деятельности», следует соблюдать определенный порядок строительства.

Однако, этот порядок прежде всего зависит от сложности объекта — с 2017 года сложность объекта определяется классом рисковости последствий отказа функционирования:

  • объект с незначительным классом последствий СС1
  • объект со средним классом рисковости СС2
  • объект с высоким риском последствий СС3

Строительство таких объектов может осуществляться без разработки проекта и офоормления исходных данных:

  • индивидуального (усадебного) жилого дома, садового, дачного дома не выше двух этажей (без учета мансардного этажа) площадью до 300 кв. метров.
  • хозяйственных построек и сооружений, в том числе гаражи, расположенные на приусадебных, дачных и садовых земельных участках.

Строительство таких объектов осуществляется на основании строительного паспорта.

Снятие ареста с недвижимости

Отмена ареста имущества в гражданском и уголовном праве. В гражданском деле арест можно снять с помощью искового производства, либо

через обжалование решений, действий или бездействия исполнителя или другого должностного лица исполнительной службы.

В уголовном производстве владелец имущества может обратиться в суд для защиты своего нарушенного, оспариваемого или непризнанного права собственности.

После подтверждения такого права владелец имущества, даже если он не участник производства, может ходатайствовать об отмене ареста.

Одновременно с вынесением решения, которым заканчивается судебное рассмотрение, суд решает вопрос об отмене ареста имущества.

Суд отменяет арест при оправдании обвиняемого, оставлении гражданского иска без рассмотрения, отсутствии в наказании конфискации имущества или специальной конфискации, прекращении производства.

Следователь, прокурор немедленно выполняют решение об отмене ареста.

Одновременно с вынесением решения о закрытии производства, прокурор отменяет арест имущества, если оно не подлежит специальной конфискации.

В гражданском деле различается процедура снятия ареста, в замвисимости от суб»екта которій наложил арест.

Снятие наложенного судом ареста. Снятие ареста по причине нарушений исполнителя или письменного экспертного вывода о нецелесообразности реализации имущества встречаются редко.

Обычно снимают арест судебным иском или судебным обжалованием решений или действий.

Для снятия ареста, наложенного судом с целью обеспечения иска, в суде следует обосновать, почему арест перестал быть необходим, объяснить изменение обстановки в деле, в связи с которой исчезла необходимость обеспечения иска.

Если лицо считает, что арестованное имущество принадлежит ему, а не должнику, у него есть право обратиться в суд с заявлением о признании права собственности и отмене ареста.

Адвокат по недвижимости

В уголовном производстве арест автомобиля можно снять только с помощью судебного решения.

В суд подают заявление о разрешении вопросов, связанных с проведённым изъятием транспортного средства, с указанием причин возвращения автомобиля владельцу, подтверждением отсутствия необходимости такой меры.

В гражданском деле документы для суда об отмене ареста автомобиля содержат заявление об отмене проведенного изъятия и подтверждение возмещения ущерба владельцу транспортного средства.

После вынесения судом решения о снятии ареста исполнитель не позднее следующего дня выносит отменяющее арест постановление, копию которого направляет должнику.

Когда исполнитель останавливает исполнительные действия, арест имущества или средств продолжает действовать, кроме предприятий-поставщиков тепловой энергии, горячей воды, либо обеспечивающих централизованное отопление.

Оформление техпаспорта

Технический паспорт – это технический документ, который выдает территориальное БТИ.

В нём содержатся сведения и технические характеристики о состоянии недвижимости, её оценка, данные о владельцах объекта недвижимости.

Технический паспорт оформляется после проведения технической инвентаризации, комплекса работ по обследованию и обмеру объекта

недвижимого имущества с определением его фактической площади и объема, а также проведением оценки технического состояния с последующим

составлением плана помещения.

Техпаспорт имеет большое значение при проведении перепланировки.

Любое действие с Вашей недвижимостью (нотариальные действия, реконструкция, узаконивание, оформления права собственности) предполагает

изначальное проведение технического обследования и получение техпаспорта.

Для экономии Вашего времени и Ваших нервов мы предлагаем взять эту миссию на себя, а Вам предоставить в оговоренные сроки необходимые документы. Чтобы оформить технический паспорт, необходимо провести инвентаризацию, осуществив обмеры недвижимости и вынесения полученных данных на план.

Перевод из нежилого в жилой фонд

Цитата 2017:

Так получилось, что дома, которые по старым нормам приняли бы в эксплуатацию с распростертыми объятиями,

сейчас застройщики не могут сдать, потому что часть квартир не соответствуют новым представлениям о том, что такое квартира.

«Например, в комплексе дома расположены так, что часть квартир окнами полностью выходят на север.

Солнечные лучи не попадают туда в достаточном количестве, и ее нельзя сдать как квартиру.

Поэтому застройщики сдают это как нежилой фонд — «апартаменты», «творческие мастерские».

А люди покупают и сами переводят их в квартиры»,

Перевод из жилого в нежилой фонд

В городе Харькове, действует решение исполкома Харьковского горсовета от 04.06.2003 года № 572, которое, среди прочего, требует получения согласия

всех собственников многоквартирного жилого дома на размещение в нем объекта непромышленной сферы. Адвокат по недвижимости

Получение согласия от соседей является обременительным и ненужным мероприятием, к тому же нарушает право собственника распоряжаться своим

помещением, получить разрешение исполкома на перевод квартиры из жилого фонда в нежилой фонд (нежилое помещение) без согласия соседей, если

это предусмотрено местными правилами, практически невозможно. Адвокат по недвижимости

Не поможет здесь даже суд, поскольку судами всех инстанций уже неоднократно была высказана позиция, что если какие-либо действия лиц является их правом,

а не обязанностью, то они не могут быть принуждены к их осуществлению, поскольку они для них не являются обязательными. Адвокат по недвижимости

Согласие как раз и является тем, что сосед имеет право дать или не дать. Адвокат по недвижимости

Кстати, то же самое касается и обжалования отказов исполкомов в предоставлении разрешения, особенно если речь идет о переводе в

нежилой фонд пригодного для проживания помещения. Адвокат по недвижимости

Ведь в этом случае предоставление согласия исполкома также является правом, а не обязанностью. Адвокат по недвижимости

Введение в эксплуатацию через ГАСК Адвокат по недвижимости
Узаконение балконов Адвокат по недвижимости

Узаконение самостроев Адвокат по недвижимости

Узаконение перепланировок Адвокат по недвижимости

Выписка (витяг) из реестра Адвокат по недвижимости
Продажа недвижимости без кадастрового номера Адвокат по недвижимости

 

 

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом Реальна допомога у кримінальній справі Харків, область

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом 1. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний

(консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

2. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як

на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

http://povestka.com Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно. Харків, Харківська область Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

§ 8. Забезпечення доказів

Стаття 116. Підстави та порядок забезпечення доказів

1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може

бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх

місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

3. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

4. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна

бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

5. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення

ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд

скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково  отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

відшкодувати судові витрати Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

6. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов’язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв’язку із забезпеченням доказів, у

разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п’ятій цієї статті, а також у разі відмови у позові.

7. За заявою міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного

арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення доказів у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

8. Заява про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до

апеляційного суду за місцезнаходженням боржника або доказів, щодо яких сторона просить вжити заходів забезпечення, або майна боржника, або за місцем арбітражу, третейського розгляду.

Стаття 117. Заява про забезпечення доказів

1. У заяві про забезпечення доказів зазначається:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних

осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія

паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику,

а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),

поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки

платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб  громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

обґрунтування необхідності забезпечення доказів Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності  особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

2. Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

3. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

4. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

5. До заяви про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додається копія

позовної заяви, поданої до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, документ, що підтверджує подання такої позовної заяви згідно з

відповідним регламентом (правилами) арбітражу, третейського суду, та копія відповідної арбітражної угоди або угоди про передання спору на вирішення третейського суду.

Стаття 118. Розгляд заяви про забезпечення доказів

1. Заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

2. Заява розглядається не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду.

3. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

4. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:

1) у невідкладних випадках;

2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;

3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

суд постановляє ухвалу Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

5. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

6. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

7. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

8. Суд, вирішуючи питання про забезпечення доказів, може зобов’язати заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв’язку

із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими главою 10

цього розділу. Збитки, спричинені забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 159 цього Кодексу.

9. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.

10. Протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів за заявою, поданою у зв’язку з поданням позову до міжнародного комерційного арбітражу,

третейського суду, надаються заявнику для подання до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду.

11. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стаття 119. Відшкодування витрат, пов’язаних із забезпеченням доказів

1. Витрати, що пов’язані із забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, встановленому цим Кодексом для відшкодування судових витрат.

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом1. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими

доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку

експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримынальный справы

Стаття 111. Комісійна експертиза

1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.

2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого

експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Стаття 112. Комплексна експертиза

1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт

підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

3. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому

формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Стаття 113. Додаткова і повторна експертиза

1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності,

судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

§ 7. Висновок експерта у галузі права

Стаття 114. Зміст висновку експерта у галузі права

1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних

доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні докази Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні доказиhttp://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле, в гражданском деле в суде первой

инстанции, составление и подача процессуальных документов в суд

первой инстанции по уголовному и \ или гражданскому делу. § 5. Електронні докази

Представительство интересов в суде первой инстанции по уголовному и \ или гражданскому делу. § 5. Електронні докази

Устные советы бесплатно. § 5. Електронні докази

Стаття 100. Електронні докази

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні

документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові,

мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. § 5. Електронні докази

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання,

інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). § 5. Електронні докази

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису

відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». § 5. Електронні докази

Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. § 5. Електронні докази

3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. § 5. Електронні докази

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. § 5. Електронні докази

4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. § 5. Електронні докази

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. § 5. Електронні докази

Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. § 5. Електронні докази

Стаття 101. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів § 5. Електронні докази

1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.

2. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься

оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим

рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.

§ 6. Висновок експерта

Стаття 102. Вимоги до висновку експерта. Висновок експерта

1. Висновок експерта  це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

3. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації

судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній

при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення

експертизи судом також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Стаття 103. Призначення експертизи судом Висновок експерта

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань,

запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Стаття 104. Ухвала про призначення експертизи Висновок експерта

1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу

(осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що

підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з’ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз’яснення щодо поставлених питань.

Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або

повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Стаття 105. Обов’язкове призначення експертизи судом Висновок експерта

1. Призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров’я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Стаття 106. Проведення експертизи на замовлення учасників справи Висновок експерта

1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі, або

змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов’язку доказування.

4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи або змінено його властивості,

до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Стаття 107. Збирання матеріалів для проведення експертизи Висновок експерта

1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

2. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з

проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов’язаних із проведенням експертизи.

3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних

матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

4. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов’язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Стаття 108. Проведення експертизи Висновок експерта

1. Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв’язку з характером досліджень, або якщо об’єкт досліджень

неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

2. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком

експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

3. Експерт повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи.

4. Якщо експертне дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей:

1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;

2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.

Стаття 109. Наслідки ухилення від участі в експертизі Висновок експерта

1. У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести

експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також

яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

§ 3. Письмові докази

§ 3. Письмові докази Правова допомога по веденню справи в суді Правовий захист від обвинувачення

§ 3. Письмові докази

§ 3. Письмові докази

§ 3. Письмові докази Стаття 95. Письмові докази

1. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про

обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. § 3. Письмові докази

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі Доступно Коректно § 3. Письмові докази

2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. § 3. Письмові докази

Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. § 3. Письмові докази

3. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. § 3. Письмові докази

Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. § 3. Письмові докази

4. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. § 3. Письмові докази

5. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. § 3. Письмові докази

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. § 3. Письмові докази

6. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи

оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

7. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

8. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у

встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 96. Повернення оригіналів письмових доказів

1. Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без

шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

§ 4. Речові докази

Стаття 97. Речові докази

1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.

Стаття 98. Зберігання речових доказів

1. Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду.

2. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності — сфотографовані.

3. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані.

Стаття 99. Повернення речових доказів

1. Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо такі особи заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи.

2. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або

організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі, після набрання рішенням суду законної сили.

 

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів. Реальна допомога у суді, поліції, прокуратурі. Усні поради безкоштовно

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати

докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Стаття 84. Витребування доказів

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у

частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Стаття 84. Витребування доказів

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримынальный справы. Доступно, коректно

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує

неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. Стаття 84. Витребування доказів

2. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується; Стаття 84. Витребування доказів

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; Стаття 84. Витребування доказів

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; Стаття 84. Витребування доказів

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Стаття 84. Витребування доказів

3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Стаття 84. Витребування доказів

4. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116,118 цього Кодексу. Стаття 84. Витребування доказів

5. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Стаття 84. Витребування доказів

6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Стаття 84. Витребування доказів

7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані

повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. Стаття 84. Витребування доказів

8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом

неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Стаття 84. Витребування доказів

9. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази. Стаття 84. Витребування доказів

неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів

10. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка

особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у

його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем,  також залишити позовну заяву без розгляду. Стаття 84. Витребування доказів

11. У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за місцезнаходженням доказів може витребувати докази на прохання

третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою

третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу у справі, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), у порядку, встановленому цією статтею. Стаття 84. Витребування доказів

У разі задоволення відповідної заяви суд може зобов’язати особу, у якої такі докази витребовуються, надати такі докази безпосередньо третейському суду або

міжнародному комерційному арбітражу або стороні, за заявою якої такі докази витребовуються, для подальшого їх подання третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу). Стаття 84. Витребування доказів

В ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із поданням відповідних доказів. Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 85. Огляд доказів за їх місцезнаходженням

1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.

3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки,

перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис.

Про огляд доказів за їх місцезнаходженням

4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються

разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.

5. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами.

6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їхній погляд,

має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження

даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі Інтернет за умови,

якщо це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

У випадках, передбачених законом

9. У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за місцезнаходженням доказів може оглянути докази за їх місцезнаходженням на

прохання третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою

третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) у справі, що розглядається третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем, у порядку, встановленому цією статтею.

У разі задоволення відповідної заяви суд направляє протокол огляду безпосередньо третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) або

стороні, за заявою якої такий огляд проводився, для подальшого його подання третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу).

В ухвалі про огляд доказів за їх місцезнаходженням суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із таким оглядом.

Стаття 86. Огляд речових доказів, що швидко псуються

1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих осіб не перешкоджає огляду речових доказів.

2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути залучено свідків,

перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис.

3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею 85 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані.

Стаття 87. Судові доручення щодо збирання доказів

1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні процесуальні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи, що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь, обставини, що

підлягають з’ясуванню, докази, які повинен зібрати суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених учасниками справи та судом свідку.

Стаття 88. Виконання судових доручень щодо збирання доказів

1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.

2. Про виконання або про неможливість виконання з об’єктивних причин судового доручення постановляється ухвала, яка з протоколами про вчинення

процесуальних дій і всіма зібраними на виконання судового доручення матеріалами невідкладно надсилається до суду, що розглядає справу.

3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим Кодексом порядку.

Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є перешкодою для виконання доручення.

