Оскарження рішень ОМС щодо зміни статусу земельної ділянки

Оскарження рішень Реальна допомога у кримінальній цивільній справі в суді Харків Харківська область Досудове слідство Адвокат 0679331668 0668243914

Оскарження рішень ОМС щодо зміни статусу земельної ділянки

Оскарження рішень ОМС щодо зміни статусу земельної ділянки

Оскарження рішень ОМС щодо зміни статусу земельної ділянки


Скасування рішення органу місцевого самоврядування про зміну статусу земельної ділянки (оскарження рішення сільської ради стосовно переведення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні селянського (фермерського) господарства, у землі запасу сільської ради).
Постанова від 5 червня 2018 року Справа № 217/1106/12 Провадження № 11-242апп18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/74809389
Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими також і висновки судів першої та апеляційної інстанцій про незаконність Рішення і в частині переведення земельної ділянки, наданої ОСОБА_8 у довічне успадковуване володіння, з посиланням відповідача на підпункт 8 пункту «б» частинипершої статті 33 Закону № 280/97-ВР,оскільки відповідно до цієї норми до делегованих повноважень сільських рад у сфері регулювання земельних відносин належить лише підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Таким чином, зазначена норма не наділяє сільські ради правом на переведення земельних ділянок за межами населеного пункту у землі запасу сільської ради.

При цьому за приписами частини п’ятої статті 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) земельні ділянки державної власності за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання вилучаються на їх території саме районними державними адміністраціями.

Оскарження рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки
Постанова від 18 квітня 2018 року Справа № 381/3752/16-а провадження № 11-276апп18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565759
Спір у цій справі виник між фізичною особою (ОСОБА_3.) та органом місцевого самоврядування (Міськрадою) як суб’єктом владних повноважень з приводу оскарження протиправного, на думку позивачки, рішення цього органу про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи (ОСОБА_4.).

Відповідно до ст. 12 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержанням земельного законодавства та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Згідно з положенням ст. 20 ЗК України (у редакції, яка діяла на час видання оскаржуваного рішення відповідача) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому ст. 1861 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.

Аналізуючи зазначені норми можна дійти висновку, що зміна цільового призначення земельної ділянки та подальша реєстрація права власності на неї здійснюється на підставі заяви власника цієї ділянки, а відповідний орган місцевого самоврядування за результатами розгляду такої заяви в місячний строк приймає відповідне рішення.

Ураховуючи наведене, оскаржуване рішення відповідача, по суті, є реалізацією волі власника на зміну цільового призначення належної йому на праві власності земельної ділянки.

Юрисдикційні питання оскарження рішень щодо зміни статусу земельної ділянки
Скасування рішення органу місцевого самоврядування про зміну статусу земельної ділянки (оскарження рішення сільської ради стосовно переведення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні селянського (фермерського) господарства, у землі запасу сільської ради).
Постанова від 5 червня 2018 року Справа № 217/1106/12 Провадження № 11-242апп18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/74809389
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Зі змісту позовних вимог та мотивів, з яких виходили суди, задовольняючи ці вимоги, вбачається, що предметом перевірки у цій справі є відповідність рішення органу місцевого самоврядування законодавчо визначеному обсягу його компетенції при здійсненні владних управлінських функцій. При цьому майнові питання, пов’язані з набуттям чи припиненням речових прав у правовідносинах за участю позивачів, Сільради та третьої особи є предметом розгляду в іншій вищезгаданій справі (№ 2-11/11).

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Скасування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення цільового призначення земельної ділянки (яка перебувала у користуванні юридичної особи) та надано дозвіл виконавчому комітету Міськради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для створення зеленої зони (позивач вважає себе постійним користувачем спірної земельної ділянки, на відповідній ділянці розташовані об’єкти нерухомості, належні третім особам)
Постанова 29 травня 2018 року Справа № 495/5913/14-а Провадження № 11-298апп18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/74895540
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі — Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» указав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України (тут і далі — у редакції, чинній на час прийняття оскаржених рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб’єкт владних повноважень, а предметом перегляду — його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Як установлено матеріалами справи, КП «Агропромтехніка» звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування рішення Міськради, яким встановлено цільове призначення земельної ділянки та надано дозвіл виконавчому комітету Міськради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для створення зеленої зони та спортивного майданчику загального користування.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю розпорядження органом місцевого самоврядування цією земельною ділянкою, оскільки КП «Агропромтехніка» вважає, що земельна ділянка, стосовно якої Міськрада прийняла рішення, перебуває в його постійному користуванні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що на спірній земельній ділянці розташовані об’єкти нерухомості, які раніше входили до складу цілісного майнового комплексу, однак в подальшому були відчужені КП «Агропромтехніка» фізичним та юридичним особам.

Отже, у цій справі існує невирішений спір про право на земельну ділянку, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Оскільки спірні правовідносини пов’язані із захистом порушеного права користування земельною ділянкою, враховуючи наявність у справі інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі й обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оскарження рішення органу місцевого самоврядування про зміну цільового призначення земельної ділянки
Постанова від 18 квітня 2018 року Справа № 381/3752/16-а провадження № 11-276апп18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/73565759
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Так, судами встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, набутої на підставі договору купівлі-продажу, щодо якої Міськрада прийняла оскаржуване рішення від 18 квітня 2014 року № 4/60-LII-VI про зміну цільового призначення земельної ділянки для обслуговування будівель торгівлі та зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності.

Позивачка у справі фактично просить захистити свій приватний інтерес шляхом визнання протиправним такого рішення Міськради та зупинення використання земельної ділянки громадянкою ОСОБА_4, а саме заборонити використовувати збудований на цій ділянці торговий павільйон.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 16 цього Кодексу одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Интервью с главой ГАСИ (ДАБІ)

интервью Реальная помощь в уголовном гражданском деле в суде Харьков Харьковская область Доступно корректно Адвокат по недвижимости 0679331668 0668243914

«Просто стройте по закону». Интервью с главой ГАСИ

Интервью

Интервью

Точечная застройка, проблемы с инфраструктурой — все это создает впечатление, что в застройке крупных украинских городов царит хаос и безнадега.

В Государственной архитектурно-строительной инспекции, которая

выдает разрешения на выполнение строительных работ и введение в

эксплуатацию уже построенных объектов, уверены, что это не так.

В №18 Журнала Корреспондент вышло интервью с главой

ГАСИ. Валерий Литонинский поговорил с Алексеем Кудрявцевым о

новых строительных нормах, изменениях в разрешительной

документации и, конечно, о коррупции.

После массовых летних потопов в Киеве возникло много вопросов

о состоянии городской инфраструктуры. Очевидно, что

сложившаяся ситуация — следствие неупорядоченной застройки,

повышения нагрузки на коммунальные сети и коммуникации.

Насколько регулируются во время выдачи разрешений на

строительство или ввод в эксплуатацию вопросы обеспечения

необходимой инфраструктурой? Каким образом ГАСИ может

влиять на соблюдение интересов города в целом?

— Влиять мы не можем. В наши полномочия входит выдача

разрешительной документации и контроль над строительством. Если

сегодня город предоставляет градостроительные условия и

ограничения, выделяет земельный участок, а застройщик сделал

проект и экспертизу, если все эти документы есть в наличии, мы

выдаем разрешение, и застройщик начинает строить. То есть

Государственная архитектурно-строительная инспекция — конечный

пункт в цепочке разрешительных документов.

Поэтому, когда мы видим все эти потопы и разрушения, это вопрос

больше к городскому голове, к городской власти. Я могу сказать

только, что все те разрешения, которые мы сегодня выдаем, законны,

по ним всем есть соответствующая документация. Наверное,

проблема в другом, в том, что нет согласованного окончательного

Генерального плана Киева, над которым сейчас работают.

Во время получения разрешений застройщик обязывается строить какие-то инфраструктурные объекты?

— В градостроительных условиях и ограничениях указывается все,

что должен сделать застройщик. Это отдельная ситуация — и

градостроительные условия, и ограничения выдает Департамент

градостроительства и архитектуры КГГА [если речь идет о столице].

Застройщик обязан выполнить все эти условия. Наша задача —

выдать разрешение, когда есть все условия, есть разработанный

проект по этим градостроительным условиям, и если все это сходится,

только тогда мы даем разрешение. А дальше застройщик, если он

порядочный, выполняет все эти условия.

А на этапе введения в эксплуатацию происходит проверка, все ли построили так, как должны были?

— Обязательно выезжает инспектор и проверяет, как реализованы

все проектные решения, а также те, которые должны быть сделаны по

градостроительным условиям. Если все выполнено, инспектор

подписывает справку и объект вводится в эксплуатацию.

Тогда как на практике получается, что строят новые микрорайоны, а коммуникации остаются старые, рассчитанные на гораздо меньшее количество населения и на меньшие нагрузки?

— Я не понимаю, как можно при выдаче всех этих градостроительных

условий не думать о вещах, о которых вы сказали. Но если мы

говорим о нашем органе — Государственной архитектурно-

строительной инспекции, то если мы проверили и не выдали

разрешение о вводе объекта в эксплуатацию, то все сразу говорят о

коррупции. А если мы его выдали, то выполнили свою задачу. Есть

документы, вы получили земельный участок, а также

градостроительные условия, в которых прописано, что вы можете

строить, — пожалуйста, стройте.

Но важно же, чтобы на этапе введения в эксплуатацию вы проверили, все ли построил застройщик, что от него требовали?

— Мы не примем объект в эксплуатацию, если там не будут

выполнены градостроительные условия и ограничения. Вопрос в том,

прописаны ли там [городскими властями] все эти инфраструктурные

объекты, коммуникации и так далее. Но я хочу сказать, что сегодня

строятся инфраструктурные объекты. Может, это чуть затянулось во

времени, может, их нужно больше, но постепенно они строятся.

НОВЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ

С 1 сентября вступили в силу новые государственные строительные нормы в Украине. В чем их особенность?

— Прежние государственные строительные нормы устарели. В

частности, новый ГСН Б.2.2-12:2018 Планирование и застройка

территорий более года обсуждался, прошел все процедуры

согласования и был принят весной 2018 года. В нем есть несколько

революционных решений, в первую очередь по высотности и

плотности застройки. На одном квадратном метре должно жить не

столько людей, сколько было раньше, а меньше. Также этажность:

вводятся так называемые голубые линии — ограничение этажности

возводимых зданий. Если это сельская местность, то не нужно там

строить 25 этажей, что мы сегодня видим, к сожалению, по всей

Киевской области.

Мы поддерживаем те нормы, которые введены, и делаем все, чтобы

они работали. Но там есть много моментов, которые застройщикам не

нравятся. Если ты строишь 25 этажей, а нужно, например, семь, то

экономика этих квартир совсем другая, доход другой. Поэтому сегодня

и происходят некоторые вещи, в частности, есть судебные решения,

блокирующие введение новых государственных строительных норм.

Но позиция Министерства регионального развития и строительства

— пройти все судебные инстанции и сделать так, чтобы новые нормы

начали работать.

Если бы эти нормы действовали раньше, дом-монстр на Подоле в Киеве не построили бы?

— Его бы никогда не построили, если бы строители действовали по

закону. Мы знаем, что там построено вразрез всем нормам, которые

были и раньше. Там просто, к сожалению, произошло беззаконие. И

сегодня принять здание в эксплуатацию в готовом виде, как оно есть,

невозможно. Застройщику легче было бы снять несколько верхних

этажей, и этот вопрос уже давно как-то тронулся бы с места. Сейчас

ничего не меняется, застройщики ждут каких-то новых изменений.

Наверное, политических?

— Ну я о политике говорить не буду.

А тех, кто уже получил разрешение на строительство по старым строительным нормам, изменения не касаются?