Стаття 89. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Адвокат

Адвокат. Ркеальная помощь в уголовном деле. Харьков, область. Юридическая помощь и защита профессионального адвоката. Консультация адвоката. Процессуальные документы в суд первой инстанции

Адвокат

Адвокат

АдвокатПравильно или нет вас осудит суд, этого не знает никто, в настоящий момент.

И, только при оглашении приговора или Решения суда, это становится известно всем

http://povestka.com.ua

заинтересованным лицам, в т.ч. и Вам.

Но, есть такая профессия, как Родину любить адвокат, и воспользовавшись его или ее услугами, вы, сегодня, можете вполне с высокой долей вероятности спрогнозировать свое будущее завтра, в отношении приговора или в отношении Решения суда.

Пользуйтесь услугами адвоката. Недорого и доступно, вы всегда получите высококвалифицированные юридические услуги специалиста в

области права для защиты ваших законных интересов, попранных прав, и ограниченных свобод.

Права потребителя

Можно ли защитить права потребителя? Можно. Также, я твердо уверен, что в судебном порядке можно защитить любые права, если они вам дороги не

только как память, и, у Вас есть достаточные денежные средства на оплату гонорара адвокату.

Доказательства, свидели, основания для обращения в суд, и все остальное, безусловно, принимается как есстественно существующая данность, иначе

утверждение о гонораре, покажется столь же циничной шуткой, как и само обращение за юридической помощью.  🙂  

Не забывайте, что, даже обратившись к адвокату, вы все равно являетесь потребителем и имеете права потребителя, расчитывая получить качественную услугу по юридической помощи и юридической защите.

Но, как известно, жизнь расставляет свои акценты, и, иногда, в столь специфической услуге, нематериальной, как юридическая помощь и защита, по

оказанию который Вы обратились к специалисту в области права, ваши ожидания оказыватся неоправданы.

Иногда, и, опять же, я подчеркиваю, иногда, не получив качество в оказываемой услуге, Вы понимаете, что цена вопроса это несколько лет уголовной ответственности.

Не все еще потеряно.

В таком случае Вам необходимо обратится к еще одному, а лучше сразу к нескольким специалистам в области права, адвокатам, которые может быть

будут более правдивы и целеустремленны в оказании Вам юридической помощи и защиты в уголовном деле, кем бы Вы не были в Процессе:

  • потерпевшим,
  • свидетелем
  • подозреваем,
  • подсудимым, и т.д.

Реестр адвокатов

Все адвокаты Украины, входят в реестр адвокатов, администрируется такой реестр государством, куда внесены все необходимые и достаточные

сведения о адвокатах Украины, адвокатах Харькова, адвокатах Харьковской области.

Есть информация о рабочем месте, непосредственном месте приема граждан для оказания юридических консультаций, непосредственно юридической помощи, юридической защиты.

Пользуясь реестром адвокатов, Вы всегда выберете специалиста по вашей юридической проблеме.

Естественно, через форму обратной связи или позвонив по указанным телефонам на сайте, вы сможете обратиться к адвокатам, которым нравиться и есть желание заниматься сложными юридическими проблемами.

Развод

Развод в суде под ключ, 🙂 , звучит как-то двойственно, но, поверьте, в нашем случае, это словосочетание значит только одно, рассторжение брака в судебном

порядке или рассторжение брака с иностранным гражданином, или любой другой случай рассторженя брака супругами в судебном порядке, возможно с участием в

деле, в процессе в суде, специалиста в области права, адвоката, юриста по рассторжению брака, семейного адвоката.

Кстати, освежим в памяти, расторжение брака в судебном порядке осуществляется при наличии детей у родителей, которые заявлют о своем

намерении рассторгнуть брак, написав и подав исковое заявление в суд о рассторжении брака.

Сложная жизненная ситуация — сложные юридические проблемы, и , как всегда, юридическая помощь спешит к Вам.

В любое удобное для Вас время, обратившись за помощью и защитой, Вы, можете расчитывать, не только на рассторжение брака в суде, но и на

высококвалифицированное представительство ваших интересов в связи с определением места жительства ребенка, лишения родительских прав, взыскания алиментов в судебном порядке.

Приятный бонус, кто не знает, во-первых, первая предварительная юридическая консультация бесплатно, во-вторых, при подписании

договора с адвокатом, и оплате гонорара, консультации адвоката, составление и подача процессуальных документов, составление и подача иных документов в суд первой инстанции бесплатно.

Пользуйтесь формой обратной связи, звоните по телефонам размещенным на сайте

Адвокат Харьков

«Устные советы бесплатно». Обращайтесь, программа лояльности «Устные советы бесплатно» расчитаная и оказываемая населению города

Харькова и Харьковской области для оказания юридической помощи на безоплатной основе.

Наши специалисты в области права, проконсультируют Вас устно, окажут инфые формы юридической помощи.

Наша специализация не только в представительстве интересов в уголовном деле в суде первой инстанции или на досудебном

следствии, по делам о преступлении против жизни и здоровья личности, по делам о преступлении против собственности, по делам в сфере обращения наркотических веществ, их аналогов и прекурсоров.

Консультация

Консультации по теме оказания юридической помощи в гражданских лелах в суде первой инстанции могут затрагивать широкий круг вопросов.

С учетом того, что в декабре 2017 года, 15 числа, вступили в силу новые процессуальные кодексы, в том числе и новый Гражданский Процессуальный Кодекс Украины ( далее ГПК Укоаины).

Здесь мы не будем повторятся о новеллах пришедших в судебную практику в связи вступлением в силу новых Кодексов. Просто отметим для своих

потенциальных клиентов, что «выход в свет» изменений в ГПК Украины не останавливает процесс защиты свобод, прав и интересов наших клиентов, а только делает его еще более качественным и высокопрофессиональным.

Суд

Чем отличается адвокат Харьков от адвоката Киев? Только качеством услуг оказываемых своему клиенту. Это единственное отличие, в теории.

А, на практике? А, вот ответ на этот вопрос, лежит в плоскости создания такой практики в суде первой инстанции, в суде апелляционной и кассационной инстанции, а, иногда, и в Европейском суде по правам человека.

Лучший ожидаемый результат для клиента, все таки неучастие в суде. Урегулирование спорных ситуаций в досудебном порядке хорошо

проиллюстрировать с точки зрения получения или неполучения выгод, особенно если такие выгоды напрямую зависят от принятия судебного Решения, например, в имущественных спорах связанных с недвижимым имуществом.

Рассмотрим несколько аспектов. Время, это единственно правильный критерий для изучения пракитки. Почему? Судите сами, вы вошли в процесс, связанный с

недвижимостью, он длится длительное время, окончание такого процесса непрогнозируемое в ближайшем и обозримом будущем, и, единственное, что

понятно четко, то, что вы не смоджете реализовать свои права собственности в виде распоряжения. Итого: время — деньги! 🙂

Досудебное урегулирование спора

А, что бы дало досудебное урегулирование спора подобного рода? Конечно же, возможность реализации права распоряжение, как одной из трех

составляющих права собственности, и, как приятный бонус, получение некоторой денежной суммы, которая возможно Вас и не удивит, но несколько

сгладит тот отрицательный эмоциональный фон, возникший при перспективе судебнового разбирательства в суде первой инстанции, а, возможно и

апелляционном суде, также, возможно, и в кассационном суде. считайте время, оно же деньги.

И, если Вы обратили внимание, мы вывели за скобки сам судебный процесс, его временную составляющую, потому что, искренне верим, что она (

эта составляющая) является столь малой величиной, что не имеет никакого коррелирующего отношения на принятие решения в судах первой инстанции, при вынесении судебного Решения по существу.

Юристконсульт

Головною правничою подією 2017 року в Україні стала судова реформа, яка супроводжувалася прийняттям багатьох нормативно-правових актів як Верховною Радою, так і Президентом, з метою впровадження задекларованих у Конституції змін щодо правосуддя.

Адвокат по недвижимости

Як оформити закордонний паспорт для дитини: роз’яснення Міністра юстиції

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп».

20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Для оформлення закордонного паспорта необхідно звертатися:

  • до територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;
  • до центрів надання адміністративних послуг;
  • до державного підприємства «Документ»;
  • до закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).
Адвокат по ДТП

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

  • втрата або викрадення паспорта, потреба обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.
  • якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.
  • оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Для оформлення паспорта потрібно подати такі документи:

  • Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);
  • Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).
  • Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим

розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов’язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище).

Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Юрист по недвижимости

За оформленням паспорта для виїзду за кордон може звертатися:

  • Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта

для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із

батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

  • свідоцтва про смерть другого з батьків;
  • рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;
  • рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;
  • рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;
  • довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;
  • оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Вартість оформлення

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон залежить від строку

виготовлення: не довше 20 днів – 557 грн 32 коп. та не довше 7 днів – 810 грн 32

коп. Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон, пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Трудовые споры

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років, може бути виданий особі,

уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині –

громадянину України необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.

За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку. 

Ликвидация предприятий

Адвокат по разводам
Бракоразводный процесс

Семейные споры адвокат

Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Бесплатная консультация автоюриста по телефону. Реальная помощь в уголовном деле ( гражданском). Доступно. Корректно.

Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Бесплатная консультация автоюриста по телефону

2017 год запомнился начатыми важными законодательными реформами, к числу которых можно

отнести судебную, медицинскую реформы. Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Однако не смотря на то, что старт реформам был дан в 2017 году,

опосредующие их законы вступают в силу только в нынешнем 2018 году. Бесплатная консультация автоюриста по телефону

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно. Корректно

О государственном бюджете на 2018 год

В частности, с 1 января 2018 года вступают в силу, следующие нормативно-правовые акты:

основной финансовый закон страны – «О государственном бюджете на 2018 год». Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Установлены следующие показатели:

Прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц в размере

  • с 1 января 2018 года — 1700 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 июля — 1777 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 декабря — 1853 гривны, Бесплатная консультация автоюриста по телефону

для основных социальных и демографических групп населения:

детей до 6 лет:

  • с 1 января 2018 года — 1492 гривны, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 июля — 1559 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 декабря — 1626 гривен; Бесплатная консультация автоюриста по телефону

детей в возрасте от 6 до 18 лет:

  • с 1 января 2018 года — 1860 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 июля — 1944 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 декабря — 2027 гривен; Бесплатная консультация автоюриста по телефону

трудоспособных лиц:

  • с 1 января 2018 года — 1762 гривны, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 июля — 1841 гривна, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 декабря — 1921 гривна; Бесплатная консультация автоюриста по телефону

для лиц, утративших трудоспособность:

  • с 1 января 2018 года — 1373 гривны, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 июля — 1435 гривен, Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • с 1 декабря — 1497 гривен. Бесплатная консультация автоюриста по телефону

Минимальная заработная плата с 1 января составит:

  • в месячном размере — 3723 гривны; Бесплатная консультация автоюриста по телефону
  • в почасовом размере — 22,41 гривны; Бесплатная консультация автоюриста по телефону
изменения в Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине»

изменения в Закон Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине».

Помимо прочего, закреплена классификация предприятий (кроме бюджетных учреждений) на следующие группы, в зависимости от показателей, которые на

дату составления годовой финансовой отчетности, отвечают как минимум двум из нижеследующих критериев:

микропредприятия, балансовая стоимость активов — до 350 000 евро;

чистый доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) — до 700 000 евро;

среднее количество работников — до 10 человек;

малые предприятия, балансовая стоимость активов которых — до 4 млн. евро;

чистый доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) — до 8 млн. евро;

среднее количество работников — до 50 человек;

средние предприятия, балансовая стоимость активов которых — до 20 млн. евро;

чистый доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) — до 40 млн. евро;

среднее количество работников — до 250 человек;

крупные предприятия, балансовая стоимость активов которых — более 20 млн. евро;

чистый доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) — более 40 млн. евро;

среднее количество работников — более 250 человек.

устанавливается сокращенная по показателям финансовая отчетность

Для микропредприятий, малых предприятий, непредпринимательских обществ и представительств иностранных субъектов хозяйственной деятельности, кроме

тех, которые обязаны составлять финансовую отчетность по международным стандартам, устанавливается сокращенная по показателям финансовая отчетность в составе баланса и отчета о финансовых результатах.

Также введено понятие предприятия, представляющего общественный интерес, к которым будут принадлежать предприятия — эмитенты ценных

бумаг, ценные бумаги которых допущены к биржевым торгам, банки, страховщики, негосударственные пенсионные фонды, другие финансовые

учреждения (кроме финансовых учреждений и негосударственных пенсионных фондов, относящихся к микропредприятий и малых предприятий) и

предприятия, которые в соответствии с Законом о бухучете относятся к крупным предприятиям;

изменения в Закон Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы»

изменения в Закон Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы», которыми женам

(мужьям), потерявших кормильца из числа участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, отнесенных к категории 1, предоставляется

возможность получения пенсии в связи с утратой кормильца независимо от причинной связи смерти с Чернобыльской катастрофой;

Постановление Кабинета Министров Украины, которым вносятся изменения в Правила дорожного движения:

теперь в населенных пунктах движение транспортных средств разрешается со скоростью не более 50 км/ч;

Перечень товаров, экспорт и импорт которых подлежит лицензированию, и квот на 2018 год, утвержденный Постановлением Кабмина;

Изменения в Правила предоставления и получения телекоммуникационных услуг.

В частности, предусмотрено внедрение благотворительных телекоммуникационных сообщений;

урегулирован порядок исчисления сроков сокращения перечня предоставляемых услуг, прекращения предоставления услуг и т.д.,

уточнено понятие «спам», «вредоносные вызовы»,

установлено недопустимость дополнительных расходов со стороны абонента при восстановлении предоставления услуг, если их перечень был сокращен,

а так же обязательность фиксации фактов нарушения абонентами требований Правил предоставления и получения телекоммуникационных услуг путем

составления оператором соответствующего акта в бумажном или электронном виде;

Технический регламент лифтов и компонентов безопасности для лифтов

Технический регламент лифтов и компонентов безопасности для лифтов, утвержденный постановлением Кабмина от 21 июня 2017 года № 438.

Данный регламент основан на Директиве 2014/33 / ЕС Европейского Парламента и Совета от 26 февраля 2014 года о гармонизации законодательства

государств-членов относительно лифтов и компонентов безопасности для лифтов. В то же время, более жесткие положения Регламента не станут

основанием для запрета или ограничения работы лифтов и компонентов безопасности, введенных в обращение до вступления в силу настоящего постановления;

Закон Украины «О государственных финансовых гарантиях медицинского обслуживания населения»

Закон Украины «О государственных финансовых гарантиях медицинского обслуживания населения» от 19.10.2017 г. № 2168-VI , который был подписан

Президентом 27 декабря, а опубликован 30 декабря в «Голосе Украины».

С 1 января 2018 года вводится реализация государственных гарантий медицинского обслуживания населения по программе медицинских

гарантий для первичной медицинской помощи в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

В течение 2018-2019 годов реализация государственных гарантий медицинского обслуживания населения по программе медицинских гарантий постепенно

вводится для других видов медицинской помощи, в том числе путем реализации пилотных проектов для соответствующих видов медицинских услуг, отдельных учреждений здравоохранения, населенных пунктов или регионов.

государство гарантирует гражданам

В рамках программы медицинских гарантий государство гарантирует гражданам полную оплату за счет средств Государственного бюджета Украины необходимых им медицинских услуг лекарственных средств, связанных с предоставлением:

экстренной медицинской помощи;
первичной медицинской помощи;
вторичной (специализированной) медицинской помощи;
третичной (высокоспециализированной) медицинской помощи;
паллиативной медицинской помощи;
медицинской реабилитации.
медицинской помощи детям до 16 лет;
медицинской помощи в связи с беременностью и родами.

Вступили в законную силу с 31 декабря 2017 года

Также уже вступили в силу с 31 декабря 2017 года:

Закон Украины «О повышении доступности и качества медицинского обслуживания в сельской местности» от 14.11.2017 г. №2206-VII.

Документ направлен на повышение доступности и качества медицинского обслуживания в сельской местности

Президент выделил 5 миллиардов на развитие медицины в сёлах

На сельскую медицину выделят 5 миллиардов: уже принят закон

Закон Украины «О внесении изменений в раздел Х «Переходные положения» Земельного кодекса Украины относительно продления запрета отчуждения сельскохозяйственных земель».

Документ вносит изменения, согласно которым продлено действие моратория на куплю-продажу и отчуждение другими способами земельных участков

сельскохозяйственного назначения и на внесение права на земельную долю (пай) в уставные капиталы хозяйственных обществ до 1 января 2019 года.

Верховная Рада продлила мораторий на землю

бесплатная консультация адвоката киев

Военное положение – одна из волнующих тем за последние несколько лет.

При этом многие из рядовых украинцев, которые требуют от Президента объявления военного положения, не представляют, что это такое и как оно вводится на самом деле.

Так, военное положение – это:

  • чрезвычайная ситуация, вызванная военным вторжением или угрозой такого нападения на Украину;
  • наделение военных подразделений государственных органов особыми правами, прежде всего о нарушении действующего законодательства относительно частной собственности;
  • ограничение прав гражданского населения и бизнеса, которые обязаны по требованию военного командования выходить на общественные работы или предоставлять своё имущество для нужд армии.

Согласно действующему законодательству, Президент отменяет военное положение по своему усмотрению.

Кроме того, он не предоставляет полномочий ВРУ обратиться к главе государства с инициативой отмены военного положения.

В Украине действует монополия Президента

Таким образом, в Украине действует монополия Президента на принятие такого решения.

Так, для внесения изменений в действующее законодательство, регулирующее институт административно-правового режима военного положения, нардепы

зарегистрировали проект Закона №7456 «О внесении изменений в Закон Украины «О правовом режиме военного положения» по

совершенствованию правового регулирования процедуры прекращения и отмены режима военного положения».

Законопроектом предлагается установить, что Указ Президента о введении военного положения, неутвержденный Верховной Радой, теряет свою силу.

Кроме этого, депутаты хотят наделить Совет национальной безопасности и обороны Украины и Верховную Раду полномочиями инициировать отмену военного положения.

бесплатная консультация адвоката онлайн

Ивано-Франковский городский суд избрал меру пресечения 36 летнему предпринимателю, которого подозревают в совершении развратных действий, а также изнасиловании собственной дочери.

Об этом сообщает пресс-служба суда.

Мужчину подозревают в систематическом изнасиловании собственной дочери 2003 года рождения, которое он совершал с весны 2016 и до последнего времени.

В итоге, суд взял мужчину под стражу без возможности внести залог.

бесплатная консультация адвоката по телефону

28 декабря, Пётр Порошенко подписал Закон «О повышении доступности и качества медицинского обслуживания в сельской местности», чем дал старт медицинской реформе.

Кроме этого, Кабмин принял базовые документы, которые позволят начать системные изменения. Один из них – Положение о Национальной службе здоровья Украины.

Данный акт – ключевой для внедрения реформы финансирования системы здравоохранения.

Согласно документу, Национальная служба здоровья Украины – это национальный страховщик, который будет заключать договоры с учреждениями

здравоохранения, и закупать у них услуги по медицинскому обслуживанию населения.

Отметим, что НЗС фактически не будет обладать средствами, которые выделяются из госбюджета на оплату услуг медицинского обслуживания

населения. Деньги будут храниться на казначейских счетах. Служба лишь будет контролировать соблюдение условий договора.

Национальная служба здоровья Украины начнёт свою работу в конце июня 2018, а в январе – объявят конкурс на должность её председателя.

бесплатная консультация адвоката по уголовным делам

Как сообщает The Washington Post прокуроры штата Массачусетс насчитали более 8 тысяч протоколов, запятнаных скандалом в государственной нарколаборатории.

Данные случаи включали анализы химика Сони Фарак, которая в течение восьми лет одновременно тестировала и употребляла наркотики, изъятые полицией. 

Это уже второй случай за непродолжительное время, связанный с нарколабораториями.

Так, в этом году прокурорам штата Массачусетс пришлось пересмотреть более 21 500 обвинительных приговоров в связи с действиями

химика Энни Доухана, который допустил загрязнение, фальсификацию или непроведение тестирования наркотиков.

убедили высший судебный орган

Государственная служба общественной защиты и Американский союз гражданских свобод убедили высший судебный орган штата в том, что массовое

освобождение заключенных было бы более эффективным, чем индивидуальный пересмотр более 24 тысяч дел при участии 20 тысяч обвиняемых.

Прокуроры составили список дел в которых возможно досрочное освобождение, однако в небольшом количестве дел (около 1,5 процента) они будут стремиться

сохранить обвинение. Суд также приказал прокурорам за государственный счет направить письмо с одобренным судом текстом всем упомянутым подсудимым и

установить номера телефонов государственных защитников для подсудимых, нуждающихся в защите.

Аналогичную процедуру могли бы применить и по делу Фарак, однако решение вопроса было отложено в связи с тем, что два помощника генерального

прокурора Анн Качмарек и Крис Фостер скрывали доказательства, свидетельствующие о действиях Фарак с

наркотиками, включая приготовление и курение наркотиков в государственной лаборатории в течении восьми лет, а не шести месяцев, как первоначально заявляли прокуроры.

Генеральная прокуратура преследовала в судебном порядке

Генеральная прокуратура преследовала Фарак в судебном порядке после того, как она была арестована в январе 2013 года, и признала себя виновной в январе

2014 года, но Качмарек и Фостер неоднократно отказывались предоставлять прокурорам или защитникам собственные записи и записи Фарак,

свидетельствующие о том, что она много лет лечилась наркотическими препаратами.

суд приказал провести расследование по делу

Только после того, как Верховный суд приказал провести расследование по делу Фарак, выяснилось, что она использовала расходные материалы для лаборатории со дня ее начала ее работы в августе 2004 года до дня ее ареста в 2013 году.

Задержка в выявлении проступков Фарак привела к тому, что некоторым обвиняемым пришлось ошибочно провести несколько лет в тюрьме.

В сентябре Американский союз гражданских свобод и Комитет по общественным консультациям, который контролирует государственных защитников, назначили

своих защитников в штате Массачусетс, а в ноябре прокуроры начали предоставлять списки дел, по которым они допускают досрочное освобождение или же в которых будут настаивать на заключении.

Не смотря на то, что подсчет дел не является завершенным, в заявлении генерального прокурора Мауры Хили было указано, что окружные прокуроры

согласны на освобождение более 8000 осужденных, тогда как в некоторых случаях прокуроры будут стремиться сохранить обвинительные приговоры, по

делам, связанным с Фарак, либо путем повторного тестирования, либо путем исследования других доказательств.

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань. Реальна допомога у кримінальній справі

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

1. Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо

себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка,

пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи

усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути

юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів. Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови. Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 72. Експерт

1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи.

2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

3. Експерт зобов’язаний дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

4. Експерт зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності

заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Експерт має право

6. Експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;

3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;

5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;

6) користуватися іншими правами, що надані Законом України «Про судову експертизу».

7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків.  Заява про відмову повинна бути вмотивованою. 

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

Стаття 73. Експерт з питань права

1. Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.

Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

2. Експерт з питань права зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз’яснення.

За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними

знаннями, а також право на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

Стаття 74. Спеціаліст

1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена

судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних

засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

3. Спеціаліст зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз’яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу.

За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та

навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

Стаття 75. Перекладач

1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої

необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа

з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.

3. Перекладач зобов’язаний з’являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм

підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень

учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми

знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

Глава 5. Докази та доказування

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

§ 1. Основні положення про докази

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно 

Стаття 76. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і

заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 77. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 78. Допустимість доказів

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79. Достовірність доказів

1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80. Достатність доказів

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Укази про укрупнення судів Консультація адвоката

Укази про укрупнення судів. Реальна допомога у кримінальному провадженні. Доступно.Коректно

Укази про укрупнення судів

Укази про укрупнення судів

Укази про укрупнення судів

Президент Петро Порошенко в останній робочий день 2017 року підписав укази про ліквідацію та

створення місцевих судів в Україні та про реорганізацію місцевих судів.

При цьому він закликав юристів-науковців і адвокатів до активної участі в конкурсах на посади суддів.

Про це повідомляє прес-служба Глави держави. 

Підписання відбулося

Підписання відбулося у присутності заступника Глави Адміністрації президента України Олексія Філатова та голови Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка.

Президент подякував Державній судовій адміністрації, Вищій раді правосуддя за активну участь у впровадженні судової реформи.

О.Філатов повідомив, що будуть створені Окружні господарські суди, замість судів у районах також будуть створені окружні суди. 

«Це буде уніфікований підхід до всіх судів першої інстанції», – сказав він.

За його словами, також ліквідовуються та створюються певні суди у великих містах з метою організаційної та фінансової оптимізації, для того, щоб

забезпечити кращий доступ до правосуддя та більш ефективний розгляд судових справ.

І.Бенедисюк наголосив, що прийняття такого рішення дасть більш чітку структуру судової системи. 

«Я вважаю, що це буде основою для стратегічного планування розвитку судової системи», – зазначив І.Бенедисюк.

За його словами, відтепер стане можливим і планування розвитку автоматизованої системи для того, щоб дійсно правосуддя було доступним і було відновлено довіру до судової системи.

Президент зазначив, що разом з підписаними указами, він буде ініціювати законопроекти щодо забезпечення безперервності судового розгляду справ у випадку переведення судді до нового суду.

«Я буду ініціювати зміни до законодавства, які б забезпечили безперервність судового розгляду. Щоб суддя, який успішно склав іспити, пройшов

процедуру перевірки доброчесності, або пройшов по конкурсу, або переведений до нового суду, який працює на тій самій території, мав

можливість розглядати ті справи, які він розглядав у старому суді», – пояснив глава держави.

Нагадаємо, ідеться про укрупнення судів, схвалене шістьма рішеннями ВРП 26 грудня 2017 року.

Ознайомитися з текстами указів

Ознайомитися з текстами указів можна за посиланнями:

Указ №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;

Указ №450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;

Указ №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів»;

Указ №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»;

Указ №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів»;

Указ №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах».

Кредит онлайн Устный совет

Кредит онлайн. Реальная помощь в уголовном деле. Доступно.Корректно

Кредит онлайн

Кредит онлайн

Кредит онлайн

В ногу со временем — взять денежные средства очень просто, а

иногда практически без всяких документов. Кредит онлайн

Но, устные советы адвоката, всегда вам помогут избежать

трудностей, не просто в ближайшем будущем, а конкретно с кредитом онлайн. Кредит онлайн

http://povestka.com.ua Реальная помощь, реальная юридическая помощь, в уголовном деле. Доступно, корректно

Кредит

Что такое кредит? Этот финансовый термин в своем значении очень прост, повторюсь, с вашего разрешения. Кредит онлайн

В настоящее временя, деньги взять «до зарплаты» можно, как говориться, «в каждой подворотне». Кредит онлайн

Очень много банков и финансовых компаний присутствуют на этом рынке и формируют предложение для потенциальных клиентоов. Кредит онлайн

В таком явлении как «прибыль» методы и пути заработка не совсем моральны, и преследуют отнюдь не высокое и благородные цели. Кредит онлайн

Вы когда нибудь задавались вопросом, почему релама о взятии денег в долг висит на каждом столбе и заборе? Кредит онлайн

Конфлик интересов между частниками рынка уже видится в судебном разбирательстве в обозримом будущем. Кредит онлайн

Банк

Да, все защищают свои интересы, и банк в том числе. А, вы? Что будет если вы не сможете отдать взятые деньги в долг во время и в полном объеме?

Разберем такую гипотетическую возможность. Деньги, которые вы взяли в долг и не смогли вовремя отдать, имеют такую удивительную способность обрастать

штрафами, пенями и неустойками, не считая невыплваченых ( просроченых) процентов, в геометрической прогрессии.

Т.е. самоустранившись от исполнения своих обязательств по выплате взятого кредита, в итоге, вы получаете значительно большую сумму

денег которые вы должны на законных основаниях, чем если бы вы выплачивали даже кредит оплачивая процент по нему.

Как следствие через некоторое время исковое заявление в суд, сумма долга возросла, и по закону, вы уже можете отвечать всем своим имуществом.

Недвижимым имуществом, в том числе.

Кредит на квартиру

Кредит на квартиру расчитан на длительный период времени, как по возврату денежны средств, так и по обеспечению этой возвратности, ипотека, например.

Высокие риски, как учит наш история 90 х и 2000 — х, получения стабильного дохода позволяющего выплачивать систематически денежные средства по

кредиту, сводят на нет благие намерения, остаться с недвижимостью в виде своего собственного жилья и вернуть долг за кредит на квартиру.

Что в итоге, при неблагоприятном сценарии развития сюжета вашей жизни? Судебное разбирательство, рещение суда, исполнительный лист в исполнительную службу, аукцион на квартиру, выселение.

Микрозаймы

Чем микрозайм отличается от кредита, и, обязанностей которые могут возникнуть по факту такого микрозайма, и, имеют вполне положительную судебную перспективу для того, кто дает этот микрозайм вам?

Хотите услышать ответ? Да, ни чем! Красиво звучит. Гражданский кодекс никто не отменял, а гражданский процессуальный кодекс законодатель

только усовершенствовал. Это звучит еще красивее, но только не для вас, а для вашего кредитодателя ( заимодавца), так будет по закону называться ваш «микрозаемщик» 🙂

Устные советы бесплатно — наше кредо. Обращайтесь.

Многие организации, выдающие микрозаймы, устанавливают низкие требования к документам и чрезвычайно высокие ставки по кредитам (например, 1,5-2,5% в день, которые соответствуют 600-900% в год).

Сравнительно высокие процентные ставки по микрокредитам компенсируются немаловажным фактором, который в определяющей мере

делает микрозаймы привлекательными для малого предпринимательства — упрощенные процедуры получения займов.

Микрофинансовые организации значительно более гибко подходят к вопросу обеспечения кредитов в сравнении с банками.

кредит под залог авто

Під заставою як видом запобіжного заходу розуміється внесення на спеціальний рахунок, визначений у порядку, затвердженому законом,

підозрюваним, обвинуваченим коштів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою

звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Это не «Сторожевая застава», фильм, это определение «застави», которое, возможно, вам будет нужно в будущем, если вы столкнетесь с таким явлением, как кредит под залог авто.