— Если до 1 сентября есть утвержденная проектная документация,

которая прошла экспертизу, можно еще получить разрешение по

старым нормам. А если проект утвержден после 1 сентября, то

разрешение выдается по новым правилам.

Государственные строительные нормы касаются не только

разрешений на строительство, они касаются детальных планов

территорий, градостроительных условий и ограничений, а также

разрешительных документов. Это очень большой пласт

нововведений. Если все застройщики будут их выполнять, то будут

качественные изменения, о которых мы говорили в первом вопросе.

Что такое строительная амнистия, что она предусматривает?

— Строительная амнистия — это амнистия для маленьких домов,

которые были построены до 2015 года. Касается она только частных

домов площадью до 300 квадратных метров или объектов

сельскохозяйственного назначения класса СС1, построенных до 12

марта 2011 года.

Мы запустили амнистию для тех людей, которые по разным

причинам не смогли зарегистрировать свои объекты раньше. Эту

амнистию мы сделали бессрочной, популяризируем ее, говорим в

областях о том, что она работает.

Основные требования — оформленное право собственности на

земельный участок, отчет о техническом обследовании, техпаспорт.

На сегодняшний день еще нужно, чтобы место размещения объекта

было согласовано с местным органом градостроительства и

архитектуры. Но мы работаем над тем, чтобы необходимость

предоставления такой справки была отменена.

Я думаю, что за месяц-два этот вопрос будет решен. Потому что

амнистия заработала, и мы видим, что архитекторы на местах

начинают манипулировать выдачей этих справок.

РАЗРЕШЕНИЯ НА СТРОИТЕЛЬСТВО

Что сегодня происходит с разрешениями в строительной сфере?

— Уже больше года (с 10 июня 2017 года) работает закон №1817,

который был инициирован нами совместно с профильным

комитетом Верховной Рады и который полностью изменил всю

разрешительную систему. Для частного сектора, малого и среднего

бизнеса мы максимально упростили процедуру получения

разрешений на строительство. Сейчас уже можно подавать

уведомление и на второй день начинать строить.

Два месяца назад мы пошли еще дальше: сделали услугу регистрации

уведомления о строительстве частных домов по строительному

паспорту (сегодня это 70% всей разрешительной документации по

стране) полностью автоматизированной, то есть без вмешательства

должностного лица.

Электронная услуга

Это, кстати, первая такая электронная услуга в стране. Человек, у

которого есть электронная подпись, может заполнить уведомление в

онлайн-формате. Благодаря электронному взаимодействию с

Государственным реестром прав на недвижимое имущество Минюста

в форму не нужно самостоятельно вносить информацию о земельном

участке. Достаточно указать кадастровый номер, и вся информация

подтянется автоматически. После заполнения формы, программа

обрабатывает данные, и человек тут же получает ответ о регистрации

своего уведомления о начале строительства.

Мы идем дальше и до конца года хотим автоматизировать еще две

такие услуги для частного сектора, который строится по

строительному паспорту, — это внесение изменений в уведомление и

введение объекта в эксплуатацию. Данные услуги тоже будут

предоставляться в онлайн-режиме без вмешательства должностного

лица.

Объект строительства

Другая ситуация с большими объектами строительства —

жилищными комплексами, торговыми центрами,

инфраструктурными объектами, которые строятся по разрешениям.

Раньше были декларации, которыми непорядочные застройщики

злоупотребляли, занижая категорию сложности объектов, внося

неправдивую информацию о целевом назначении земли и т. д.

Застройщик мог сам вписать туда все что угодно, нечестным путем

зарегистрировать эту декларацию и начинать строить. Что в этой

декларации, никто не успевал проверить. В частности, в ней

прописывали пять этажей, а строили небоскреб. В Киеве такая

ситуация на объектах скандально известного застройщика Анатолия

Войцеховского, например, по улице Руданского, 9.

Мы эти декларации вообще отменили. Сегодня начать строительство

больших жилищных, инфраструктурных объектов и торговых

центров невозможно без разрешения. Если разрешение выдано,

значит, в наличии у застройщика есть вся необходимая

документация — на земельный участок, градостроительные условия,

проект, экспертиза. Нет документов — мы разрешение не выдаем.

То есть все разрешения, которые выданы после вступления в силу

законодательных изменений, свидетельствуют, что такие

строительства полностью законны.

Есть статистика, сколько уже начали строить малых объектов по такой упрощенной процедуре без вмешательства должностного лица?

— Да, уже более 500 домов зарегистрировано, с каждой неделей их

количество растет. Просто еще не у каждого сегодня есть электронная

подпись, а она нужна для прохождения процедур. В каждой области

мы проводим совещания, разъясняем о новых возможностях,

популяризируем этот сервис, чтобы люди знали, что он работает, и

пользовались им.

К сожалению, большая проблема в том, что люди не всегда верят в те

позитивные изменения, которые происходят.

КОНТРОЛЬ НАД СТРОЙКАМИ

Насколько эти изменения позволят бороться с незаконным строительством?

— Закон уже больше года работает — незаконных застроек стало в

десятки раз меньше. Если сегодня и есть такие объекты, то это, скорее

всего, строительство, которое происходит вообще без каких-либо

документов, его нужно останавливать и все сносить.

— Но ведь таких примеров в Украине нет, когда бы стройку остановили и снесли.

— К сожалению, законодательство несовершенно. И нет примеров,

когда сносятся незаконные постройки. Поэтому, я считаю, следующий

необходимый шаг — менять подход к контролю над строительством.

И нужно на законодательном уровне сделать так, чтобы застройщик

не смог манипулировать и судебными решениями вводить незаконно

построенные объекты.

То есть это предусматривает расширение полномочий ГАСИ?

— А вы считаете, что строить незаконно это нормально? Я — за

прозрачность. Если на законодательном уровне будут прописаны все

этапы контроля строительства, если застройщик в свое удобное время

будет приглашать нас и показывать, что и как он строит, тогда мы

сможем в конце сказать: этот дом построен по закону, тут нет

нарушений. А если дом строится без каких-либо документов, без

проверок, нас не пускают на объект, то что имеем в результате?

В Киеве есть несколько таких объектов, которые строятся без

документов, на улице Волошина, бывшей Галана, например. Там

частный сектор, начали строить какой-то частный дом по

декларации, еще два года назад декларация отменена, а уже стоит

шесть этажей. Ночью один этаж построили, люди прибежали — все

куда-то делись. Проходит месяц-два — видим еще один этаж. И ничего

нельзя сделать, потому что застройщик потом пойдет в суд и введет

этот дом в эксплуатацию через суд.

А если будет четко выписан порядок контроля над строительством,

будет прописано, что нельзя ввести объект в эксплуатацию, если он

простроен не по закону, то никакой застройщик не сможет найти

лазейки.

Это вы имеете в виду введение поэтапного осмотра выполнения строительных работ вместо плановых проверок?

— Мы вообще предлагаем отойти от плановых проверок, потому что

это все уже в прошлом. Сегодня так быстро строят объекты, что мы не

успеваем вставить проверку в план. Поэтому я считаю, что пришло

время для изменения самого формата контроля. Строители не будут

прятаться, построили по закону — пригласите нас, мы не штрафуем,

не останавливаем, мы даем консультацию, проводим

разъяснительную работу. Есть нарушения — даем время на их

устранение, нет нарушений — стройте дальше. Но если вы строите не

по закону, не по новым нормам, то не стройте тогда.

Но больше проверок — больше возможностей для коррупции?

— Коррупционные риски были и есть, но мы делаем все, чтобы их

устранить. Я за то, чтобы все было максимально публично, выведено

в онлайн-плоскость, чтобы любой человек мог зайти и увидеть, что

происходит. Если кто-то говорит, что тогда будет больше полномочий

у ГАСИ, то следует обратить внимание: мы предлагаем совсем другой

подход. Если сегодня по обращениям правоохранительных органов,

каких-то жителей, каких-то непонятных организаций мы должны

выходить и проверять, тут разве не коррупционные риски, когда мы

это делаем? А я предлагаю от этого полностью отойти, сделать

плановые осмотры, и строители будут знать, что они построили

определенный этап, пригласили нас, мы пришли — увидели. Если все

в порядке, то какие взятки? А если нет — устраняйте ошибки и

стройте по закону.

КОРРУПЦИЯ

Генеральный прокурор Юрий Луценко накануне заявил, что сфера строительства — самая коррумпированная в Украине. В частности, вспомнил о ГАСИ, на взятках ловили руководителей ряда региональных управлений. Что вы делаете для борьбы с коррупцией внутри ведомства?

— ГАСИ еще четыре года назад действительно была в лидерах по

коррупционным рискам. Наша позиции такая: мы поэтапно делаем

все, чтобы убрать коррупцию. С одной стороны, мы провели

изменения в разрешительной системе, с другой — сменили

большинство руководителей областных управлений. Сегодня это

новые люди, молодые, на которых возлагают надежды местные

власти, губернаторы.

За последнее время был уволен руководитель управления ГАСИ в

Николаевской области, в середине сентября уволен руководитель в

Херсонской области. Также уволен руководитель облуправления в

Сумской области. Изменения происходят, но нельзя за один день

изменить всю систему.

Что касается взяток, то генпрокурор говорит, что сейчас даже увеличилась такса взяток, которые просят за один квадратный метр при вводе дома в эксплуатацию. Нормы о декларациях без чиновников разрушат эту систему?

— Смотрите, в строительстве небольших домов, где все операции

происходят без вмешательства должностного лица, вообще не может

быть взятки, ну просто не может, компьютер же взятку не возьмет.

Хотя никто не ожидал, что эта система сработает.

Но я хочу сказать, что если застройщику нечего прятать, если у него

все по закону и есть все документы, то не надо никуда ходить, не надо

искать какие-то посреднические фирмы, каких-то «помощников».

Нужно прийти к нам, мы открыты, у нас все публично, подать

документы и получить необходимую админуслугу.

Но вот часто у застройщиков проект на девятиэтажный дом, а хотят построить на несколько этажей больше и пытаются это сделать, хотя на другую этажность уже другие требования по инфраструктуре, коммуникациям и так далее. Как этот вопрос урегулирован?

— До 10 июня 2017 года такое могли попытаться сделать, а сейчас —

нет. Сегодня есть четкий пакет документов, и если кто-то хочет

изменить технико-экономические показатели (например, этажность),

то он должен пойти в Департамент градостроительства и

архитектуры и получить новые градостроительные условия и

ограничения. Сегодня нельзя их скорректировать, нужно получить

новые. Если городская власть год назад выдала градостроительные

условия на 10 этажей, а теперь выдаст новые на 20, то это будет их

решение. И тогда с новыми градостроительными условиями

застройщик вносит изменения в проект, получает новую экспертизу

и уведомляет нас об этом. Технически это возможно. Но на сегодня это

очень сложная процедура. И я такого сейчас не наблюдаю. Наоборот,

мы видим, что некоторые компании изменяют этажность вниз. Когда

были декларации — манипуляции с этажностью происходили часто,

но сегодня, как я уже говорил, деклараций нет.

ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИЯ

Продолжается процесс децентрализации градостроительных полномочий, местные общины могут создавать собственные органы архитектурно-строительного контроля и проверять строительство на своей территории. Насколько этот процесс эффективен? Какие результаты?

— На сегодняшний день в Украине есть 100 новосозданных органов государственного архитектурно-строительного контроля, которым мы передали полномочия. Это почти все областные центры, кроме Полтавы, Запорожья и Хмельницкого, все города численностью более 50 тыс. жителей, а также несколько меньших городов. Но назначают руководителей городские головы, то есть горсовет решает, что им такой орган нужен, и создает его, а городской голова назначает руководителя. Мы только проверяем, соответствует ли он квалификационным требованиям. Если соответствует, даем добро. Но мы не влияем на само решение о его назначении.