Огромная просьба, не путать с таким понятием, как залог, та же самая «застава«.

Залог в гражданском праве — способ обеспечения исполнения обязательств в виде имущества и других объектов гражданских прав (за исключением денег),

находящихся в собственности залогодателя и гарантирующих погашение займа или иных гражданско-правовых обязательств.

Залог, также как и поручительство, является акцессорным (дополнительным) обязательством по отношению к основному обеспечиваемому

обязательству, что в частности влечёт за собой следующие последствия:

при недействительности основного обязательства недействительным становится и залоговое обязательство,

уступка прав по основному обязательству влечёт за собой уступки прав по залоговому и т. д.

Залог недвижимого имущества носит название ипотека.

кредит под залог квартиры

Право залога возникает как в результате фактической передачи (заклада) движимого имущества кредитору-залогодержателю (посессорный залог), так и в

результате заключения соглашения об установлении права залога (непосессорный залог).

При этом в качестве залогодателя может выступать как сам должник по основному (обеспечиваемому) обязательству (залог по своим долгам), так и третье лицо (залог по чужим долгам).

Ипотека и заклад недвижимости, как способы обеспечения обязательства, заключаются в том, что в случае неисполнения кредитор получает

удовлетворение из стоимости заложенного имущества, если договором залога не предусмотрен переход права собственности на предмет залога к залогодержателю.

Это послужило причиной, по которой не могут быть предметом залога деньги.

признак залогового права есть вещный его характер Кредит онлайн

Существенный признак залогового права есть вещный его характер.

Оно имеет силу не только по отношению к должнику — владельцу заложенного имущества, но и в отношении ко всем сторонним лицам, в руках которых оно находится.

Залоговое право переходит вместе с имуществом, приобретаемым путём наследования, купли и пр.

Лицо, отдающее имущество в залог или заклад, называется залогодателем или закладодателем; лицо, принимающее имущество в залог, — залогодержателем.

При залоге движимого имущества оно поступает по описи к кредитору, но лишь для хранения, без права пользования;

при залоге же недвижимого имущества — остаётся во владении и пользовании должника, который лишается лишь права отчуждения и нового залога.

залог имущества, состоящего под запрещением Кредит онлайн

Недействителен залог имущества, состоящего под запрещением. Если имущество, находящееся в залоге, становится предметом ещё одного залога в

обеспечение других требований (последующий залог), требования последующего залогодержателя удовлетворяются из стоимости этого имущества после требований предшествующих залогодержателей.

Последующий залог допускается, если он не запрещён предшествующими договорами о залоге.

Залогодатель обязан сообщать каждому последующему залогодержателю сведения обо всех существующих залогах данного имущества, и отвечает за убытки, причинённые залогодержателям невыполнением этой обязанности.

По наступлении срока обязательства, в случае неисполнения, залогодержатель имеет право требовать продажи заложенного имущества для получения

удовлетворения из вырученной суммы; продажа производится с публичного торга установленным для этого порядком.

Залогодержатель имеет право Кредит онлайн

Залогодержатель имеет право на преимущественное удовлетворение перед другими кредиторами, права коих не обеспечены залогом или обеспечены позднее.

способ обеспечения исполнения обязательств Кредит онлайн

Залог — способ обеспечения исполнения обязательств, при котором кредитор (залогодержатель) имеет право в случае

невыполнения должником (залогодателем) обеспеченного залогом обязательства получить удовлетворение своего требования из стоимости заложенного

имущества преимущественно перед другими кредиторами, за исключением случаев, предусмотренных законодательством.

В качестве залогодателя или залогодержателя могут выступать граждане или юридические лица.

Залогодателем при залоге имущества может быть лицо, которому предмет залога принадлежит или будет принадлежать на праве собственности или праве полного хозяйственного ведения.

Под предметом ипотеки понимается зарегистрированная в соответствующем реестре недвижимость, идентифицированная договором об ипотеке.

Во многих случаях банки и другие организации, выдающие заёмные средства под залог, принимают в качестве залога только то имущество, которое может быть быстро реализовано в случае невыполнения долгового обязательства.

§ 2. Представники

§ 2. Представники Реальна допомога у кримінальному провадженні адвоката у Харкові, Харківської області. Доступно. Коректно

§ 2. Представники

§ 2. Представники

§ 2. ПредставникиСтаття 58. Участь у справі представника

1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право

звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому

 

процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. § 2. Представники

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді, на досудовому слідстві

2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. § 2. Представники

3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону,

статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. § 2. Представники

4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. § 2. Представники

Стаття 59. Законні представники

1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. § 2. Представники

2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть

захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. § 2. Представники

3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам. § 2. Представники

Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками

1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. § 2. Представники

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка

досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. § 2. Представники

3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом

недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. § 2. Представники

4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними. § 2. Представники

Стаття 61. Особи, які не можуть бути представниками

1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу. § 2. Представники

2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. § 2. Представники

3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків,

коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники. § 2. Представники

Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників

1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи; § 2. Представники

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. § 2. Представники

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. § 2. Представники

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої

кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. § 2. Представники

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. § 2. Представники

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. § 2. Представники

Повноваження адвоката

4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». § 2. Представники

5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. § 2. Представники

6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. § 2. Представники

7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані

електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. § 2. Представники

8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі

немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в

установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 63. Призначення або заміна законного представника судом § 2. Представники

1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням

органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд

ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.

3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.

4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.

5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.

Стаття 64. Повноваження представника в суді § 2. Представники

1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.

4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої

сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності. Реальна допомога у кримінальному провадженні

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Законодавче регулювання судово-експертної діяльності Зміни у законодавчому регулюванні судово-експертної діяльності

У кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюватимуть виключно державні спеціалізовані установи.

До таких за Законом “Про судову експертизу” належать:

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді, поліції, прокуратурі

  • науково-дослідні установи судових експертиз Мінюсту (НДУСЕ);
  • науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ;
  • експертні служби МВС (НДЕКЦ), Міністерства оборони, Служби безпеки та Державної прикордонної служби України.

Судові експертизи також здійснюють

В інших випадках судові експертизи також здійснюють судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Тобто, до кола судових експертів належатимуть “фахівці (експерти) з відповідних галузей знань”, перебування яких у Реєстрі атестованих

судових експертів не є обов’язковою передумови їхнього залучення у якості судового експерта.

Це підтверджується новою редакцією ст. 9 Закону “Про судову експертизу”, за якою судову експертизу може бути проведено експертами, яких внесено до

Реєстру або ж іншими фахівцями з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (щодо окремих видів судових експертиз законом мають бути прямо встановлені виключення).

Різниця у статусі таких фахівців та судових експертів полягає лише у тому, що фахівець не несе відповідальності за відмову від проведення експертизи, а також

у не поширенні на фахівців тих положень Закону “Про судову експертизу”, які стосуються державних експертних установ та їхніх працівників.

У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за зміненою редакцією ст. 242 КПК України експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною

установою лише за дорученням слідчого судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів.

Раніше судову експертизу могло бути проведено безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження.

Але ж відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, повинні будуть звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи.

Ці положення закріплені у статтях 243-244 та інших КПК України.

Вказані нововведення набувають чинності через три місяці після набрання чинності законом № 2147-VIII (тобто 15 березня 2018 року).

Судові експерти обов’язково реєструватимуть офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Вказане положення почне діяти через 30 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування системи.

Це повинно бути здійснено не раніше кінця 2018 року.

З 01.01.2018 встановлено єдину вартість однієї експертогодини для проведення судових експертиз.

Замість їхнього розподілу за складністю (відповідно вартістю) відтепер вартість однієї експертогодини складатиме 143 гривні та буде розраховуватися залежно від фактично витраченого часу на проведення судової експертизи.

Підстави для проведення експертизи

Окрім судового рішення, підставою для проведення експертизи стане рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною  установою (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб).

В останньому випадку саме ці особи забезпечують огляд об’єкта.

Клопотання про надання додаткових матеріалів судові експерти надаватимуть лише тоді, коли експертизу призначено судом або органом досудового розслідування.

В інших випадках судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.

Із набранням чинності вказаних змін судову експертизу можна буде призначати й за договором (замовленням) фізичних та юридичних осіб.Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Раніше у такому випадку робились експертні дослідження, де експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Питання проведення експертних досліджень переважно регламентувались на підзаконному рівні в Інструкції Мін’юсту № 53/5. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Проведення судової експертизи закінчуватиметься наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Законодавче регулювання судово-експертної діяльності

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду реальна допомога у кримынальному або цивыльному провадженны в суды

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду

Спадкування за рішенням суду

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме

майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку

спадкування, в тому числі за рішенням суду.

 

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі.

До суду звернулась особа з позовом

До суду звернулась особа з позовом до міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову особа зазначала, що помер її чоловік, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з нежитлових приміщень.

Проте державний нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за законом після померлого чоловіка. Відмовляючи у видачі свідоцтва, державний

нотаріус виходив з того, що у спадкоємця померлого відсутній правовстановлюючий документ на нежитлові приміщення.

Суд першої інстанції встановив

Суд першої інстанції встановив, що за життя померлому належала квартира, яка переведена в нежитлові приміщення.

Відповідно до довідки МБТІ перебудови у нежитлових приміщеннях відсутні.

Квартира була переведена до нежитлового фонду на підставі рішення виконавчого комітету міської ради. Акт приймання до експлуатації та Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення до МБТІ не надавалось.

Суд першої інстанції позов задовольнив

Суд першої інстанції позов задовольнив та визнав за особою право власності на нежитлові приміщення в порядку спадкування за законом.

Суд виходив з того, що позивач прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак у зв’язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на

нежитлові приміщення позбавлена права її оформити в установленому законом порядку.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції Спадкування за рішенням суду

До апеляційного суду в інтересах держави в особі міської ради звернулась прокуратура.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову особи.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки Спадкування за рішенням суду

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності Спадкування за рішенням суду

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є

набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, які

знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від

09 червня 1998 року № 121, чинної на час переведення квартири з житлового фонду в нежитловий, до об’єктів нерухомого майна, що підлягають державній

реєстрації, відносяться вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків).

Державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов’язковою для власників, незалежно від форми власності.

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна Спадкування за рішенням суду

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції на час відкриття спадщини, державна реєстрація прав є обов’язковою.

Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на  нерухоме майно Спадкування за рішенням суду

Права на  нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації,

передбаченої цим Законом, за таких умов:

  • якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення,
  • або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування.

Переходять лише визначені майнові права Спадкування за рішенням суду

До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Суд роз’яснив, що в судовому порядку право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі, якщо таке

право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392

ЦК України) та є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення

спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для

прийняття спадщини (рішення від 24.01.2017 у справі № 638/6703/16-ц).

ВССУ залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

право на спадщину Спадкування за рішенням суду

Якщо ви маєте труднощі при отриманні права на спадщину, а також при оформленні такого права нотаріально, то ви маєте можливість звернутись до

фахівців у сфері права для отримання реальної допомги в судових органах, органах місцевого самоврядування. правоохоронних органах, прокуратурі.

Спадкування

Спадкування – це перехід майнових і окремих особистих немайнових прав та обов’язків спадкодавця до його спадкоємців.

Сукупність цих прав та обов’язків і є спадщиною.

До складу спадщини не входять

До складу спадщини не входять деякі особисті немайнові права спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в

об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Якщо особі було завдано каліцтво або інше ушкодження здоров’я і вона після

цього через деякий час померла, право на надання відшкодування

шкоди припиняється, оскільки нікому іншому воно належати не може.

В той же час, якщо за життя потерпілого шкода, викликана ушкодженням його

здоров’я, не була відшкодована, право вимоги виплати невиплачених

спадкодавцю сум входить до складу спадщини.

право на аліменти, пенсію, допомогу та інші соціальні виплати

Не входить до складу спадщини також право на аліменти, пенсію, допомогу та інші соціальні виплати, а також права та обов’язки спадкодавця як боржника та

кредитора, якщо вони нерозривно пов’язані з його особою і відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України припиняються у зв’язку з його смертю.

Спадкодавцем може бути лише фізична особа (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства).

Перехід прав та обов’язків юридичної особи

Перехід прав та обов’язків юридичної особи у разі припинення її діяльності регулюється іншими нормами законодавства, які не є нормами спадкового права.

Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права.

У фізичних осіб є перевага перед іншими суб’єктами: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом.

Юридичні особи, держава, інші суб’єкти публічного права можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті.

Можливість бути закликаним до спадкування не залежить від громадянства фізичної особи і від стану її дієздатності: право спадкування мають також особи,

визнані судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або слабоумства, особи з обмеженою цивільною дієздатністю, а також особи, що перебувають у місцях

позбавлення волі. Однак необхідною умовою спадкування для фізичної особи є те, що вона повинна бути живою на момент відкриття спадщини.

Закон захищає права дітей

Закон захищає права дітей, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після його смерті (тобто після відкриття спадщини), включаючи їх до кола спадкоємців.

умисно позбавили життя спадкодавця

Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя, особи, які

умисно перешкоджали спадкодавцю скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих

чи інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківства і їхні права не були поновлені на час відкриття

спадщини, а також батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця,

якщо ця обставина встановлена судом.

Чинне цивільне законодавство передбачає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо фізична особа склала заповіт, таким чином

розпорядившись своєю власністю на випадок смерті, і не скасувала його, то у разі

її смерті спадкування здійснюється за заповітом, який є останньою

волею спадкодавця.

Спадкування за заповітом поставлене, серед видів спадкування, на перше місце відповідно до домінанти пріоритетності волі особи.

Це підтверджується статтею 1223 ЦК України, яка залишає право на спадкування спадкоємцям за законом лише за відсутності заповіту або повного чи

часткового визнання заповіту недійсним, неприйняття (відмови) спадщини спадкоємцем за заповітом, усунення від права на спадкування спадкоємця

за заповітом, неохоплення заповітом усієї спадщини.

Таким чином, спадкування за законом має місце, коли й оскільки воно не змінене заповітом.

Підстава спадкування

Підстава спадкування як за законом, так і за заповітом не може бути предметом угоди.

При спадкуванні за законом порядок і умови переходу прав і обов’язків спадкодавця зазначені у Цивільному кодексі України:

майно спадкодавця поділяється у рівних частках між особами, перерахованими у законі і закликаними до спадкування, у відповідності із установленою черговістю.

У випадках, коли підставою до спадкування є заповіт, призначення спадкоємців, розподіл прав і обов’язків між спадкоємцями, залежать виключно від волі

заповідача згідно з діючим в українському спадковому праві принципом свободи заповіту.

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи консультація, представництво, складання процесуальних документів в суди загальнох юрисдиуції, апелляція, кассація, ЕСПЛ

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи

Стаття 35. Порядок вирішення питань при колегіальному розгляді справи1. Питання, що виникають під час колегіального розгляду справи

судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.

2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права

утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле.Доступно.Корректно

3. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її

змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Стаття 36. Підстави для відводу (самовідводу) судді

1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук,

внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб,

які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 37. Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної

інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої

інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також

у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у

розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

Стаття 38. Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача

1. Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.

2. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:

1) він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;

2) з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

3. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як

секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

Стаття 39. Заяви про самовідводи та відводи

1. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

2. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не

пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

амовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло

бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1, 4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

5. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Стаття 40. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу

1. Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

2. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

3. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку

вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому

частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

4. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для

вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.

5. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій

кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Питання про відвід судді

6. Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.

7. Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід

суддею іншого суду  не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.

8. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому

засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

9. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

10. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який

розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій

заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

11. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Стаття 41. Наслідки відводу суду (судді)

1. У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

2. У разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому

суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

3. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для

розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом.

Глава 4. Учасники судового процесу

§ 1. Учасники справи

Стаття 42. Склад учасників справи

1. У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

2. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник.

3. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

4. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

5. У справах про оскарження рішення третейського суду, оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу та про видачу виконавчого документа на

примусове виконання рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу учасниками справи є учасники (сторони) третейського розгляду,

особи, які не брали участі у третейському розгляді, якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов’язки, а також сторони арбітражного розгляду.

Стаття 43. Права та обов’язки учасників справи

1. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов’язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з’являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов’язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов’язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися

учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі

6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної

системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

7. Учасник справи звільняється від обов’язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи,

якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг

документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з

іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи,

клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Стаття 44. Неприпустимість зловживання процесуальними правами

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для

вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших

аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів)

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з

аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами

учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Стаття 45. Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи

1. Під час розгляду справи, крім прав та обов’язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права:

1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;

3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Суд роз’яснює малолітній або неповнолітній особі її права та можливі наслідки дій її представника чи законного представника у разі, якщо за віком вона може усвідомити їх значення.

3. Суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених

міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ роз’яснив, наявність яких юридичних фактів необхідна для визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі. Судова практика

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ роз’яснив, наявність яких юридичних фактів необхідна для

визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі

Приватне підприємство звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати договір оренди землі

поновленим, визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, зобов’язання здійснення державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

http://povestka.com.ua Реална допомога у кримінальному провадженні, досудовому слідстві. Захист від обвинувачення

Позивач зазначав, що бажав скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк та звернувся з письмовою заявою та

додатковою угодою до орендодавця про продовження строку дії договору оренди землі, однак відповідач відмовився отримувати поштову кореспонденцію.

Також зазначав, що користується орендованою земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та повідомлення від відповідача, яке б містило заперечення з даного приводу, не надходило.

А відповідач згодом уклав договір оренди з іншим товариством, який позивач просив визнати недійсним як такий, що порушує його переважне право.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З таким висновком погодився апеляційний суд та ВССУ.

Судами у цій справі було встановлено, що позивач направив орендодавцю листи, якими повідомляв останнього про намір скористатися переважним правом на

укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, які повернуто з відміткою працівника поштового зв’язку «у зв’язку з відмовою адресата від одержання» та орендодавець свідомо уникав їх отримання.

За два роки до закінчення строку дії договору орендодавець надсилав підприємству листа, яким повідомив про намір самостійно використовувати

належну йому земельну ділянку з сезону 2014 року, але підприємство повідомило, що до закінчення терміну дії договору (листопад 2015 року) земельна ділянка перебуває в сівообороті підприємства.

Відмовляючи у позові, суди виходили з того, що відповідач як власник земельної ділянки, вільний у виборі контрагенту для укладення договору оренди, а на

момент укладення договору оренди з новим орендарем, земельна ділянка була вільна від користування інших осіб за договором оренди, оскільки ще до

закінчення строку дії договору орендодавцем було повідомлено орендаря про намір не продовжувати строк дії договору.

ВСУ скасував рішення судів, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Частинами першою–п’ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди

землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

ВСУ роз’яснив, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

  • орендар належно виконує свої обов’язки за договором;
  • орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;
  • до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;
  • орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

А для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

  • орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • орендар належно виконує свої обов’язки за договором; Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі
  • сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди. Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

ВСУ зауважив, що направлення відповідачем до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про відсутність у нього, як власника земельної ділянки,

наміру поновлювати договір оренди на новий строк після закінчення терміну дії договору не створює будь-яких прав та обов’язків для сторін у розумінні статті

33 Закону України «Про оренду землі» (постанова 18.10.2017 року №6-1634цс17). Визнення за орендарем переважного права на поновлення оренди землі

Реєстрація ФОП — роз’яснення

Реєстрація ФОП. Реальна допомога у кримінальному провадженні, цивільному проваджені в суді Харкова, Харківської області.

Реєстрація ФОП — роз’яснення

Реєстрація ФОП

Реєстрація ФОП

Реєстрацію фізичних осіб — підприємців уповноважені здійснювати виконавчі органи

місцевих рад, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про

наділення такими повноваженнями); нотаріуси; акредитовані суб’єкти.

http://povestka.com.ua Реальна допомога в кримінальному провадженні. Аджвокат.

Реєстрацію осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення АТО, здійснює державний реєстратор за адресою тимчасового проживання особи незалежно від місця проживання в межах України.

Для реєстрації ФОП потрыбно подати такі документи:
  • заяву про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
  • заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість — за бажанням заявника;
  • паспорт громадянина України;
  • нотаріально засвідчену письмову згоду батьків або піклувальника чи органу опіки та піклування — для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
  • примірник документа, який засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Документи можуть бути подані як у паперовій формі (подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом

вкладення та повідомленням про вручення) або ж у електронній формі (документи подаються заявником через портал електронних сервісів).

Для того щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи — підприємця, необхідно зареєструватися на сайті «Реєстраційний портал» за посиланням http://rp.irc.gov.ua/ та виконати вказані на сайті дії.

Заява формується заявником у електронній формі з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

справлення плати законодавством не передбачено

За проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб — підприємців, проводиться протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Зупинити розгляд поданих документів можуть з таких причин:
  • подання документів або відомостей не в повному обсязі;
  • невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
  • невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям в Єдиному державному реєстрі;
  • невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта відомостям, які містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
  • подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання;
  • невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення розміщуються на порталі

електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

Відмовити у державній реєстрації ФОП можуть, якщо:
  • документи подано особою, яка не має на це повноважень;
  • у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
  • не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
  • наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
  • наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Після того як фізична особа зареєструвалася підприємцем, їй потрібно зареєструвати книгу обліку доходів. Реєстрація ФОП

Для цього подається заява на ім’я начальника Державної фіскальної служби, де особа перебуває на обліку, складена в довільній формі, а також сама книга. Реєстрація ФОП

Щоб подавати звітність через інтернет потрібно отримати ключ електронного цифрового підпису, безкоштовно в Акредитованих центрах сертифікованих ключів (далі – АЦСК) податкової чи в будь-якому іншому АЦСК. Реєстрація ФОП

Якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця. Реєстрація ФОП

мировой рекорд по проблемным кредитам

Директор департамента финансовой стабильности Нацбанка Украины Виталий Ваврищук заявил, что банковская система в этом году установила мировой рекорд по проблемным кредитам.

«Мы установили неприятный и дорогой для экономики рекорд, в Украине зафиксирована наиболее высокая доля неработающих кредитов за всю историю мировых наблюдений«, — отметил Виталий Ваврищук.

Отметим, что доля проблемных кредитов достигла пикового показателя, 58 процентов, в июле и с тех пор постепенно снижалась.

Что касается объема дефолтных кредитов в украинских банках, то он достиг критической отметки в 56,5%. Так, на 1 ноября сумма кредитов, имеющих 100-процентную вероятность невозврата, составила 587 миллиардов гривен.

Обратим внимание, что только 15,6 процента этих средств должны физические лица.

Лишено возможностей обратиться в суд

Согласно статье 53 Конституции Украины, государство взяло на себя обязанность обеспечивать развитие дошкольного, полного общего среднего,

внешкольного, профессионально-технического, высшего и последипломного образования, разных форм обучения.

Образование признаётся одной из приоритетных сфер социально-экономического, духовного и культурного развития общества.

Однако на законодательном уровне территориальные общины в сфере науки и образования не обеспечиваются правами в полной мере.

То же самое касается и местных государственных администраций, которые через свои структурные подразделения здравоохранения реализуют государственную политику в этой сфере.

Так, на них возложена обязанность за бюджетные средства проводить закупку лекарств, медицинских изделий, оборудования.

По результатам таких закупок заключаются сделки на десятки миллионов гривен.

В случае недобросовестности поставщика, структурное подразделение местной государственной администрации в сфере здравоохранения лишено возможностей

обратиться в суд, поскольку судебный сбор по таким делам составляет десятки тысяч гривен, а в некоторых делах более сотни тысяч.

Так, отсутствие возможностей у структурного подразделения подать исковое заявление, апелляционную или кассационную жалобу и таким образом

восстановить через суд нарушенное право, ставит под угрозу охраняемое право жителей территориальной общины на жизнь и здоровье.

В связи с этим, в Верховной Раде нардепы зарегистрировали Проект Закона №7407 «О внесении изменений в статью 5 Закона Украины «О судебном сборе»

(относительно субъектов, на которых возложена задача по решению вопросов здравоохранения, образования и науки)».

Законопроектом предлагается внести изменения в статью 5 ЗУ «О судебном сборе», а именно: освободить от его уплаты  не только

структурные подразделения местных государственных администраций, исполнительные органы городских советов, на которые возложена задача по

решению вопросов социальной защиты населения, но и вопросов здравоохранения, образования и науки.

ВРП тимчасово відсторонила суддю

Реальна допомога адвоката у кримінальному провадженні. Консультація, представництво

ВРП тимчасово відсторонила суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Г.В. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності

ВРП тимчасово відсторонила суддю

ВРП тимчасово відсторонила суддю

Вища рада правосуддя 16 грудня 2017 року розглянула клопотання заступника Генерального прокурора

– керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове

відсторонення судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича від

http://povestka.com.ua ВРП тимчасово відсторонила суддю

здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, яке надійшло до Вищої ради правосуддя 15 грудня 2017 року.

Доповідач – член Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк поінформував, що у клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро

України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру

досудових розслідувань 23 листопада 2017 року, за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття

пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).

Голова Дружківського міського суду Донецької області Молібога Г.В. підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне

становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням

наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, заслухавши доповідача, представника Генеральної прокуратури – начальника

шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Козачину С.С., суддю Молібогу Г.В., представника судді –

адвоката Коника Г.В., ухвалила клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І.

задовольнити частково, тимчасово, до 15 лютого 2018 року, відсторонити суддю Дружківського міського суду Донецької області Молібогу Геннадія Вікторовича

від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Прес-центр судової влади України

Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича

Вища рада правосуддя надала згоду на утримання під вартою

Як повідомив доповідач – член Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич, із матеріалів клопотання вбачається, що Молібогу Г.В. затримано 14 грудня 2017

року відповідно до вимог статей 208, 482 Кримінального процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року Молібозі Г.В. оголошено та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання

неправомірної вигоди службовою особою), складене заступником Генерального прокурора – керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І.

Молібога Г.В. підозрюється в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою

особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за

попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

До подання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи.

Подання мотивовано тим, що існують ризики вчинення Молібогою Г.В. дій, передбачених пунктами 1–5 частини першої статті 177 КПК України, а саме:

підозрюваний, перебуваючи на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які

мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших

підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

«Подання відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема містить факти

та докази, що підтверджують вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, та обґрунтування необхідності

утримання судді Молібоги Г.В. під вартою. Порушень гарантій незалежності судді не виявлено»,– доповів Вадим Беляневич.

Вища рада правосуддя, дослідивши матеріали подання, заслухавши доповідача, представників Генеральної прокуратури – начальника шостого відділу

управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної

прокуратури Генеральної прокуратури Козачину С.С. та прокурора цього самого відділу Касьяна А.О., суддю Молібогу Г.В. та його представника – адвоката

Коника Г.В., ухвалила подання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. задовольнити,

надати згоду на утримання судді Дружківського міського суду Донецької області Молібоги Геннадія Вікторовича під вартою.

Прес-центр судової влади України

основні моменти новоприйнятих кодексів:
  • розширюються можливості вибору способу захисту порушеного права на стадії звернення до суду: позивач може звернутись з будь-якими вимогами, які не повинні суперечити законам чи порушувати права інших осіб; право суду за заявою позивача запропонувати інший спосіб захисту ніж той, який зазначений в позовній заяві;

  • спрямування на більшу змагальність судового процесу: можливість замовлення висновків експерта до судового розгляду;
  • диспозитивність судового процесу: можливість розгляду справи за правилами спрощеного провадження чи загальними правилами (по аналогії із судочинством Великої Британії);
  • запроваджується принцип пропорційності судового процесу: прийняті судові рішення повинні бути збалансованими, виходячи з інтересів учасників справи;
  • встановлюються нові правила визначення юрисдикції та підсудності справ: ключовою ознакою стає предмет спору, а не суб’єкт; запровадження інституту «похідних вимог»;
  • розширення засобів доказування: закріплення електронних доказів; включення показань свідків до доказів у господарському процесі;
  • адвокатська монополія: необов’язкова участь адвоката у справах, що розглядаються в спрощеному провадженні (хоча, на перших етапах формування судової практики скоріш за все необхідність залучення адвоката буде обов’язковою у всіх формах проваджень);
  • закріплення в кодексах розумних строків розгляду справ, які є реальними;
  • запровадження так званого електронного суду: суди апеляційної та касаційної інстанції розглядатимуть справи на основі документів, які в електронній формі будуть знаходитись у відповідному реєстрі

Помощь переселенцам

Консультация адвоката, сопровождение получения государственной помощи

Помощь переселенцам — юридическая

Помощь переселенцам

Помощь переселенцамСуществует в нескольких областях Украины6 Харьковской, Полтавской, Львовской, под

эгидой Министерства социальной политики

Украины при поддержке Всемирного банка пилотный

http://povestka.com.ua

проект «Рука допомоги», цель которого — вывод малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности путем помощи в трудоустройстве или в организации собственного дела.

Часть проекта «Модернизация системы социальной поддержки населения Украины», который проводится при поддержке Всемирного банка с 2014 года развивается в виде проекта «Рука допомоги» в Харькове и Харьковской области.

Выполняя свои задачи по выводу малоимущих семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности участникам проекта предлагаются новые возможности для работы:

• беспроцентная возвратная финансовая помощь (беспроцентный кредит) на приобретение оборудования и материалов с целью организации собственного бизнеса;

• помощь в трудоустройстве, в частности, на новые рабочие места;

• участие в оплачиваемых общественных работах (выполнение сельскохозяйственных работ, работ по благоустройству территорий, подсобных работ на строительстве и т.д.).

Занимаясь сопровождением ведения бизнеса, имя соответствующую практику, мы готовы оказать посильную помощь, всем желающим сделать свой бизнес с

помощью проекта оказывая сопровождение и консультационную поддержку для  всех желающих принять участие в проекте «Рука допомоги» по таким направлениям:

  • регистрация ФОП для ведения предпринимательской дефятельности
  • консультирование и помощь в составлении бизнесс плана
  • помощь при поиске поставщиков и заключение договоров поставки
  • сопровождение вашей деятельности до получения финансовой помощь ( безвозвратной)
  • сопровождение вашей предпинимательской деятельности до возврата финансовой помощи

Документы для получений безвозвратной государственой помощи

Постанова КМУ від 5 квітня 2017 р. № 224

«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансову підтримку заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту»

Кто может принять участие в пилотном проекте по выводу малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц из состояния бедности?

Неработающие трудоспособные лица: члены малообеспеченных семей, которые получают государственную социальную помощь, и внутренне перемещенные лица.

Для участия в пилотном проекте они должны обратиться в структурное подразделение по вопросам социальной защиты населения районной

госадминистрации или исполнительного органа городского, районного в городе (в случае создания) совета по месту фактического проживания / пребывания с соответствующим заявлением и документами, подтверждающими статус таких

лиц (справка о получении / неполучении государственной социальной помощи малообеспеченным семьям, справка о взятии на учет внутренне перемещенного лица).

Могут ли участвовать в пилотном проекте и получить беспроцентную финансовую помощь на возвратной основе для организации предпринимательской деятельности члены личного крестьянского хозяйства (ОСГ)? Надо им для этого отказываться от членства ОСГ (земельных паев)?

В соответствии со статьей 8 Закона Украины «О личном крестьянском хозяйстве» от 15.05.2003 г. № 742-IV члены личных крестьянских хозяйств

признаются лицами, обеспечивающими себя работой самостоятельно и в соответствии с Законом Украины «О занятости населения» принадлежат к

занятому населению при условии, что работа в этом хозяйстве для них является основной.

В частности, согласно ч. 1 ст. 4 Закона Украины «О занятости населения», к занятому населению относятся лица, работающие по найму на условиях

трудового договора (контракта) или на других условиях, предусмотренных законодательством; лица, обеспечивающие себя работой самостоятельно (в том

числе члены личных крестьянских хозяйств);  проходят военную или альтернативную (невоенную) службу; на законных основаниях работающие за

рубежом и имеющие доходы от такой занятости, а также лица, которые учатся на дневной форме в общеобразовательных, профессионально-технических и высших учебных заведениях и совмещают учебу с работой.

Следовательно, если работа в личном крестьянском хозяйстве является основной для человека, то он не может принять участие в пилотном проекте.

В случае, когда человек — владелец земельного пая не обрабатывают его самостоятельно, а передал в аренду (то есть работа в личном крестьянском

хозяйстве для человека не является основной), он имеет право быть участником пилотного проекта.

Может ли участвовать в пилотном проекте человек, зарегистрированный как физическое лицо предприниматель?

Да, в случае, если такой человек подтвердит факт отсутствия осуществления им систематической предпринимательской деятельности за последнее календарное

полугодие, которое предшествует дню, когда он/она обращается в органы социальной защиты с заявлением об участии в пилотном проекте.

При заключении договора на поставку оборудования и материалов может быть применена предоплата? Продавец отказывается заключать договор, если средства будут поступать на счет Продавца после поставки товара в течение 1 месяца.

Может, поскольку в соответствии с п.6 Порядка бюджетные средства направляются как поточные и капитальные трансферты предприятиям (КЭКР

2610 и 3210) на предоставление беспроцентной финансовой помощи на возвратной основе членам малообеспеченных семей и внутренне перемещенным

лицам, которые являются участниками пилотного проекта, путем перечисления средств поставщикам (продавцам) оборудования и материалов.

Согласно п. 7 Порядка использования и возврата средств, предусмотренных в государственном бюджете на финансовую поддержку мероприятий по

привлечению к работе членов малообеспеченных семей и внутренне перемещенных лиц в условиях эксперимента областной центр занятости после

проверки документов, в частности договора между участником пилотного проекта и поставщиком (продавцом ) оборудования и материалов о наличии в

нем положений об ответственности сторон за невыполнение или ненадлежащее исполнение условий договора, перечисляет бюджетные средства на счета

поставщиков (продавцов) оборудования и материалов не позднее чем через пять рабочих дней с даты получения документов при наличии соответствующих

бюджетних средств на отдельном бюджетном счете областного центра занятости, открытом в органе Казначейства, а в случае их отсутствия — на следующий  рабочий день после поступления указанных средств.

Дополнительно следует учесть, что в соответствии с абз. 2 п. 8 Порядка реализации проекта оплата расходов участника пилотного проекта на закупку

оборудования и материалов для организации предпринимательской деятельности, предусмотренных его бизнес-планом, проводится областным

центром занятости согласно условиям договора  между участником пилотного проекта и продавцом оборудования и материалов.

В связи с этим вопрос выбора формы проведения расчетов может быть решен в рамках договора, заключенного между участником пилотного проекта и продавцом оборудования и материалов.

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Представительство в суде по делам гражданско-правового характера. Составление и подача процессуальных документов для судов общей юрисдикции. Реальная помощь в судебных экспертизах

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Роль выводов органов опеки и попечительства в процессе доказывания

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Инна Анатольевна Яницкая, к.ю.н., доцент кафедры гражданского процесса

Национального университета «Одесская юридическая академия».

Статья 56 ГПК Украины объединила правила об участии в гражданском судопроизводстве в качестве

защитников прав, свобод и интересов других лиц Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, прокурора, органы государственной власти, органы местного самоуправления, физических и юридических лиц.

http://povestka.com.ua

Как отмечает      С. А. Чванкин, каждый из названных субъектов имеет определенную специфику с точки зрения функций, целей и задач, которые

возлагаются на них законом, а также форм участия в гражданском процессе, предусмотренных ст. 56 ГПК Украины.

Согласно указанной статье защита в гражданском процессе органами опеки и попечительства может осуществляться в двух формах:

  • обращение в суд с заявлениями о защите прав, свобод и интересов других лиц, государственных или общественных интересов (путем подачи иска по делам искового производства и заявления по делам особого производства);
  • представление выводов по делу.

При этом, как справедливо замечает Н. Новик, некоторые ученые не считают целесообразным выделение различных форм участия органов опеки и

попечительства в гражданском процессе, обосновывая такую позицию тем, что права и обязанности органов государственной власти и местного самоуправления,

а следовательно, и органов опеки и попечительства определяются не формой участия в процессе, а компетенцией, предусмотренной законом.

Такая позиция является сомнительной, ведь каждая из форм участия органов опеки и попечительства в гражданском процессе имеет свои особые цели.

Следует согласиться с А.Ф. Козловым, что формы процессуальной деятельности органов опеки и попечительства представляют собой различные способы

реализации возложенных на них задач в гражданском процессе.

Нормы гражданского процессуального законодательства Украины

В соответствии с нормами гражданского процессуального законодательства Украины, органы опеки и попечительства имеют

такую форму участия в процессе, как право на предъявление заявления по делам об установлении опеки (попечительства) над

ребенком, лишенным родительской опеки, и предоставление выводов по делу.   

Проанализировав положения ч. 4 ст. 19 СК Украины, установлено, что данная норма не содержит в перечне дел, для которых участие органов опеки и

попечительства для предоставления выводов  является обязательным, такой категории дел, как установление опеки (попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки.

В связи с этим возникают определенные трудности в судебной практике, поскольку органы опеки и попечительства в данном случае имеют право на

предоставление выводов, а не обязанность. Обоснованным будет вывод о крайней необходимости законодательного закрепления такой обязанности.

В соответствии со ст. 83 ГПК Украины, истец, лица, которым законом предоставлено право обращаться в суд в интересах других лиц, должны представить доказательства вместе с подачей искового заявления.

Если доказательство не может быть подано в установленный законом срок по объективным причинам, участник дела должен об этом письменно сообщить суду

и отметить доказательство, которое не может быть представлено; причины, по которым доказательство не может быть подано в указанный срок; доказательства, подтверждающие, что лицо совершило все зависящие от него действия, направленные на получение указанного доказательства.

Считаем, что отсутствие представителей органа опеки и попечительства при рассмотрении дел об установлении опеки

(попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки не соответствует основным принципам гражданского

судопроизводства в отношении справедливого, беспристрастного и своевременного рассмотрения и разрешения гражданских дел.

В соответствии со ст. 234 ГПК Украины, если сторона, третье лицо, их представители заявляют, что факты, имеющие значение для дела, им известны

лично, они с их согласия могут быть допрошены в качестве свидетеле, в соответствии со ст. 230-232 ГПК Украины.

Анализ судебной практики

Анализ судебной практики показывает, что при рассмотрении дел об установлении опеки (попечительства) над детьми, лишенными родительской опеки, суды не применяют указанных законодательных предписаний.

При рассмотрении дела об установлении опеки (попечительства) над детьми, лишенными родительской опеки, согласно ч. 4 ст. 77 ГПК Украины суд не

принимает к рассмотрению доказательства, не касающиеся предмета доказывания, который формируется каждой стороной и на основании этого

должна состоять в воображении судьи, которому, в отличие от субъективной позиции каждой стороны, необходимо принять объективные пределы исследования.

Судебное доказывание как структурный компонент судебного производства

Судебное доказывание как структурный компонент судебного производства воплощается в процессуальной деятельности сторон и других лиц, участвующих в деле, по доведению тех или иных фактов, то есть обстоятельств дела.

Существенно важным является то обстоятельство когда участник дела, в случае невозможности самостоятельно предоставить доказательства, вправе подать ходатайство об истребовании доказательств судом.

Такое ходатайство должно быть подано в срок, указанный в частях второй и третьей статьи 83 ГПК Украины.

Если такое ходатайство заявлено с пропуском установленного срока, суд оставляет его без удовлетворения, кроме случая, когда лицо, его подаст,

обоснует невозможность его представления в установленный срок по причинам, не зависящим от него в соответствии со ст. 84 ГПК Украины.

Важное значение в исследовании обстоятельств дела имеют письменные доказательства, оглашаются в судебном заседании и предоставляются для ознакомления лицам, участвующим в деле.

Лица, участвующие в деле, могут давать свои объяснения по поводу этих доказательств.                 

Следует согласиться с Ю. Рожик и М. И. Штефан, которые обоснованно доказывают, что заключение органа местного самоуправления можно приравнивать к письменным доказательства.

Заключение — письменное доказательство

Таким образом, заключение органа опеки и попечительства, который подается в письменной форме (ч. 5 ст. 19 СК Украины), является письменным

доказательством по делу об установлении опеки (попечительства) над ребенком, лишенным родительской опеки.

Подавляющее большинство ученых выделяет 3 части в структуре выводов органов опеки и попечительства:

  1. вводная — в ней излагаются положения относительно того, кто дает заключение, относительно чего, по какому судебному делу, дата предоставления выводов, какие документы прилагаются и т.д.
  2. описательная часть указывает все известные факты, относящиеся к делу. В этой части заключения излагаются сведения, на основании которых суд может принять то или иное решение.
  3. Заключительная часть орган опеки и попечительства излагает свое мнение, основываясь на обстоятельствах дела и тех фактах, которые   были собраны им самостоятельно.
Обстоятельства дела суд устанавливает только на основании выводов органов опеки и попечительства

Анализ судебной практики показал, что в большинстве случаев при рассмотрении дел об установлении опеки (попечительства) над детьми,

лишенными родительской опеки, обстоятельства дела суд устанавливает только на основании выводов органов опеки и попечительства.

Несмотря на то важное значение, которое имеют выводы органов опеки и попечительства для решения вопроса о лишении матери, отца ребенка

родительских прав, все же исследования обстоятельств дела не должно ограничиваться только им, а должны быть учтены и другие доказательства.

Кроме того, согласно ч. 6 ст. 19 СК Украины, суд может не согласиться с выводом органа опеки и попечительства, если он является

недостаточно обоснованным, противоречит интересам ребенка. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В то же время нередки случаи предоставления органами опеки и попечительства формальных выводов по делу, которые судами оцениваются не критично. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Примером такого судебного разбирательства может служить решение Миланского районного суда Житомирской области по делу № 283/1866/14-с. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В науке гражданского процессуального права доминирующей является точка зрения, согласно которой вывод органа опеки и попечительства объявляется

после исследования показаний свидетелей, письменных, вещественных доказательств и заключения эксперта. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

В соответствии со ст. 76 ГПК Украины доказательствами являются любые данные, на основании которых суд устанавливает наличие или отсутствие

обстоятельств (фактов), обосновывающих требования и возражения участников дела, и других обстоятельств, имеющих значение для разрешения дела. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Именно наличие данных, которые содержатся в выводах органов опеки и попечительства,

предоставляет возможность суду установить необходимые факты, имеющие значение для

разрешения дела. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Таким образом, выводы органов опеки и попечительства являются доказательством по делу, поскольку отвечают всем

признакам доказательства. Органы опеки и попечительства в гражданском процессе

Судебная власть

Судебная власть

Судебная власть

Судебная власть

Конституцией Украины суд наделяется значением основного

гаранта, обеспечивающего защиту прав, свобод и законных интересов человека и гражданина.

Именно на суд как на орган судебной власти общество

возлагает особую ответственность за правильное применение законов, по утверждению режима законности в государстве.

Признание, соблюдение и защита прав человека и гражданина — это обязанность государства, которая может быть реализована прежде всего через деятельность судебной власти.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

При этом необходимо исходить из закрепленного Конституцией Украины правового статуса человека и гражданина, ограничение которого законом и

судом возможно лишь в той части, в какой это необходимо для установления истины по уголовному делу и для осуществления наказания.

Принцип приоритета прав и свобод человека

Принцип приоритета прав и свобод человека адресован всем ветвям государственной власти и обязывает последних к его соблюдению.

Однако именно суд, не будучи зависимым от каждой ветви власти и обладая конституционными гарантиями этой независимости, выступает как универсальное средство защиты прав и свобод гражданина.

Этот вид власти отличается от законодательной и исполнительной четырьмя аспектами.

Различия — Судебная власть

Во-первых, судебная власть проявляет свою «инициативу» опосредованно, то есть действует в ответ на заявления, жалобы, ходатайства, материалы

административного, гражданского, хозяйственного и уголовного дела, поступившие на ее рассмотрение. Судебный процесс может начать лицо, права которого нарушены, или государство в лице прокурора.

Во-вторых, судебная деятельность подлежит более жестким правилам.

Судьи обязаны действовать в строгом соответствии с правилами, предусмотренными соответствующими нормами процессуальных кодексов.

Причем нарушение процедурных прав, как правило, влечет за собой нарушение законных прав и интересов участников процесса.

В-третьих, окончательное судебное решение, вступившее в законную силу, должно нести общеобязательную силу для всех граждан, учреждений и должностных лиц любого уровня.

В-четвертых, судебная деятельность осуществляется, как правило, при условии гласности.

Следовательно, судебная власть Украины — это вид государственной власти, которую осуществляют соответствующие органы — суды.

Осуществление правосудия — Судебная власть

Исключительность судебной власти заключается в том, что прежде всего она имеет свою четко очерченную компетенцию — осуществление правосудия.

Никакой другой орган государственной власти и управления не имеет права взять на себя компетенцию судебной власти.

Императивно сформулированное положение ст. 124 Конституции Украины — «Правосудие в Украине осуществляется исключительно судами.

Делегирование функций судов, а также присвоение этих функций другими органами или должностными лицами не допускается »; не оставляет на этот счет никаких сомнений.