То есть никто с вами отдельно не советуется по той или иной кандидатуре?

— Если городской голова нам подает такую кандидатуру, то, наверное, он за нее и должен отвечать. На сегодняшний день этот закон прописан так, как его видели в 2014 году. Время идет, и мы видим недостатки и неурегулированные вопросы. Практика показал: нужно больше контроля над этими новообразованными органами. Если из 100 примерно 80 работают действительно как слаженный механизм, то к работе 20 органов есть вопросы. То есть пока мы делаем все, чтобы ускорить выдачу разрешительной документации, чтобы выполнялись государственные строительные нормы, некоторые новосозданные органы делают наоборот — по пять раз необоснованно отказывают, дают разрешения на строительство многоэтажек на частных земельных участках и так далее.

Все эти факты есть в открытом доступе, и сегодня актуально принятие

законопроекта №7266/1, он сейчас в парламенте. И мы будем

обращаться к депутатам, чтобы его в ближайшее время приняли,

потому что контроль над местными органами архстройконтроля

слабый. Мы можем выйти проверить, зафиксировать все нарушения,

а что дальше? Мы не имеем права ни уволить руководителя, ни

забрать назад полномочия. Сейчас есть несколько общин, которые

хотят отдать нам назад полномочия архитектурно-строительного

контроля, они не видят необходимости в этих функциях, но нет

механизма, как это сделать.

Но реформа децентрализации действительно важна и необходима,

потому что направлена на улучшение градостроительной

деятельности. Когда городская власть замыкает на себе весь цикл —

выдачу земельного участка, градостроительных условий и

ограничений, разрешительной документации, — то она сама

принимает решения по развитию своей территории. А когда сегодня

один дал землю, другой — градостроительные условия, непонятно,

кто выдал разрешение, то это, во-первых, останавливает все

процессы, во-вторых, создает коррупционные риски.

Но если один орган все решает, то тогда можно заплатить в одни

руки и «решить вопрос»?

— Я еще раз говорю, это зона ответственности городского головы. Я со

всеми городскими головами общаюсь и вижу: если человек

действительно хочет развивать территорию, хочет, чтобы инвесторы

заходили к ним, он сделает все, чтобы подобных случаев не было. интервью

А есть и те, которые делают наоборот. интервью

И О СТРОИТЕЛЬНОМ БУМЕ

Нельзя не заметить строительный бум в Украине, в Киеве в

частности. Что вы видите по темпам выдачи разрешений на

строительство?

Например, в США один из способов расчета темпов

развития экономики — по количеству введенных в эксплуатацию

новых зданий.

Что говорит статистика ГАСИ?

— Я точно вижу, что увеличилась выдача разрешительных

документов. Увеличилось и количество квадратных метров

строительства, если брать общий объем выданных разрешений.

по материалам сайта 

Підпільний сміттєвий полігон у Харкові

Підпільний сміттєвий полігон Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді та досудовому слідстві Харків Харківська область 0679331668 0668243914

Прокуратура виявила підпільний сміттєвий полігон на земельній ділянці, що рік тому повернула громаді міста (фото, відео)

Підпільний сміттєвий полігон у Харкові

Підпільний сміттєвий полігон у Харкові

Харківська місцева прокуратура № 4 спільно з УЗЕ в області виявила несанкціоноване сміттєзвалище неподалік центру Харкова.


Як розповів керівник місцевої прокуратури Володимир Купріянов, сміттям завалена частина земель на ділянці площею 8 га на території колишнього заводу.

Зазначену ділянку з 2005 по 2017 рік за рішенням Харківської міської ради орендувало одне з ТОВ.

Землю міськрада виділила під будівництво торговельного центру. Однак будівництво так і не розпочалося.

До того ж підприємство останні чотири роки не сплачувало за оренду.  

Прокуратура звернулася до суду

Прокуратура звернулася до суду й розірвала договір оренди.

Земля вартістю понад 140 млн. грн. повернулась у власність громади Харкова, під юрисдикцію міськради.

Як з’ясувала прокуратура, на комунальних землях наразі облаштоване несанкціоноване звалище.

За даними слідства, при в’їзді на територію розташований пропускний пункт та здійснюється незаконний збір коштів з водіїв транспортних засобів за ввіз сміття.

Згідно з показами свідків, за в’їзд однієї машини брали в середньому 100 грн.

Щодня, за різними даними, на територію підпільного сміттєзвалища заїжджало від 40 до 100 автомобілів.

Якщо везти відходи до санкціонованих звалищ, то це коштуватиме в середньому 1,5 тис грн.

Таким чином, навіть за найменшими підрахунками, бюджет міста недоотримував від 60 тис. грн. щодня. 

Слідством встановлено

Також слідством встановлено, що на ділянці працює спеціалізована вантажна техніка (бульдозери, екскаватори, трактори), що приймає та розподіляє сміття по території, проводить земельні роботи.

Крім того, за допомогою спецтехніки на території заводу розбирають метал, труби й цегляні споруди для їх подальшого продажу.

На звалищі також працюють робочі бригади, які перебирають і сортують сміття:

  • відбирають пластик,
  • поліетилен,
  • будматеріали тощо. 

Досудове розслідування проводиться

Досудове розслідування проводиться за ч. 1 ст. 197-1 та ч. 1 ст. 239 КК

України (самовільне зайняття ділянки й забруднення земель). 

Окрім того, в рамках досудового розслідування буде надано оцінку

діяльності чи бездіяльності посадових осіб  Харківської міської ради,

які були зобов’язані забезпечити цільове використання земель та не

допустити їх забруднення.

Право позикодавця

Право Реальная помощь в уголовном гражданском деле в суде Харьков, Харьковская область Доступно корректно 0679331668, 06682453914

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики (ВС/КЦС, справа № 390/1875/16-ц, 03.10.18)

Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики 

Право

Фабула судового акту

Майже одинадцять років тривала ця «історія» зі стягненням процентів за договором позики, укладеним між фізичними особами.

Отже, судом було встановлено, що 21 жовтня 2007 року між позивачем та   відповідачем був укладений договір позики, відповідно до умов

якого останній отримав у борг від  позивача  1 100 дол. США з кінцевим терміном повернення боргу 01 серпня 2008 року. 

Відповідно до укладеного між сторонами договору позики цей борг має зростати щомісячно на 10% від вказаної суми.

Оскільки в установлений договором строк позичальник не повернув суму позики, у квітні 2010 року позикодавець звернувся до суду з

позовом про стягнення боргу за вказаним договором.


Рішенням районного суду

Рішенням районного суду 18 листопада 2010 року  з позичальника стягнуто борг за основним зобов’язанням та проценти за договором

позики за період з 01 серпня 2008 року по 01 квітня 2010 року у розмірі 3 190 дол. США, що еквівалентно 25 468,96 грн.

Рішенням районного суду від   21 квітня 2015 року  задоволено ще один позов  позикодавця.

В цей раз стягнуто з позичальника  проценти за договором позики за період з квітня 2010 року по грудень 2014 року у розмірі 98 877,90 грн.

У листопаді 2016 року позикодавець знову  звернувся до суду з позовом до позичальника, в цей раз, — про стягнення процентів за

договором позики у розмірі 59 200 грн, і суд першої інстанції   13 лютого 2017 року цей позов задовольнив.

Рішення суду, залишене без змін апеляційним судом

Рішення суду, залишене без змін апеляційним судом, мотивоване тим, що в установлений договором строк позичальник не тільки не

повернув суму позики і не сплатив відсотки та у подальшому не виконав судове рішення про стягнення з нього заборгованості за

договором позики, що у свою чергу є підставою для стягнення на користь позивача 59 200 грн відсотків за користування позикою за

період з 01 січня 2015 року по жовтень 2016 року.

У складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду  з останніми судовими рішеннями не погодився, скасував їх і

у задоволенні позову про стягнення процентів за договором позики відмовив.

При цьому Верховний Суд зауважив, що за умовами договору позики від 21 жовтня 2007 року сторони погодили щомісячну сплату відсотків

від суми позики, яку надано до 01 серпня   2008 року.

Виходячи з цього, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу

визначеного договором строку позики.

В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка

регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Оскільки зі спливом строку, на який була надана позика, припинилося право позивача нараховувати проценти за договором

позики, то після 01 серпня 2008 року позивач не міг нараховувати такі проценти.

Верховний Суд

Своє рішення Верховний Суд аргументував також посиланням на висновок, що був викладений у постанові Великої Палати Верховного

Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №

14-10цс18), хоча останній стосується взаємовідносин, що виникли між

банком і його клієнтом у зв’язку з укладеннім кредитного договору.

Адже, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні

норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо

застосування відповідних норм права, викладені в постановах

Верховного Суду.

Слід думати, що наявність такої правової позиції у 2015 року

унеможливила б  задоволення позову про стягнення з позичальника

 процентів за договором позики у розмірі 98 877,90 грн.

Постанова

Іменем  України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 390/1875/16-ц

провадження № 61-19255св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач — ОСОБА_1,

відповідач — ОСОБА_2,

представник відповідача — адвокат ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області у складі судді Пасічника Д. І. від 13 лютого 2017 року та  ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області в

складі колегії суддів: Мурашка С. І., Гайсюка О. В., Голованя А. М. від 06 квітня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року

«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу

адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення

у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до

Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за договором позики у розмірі 59 200 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 21 жовтня 2007 року між ним та відповідачем  було укладено договір позики, відповідно до умов якого

він позичив ОСОБА_2 1100 дол. США зі сплатою 10% щомісячно від вказаної суми, із зобов’язанням повернути кошти до 01 серпня 2008

року.

Проте у вказаний строк ОСОБА_2 не повернув грошові кошти, у зв’язку

із чим він змушений звернутись до суду із указаним позовом за

захистом своїх порушених прав.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

від   13 лютого 2017 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на

користь ОСОБА_1 проценти за договором позики у розмірі 59 200 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в установлений

договором строк ОСОБА_2 не повернув суму позики, не сплатив

відсотки та у подальшому не виконав судове рішення про стягнення з

нього заборгованості за договором позики, що у свою чергу є

підставою для стягнення на користь позивача 59 200 грн відсотків за

користування позикою за період з 01 січня 2015 року по жовтень 2016

року.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2017

року апеляційного суду ОСОБА_2 відхилено, рішення Кіровоградського

районного суду Кіровоградської області від 13 лютого 2017 року

залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду

першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи

встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені

належними та допустимими доказами і не спростовують висновків

суду першої інстанції.

У квітні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду

України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу,

у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій,

посилаючись на неправильне застосування судами норм

матеріального права та порушення норм процесуального права, та

ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій

розглянули вказану справу упереджено, належної оцінки наданим

доказам не надали, мотивів відхилення аргументів відповідача не

навели та не застосували позовну давність, про яку клопотав

відповідач.

Визнавши обґрунтованими позовні вимоги про стягнення процентів

за договором позики, суди не врахували, що домовленість про їх

сплату у визначеному в позові розмірі розписка не містить.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час

вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм

матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд установив, що 21 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та    ОСОБА_2 був

укладений договір позики, відповідно до умов якого останній отримав

у борг від ОСОБА_1 1 100 дол. США з кінцевим терміном повернення

боргу 01 серпня 2008 року.

Встановлено, що цей борг буде зростати щомісячно на 10% від вказаної суми.