Но, кроме осуществления правосудия, судебная власть имеет и ряд других полномочий, принадлежащих ей и реализуемых ею.

К таким полномочиям относится контроль за законностью и обоснованностью решений и действий государственных органов, должностных и служебных лиц

при их обжаловании в суд, контроль за законностью и обоснованностью арестов и проведения действий, связанных с ограничением конституционных прав граждан, предусмотренных статьями 29, 30 , 31 Конституции Украины.

Одна из важнейших функций судебной власти – осуществление правосудия, т. е. производимой в процессуальном

порядке правоприменительной деятельности суда по рассмотрению и разрешению гражданских, административных и уголовных дел, а также

экономических споров в целях охраны прав и интересов граждан, организаций и государства.

Пути разрешения контролирующей функции — Судебная власть

Контролирующие функции судебной власти реализуются также в форме контроля за законностью решений местных представительных и всех исполнительных органов, в государственном управлении путем:

  • рассмотрения жалоб граждан и организаций на действия и решения органов (должностных лиц), нарушения их прав и свобод, жалоб и протестов на постановления по делам об административных правонарушениях;
  • проверки при рассмотрении уголовных дел качества предварительного расследования;
  • рассмотрения жалоб и протестов о признании незаконными правовых актов управления;
  • проверки при рассмотрении уголовных, гражданских, административных дел законности и дисциплины в деятельности органов, организаций и их должностных лиц, законности правовых актов управления, имеющих значение для разрешения дела.

Контрольная деятельность также представляет собой:

  • обеспечение исполнения приговоров, иных судебных решений;
  • разбирательство и решение дел об административных правонарушениях подведомственным судам;
  • разъяснение действующего законодательства по вопросам судебной практики;
  • реализацию Верховным Судом Украины права законодательной инициативы.

Контроль за законностью и обоснованностью действий и решений всех исполнительных органов и органов государственного

управления, правоохранительных органов в процессе выявления и раскрытия преступлений, задержания подозреваемых в совершении

преступлений, их ареста, совершения действий, связанных с ограничением права гражданина на тайну переписки, телефонных

переговоров, почтовых и иных сообщений, а также права на неприкосновенность жилища, правомерность прекращения уголовных дел и

т. д., свидетельствуют о том, что судебная власть – равновесная ветвь среди других ветвей государственной власти.

НААУ

НААУ

НААУ

НААУНаціональна асоціація адвокатів України (далі — НААУ)

створена у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та

адвокатську діяльність» і є всеукраїнською недержавною

некомерційною неприбутковою професійною організацією, яка

Адвокаты: юридическая помощь и защита

об’єднує всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, створена на засадах професійної належності.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТІВ

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисципланірного проступку, а саме:

1. Порушення вимог несумісності;
2. Порушення присяги адвоката України;
3. Порушення правил адвокатської етики;
4. Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5. Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
6. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7. Порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти поведінки адвоката, які можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Для ініціювання питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності необхідно:

1. Визначити адресу робочого місця адвоката, яка зазначена в записі щодо цього адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України;
2. Скласти заяву (скаргу) на ім’я голови відповідальної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка обирається згідно адреси робочого місця адвоката, зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України, у відповідності до ПОЛОЖЕННЯ про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність;
3. Відправити заяву (скаргу) до відповідальної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

наау адвокатов украины
вісник наау
наау реєстр
єдиний державний реєстр адвокатів україни

Єдиний реєстр адвокатів України був створений та почав функціонувати з 16 січня 2013 року.

Звертаємо увагу на те, що реєстр адвокатів України, який вівся Вищою Кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України (ВККА

при КМУ) до 15 січня 2013 року, перестав функціонувати з 16 січня 2013 року.

С допомогою Єдиного реєстра адвокатіув України (ЄРАУ) можливі наступні дії:

1. Знайти адвоката в ЄРАУ згідно його даних, користуючись формою пошуку

  1. Обрати необхідного адвоката зі списку запропонованих (знайдених)

  2. Передивитися або роздрукувати подробиці профіля обраного адвоката

рада адвокатів україни
вкдка

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД.

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРДОперативно-розыскная деятельность — это система

гласных и негласных поисковых, разведывательных и контрразведывательных мер,

которые осуществляются уполномоченными на то субъектами в соответствии с

законом и иными нормативными актами с использованием оперативных и оперативно-технических средств и направлены на

решение задачи поиска и фиксации фактических данных о противоправной деятельности отдельных лиц и групп,

разведывательно-подрывной деятельности специальных служб иностранных государств и организаций с целью прекращения

правонарушений и в интересах уголовного судопроизводства, а также получения информации в интересах безопасности общества и государства.

Адвокаты: юридическая помощь и защита

Оперативно-розыскная деятельность сложна и многогранна.

Она включает в себя как гласные, так и негласные меры.

Несомненно, это деятельность познавательная и носит характер поиска и фиксации фактических данных.

При этом борьба с преступностью — всего лишь одна из сфер применения оперативно-розыскных методов поиска, получения и фиксации информации.

В течение многих веков негласные способы и формы получения информации использовались в различных сферах деятельности государства.

Еще в 334 г до н. э. Александр Македонский во время похода против персидского царя Дария, произведя действия, которые сейчас называются контролем почтово-телеграфной корреспонденции, установил зачинщиков назревавшей смуты в своем войске.

Со времени появления в сфере полицейского сыска бывшего беглого французского каторжника Эжена Франсуа Видока (1811 г), сумевшего возвести

наушничестве и слежку в ранг науки и искусства одновременно и получившего титул «императора детективов» содержание, методы и формы оперативно-ро-зыскной деятельности в значительной мере изменились.

С одной стороны, все шире используется «электронная слежка» и различные оперативно-технические средства.

С другой стороны, оперативно-розыскная деятельность все больше ставится под контроль закона и государства.

Наметилась тенденция все более широкого использования результатов оперативно-розыскной деятельности непосредственно в доказывании по уголовным делам.

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

Анализ зарубежного опыта свидетельствует о том, что правовое регулирование оперативно-розыскной деятельности соответствующими открытыми законами,

а также использование результатов данной деятельности в качестве доказательств становится общим правилом.

Так, например, в Германии спецслужбам предоставлено право, вскрывать и осматривать почтовые отправления, подслушивать и записывать телефонные

разговоры, а полученные таким путем данные в соответствии с федеральным законом от 13 августа 1968 г признаются доказательствами в уголовном процессе.

В Великобритании Закон, регламентирующий перлюстрацию корреспонденции и прослушивание телефонных переговоров, был принят в 1985 году.

В США порядок использования спецслужбами оперативно-технических средств определен Законом «О контроле за деятельностью иностранных разведок» от

25 октября 1978 года, Уставом ФБР, утвержденным в 1908 году, а также Правилами уголовного судопроизводства различных штатов.

Например, в соответствии с Правилами уголовного судопроизводства Пенсильвании копии и записи сведений, полученных в результате

использования подслушивающей электронной аппаратуры, приобщаются к делу и представляются обвиняемому и его защитнику для ознакомления.

По законам США в суде может быть допрошен сотрудник полиции о сведениях, которые стали ему известны от осведомителей.

Вместе с тем Законом о защите личного состава разведки от 23 июня 1982 года за одно лишь разглашение сведений о негласном агенте виновный, может быть, подвергнут штрафу в размере до 50 тыс., долларов.

Нельзя не отметить, что попытка поставить оперативно-розыскную деятельность под контроль закона была предпринята и в дореволюционной

России Закон Российской Империи от 6 июля 1908 г «Об организации сыскной части» рассматривал сыскную работу в качестве вспомогательного средства в

решении задач уголовного судопроизводства, а за самой такой деятельностью устанавливался прокурорский надзор.

В советский период истории оперативно-розыскная деятельность долгое время регламентировалась секретными инструкциями, согласно которым сама она

являлась негласной, а ее результаты разглашению не подлежали и поэтому доказательственного значения иметь не могли.

Соответственно, такая позиция обосновывалась и в юридической науке.

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

Однако на практике многие преступления (получение, дача или провокация взятки, рэкет, фальшивомонетничество, угроза убийством и др.) раскрыть,

используя лишь традиционные процессуальные средства получения доказательств, не представлялось возможным, поскольку закон разрешает

производить следственные действия только после возбуждения уголовного дела (за исключением осмотра места происшествия).

В итоге активная деятельность по собиранию и исследованию доказательств отдалялась по времени на более поздний этап, когда шансов отыскать доказательства оставалось все меньше.

Действовавшие законы практически не предоставляли субъектам доказывания каких-либо специальных полномочий, используя которые можно было бы

подробно зафиксировать действия преступников в момент подготовки или совершения преступления и задержать подозреваемого с поличным.

Нередко складывалась ситуация, когда оперативные работники неотступно следили за преступником, знали все обстоятельства совершенного им преступления, но доказать его виновность не могли.

Многие тома оперативных разработок оставались в архивах без реализации, а многие преступники продолжали бесчинствовать на свободе.

Все это вызывало острую критику.

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

Такую правоохранительную практику, — можно рассматривать как официальный отказ в правосудии.

В поисках путей разрешения возникающих проблем некоторые ученые предлагают позаимствовать опыт зарубежных стран, например США, где, как

известно, в качестве средств доказывания используются показания полицейских, основанные на сведениях, сообщаемых им осведомителями, а

также полученных в результате наружного наблюдения за правонарушителями.

Однако проблема остается открытой лишь для научных дискуссий, так как ч. 3 ст. 68 УПК Украины содержит правило: «Не могут служить доказательствами сообщенные свидетелем данные, источник которых неизвестен».

Тем не менее, это не исключает возможностей легализации оперативной информации, полученной не от осведомителей, а из источника, который может быть сам легализован.

Так, разрабатывая данную проблему, Г. М. Миньковский обращает внимание на то, что в судах Германии признавалась допустимой в качестве доказательств

справка работника полиции о результатах наблюдения за действиями преступника.

Доказательственное значение результатов полученных при проведении ОРД

По сути, нет препятствий для участия в деле такого лица в качестве свидетеля, если будет оправдано и допустимо разглашение самих методов наблюдения.

Предлагается также полученные оперативным путем различные носители информации (например, копию бухгалтерского документа, изготовленную негласным сотрудником) передавать в уголовное дело.

При этом способ получения такого источника информации может не разглашаться, а вопрос о допустимости полученных фактических данных в

доказывании должен решаться после проверки таких материалов процессуальными средствами и определения их достоверности.

Тем не менее, хотелось бы уже здесь заметить, что для уголовного процесса важно, что бы был известен не только источник информации, но и способ ее получения.

Если способ получения фактических данных неизвестен, возникают сомнения в том, законным ли путем они получены и не нарушены ли при этом законные права и интересы граждан.

А все сомнения, в том числе и относительно допустимости использования в доказывании тех или иных материалов, должны толковаться в пользу обвиняемого.

Исходя из этого можно сделать вывод о том, что доказательствами не могут служить фактические данные, источник и способ получения которых неизвестен.

Принятый 18 февраля 1992 года Закон Украины «Об оперативно-розыскной деятельности», открыл новые перспективы для использования в доказывании

материалов, полученных оперативным путем, внесли целый ряд концептуально новых положений в правовые основы, теорию и практику

собирания и исследования доказательств при раскрытии и расследовании преступлений.

Во-первых, осуществлено законодательное регламентирование всей оперативно-розыскной деятельности, в силу чего материалы, полученные в

процессе ее осуществления, потеряли свойства «не подлежащих разглашению данных» или «материалов, добытых негласным путем и не имеющих доказательственной перспективы».

Наоборот, теперь многие из них могут иметь значение «данных, полученных в предусмотренном законом порядке».

На этой основе им открывается путь в уголовно-пропессуальное доказывание. Положительно может решаться вопрос об их допустимости к делу.

Во-вторых, значительно расширена система гласных, регламентированных законом действий, направленных на выявление и закрепление следов преступления и иных фактических данных, которые впоследствии могут иметь значение доказательств по уголовному делу.

В-третьих, законодатель установил, что материалы оперативно-розыскной деятельности могут быть представлены для использования в уголовном

процессе непосредственно, без соблюдения имевшего ранее обязательную силу условия, что источник и способ получения таких данных не должен разглашаться.

Субъектам доказывания, как следует из этого, надлежит самим определиться какие и в каком качестве использовать данные, добытые оперативным путем.

Обратимся к самому закону. Ст. 8 Закона Украины «Об оперативно-розыскной деятельности» гласит, что оперативным подразделениям предоставляется право:

  • «опрашивать лиц с их согласия»;
  • «производить контрольные закупки товаров с целью выявления фактов противоправной деятельности»;
  • «истребовать, собирать и изучать документы и данные, характеризующие деятельность предприятий, учреждений, организаций, а также образ жизни отдельных лиц»;
  • «негласно выявлять и фиксировать следы тяжкого преступления, документы и другие предметы, которые могут быть доказательствами подготовки либо совершения такого преступления, или получать разведывательную информацию, в том числе путем проникновения оперативного работника в помещения, транспортные средства, на земельные участки»;
  • «снимать информацию с каналов связи, применять другие технические средства получения информации»;
  • «осуществлять визуальное наблюдение в общественных местах с применением фото-, кино- и видеосъемки, оптических и радиоприборов, других технических средств»;
  • «получать от юридических и физических лиц бесплатно или за вознаграждение информацию о готовящихся или совершенных преступлениях…».

В процессе осуществления указанных действий могут быть получены самые различные источники и носители доказательственной информации

(видеопленки с записью действий преступников, фотокопии документов, оружие, наркотики, материалы звукозаписи, киносъемки, производные вещественные доказательства и др.).

Могут ли они быть использованы в качестве доказательств по возбуждаемым впоследствии уголовным делам? И если могут, то, при каких условиях?

Ст. 10 Закона Украины «Об оперативно-розыскной деятельности» гласит:

«Материалы оперативно-розыскной деятельности используются:

1) как поводы и основания для возбуждения уголовного дела или проведения неотложных следственных действий;

2) для получения фактических данных, которые могут служить доказательствами в уголовном деле;

3) для предупреждения, пресечения и расследования преступлений, разведывательно-подрывных посягательств против Украины, розыска преступников и лиц, пропавших без вести».

Очевидно, что под материалами оперативно-розыскной деятельности следует понимать не материалы оперативного дела, а фактические результаты

оперативных или розыскных мероприятий — фактические данные о самом преступлении и лицах, которые его совершили.

Исходя из п. 1 ст. 10 Закона Украины «Об оперативно-розыскной деятельности», такие фактические данные могут использоваться в качестве поводов и оснований для возбуждения уголовного дела.

Если предполагать, что в качестве оснований для возбуждения дела выступают доказательства, то можно утверждать, что материалы оперативно-розыскной деятельности имеют доказательственное значение.

Однако из анализируемого положения можно сделать и другой вывод.

К тому же УПК Украины до сих пор о таких поводах и основаниях для возбуждения уголовного дела не упоминает, а сами понятия «поводы» и

«основания» отнюдь не смешивает, четко разграничивает согласно устоявшейся правовой терминологии.

Не проясняет до конца ситуацию и анализ п. 3 ст. 10 Закона Украины «Об оперативно-розыскной деятельности».