Оскільки в установлений договором строк ОСОБА_2 не повернув суму

позики, у квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про

стягнення боргу за вказаним договором.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від    18

листопада 2010 року у справі № 2-4725/10 стягнуто з ОСОБА_2 на

користь ОСОБА_1 борг за основним зобов’язанням та проценти за

договором позики за період з 01 серпня 2008 року по 01 квітня 2010

року у розмірі 3 190 дол. США, що еквівалентно 25 468,96 грн.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

від     25 березня 2013 року у справі №  390/186/13-ц відмовлено у

задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним

договору позики грошей від 21 жовтня 2007 року в частині

щомісячного нарахування відсотків.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

від   21 квітня 2015 року у справі № 390/97/15 стягнуто з ОСОБА_2 на

користь ОСОБА_1 проценти за договором позики за період з квітня

2010 року по грудень 2014 року у розмірі 98 877,90 грн.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилався на те, що

вказані судові рішення відповідачем не виконано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку процентів за

користування позикою, сума процентів за період з січня 2015 року по

жовтень 2016 року, яка розраховувалась від суми позики 1 100 дол.

США, становить 59 200 грн, яку позивач і просив стягнути на свою

користь.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна

сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні

(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими

ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві

таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість

речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник

зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій

самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій

кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані

йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні

виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до

умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог —

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має

право на одержання від позичальника процентів від суми позики,

якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору позики від 21 жовтня 2007 року сторони

погодили щомісячну сплату відсотків від суми позики, яку надано до

01 серпня   2008 року.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що право позикодавця

нараховувати передбачені договором проценти за позикою

припиняється після спливу визначеного договором строку позики.

В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача

забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує

наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Оскільки зі спливом строку, на який була надана позика,

припинилося право позивача нараховувати проценти за договором

позики, то після 01 серпня 2008 року позивач не міг нараховувати такі

проценти.

Такий висновок узгоджується з висновком викладеним у постанові

Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №

444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і

застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує

висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в

постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій про

задоволення позову є помилковими та не ґрунтуються на вимогах

закону.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування

судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у

відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування

норм матеріального права або порушення норм процесуального

права.

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що у справі

не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів,

обставини справи встановлені судами повно, але допущено

неправильне застосування норм матеріального права, а тому

оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають

скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд

касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює

нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом касаційної інстанції задоволено касаційну

скаргу   ОСОБА_2, скасовано ухвалені в справі судові рішення та

ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, то

понесені відповідачем судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 141, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у

складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного

суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

від  13 лютого 2017 року та  ухвалу апеляційного суду Кіровоградської

області від 06 квітня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за

договором позики відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 651,20 грн на відшкодування

судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 710,40

грн на відшкодування судового збору, сплаченого за подання

касаційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

проголошення.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції

скасовані  судові рішення судів попередніх інстанцій втрачають

законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:Н. О. Антоненко В. І. Журавель В. М. Коротун В. П. Курило

Документы для продажи квартиры

Документы для продажи квартиры Реальная помощь в уголовном, гражданском деле в суде Харьков, область Адвокат по недвижимости 0679331668, 0668243914

Документы для продажи квартиры

Документы для продажи квартиры

Документы для продажи квартиры

Пакет документов, без которых нельзя продать квартиру на

вторичном рынке в Украине.

Главное условие подготовки сделки купли-продажи квартиры на

вторичном рынке — продавец предъявляет покупателю необходимые

документы в оригиналах. Документы для продажи квартиры

По правилам Гражданского кодекса Украины (ГКУ), договор

отчуждения недвижимости участники сделки заключают у

нотариуса. Документы для продажи квартиры

Подготовку документов для регистрации договора у нотариуса

участники сделки могут провести в агентстве недвижимости.

Услуги риэлторов оплачиваются по предварительной договоренности

— покупателем либо продавцом.

Для экономии обязательных платежей продавцы предлагают

покупателям подготовить договор без помощи риэлторов.

В этом случае документы продавца проверяет покупатель.

Как должны быть оформлены документы продавца квартиры для успешной регистрации договора у нотариуса?

Документы продавца для сделки купли-продажи

Перечень необходимых документов для сделки купли-продажи

недвижимости установило Министерство финансов Украины в

приказе №296/5 от 22.02.2012 «Об утверждении Порядка совершения

нотариальных действий нотариусами Украины» .

  • Паспорт — для совершеннолетних граждан возрастом старше 18 лет и для несовершеннолетних возрастом старше 14-ти лет. Если владелец продаваемой квартиры — несовершеннолетний гражданин: — для ребенка возрастом до 14-ти лет — свидетельство о рождении. Документы для продажи квартиры
  • Идентификационный налоговый код всех собственников квартиры, в том числе и несовершеннолетних. Документы для продажи квартиры
  • Разрешение на отчуждение из государственного органа опеки — если владелец или совладелец квартиры — малолетний, несовершеннолетний или нетрудоспособный гражданин. Документы для продажи квартиры
  • Документ о праве собственности на квартиру. Документы для продажи квартиры Документы для продажи квартиры
  • Технический паспорт объекта недвижимости. Документы для продажи квартиры Документы для продажи квартиры
  • Оригиналы свидетельства о браке, о расторжении брака, о смерти супруги/супруга. Документы для продажи квартиры
  • Письменное и нотариально заверенное разрешение одного из супругов на отчуждение объекта, если жилье было куплено супругами во время брака. Документы для продажи квартиры
  • Акт независимой оценки рыночной стоимости квартиры. Документы для продажи квартиры
  • Справка об отсутствии долгов по квартплате и коммунальным платежам. Документы для продажи квартиры
  • Справка об отсутствии долгов за газ при использовании в квартире газовой плиты — из местного предприятия газоснабжения. Документы для продажи квартиры  

Проверка паспорта продавца

В паспорт вклеены фотографии гражданина в возрасте 25 и 45 лет.

Если гражданин менял фамилию или имя по своей инициативе или

при вступлении в брак — это отражают соответствующие записи

паспортистов.

Проверка свидетельства о праве собственности

В Украине обладают равной юридической силой бумажные и

электронные свидетельства о правах собственности.

Изначально на территории Украины регистрацию всех договоров

проводило БТИ. С 2013 года начала действовать электронная

регистрация , при этом БТИ выдавало бумажную регистрацию и

регистрировало в электронном виде.

В бумажной форме нотариусы начали выдавать свидетельства с 2016 года.

Свидетельство о праве собственности на бумажном бланке, выданное

до 2016 года — это документ с водяными знаками, регистрационным

номером и записью — на основании договора отчуждения

недвижимости которого, владелец получил право собственности на

квартиру.

Документ заверен подписью и печатью нотариуса.

О полученных в 2016 году и позднее правах собственности,

свидетельствует запись в электронном Госреестре прав.

Для заключения сделок с недвижимостью продавец предоставляет

покупателю бумажную копию выписки из Госреестра прав.

Такую выписку продавец запрашивает через нотариуса.

Проверка договоров, на основании которых продавец стал собственником квартиры

По правилам ГКУ граждане получают недвижимость в собственность,

совершив такие договоры:

  • купли-продажи;
  • мены;
  • дарения;
  • наследственного;
  • пожертвования;
  • ренты;
  • пожизненного содержания.

При подготовке сделки купли-продажи продавец предъявляет

покупателю оригинал соответствующего нотариально заверенного

договора.

Проверка отягощений имущества

По заявлению продавца нотариус готовит выписку об отсутствии

отягощений квартиры из Государственного реестра:

  • вещных прав и отягощений недвижимости;
  • запретов на отчуждение имущества;
  • ипотек.

При подготовке сделки продавец предъявляет покупателю бумажные

копии соответствующих выписок, заверенных нотариусом.

Проверка ограничений на сделку с несовершеннолетним владельцем квартиры

Сделки с недвижимостью, которой владеют несовершеннолетние

граждане, одобряют органы государственной опеки и

попечительства. По заявлению продавца — родителя, опекуна или

попечителя — органы госопеки и попечительства выдают

разрешение провести сделку. Продавец показывает покупателю такое

разрешение. 

Проверка согласия совладельцев квартиры

Для этого продавец предъявляет покупателю нотариально заверенное

письменное согласие на сделку супруга-совладельца.

Проверка технического паспорта квартиры

Технический паспорт квартиры составляет бюро технической

инвентаризации (БТИ). В документе приведены параметры объекта.

Техпаспорт меняется в случае, если изменилась площадь.

Если владельцы не проводили реконструкцию, техпаспорт действует

по умолчанию.

Покупателю надо выяснить — проводили или нет реконструкцию

владельцы.

Если на момент подготовки сделки купли-продажи срок завершения

реконструкции пять лет — продавцу надо заказать новый

технический паспорт.

Проверка вывода независимой оценки недвижимости

Продавцы квартиры самостоятельно заказывают независимую

оценку у лицензированных оценщиков.

Их данные нотариус ежемесячно направляет в Государственную

фискальную службу в отчетах о зарегистрированных сделках.

Если в пакете продавца акта независимой оценки нет, нотариус

сделку не регистрирует.

Проверка платежных обязательств

Квитанции об оплате коммунальных платежей должны быть

датированы месяцем, который предшествует тому, в котором стороны

намерены заключить сделку. Справки об отсутствии задолженностей

выдают ЖЭК, компания, эксплуатирующая здание, предприятия

поставщики электричества, тепла и газа.

Проверка регистрации жильцов отчуждаемой квартиры

Нотариус регистрирует договор при условии, что жильцов продаваемой квартиры и у покупателей открыты счета в банке.

Продавец может быть зарегистрирован в другом месте или выписаться из продаваемой квартиры.

По материалам сайта http://domik.ua 

Семейные правоотношения в Украине и в Польше

Семейные правоотношения в Украине Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно Харьков, Харьковская область. Семейные правоотношения для иностранцев в Польше. Алименты для бывшего супруга после развода. Тел. в Харькове +380679331668, +380668243914

Семейные правоотношения иностранцев в Польше

Добрый день! Хочу отметить интересную практику. Читайте интересный блог . Блог для иностранцев в Польше в аспекте семейного права.

На мой взгляд сейчас такая юридическая помощь нужна гражданам Украины. Для примера рекомендую прочитать статью расположенную ниже.

Семейные правоотношения в УкраинеАлименты для бывшего супруга после развода

В предыдущей статье нами упоминалось, что одним из видов алиментных

обязательств является выплата алиментов после развода на супруга

признанного виновным в распаде брака.

Согласно польского законодательства указанные алименты можно поделить на два вида:

Стандартные алиментные обязательства,

Расширенные алиментные обязательства (повышенные/особые).

Заявление на получение алиментов от супруга следует озвучить на судебном заседании в присутствие второго супруга.

Такое заявление так же можно подать после решения о разводе, но уже только в письменной форме. Заявление поданное в письменной форме передается судом второму супругу.

Алименты может получить тот из супругов, который является не основным виновником в распаде брака.

Это имеет место при наличии судебного решения без признания вины либо суд признал виновными обоих супругов.

В данном случае можно ходатайствовать о присуждение от бывшего супруга средств для покрытия жизненно важных потребностей.

В случае, когда суд признает данный вид алиментов, а супруг, обязанный выплачивать их, не признан виновным в распаде семьи, так как судебное

решение было принято без признания вины, обязательство выплачивать такие алименты прекращается по истечение 5 лет.

Продолжение указанного срока возможно только по решению суда при наличии обоснования.

При признании исключительной вины одного из супругов, судебный процесс о назначении алиментов не требует особых доказательств.

Для получения алиментов «невиновный» супруг не должен доказывать того, что он находится в недостатки.

В данном случае достаточно указать на разницу материального состояния до и после развода. Так же, не будет иметь места выше указанный пятилетний срок

выплат по алиментам. Но, нужно иметь в виду, что обязательство «виновного» супруга прекращается после заключения брака повторного брака получателем алиментов.

Стоит обратить внимание, что суд может отменить алименты, а так же уменьшить, в случае изменения материального положения одного либо обоих бывших супругов.

Боржник з аліментів? Отримай покарання

Боржник з аліментів Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі, у виконавчому провадженні. Доступно, корректно Харків, Харківська область Представництво інтересів в суді з кримінальної, цивільної справи, у виконавчому провадженні. Складання, подання процесуальних документів +380679331668, +380668243914

Боржник з аліментів ? Отримай покарання

Боржник з аліментів

Боржник з аліментів

Міністерство юстиції підготувало новий пакет законопроектів, які пропонують посилити відповідальність осіб, що ухиляються від сплати аліментів.

Про це міністр юстиції Павло Петренко повідомив на брифінгу в четвер. Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно Харків,Харківська область.

«Сьогодні подаємо новий великий пакет законів, який називається «Чужих дітей не буває. Частина 2», — заявив він.

За словами міністра, ці законопроекти пропонують ще більше підсилити відповідальність боржників з аліментів.

По-перше, розповідає Петренко, це – збільшення розміру аліментів при тривалій наявності заборгованості:

  1. не платиш 1 рік і більше – сума боргу автоматично зростає на 20%;
  2. по-друге, не платиш 2 і більше роки – сума додаткової сплати сягне 30%;
  3. по-трете, не платиш від 3 років – сума боргу збільшиться на 50%.

Він наголосив, що ці кошти направлятимуться не в бюджет, а відразу на

рахунок дитини.

По-друге, для боржників запроваджується нове покарання у вигляді недопуску

до керівних посад на державній службі і до участі у виборах.

Третя велика новація, каже Петренко, за прикладом ЄС введення кримінальної

відповідальності з тюремним строком до 2 років, якщо боржник з аліментів

ухиляється від суспільно-корисних робіт.

Четверте нововведення — автоматичний арешт всіх коштів і майна неплатників

аліментів з моменту виникнення боргу, щоб вони не змогли сховати кошти на

різних рахунках та у родичів.

Як повідомлялося, 6 лютого набув чинності закон «Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на

належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення

заборгованості зі сплати аліментів».

Згідно з ним, якщо заборгованість з аліментів становить сукупну суму платежів

за шість місяців, боржника тимчасово обмежуватимуть у праві керувати

транспортними засобами, використовувати вогнепальну, мисливську,

пневматичну зброю, а також виїжджати за кордон.

Євген Кізілов, УП

Про аліменти Боржник з аліментів

Міністерство юстиції підготувало новий пакет законопроектів, які пропонують

посилити відповідальність осіб, що ухиляються від сплати аліментів. Боржник з аліментів

По-перше, це – збільшення розміру аліментів при тривалій наявності

заборгованості. Боржник з аліментів

По-друге, для боржників запроваджується нове покарання у вигляді недопуску

до керівних посад на державній службі і до участі у виборах. Боржник з аліментів

Третя велика новація за прикладом ЄС введення кримінальної

відповідальності з тюремним строком до 2 років, якщо боржник з аліментів

ухиляється від суспільно-корисних робіт. Боржник з аліментів

Четверте нововведення — автоматичний арешт всіх коштів і майна неплатників

аліментів з моменту виникнення боргу, щоб вони не змогли сховати кошти на

різних рахунках та у родичів.

Стаття 265. Зміст рішення суду

Стаття 265. Зміст рішення суду. Реальна допомога у кримінальній справі, у цивільній справі. Харків, Харківська область Доступно, коректно Представництво інтересів у суді в кримінальній, цивільній справі Складання, подання процесуальних документів Допомога потерпілим, свідкам, при експертизі +380668243914,+380679331668

Стаття 265. Зміст рішення суду

Стаття 265. Зміст рішення суду

Стаття 265. Зміст рішення суду

1. Рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

2. У вступній частині рішення зазначаються:

1) дата і місце його ухвалення; Стаття 265. Зміст рішення суду

2) найменування суду; Стаття 265. Зміст рішення суду

3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; Стаття 265. Зміст рішення суду

4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; Стаття 265. Зміст рішення суду

5) номер справи; Стаття 265. Зміст рішення суду

6) ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи; Стаття 265. Зміст рішення суду

7) вимоги позивача; Стаття 265. Зміст рішення суду

8) прізвища та ініціали представників учасників справи. Стаття 265. Зміст рішення суду

В описовій частині рішення зазначаються:

3. В описовій частині рішення зазначаються:

1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; В описовій частині рішення зазначаються:

2) заяви, клопотання; В описовій частині рішення зазначаються:

3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються

4. У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких

встановлені відповідні обставини; У мотивувальній частині рішення зазначаються

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; У мотивувальній частині рішення зазначаються

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення

позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду

на законодавство чи усталену судову практику; У мотивувальній частині рішення зазначаються

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; У мотивувальній частині рішення зазначаються

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; У мотивувальній частині рішення зазначаються

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування. У мотивувальній частині рішення зазначаються

У резолютивній частині рішення зазначаються

5. У резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог; У резолютивній частині рішення зазначаються

2) розподіл судових витрат; У резолютивній частині рішення зазначаються

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; У резолютивній частині рішення зазначаються

4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для

юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному

державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін

(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб — громадян України; У резолютивній частині рішення зазначаються

6. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

7. У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про:

1) порядок і строк виконання рішення; У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

2) надання відстрочення або розстрочення виконання рішення; У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

3) забезпечення виконання рішення; У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

4) повернення судового збору; У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

5) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання

стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

6) дату складення повного судового рішення. У разі необхідності в резолютивній частині також вказується про

При розгляді первісного і зустрічного позовів

8. При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

9. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання

укласти договір — умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

10. Суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних

відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

11. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює

примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

12. У разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та

стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

13. У разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі

визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, суд накладає на

таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом.

Стаття 266. Рішення суду на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів

1. Суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Стаття 267. Визначення порядку і строку виконання рішення суду, забезпечення його виконання

1. Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

2. Забезпечення виконання рішення здійснюється в порядку забезпечення позову. Забезпечення виконання рішення скасовується після повного виконання відповідачем рішення суду.

Стаття 268. Проголошення судового рішення

1. Рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

2. При проголошенні рішення суду суддя не оголошує такі відомості щодо учасників справи:

1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти,

реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

2) реєстраційні номери транспортних засобів;

3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.

3. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

4. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

5. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено — повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення,

ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

6. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення.

7. Рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.

8. Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

9. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду.

10. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.

Стаття 269. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні

1. Суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

2. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про

внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

3. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.

4. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі. Реальна допомога у кримиінальній, цивільній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Представництво шнтересів у суді, складання, подання процесуальних документів. Допомога свідку, потерпілому, у експертизі. +380668243914, +380679331668

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2) відсутній предмет спору; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими

самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні

правовідносини не допускають правонаступництва; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не

визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат,

повернення судового збору з державного бюджету. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

3. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 256. Наслідки закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі1. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стаття 257. Залишення позову без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

Позивач

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого

відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання

про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або

міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

2. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Глава 9. Судові рішення

Стаття 258. Види судових рішень

1. Судовими рішеннями є:

  1. 1) ухвали;
  2. 2) рішення;
  3. 3) постанови;
  4. 4) судові накази.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про

відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

3. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

5. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень

1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

3. Якщо в одному провадженні об’єднані кілька взаємопов’язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги

часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог.

Якщо за вимогами, об’єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення  часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

4. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом,

постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

у порядку спрощеного провадження

6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять

днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження — не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути

відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом

заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну

систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду — електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії Реальна допомога у кримінальный, цивільній справі. Харків, Харківська область. Доступно, коректно. Представництво інтересів у суді, апеляційне, касаційне оскаржування. Складання, подання процессуальних документів. +380668243914, +380679331668

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням

складається протокол. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно, Харків, Харківська область

Відомості

2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

2) час початку вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

5) відомості про явку учасників справи, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

6) відомості про роз’яснення сторонам та іншим учасникам справи їхніх процесуальних прав та обов’язків; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

8) заяви і клопотання сторін та інших учасників справи; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших учасників справи, а також показання свідків, усне роз’яснення експертами своїх

висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

11) час закінчення вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

12) інші відомості, визначені цим Кодексом. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Протокол повинен бути оформлений

3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

4. Протокол підписується головуючим та секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому порядку разом з її матеріалами.

5. Письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії подаються до суду протягом п’яти днів з дня

його підписання та розглядаються судом в порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу.

Глава 8. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду

Стаття 251. Обов’язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу;

4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення;

5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

6) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного,

цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на

об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Стаття 252. Право суду зупинити провадження у справі

1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу;

7) надходження заяви про відвід;

8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство

(материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

3. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

4. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження у справі

1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:

1) пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;

2) пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо

предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3) пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до закінчення строку для примирення, визначеного судом;

4) пунктом 5 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до припинення врегулювання спору за участі судді;

5) пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;

6) пунктами 1 та 3 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні;

на час хвороби учасника справи

7) пунктом 2 частини першої статті 252 цього Кодексу, — на час хвороби учасника справи;

{Пункт 7 частини першої статті 253 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8) пунктом 4 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до розшуку відповідача;

9) пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, — на час проведення експертизи;

10) пунктом 6 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;

11) пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до вирішення питання про відвід;

12) пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави

на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;

13) пунктом 9 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом;

14) пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Стаття 254. Поновлення провадження у справі

1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом

повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

3. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати Реальна допомога у кримінальній цивільній справі Харьків, Харківська область. Доступно коректно 0679331668, 0668243914

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права

перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має

права розглядати інші судові справи. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Реальна допомога у кримінальній справі. Харків, Харківська область. Доступно, коректно

Стаття 246. Ухвалення рішення про судові витрати

1. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд

за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

2. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Глава 7. Фіксування судового процесу

Стаття 247. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в

порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою

відеозаписувального технічного засобу — таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо

відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.

4. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

5. Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.

6. Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.

Стаття 248. Протокол судового засідання

1. У судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;

8) інші відомості, визначені цим Кодексом.

3. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Стаття 249. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання та їх розгляд

1. Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п’яти днів з дня

проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх подання.

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні. Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Доступно, коректно. Харків, Харківська область представництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі Складання, подання процесуальних документів Оскаржування +380668243914,+380679331668

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні1. Суд відкладає розгляд справи у випадках,

встановлених частиною другою статті 223 цього

Кодексу. Стаття 240. Відкладення розгляду справи

або перерва в судовому засіданні

2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому  засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених

Реальна допомога у кримінальній спарві. Харків, Харківська область. Доступно. Коректно

цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до  обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або

ухвалі. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання

3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання

суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Учасники справи, свідки,  експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про

судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

{Частина третя статті 240 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017} Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не

допитуються і викликаються знову. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було

оголошено перерву. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

7. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати

шести місяців. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 241. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами

1. Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.

2. У зв’язку з додатковими поясненнями учасника справи суд може ставити питання іншим учасникам судового процесу.

3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання учасників справи, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

§ 4. Судові дебати та ухвалення рішення

Стаття 242. Судові дебати

1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Кожному учаснику справи надається однаковий час для виступу з промовою в судових дебатах.

2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.

3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Суд може зобов’язати учасника справи визначити, чи буде виступати з промовою тільки такий учасник чи тільки його представник.

6. Органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи виходячи з розумного часу для викладення промов.

Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за

визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками.

Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Стаття 243. Повернення до з’ясування обставин у справі

1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Стаття 244. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної

дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і

виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Харків, Харківська область Доступно, коректно Допомога свідку, потерпілим, при експертизі Складання, подання процесуальних документів Представництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі +380679331668, +380668243914

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в

порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи оголошуються в

судовому засіданні або пред’являються йому, а в разі необхідності — також свідкам,

експертам, спеціалістам чи перекладачам для ознайомлення. Стаття 235. Дослідження письмових доказів

2. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Учасниками справи з приводу зазначених доказів можуть

ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам. Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно. Харкыв, Харкывська область

Стаття 236. Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції

1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути досліджений у відкритому

судовому засіданні або оголошений за клопотанням учасника справи лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.

Стаття 237. Дослідження речових та електронних доказів

1. Речові та електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред’являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам.

Особи, яким пред’явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання.

2. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду

доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні.

Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

4. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.

Стаття 238. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження

1. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила

цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.

2. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з

відображенням у протоколі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.

3. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

Стаття 239. Дослідження висновку експерта

1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні.

2. Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою питання ставить експертові особа, за заявою якої призначено

експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим питання ставить експертові позивач і його представник.

3. Суд має право з’ясовувати суть відповіді експерта на питання учасників справи, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту учасниками справи.

4. Викладені письмово і підписані експертом роз’яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

Хакеры, биткоины, фишинг

Хакеры, биткоины, фишинг Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харкьовская область. Представительство интересов в уголовном, гражданском деле в суде. Составление и подача процессуальніх джокументов. Помощь свидетелям, потерпевшим, при єкспертизе +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Хакеры, биткоины, фишинг

Хакеры, биткоины, фишинг

Хакеры, биткоины, фишинг

Хакеры украли $50 млн в биткоинах с помощью фишинговой схемы в AdWords

Компания Cisco совместно с Департаментом киберполиции Нацполиции Украины раскрыла фишинговую схему, организаторам которой за три года удалось завладеть $50 млн в криптовалюте. Хакеры, биткоины, фишинг

Кампания была организована украинской хакерской группой Coinhoarder. Хакеры, биткоины, фишинг

Её целью было хищение биткоинов, принадлежащих пользователям одного из самых популярных криптокошельков Blockchain.info. Хакеры, биткоины, фишинг

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

«Кампания была очень простой. После начальной установки организаторам требовалось только продолжать скупать рекламу в Google AdWords, чтобы

обеспечить постоянный приток новых жертв. Кампания была ориентирована на конкретные регионы и позволила организаторам заработать миллионы долларов

путём кражи криптовалют у своих жертв. Кампания наглядно демонстрирует, насколько доходными могут быть подобные виды кибератак», — говорится в

отчёте Talos, подразделения Cisco, которое занимается вопросами кибербезопасности. Хакеры, биткоины, фишинг

Мошеннические объявления таргетировались на ключевые слова, связанные с криптоиндустрией («блокчейн», «биткоин-кошелёк»), и содержали

ссылки на поддельные копии сайта Blockchain.info – «blokchien.info/wallet» и «block-clain.info». Хакеры, биткоины, фишинг

При переходе по этим ссылкам отображалась зеркальная копия реального сайта компании Blockchain, которая управляет кошельками Blockchain.info и Blockchain.com.

При этом настоящий сайт компании в результатах поиска Google ранжировался ниже, чем поддельные.

Пользователи, одураченные мошенниками, вводили приватную информацию, которая позволяла хакерам получать доступ к их кошельках и хранящимся в них биткоинам.

Сотрудничество с киберполицией Украины

Cisco в сотрудничестве с киберполицией Украины изучал эту «масштабную фишинговую кампанию» в течение шести месяцев.

Исследователи отмечают, что с тех пор используемый группой Coinhoarder метод получил широкое распространение среди мошенников.

Согласно выявленным Cisco фактам, группа Coinhoarder функционировала, как минимум, с 2015 года. За это время хакеры похитили около 50 млн долларов в криптовалюте.

Только за период с сентября по декабрь 2017 года они украли $10 млн. На одном из биткоин-кошельков, принадлежащих группе, общая сумма полученных средств составляет $1 879 471.

Напомним, что активное распространение таких схем вынудило Facebook запретить рекламу криптовалют и ICO. По данным Forbes, в настоящее время Google также прорабатывает этот вопрос.

Адвокат в уголовном процессе: вопрос про подтверждение полномочий

Полномочия адвоката на участие в уголовном производстве подтверждаются, кроме адвокатского свидетельства, также ордером или договором.

Адвокат в уголовном процессе, чем подтверждаются полномочия?

Кассационный уголовный суд в составе Верховного Суда (КАС ВС) разъяснил, что для подтверждения полномочий защитника на участие в уголовном производстве необходимо всего два документа.

В частности, свидетельство о праве на занятие адвокатской деятельностью и ордер, а также договор с подзащитным или поручение органа (учреждения), уполномоченного законом на предоставление бесплатной правовой помощи.

Соответствующее постановление по делу №752/11464/16-к было вынесено 6 февраля.

Как отметили судьи КАС ВС, апелляционный суд вернул жалобу адвоката по той причине, что он в подтверждение своих полномочий предоставил только ордер и не предоставил договор.

Защитник не согласился с такой правовой позицией апелляционного суда и обратился с кассационной жалобой в Верховный Суд.

Коллегия судей Кассационного уголовного суда под председательством судьи Аркадия Бущенко, сделав глубокий анализ правовых норм, пришла к

выводу о том, что «п. 2 ч. 1 ст. 50 УПК определяет, что полномочия защитника должны считаться подтвержденными, если в дополнение к документу,

предусмотренного п.1, защитник предоставил хотя бы один из документов, предусмотренных п.2 ч.1 этой статьи».

То есть предоставление защитником только свидетельства о праве на занятие адвокатской деятельностью и ордера — достаточно для

признания его лицом, которое имеет право обжаловать судебное решение в апелляционном порядке», — отметила судья-спикер Кассационного уголовного суда в составе Верховного Суда Татьяна Шевченко.

Стаття 230. Порядок допиту свідків

Стаття 230. Порядок допиту свідків Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Представництво інтересів у суді у кримінальній цивільній справі. Складання, подання процесуальних документів Допомога при експертизі, свідкам, потерпілим +38 067 933 16 68, +38 066 824 39 14

Стаття 230. Порядок допиту свідків

Стаття 230. Порядок допиту свідків

Стаття 230. Порядок допиту свідків

1. Кожний свідок допитується окремо. Стаття 230. Порядок допиту свідків

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового

засідання під час розгляду справи. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Реальная помощь в уголовном деле Харьков, Харьковская область

Перед допитом свідка

3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз’яснює

його права і з’ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від давання показань. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Відмова від давання показань

4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом постановлення ухвали. Стаття 230. Порядок допиту свідків

5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве

показання і відмову від давання показань та приводить його до присяги: «Я, (ім’я, по батькові, прізвище), присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи». Стаття 230. Порядок допиту свідків

6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком текст присяги та розписка приєднуються до справи. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Допит свідка розпочинається

7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою ставить питання особа, за заявою

якої викликано свідка, а потім інші учасники справи в черговості, передбаченій пунктом 3 частини п’ятої статті 227 цього Кодексу. Стаття 230. Порядок допиту свідків

8. Головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту. Стаття 230. Порядок допиту свідків

9. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з’ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку

після закінчення його допиту учасниками справи. Стаття 230. Порядок допиту свідків

10. Головуючий має право за заявою учасників справи знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є

навідними або не стосуються предмета розгляду. Стаття 230. Порядок допиту свідків

11. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Свідок може бути допитаний повторно

12. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших учасників справи або з ініціативи суду. Стаття 230. Порядок допиту свідків

Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання сторони, інші учасники справи, суд. Стаття 230. Порядок допиту свідків

13. Суд може одночасно допитати свідків для з’ясування причин розходжень у їхніх показаннях. Стаття 230. Порядок допиту свідків

14. Свідок, який не може прибути у судове засідання внаслідок хвороби, старості, інвалідності або з інших поважних причин, допитується судом у місці його проживання (перебування). Стаття 230. Порядок допиту свідків

Стаття 231. Використання свідком письмових записів

1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами лише в тих випадках, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими даними,

які важко зберегти в пам’яті. Ці записи подаються судові та учасникам справи і можуть бути приєднані до справи за ухвалою суду.

Стаття 232. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не

заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку, головуючий роз’яснює обов’язок про необхідність давати правдиві показання, не попереджуючи про

відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не приводить до присяги.

3. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, можуть з дозволу суду ставити свідкові питання, а також висловлювати свою думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об’єктивного з’ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, із

зали судового засідання за ухвалою суду може бути видалений той чи інший учасник справи. Після повернення цієї особи до зали судового засідання

головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає можливість ставити йому питання.

5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання, крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка в залі судового засідання.

Стаття 233. Оголошення показань свідків

1. У разі відкладення розгляду справи показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під час допиту їх за місцем

проживання, або показання, дані ними у судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення, повинні бути оголошені і досліджені в судовому

засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні є неможливою. Учасники справи мають право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них свої пояснення.

Стаття 234. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків

1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 230-232 цього Кодексу.

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта Реальна допомога у кримінальній справі Доступно коректно Харків Харківська область Представництво у суді першій інстанції у кримінальній цивільній справі Апеляція Касація Складання подання процесуальних документів +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

1. Головуючий роз’яснює експертові його права та обов’язки, встановлені цим

Кодексом, і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за

завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання

покладених на нього обов’язків. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Реальная помощь в уголовном деле Доступно.Корректно. Харьков, Харьковская область. Опытные адвокаты

2. Головуючий приводить експерта до присяги: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки експерта, використовуючи всі свої

професійні можливості». Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

3. Текст присяги підписується експертом. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Дія присяги поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її проголошення. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Підписаний експертом текст присяги та розписка приєднуються до справи. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду, права, обов’язки експертів і їхня відповідальність роз’яснюються головуючим відразу після

залучення їх до участі в цивільному процесі. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

5. Експертам, які працюють у державних експертних установах, роз’яснення прав і обов’язків експерта та приведення його до присяги здійснюються

керівником експертної установи під час призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового експерта. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов’язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин

від виконання покладених на нього обов’язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Засвідчені печаткою експертної установи копії цих документів подаються на вимогу суду. Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта

Стаття 226. Роз’яснення спеціалістові його прав та обов’язків

1. Головуючий роз’яснює спеціалістові його права та обов’язки, встановлені цим Кодексом.

§ 3. З’ясування обставин справи та дослідження доказів

Стаття 227. Вступне слово учасників справи

Стаття 225. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта1. Суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи.

2. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них.

3. Якщо разом зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після сторони, третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи виступати зі вступним словом може тільки представник.

4. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов’язати сторони та інших учасників справи дати окремо пояснення щодо кожної з них.

5. Учасники справи з дозволу головуючого можуть ставити питання один одному. Питання ставляться у такій черговості:

1) позивачу та (або) особі, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи — відповідач, третя особа, яка бере участь на стороні відповідача, інші учасники справи;

2) відповідачу — позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи, третя особа, яка бере участь у справі на стороні позивача, інші учасники справи;

3) іншим учасникам справи — позивач та (або) особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи, третя особа, яка бере участь на стороні позивача, відповідач, третя особа, яка бере участь на стороні відповідача, інші учасники справи.

6. Головуючий з власної ініціативи або за усним клопотанням учасника справи може зняти питання, що не стосуються предмета спору, поставити питання учаснику судового процесу.

7. Якщо учасники судового процесу висловлюються нечітко або з їхніх слів не можна дійти висновку про те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може зажадати від цих осіб конкретної відповіді — «так» чи «ні».