Что значит — материалы оперативно-розыскной деятельности могут использоваться для расследования преступлений? В каком качестве?

Для выдвижения версий, определения места нахождения доказательств, как основания для обыска, либо как доказательства?

Доказывание — основное содержание деятельности по расследованию преступлений.

И если закон допускает возможность использования материалов оперативно-розыскной деятельности в расследовании в целом, то следовательно и в доказывании, как одной из слагаемых расследования.

Но все же сомнения остаются.

Остаются они и после анализа п. 2 ст. Закона Украины об оперативно-розыскной деятельности, где указано, что материалы оперативно-розыскной деятельности «используются для получения фактических данных, которые могут служить доказательствами в уголовном деле».

Если материалы ОРД — это фактические данные, то получается, что такие фактические данные могут служить ориентирующими сведениями,

вспомогательной информацией, то есть использоваться для получения других фактических данных, «которые могут служить доказательствами».

Очевидно, что для получения доказательства могут использоваться сведения любого характера, в том числе и конфиденциального.

Проблема непосредственного использования материалов оперативно-розыскной деятельности в доказывании по уголовным делам осталась открытой. В науке и на практике она решается по-разному.

По изученным нами уголовным делам использование в доказывании материалов, которые были добыты в результате оперативно-розыскной деятельности, имело место лишь в 2,3% случаев.

Мнение практических работников: на вопрос о том, при каких условиях материалы оперативно-розыскной деятельности могут использоваться в

качестве доказательств, интервьюируемые следователи ответили: в случае, когда это не повлечет разглашения приемов и методов их получения — 12%;

если получение таковых не связано с применением мер принуждения к гражданам или с вторжением в их законные права и интересы. — 14%.

Двенадцать процентов опрошенных заявили, что материалы оперативно-розыскной деятельности вообще не могут быть использованы в доказывании, а остальные затруднились ответить на данный вопрос.

Мнения ученых по данной проблеме также разошлись.

Так одни авторы полагают, что оперативно-розыскная деятельность является деятельностью не процессуальной, лежит за пределами доказывания, а ее

результаты сами по себе доказательственного значения не имеют, хотя могут использоваться в качестве ориентирующей информации для обнаружения

объектов — источников или носителей доказательственной информации, либо при выдвижении версий.

Другие ученые считают, что оперативно-розыскные действия могут служить одним из способов получения доказательств.

Е. Доля утверждает, что «результаты оперативно-розыскной деятельности ни при каких обстоятельствах не могут рассматриваться и использоваться в

качестве доказательств…» и тут же предлагает ввести в уголовно-процессуальный кодекс норму следующего содержания:

«Результаты ОРД могут быть использованы в доказывании по уголовным делам после их ввода в уголовный процесс в соответствии с требованиями настоящего Кодекса».

Отметим, что ввести в соответствии с требованиями законодательства можно и юридически ничтожные сведения, то есть либо не относящиеся к предмету

доказывания, либо такие, источник которых неизвестен, а значит сомнительные данные. Польза от них же известна.

Д. И. Бедняков отмечает, что не процессуальные методы образуют один из способов собирания доказательств в совокупности с возможностью их представления следователю.

При этом указывает, что материалы оперативно-розыскного документирования используются в двух основных направлениях:

а) для принятия некоторых процессуальных решений и выбора тактики следственных действий;

б) в качестве вещественных доказательств.

В этой связи М. М. Михеенко пишет: «В новом УПК следует уточнить понятие доказательств, предусмотрев, что… доказательствами могут быть также

сведения о фактах, собранные органом дознания в результате оперативно-розыскных мероприятий или адвокатом, если эти сведения получены от них и

проверены следственным органом, прокурором, судьей или судом в порядке, предусмотренном законом».

Следуя этой логике, п. 3 ст. 15 Закона Украины «Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью», принятый 30 июня 1993

года, определил: «Фактические данные, полученные и зафиксированные работниками специальных подразделений с применением технических средств,

могут быть использованы как доказательства в судопроизводстве».

Значит, все же, как доказательства.

Однако, если буквально истолковать даже последнюю законодательную новеллу, то можно с уверенностью утверждать лишь то, что в качестве

доказательств могут использоваться лишь такие фактические данные, которые получены оперативным путем и «зафиксированы с применением технических

средств» — только лишь результаты технического документирования.

Более того, закон применительно к результатам оперативно-розыскной деятельности употребляет выражение «могут быть использованы в качестве доказательств». Следовательно, — могут быть использованы, а могут и нет.

Видимо, все же требуется решить принципиально важный вопрос — все ли оперативно-розыскные действия могут служить средством получения

фактических данных, имеющих доказательственное значение, и при каких условиях полученные данные могут иметь доказательственную перспективу — использоваться в уголовно-процессуальном доказывании?

Например, может ли иметь доказательственное значение фотокопия документа или же сам документ, которые были получены оперативным работником в

процессе так называемого негласного проникновения в жилое помещение и визуального наблюдения в нем (п. 7 ст. 8 Закона Украины об оперативно-розыскной деятельности)? Проанализируем данную ситуацию.

Конституция Украины предусматривает право неприкосновенности жилища граждан. В порядке исключения УПК Украины допускает возможность изъятия

скрытых там предметов или документов путем производства обыска, который осуществляется по возбужденному уголовному делу с санкции суда и, как

правило, в присутствии квартиросъемщика или владельца жилого помещения либо совместно проживающих с ним лиц.

Следовательно, устанавливая такой порядок получения указанных доказательств, закон тем самым исключает любой иной.

По существу, законодатель уже высказался за недопустимость вторжения в жилище граждан до возбуждения уголовного дела, тем более втайне от

жильцов или владельцев жилого помещения, то есть в иной форме, чем предусматривает уголовно-процессуальный закон.

Изъятие каких-либо предметов или документов из жилища граждан в их отсутствие и без составления документов, фиксирующих, что и где изъято,

деструктивно по отношению к конституционной гарантии неприкосновенности жилища, лишает гражданина возможности защитить свои законные права и интересы.

Ведь он, будучи в неведении о подобных действиях, не может ни обжаловать их, ни истребовать изъятое. По существу, такого рода действиями

правоохранительные органы изменяют правоотношения собственности, не вступая при этом в какие-либо правоотношения с самим собственником изъятой вещи.

Ни при каких обстоятельствах не могут иметь значения доказательств в уголовном деле сведения, данные, материалы, предметы или документы,

добытые в процессе негласного проникновения оперативного работника в жилые или иные помещения и осуществления там визуального наблюдения.

Они не отвечают требованиям допустимости, поскольку закон содержит иную форму изъятия у граждан имеющих значение для дела и находящихся в их

владении предметов и документов, которая содержит больше гарантий от необоснованных вторжений в их жилище и сферу личной жизни, защиты их прав и законных интересов.

Результаты прослушивания телефонных разговоров или снятия информации с каналов связи могут носить только характер негласных разведывательных

оперативно-розыскных мероприятий и не могут служить средством получения доказательств.

Мы не поддерживаем предложения о включении в уголовно-процессуальный кодекс нового следственного действия «прослушивание телефонных и иных переговоров».

По данному вопросу мы солидарны с В. М. Савицким, который отметил, что личная жизнь граждан «святая святых» и Конституция должна прямо запретить шпионить за людьми с помощью телефона.

Обращая внимание на многозначность употребляемых законодателем выражений типа «прослушивание телефонных разговоров подозреваемых и

иных причастных к преступлению лиц» или «снятие информации с каналов связи» и др., он отмечал, что подобная многозначность страшнее всех «многозначных слов и самая многозначная из страшных».

Было бы нелогичным, если бы уголовно-процессуальный закон предоставлял следователю меньше полномочий при производстве расследования по

уголовному делу, то есть тогда, когда уже установлены признаки преступления, чем оперативному работнику для обнаружения признаков преступления и оснований для возбуждения уголовного дела.

В разрешении возможной или имеющейся конкуренции правовых норм должен действовать следующий принцип. Если те или иные действия требуется

осуществить в связи с имевшимся или устанавливаемым фактом преступления, и они, эти действия, связаны с вторжением в охраняемые Конституцией права

человека, а уголовно-процессуальный закон содержит конкретные указания на основания их производства и достаточно жестко их регламентирует, то

подобного рода действия не могут осуществляться в иной, более свободной форме, вне уголовного процесса и вне его процессуальной формы, как

гарантии защиты прав и законных интересов граждан. Регламентация действий, направленных на получение доказательственных материалов, не

должна противоречить Конституции и принятым международным правовым актам, должна исходить из общих принципов теории доказательств и

доказательственного права, гарантировать возможность восстановления нарушенных или измененных проводимыми действиями прав и законных

интересов граждан. Такой принцип должен стать основополагающим при разрешении конкуренции правовых норм и решении вопроса о допустимости к

использованию в уголовно-процессуальном доказывании материалов, полученных в процессе оперативно-розыскных или иных не процессуальных действий.

Не могут использоваться также в качестве доказательств показания оперативного работника о фактах, которые стали ему известны от

осведомителей или из иных конфиденциальных (негласных) источников, а также информация, полученная за вознаграждение. Во-первых, достоверность

такой информации сомнительна, а проверка ее практически невозможна. Во-вторых, уголовно-процессуальный закон (ст. 68 УПК Украины) определяет:

«Не могут служить доказательствами сообщенные свидетелями данные, источник которых неизвестен. Если показания свидетеля основываются на сообщениях других лиц, то эти лица должны быть также допрошены».

В этой связи вышеупомянутый опыт США для нас неприемлем. С другой стороны, полученная за вознаграждение информация не может иметь

доказательственной перспективы еще и потому, что сам уголовно-процессуальный закон предусмотрел иные правоотношения с обладателями

такой информации, а именно: ответственность за отказ от дачи показаний и за недонесение об известном готовящемся или совершенном преступлении.

В такой ситуации «продавец» информации, запутавшись между силами действия кнута и пряника, может легко стать обвиняемым, а полученное им

вознаграждение — обращено в доход государства. Получив же статус обвиняемого, он вправе будет отказаться от дачи показаний. Таким образом,

«проданная» им информация окажется и без источника, и без адресата, а по существу она изначально юридически ничтожна. Использование при

осуществлении правосудия любой сомнительной информации либо информации, источник или способ получения которой неизвестны, недопустимо.

Однако сказанное вовсе не означает, что материалы оперативно-розыскной деятельности вообще не могут использоваться в доказывают по уголовным

делам. Нет препятствий для использования в уголовном процессе в качестве доказательств фактических данных, полученных в процессе действий,

предусмотренных п. 1, 2, 4, 11 ст. 8 Закона Украины об оперативно-розыскной деятельности, а именно: опрашивать лиц с их согласия; производить

контрольные закупки товаров с целью выявления фактов противоправной деятельности; истребовать, собирать и изучать документы и данные,

характеризующие деятельность предприятий, учреждений, организаций, а также образ жизни отдельных лиц, подозреваемых в подготовке или

совершении преступления, источник и размеры их доходов; осуществлять визуальное наблюдение в общественных местах с применением фото-, кино- и видеосъемки, оптических и радиоприборов, других технических средств.

Материалы, полученные в процессе осуществления указанных действий, могут быть в порядке ст. 66 УПК Украины  представлены следователю для

использования в уголовном деле или же истребованы последним по своей инициативе. После надлежащей проверки и определения их относи-мости к

делу, допустимости и достоверности они могут быть использованы в судебном доказывании.

Следует заметить в этой связи, что все же процессуальная форма получения доказательств более эффективна и практически незаменима.

Как известно, исследование истины само должно быть истинным, а значит проверяемым. Для этого, по меньшей мере, должны быть известны как источник фактических данных, так и способы их получения и закрепления.

Безусловно, что при невозможности проследить весь путь движения доказательственных материалов к основному субъекту их использования —

суду, порой представляется возможным определить их достоверность, используя для этого весь процессуальный арсенал средств их проверки (произвести опознание, назначить экспертизу и т. д.).

Однако определение достоверности и доброкачественности доказательственных материалов предполагает возможность проверки и

способа их получения — законно ли они добыты, могут ли они быть допустимыми к делу.

Если мы делаем вывод о доброкачественности фактических данных, то это значит, что мы уверены в том, что они достоверны, а при их получении

соблюдены все предусмотренные законом правила, не нарушены законные интересы граждан и организаций, не применялось безосновательное и

противозаконное насилие, всем участникам гарантировалась возможность реализации их прав и обязанностей.

Должен быть известен и проверяем как источник фактических данных, так и способ их получения.

«Поэтому основной вопрос, возникающий при проверке и оценке каждого доказательства, — отмечает М. С. Строгович, — заключается в том, чтобы убедиться в доброкачественности источника сведений о факте, достоверности этих сведений.

Только при помощи доброкачественных доказательств, содержащих достоверные сведения о подлежащих доказыванию фактах, может быть установлена материальная истина по делу».

Доказательства должны быть доброкачественными и проверяемыми. Доброкачественные доказательства — это такие фактические данные, источник

и способ получения которых являются известными и законными, а сами фактические данные — достоверными. Доброкачественные — значит достоверные и допустимые к делу.

Поэтому изложенный порядок вовлечения в уголовный процесс доказательственных материалов, предложенный Д. И. Бедняковым, является

недостаточно надежным и следовательно — неприемлемым. Выход может быть найден на пути совершенствования как законодательства об оперативно-

розыскной деятельности, так и уголовно-процессуального закона, а также практики его применения.

Одним из основных недостатков закона об оперативно-розыскной деятельности является то, что он недостаточно дифференцирует познавательно-

удостоверительные и разведывательные действия, не содержит необходимых правил производства отдельных оперативно-розыскных действий,

направленных на получение доказательственной информации, не определяет, кто и как должен их производить, какие имеют при этом права иные участники,

как документировать ход и результаты их производства. В силу этого имеющаяся возможность получения доказательств не всегда превращается в действительность.

В законе об оперативно-розыскной деятельности следовало бы выделить отдельный раздел, в котором непосредственно бы регламентировались

специальные познавательно-коммуникативные и удостоверительные действия, направленные на получение доказательственных фактических данных, — «сыскное дознание».

Регламентируемые в данном разделе действия должны носить гласный характер и служить средством легализации негласной информации до начала уголовного процесса.

Они должны обеспечивать не только получение информации, но и ее закрепление, то есть надлежащую фиксацию и удостоверение, приспособление для последующего использования в доказывании.

Оперативно-разведывательные действия: снятие информации с каналов связи, негласное проникновение и визуальный осмотр жилого помещения, получение

сообщений от осведомителей и пр., не подлежат огласке, а их результаты не могут использоваться в качестве доказательств в силу конфиденциальности источника и способа ее получения.

Система гласных оперативно-розыскных действий как средств получения доказательств может быть расширена. В частности, она может быть пополнена

такими действиями как техническое документирование противоправных действий и следов преступления, изъятие образцов сырья и продукции, а также иных образцов для сравнительного исследования.

В рамках оперативно-розыскной деятельности, которая служит порой единственным средством выявления преступлений (например, хищений,

совершаемых путем нарушения технологических операций и недовложением определенного вида сырья в полуфабрикаты, изготовление наркотических

средств и др.) было бы оправданным, на наш взгляд, проведение экспертных исследований. Закон может предоставить органам оперативно-розыскной