Стаття 228. Порядок з’ясування обставин справи та дослідження доказів

1. Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються.

2. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з’ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Стаття 229. Дослідження доказів

1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

2. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

3. Речові, письмові та електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред’являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності — також свідкам, експертам, спеціалістам.

4. Відтворення аудіо- і відеозапису проводиться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально обладнаному для цього.

5. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових і електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні Реальна допомога у кримінальній справі Харків Харківська область Доступно, коректно Представництво інтересів в суді першій інстанції, досудовому слідстві у кримінальному, цивільному провадженні Допомога при експертизі, свідкам, потерпілим +380670331668, +380668243914

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

1. Учасники справи, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також інші присутні у судовому засіданні особи звертаються до суду словами «Ваша честь». Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

 

Стаття 216. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання

1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Учасники судового процесу та інші особи, присутні в залі судового засідання, звертаються до суду та один до одного, надають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи.

2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї статті, допускається з дозволу головуючого.

3. Учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується

судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

5. Учасники справи передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

§ 2. Відкриття розгляду справи по суті

Стаття 217. Відкриття судового засідання

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

2. Секретар судового засідання доповідає суду хто з учасників судового процесу з’явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у

судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з’явився, про дату, час і місце судового засідання у порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

4. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Стаття 215. Звертання до суду у судовому засіданні

Стаття 218. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків. Присяга перекладача

1. Головуючий роз’яснює перекладачу його права та обов’язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під розписку про кримінальну

відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

2. Головуючий приводить перекладача до присяги: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов’язки перекладача, використовуючи всі свої професійні можливості».

3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

Стаття 219. Видалення свідків із зали судового засідання

1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені для цього приміщення без можливості ознайомлення з ходом судового засідання.

2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки, які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав.

Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

Стаття 210. Строки розгляду справи по суті Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область Представництво інтересів у суді першій інстанції у кримінальному, цивільному провадженні. Складання, подання процесуальних документів у суд +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

1. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття

провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження — не

пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно Харків, Харківська область

2. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

3. Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу. Стаття 210. Строки розгляду справи по суті

Стаття 211. Судове засідання

1. Розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

2. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи,

судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

4. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесуальні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

5. Під час розгляду справи по суті суд сприяє примиренню сторін.

Стаття 212. Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

Учасники справи мають право

1. Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді

відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні

2. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до

судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

3. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних

технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

4. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Суд може постановити ухвалу

5. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.

Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт

6. Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт можуть брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно в приміщенні суду.

У клопотанні про участь у судовому засіданні

7. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно

забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції

8. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати

її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції

9. Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

10. Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також  інформаційну безпеку.

Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

11. Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

12. Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі

попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в

приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

Стаття 213. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні

1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Стаття 214. Головуючий у судовому засіданні

1. При одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.

При колегіальному розгляді справи головуючим у судовому засіданні є суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи.

2. Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку

вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий

розгляд на забезпечення  повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій

головуючого ці заперечення  заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов’язків, про що постановляє ухвалу.

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коретно. Харків, Харківська область. Представництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі Складання, подання процесуальних документів Допомога у експертизі, потерпілим, свідкам +380668243914, +390679331668

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода

Стаття 206. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем

1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач — визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

2. До ухвалення судового рішення у зв’язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз’яснює сторонам наслідки відповідних

процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем

позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Стаття 207. Мирова угода сторін

1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій

угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

3. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

4. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

5. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Стаття 208. Виконання мирової угоди

1. Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

2. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

3. У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Глава 6. Розгляд справи по суті

Глава 6. Розгляд справи по суті

Глава 5. Відмова позивача від позову. Мирова угода

§ 1. Загальні положення

Стаття 209. Завдання розгляду справи по суті

1. Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні Реальна допомога у кримінальіній справі. Представництво інтересів в суді у Кримінальному, цивільному провадженні. Складання та подання процессуальних документів. Допомга у експертизі, свідкам, потерпілим. Оскажування в апелляціх +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

1. У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до

закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

Реальна допомога у кримінальній справі. Харків, Харківська область. Доступно, коректно/

2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду; Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

2) закриття провадження у справі; Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

3. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

4. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку,

встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

5. Суд з’ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті. Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні

Глава 4. Врегулювання спору за участю судді

Стаття 201. Підстави проведення врегулювання спору за участю судді

Стаття 200. Судові рішення у підготовчому засіданні1. Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

2. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Стаття 202. Порядок призначення врегулювання спору за участю судді

1. Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.

2. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Стаття 203. Порядок проведення врегулювання спору за участю судді

1. Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом.

Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді.

Закриті наради проводяться за ініціативою судді з кожною із сторін окремо.

2. Суддя спрямовує проведення врегулювання спору за участю судді для досягнення сторонами врегулювання спору. З урахуванням конкретних обставин проведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання.

3. На початку проведення першої спільної наради з врегулювання спору суддя роз’яснює сторонам мету, порядок проведення врегулювання спору за участю судді, права та обов’язки сторін.

4. Під час проведення спільних нарад суддя з’ясовує підстави та предмет позову, підстави заперечень, роз’яснює сторонам предмет доказування по категорії спору, який розглядається, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів мирного врегулювання спору та здійснює інші дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору.

5. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.

6. Під час проведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі.

7. Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведення врегулювання спору за участю судді протокол наради не ведеться та не здійснюється фіксування технічними засобами.

8. За необхідності до участі в нарадах залучається перекладач. Перекладач попереджається про конфіденційний характер інформації, отриманої під час проведення врегулювання спору за участю судді.

9. Під час врегулювання спору за участю судді забороняється використовувати портативні аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.

Стаття 204. Припинення врегулювання спору за участю судді

1. Врегулювання спору за участю судді припиняється:

1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;

2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;

3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;

4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

2. Про припинення врегулювання спору за участю судді постановляється ухвала, яка оскарженню не підлягає. Одночасно суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.

3. Про припинення врегулювання спору за участю судді з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, суддя постановляє ухвалу не пізніше

наступного робочого дня після надходження відповідної заяви сторони, а з підстави, передбаченої пунктом 2 цієї ж частини — не пізніше наступного дня з дня закінчення строку врегулювання спору за участю судді.

4. У разі припинення врегулювання спору за участю судді з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Стаття 205. Строк проведення врегулювання спору за участю судді

1. Врегулювання спору за участю судді проводиться протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня постановлення ухвали про його проведення.

2. Строк проведення врегулювання спору за участю судді продовженню не підлягає.

Судья из Харькова и верховенство права

Судья из Харькова. Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область. Представительство интересов участника процесса в уголовном, гражданском деле, помощь при экспертизе, свидетелям, потерпевшим. Составление, подача процессуальных документов в суд, +38 066 824 39 14, +38 066 824 39 14

Судья из Харькова, верховенство права в цитатах

Судья из Харькова

Судья из ХарьковаПравовладдя, також верхове́нство пра́ва — це фундаментальний правовий принцип і правова доктрина,

яка передбачає, що жодна людина не є вище закону, що ніхто не може бути покараним державою, крім як за

порушення закону, і що ніхто не може бути засудженим за порушення закону іншим чином, ніж у порядку, встановленому законом.

Верховенство права різко контрастує з ідеєю, що правитель, законодавець може бути вище закону, що було особливістю римського права, радянського права, нацистського права, та деяких інших правових систем.

Только факты и чужое мнение, все подвергается сомнению, думайте сами…

Давление на судью из Харькова «из за» прокуратуры

Елена Заичко повторно заявила о вмешательстве в профессиональную деятельностьПрокуратура продолжает оказывать давление на харьковскую судью

Второго февраля в Высший совет правосудия поступило дополнение к заявлению судьи Харьковского окружного административного суда Елены

Заичко о вмешательстве в профессиональную деятельность от 29 января 2018 года.

Судья сообщает, что 30 января, в день судебного заседания, Прокуратура Харьковской области обратилась в Харьковский окружной административный суд с заявлением об ознакомлении с материалами данного дела.

Проведение следственных действий в день и, возможно, во время рассмотрения дела, Елена Заичко расценивает как давление на суд при осуществлении ним правосудия.

Также судья Харьковского окружного административного суда считает, что создание атмосферы страха за собственные решения среди представителей

судебной ветви власти не способствует повышению авторитета правосудия и его осуществлению на основах независимости от любого незаконного влияния, давления или вмешательства.

«Судебно-юридическая газета» 

В продолжение к первому сообщению, второе…

Судьей из Харькова интересуются…

Судья из ХарьковаЕлена Заичко считает повестки из прокуратуры и действия СБУ вмешательством в профессиональную деятельность. СБУ заинтересовалась имуществом харьковской судьи.

29 января в Высший совет правосудия поступило обращение судьи Харьковского окружного административного суда Елены Заичко о вмешательстве в профессиональную деятельность.

Причина — повестки для участия в уголовном производстве в качестве свидетеля, подписанные прокурором отдела процессуального руководства

Управления процессуального руководства в уголовных производствах следователей региональной прокуратуры Харьковской области.

Елена Заичко рассматривала административное дело по иску к Главному управлению ГФС в Харьковской области и удовлетворила требования ООО

«Промспец Комплект» об отмене налоговых сообщений, решений и обязательств совершить определенные действия в полном объеме, однако решение так и не

вступило в силу из-за рапорта сотрудника СБУ и открытия данного уголовного производства.

Судья отмечает, что повестки прокуратуры являются незаконными, поскольку нарушают ч.2 ст.364 и ч.2 ст.375 УК Украины, а также ч.3 ст.228 КАС Украины:

судьи не имеют права разглашать ход обсуждения и принятия решения в совещательной комнате.

Также Елене Заичко стало известно о деятельности сотрудника Службы безопасности Украины в Харьковской области, который 3 января собирал

информацию об имущественном положении судьи вне рамок уголовного производства, внесенного в Единый реестр досудебных расследований на следующий день, 4 января.

Судья Харьковского окружного административного суда считает данные действия сотрудников прокуратуры Харьковской области и Службы

безопасности Украины в Харьковской области вмешательством в профессиональную деятельность.

Законність Судья из Харькова

Існує консенсус щодо стрижневих елементів поняття the Rule of Law (правовладдя). Такими стрижневими елементами є:

законність – включно з прозорою, підзвітною та демократичною процедурою запровадження приписів права;

юридична визначеність;

заборона свавільності;

доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах – включно із судовим контролем щодо адміністративних актів;

поважання людських прав; і

недискримінація та рівність перед законом.

Правовладдя — система правового і суспільного устрою, де природні права і свободи людини знайшли законодавче закріплення, визнані найвищою цінністю

суспільства, а їх забезпечення стає пріоритетом держави, де сама влада перебуває під контролем закону, обмежується правом, а саме право створює таку

истему правовідносин, за якої максимально усуваються можливості свавілля чиновників.

В Україні принцип правовладдя (верховенства права) закріплений у ч. 1 ст. 8 Конституції.

Термін використовується з 17 століття, хоча сама концепція значно старіша. Наприклад, грецький філософ Арістотель сказав: «Закон повинен правити».

«Верховенство права» чи «правовладдя»? Судья из Харькова

Український вчений О. М. Костенко, виходячи з принципу соціального натуралізму, розглядає принцип «верховенства права» як принцип

«верховенства законів природного права», заперечуючи таким чином позитивістський підхід, згідно з яким визнається верховенство законів,

сформульованих відповідно до волі і свідомості людей. Роль волі і свідомості має зводитися лише до відкриття і законодавчого закріплення законів природного права.

Самостійного значення принцип верховенства права набуває, коли ми розрізняємо закон і право; поза лоном доктрини природного права цей принцип існувати не може (А. С. Довгерт).

Розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі, обмежувати свободу та рівність осіб.

Коротко співвідношення понять «право» та «закон» можна виразити через співвідношення відповідно змісту й форми.

Фундаментальним дослідженням проблематики верховенства права є праця Сергія Головатого «Верховенство права: Монографія: У 3- кн.» (2006 р.), в якій запропоновано як відповідник англійського поняття «the rule of law» двослівний український вираз «верховенство права» замінити на однослівний — «правовладдя».

27 червня 2016 року в Києві за участі президента Венеційської комісії Джаннні Букіккіо відбулась Національна презентація документа «Rule of Law Checklist» у перекладі українською як «Мірило правовладдя».

Підстави для переходу до терміну «правовладдя» Судья из Харькова

Підставами для переходу від двослівного «верховенство права» до однослівного «правовладдя» як відповідника англійського «the rule of Law» були кілька чинників:

По ухваленні Конституції України вітчизняні вчені вдались до пояснення сутності поняття «верховенство права» в спосіб «поелементного аналізу» змісту

кожного із компонентів двослівного виразу, а не шляхом з’ясування сутності поняття як цілого, тобто нерозкладного. Прикладом такого підходу була

пропозиція «встановити, по-перше, яке явище відображається поняттям „право“, і, по-друге, у чому полягає верховенство цього явища».

Вислів «Верховенство права» лексично є близьким до одного з базових елементів позитивістської доктрини права у вигляді поняття «верховенство закону», що, своєю чергою, спричиняло ототожнення обох понять. Як приклад — теза про те, що «принцип верховенства права має вираз верховенства закону».

Ще одним поширеним напрямком тлумачення сутності поняття «верховенство права» у вітчизняній науці виявився підхід, за якого воно визнавалось або як

«необхідна ознака», або як «основоположний принцип», або як «частина характеристики» іншого поняття — «правової держави».

Тут мало місце перехрещування двох цілком самостійних правничих концепцій, тоді як «верховенство права» та «правова держава» історично ніколи не були і матеріально не є структурно взаємопов’язаними.

З огляду на те, що хибність тлумачення вітчизняними науковцями двослівного поняття «верховенство права» як відповідника англійського поняття»the rule of

law» у наслідку істотно спотворювало його сутність як нерозкладного, в монографії «Верховенство права» було запропоновано застосовувати український

однослівний відповідник: правовладдя — як категоричне й однозначне заперечення будь-якого прояву свавільного й егоїстичного людиновладдя (стор. 1664—1665).

Такий однослівний термін: Судья из Харькова

усуває спокусу «поелементного» аналізу, яка виникає внаслідок застосування двослівного виразу, органічно вписується в українську правничу терміносистему:

його побудовано відповідно до наявної в сучасній українській мові словотвірної моделі (пор. також: народовладдя, двовладдя, безвладдя, самовладдя тощо).

Термін «правовладдя» дає можливість зберегти два змістовних складники його англомовного прототипу, де rule — влада, law — право.

Пропозиція замінити українську двослівну фразу «верховенство права» однослівним терміном «правовладдя» також ґрунтується на практиці

конституційного текстотворення в таких новопосталих демократіях, що проголосили свою незалежність на теренах колишньої комуністичної Югославії.

В їхніх конституціях містяться фрази, що є дослівним перекладом англійського the rule of law відповідними офіційними (державними) мовами, які як слов’янські

мови є близькими до української: владванина права (конституції Сербії, а також Боснії та Герцеґовіни), vladavina prava (конституції Хорватії, Чорногорії), владееньето на правото (Конституція Македонії).

Просування терміну Судья из Харькова

Після виходу в світ монографії «Верховенство права» (2006) її автор Сергій Головатий продовжував просувати ідею заміни українського двослівного відповідника англійського the rule of law однослівним — правовладдя.

Хибне тлумачення терміну «верховенство права» Судья из Харькова

У вітчизняній науковій доктрині було запропоновано дуже близький до ідеї «поелементного» аналізу метод етимологічного тлумачення категорії

«верховенство права», виходячи з того, що така категорія — це, так би мовити, не що інше як «поєднання двох самостійних за значенням слів», а саме:

«верховенство» та «право», і тому, мовляв, слід з’ясовувати значення кожного з них, аби можна було вийти на інтегральний результат.

З наукової доктрини перекочувала до офіційної юридичної доктрини стала теза, побудована на методології юридичного позитивізму й розкладанні двослівного

поняття: «верховенство права — це панування права в суспільстві». Її зафіксовано у низці рішень Конституційного Суду України.

Тлумачення Венеційською Комісією Судья из Харькова

Цілком відмінним від позитивістського сприйняття багатьма вітчизняними науковцями та Конституційним Судом України англійського поняття

«the rule of law» є побудоване на західній доктрині природнього права тлумачення цього поняття Венеційською Комісією, схвалене нею на 106-му пленарному засіданні.

Формальна та матеріальна концепції верховенства права Судья из Харькова

Можна виділити дві основні концепції верховенства права: формальне або «тонке» та змістовне або субстанціональне визначення верховенства права.

Формальне визначення верховенства права не робить судження про «справедливість» самого закону, а визначає конкретні процедурні атрибути які повинна мати правова система, щоб бути згідно з принципом верховенства права.
Змістовні концепції верховенства права виходять за межі цього і включають деякі суттєві права, які, як стверджують ці концепції, ґрунтуються або випливають з самого верховенства права.

Відмінності між матеріальною та формальною концепціями Судья из Харькова

Паул Крейг так формулює відмінності між цими концепціями.

«Формальні концепції верховенства права розглядають спосіб, яким було встановлено закон; чіткість норми і часову характеристику впровадженої норми.

Проте формальні концепції верховенства права не мають на меті винесення суджень щодо фактичного змісту закону. Для формальних концепцій права не

має значення, добрий чи поганий закон, якщо формальних вимог щодо верховенства права було дотримано. Ті ж, хто надає перевагу матеріальним

концепціям, прагнуть вийти за ці рамки. Визначаючи наявність зазначених формальних властивостей верховенства права, вони прагнуть розвинути цю

доктрину. Вважається що певні реальні права базуються на верховенстві права або випливають з нього. Ця концепція використовується як основа цих прав, і

такі права потім використовуються, щоб розрізнити „добрі“ закони, які відповідають цим правам, і „погані“ закони, що їм не відповідають».

Іншими словами основна відмінність коротко може бути сформульована так: формальні теорії зосереджують увагу на належних джерелах і законності (хоча

остання іноді відноситься саме до матеріальних теорій), а матеріальні теорії включають окрім формальних також вимоги щодо відповідності змісту закону принципам права чи моралі.

Формальні концепції верховенства права Судья из Харькова

Б. Таманага виділяє такі три моделі формальних концепцій:

1. Правління на основі закону — «закон як інструмент дій уряду». У цьому випадку відпадає сенс в окремому понятті верховенства права. При цьому воно

фактично існує в будь-якій державі. Така концепція не передбачає достатнього обмеження уряду правом.

Ця модель не характерна для західної правової доктрини, натомість властива, зокрема, точці зору на верховенство права китайського уряду.

2. Формальна законність, що є загальною та ґрунтується на передбачуваності, зрозумілості, чіткості закону. Теоретиками цієї моделі є Джозеф Рац, Лон Фуллер, Фрі́дріх фон Гаєк та ін.

3. Демократія плюс законність — згода суспільства щодо певного питання визначає зміст закону.

Формальна концепція верховенства права підтримується багатьма науковцями. Судья из Харькова

Разом з тим багато дослідників засуджують напр. правління за допомогою закону як авторитаристську деформацію традиції верховенства права. Формальна

концепція цілком сумісна з авторитарним режимом, бо закон може встановити рабство, расову сегрегацію, сексуальну нерівність, не порушуючи вимог верховенства права.

Формальна концепція верховенства права є морально нейтральною.

Для ілюстрації цього … використовує порівняння закону (права) і ножа, що може використовуватися як для приготування їжі, так і для вбивства людини.

Разом з тим окремі моделі можуть і відрізнятися в цьому відношенні. Так, формальна законність є до певної міри морально позитивною, тому що підтримує гідність особи, дозволяючи їй передбачати і планувати власні дії.

Матеріальні концепції верховенства права Судья из Харькова

Загальними їх характеристиками є те, що вони:

  • часто ґрунтуються на природно-правових концепціях праворозуміння та відповідно чітко розрізняють право і закон;
  • є складнішими по суті, бо включають формальні вимоги законності, проте йдуть далі і враховують оціночні критерії щодо змісту та реалізації законів (сприйняття як найвищої цінності людської особи та її гідності, особистої автономії, індивідуальних прав).

Відомим представником теорій цього виду є зокрема Рональд Дворкін.

Б. Таманага виділяє три моделі матеріальних концепцій, що ґрунтуються на таких варіантах своїх центральних ідей:

1. Індивідуальні прававласність, контракти, приватність, автономія.

2. Право гідності та/або правосуддя.

3. Держава загального добробуту — реальна рівність, добробут, захист громади (найширша концепція).

Проблемними питаннями зазначених теорій є баланс індивідуальних прав та демократії, абстрактність та конкретна невизначеність змістовних критеріїв

оцінки закону, визначення конкретного розуміння змісту індивідуальних прав тощо.

Доповідь Венеційської комісії «Про верховенство права» Судья из Харькова

Метою цієї доповіді є виявлення консенсусного визначення поняття верховенства права, а також викладення його основних елементів. Це має сприяти практичному застосуванню цього важливого принципу.

Основний зміст Судья из Харькова

У п. 41 документа зазначено, що наразі можливий консенсус щодо обов’язкових елементів (як формальних, так і матеріальних або субстантивних) поняття «верховенство права», зокрема, таких, як:

  1. законність, в тому числі прозорий, підзвітний і демократичний порядок введення законів у дію;
  2. правова певність;
  3. заборона свавілля;
  4. доступ до правосуддя у незалежних і неупереджених судах, в тому числі судовий контроль за адміністративними актами;
  5. дотримання прав людини;
  6. недискримінація та рівність перед законом.

Перелічені елементи лежать в основі конституційних і законодавчих положень та судової практики і на національному, і на міжнародному рівнях.

Відповідно до підходів Венеційської комісії виділяють такі складові верховенства права:

доступ до закону (положення закону повинні бути зрозумілими, ясними та передбачуваними);
вирішення питань про юридичні права повинно, як правило, здійснюватися на підставі закону, а не за розсудом;
рівність перед законом;
влада повинна реалізовуватися відповідно до закону, справедливо та розумно;
права людини повинні бути захищені;
повинні бути наявні засоби для врегулювання спорів без невиправданих витрат та відстрочок;
наявність справедливого суду;
держава повинна дотримуватися своїх зобов’язань у рамках як міжнародного, так і національного права.

У контексті реалізації прав особи верховенство права є необхідним для відповідності певного державного утворення наявним демократичним

стандартам. Дія принципу верховенства права має на меті встановлення певних меж діяльності держави в ім’я захисту прав людини, викорінення будь-якого

свавілля. Власне, основоположні права та свободи людини визначають зміст і спрямованість розуміння верховенства права як доктрини, принципу та ідеалу.

Структура доповіді Судья из Харькова

I. Введення
II. Історичні передумови верховенства права, Etat-de Droit та Rechtsstaat
III. Верховенство права в позитивному праві
IV. У пошуках визначення поняття
V. Нові виклики
VI. Висновок
Додаток: Перелік питань для оцінки стану верховенства права в окремих державах

Значення для правової системи України Судья из Харькова

Доповідь Венеційської комісії «Про верховенство права» використовується в Україні для поглиблення осмислення змісту поняття верховенства права.

Зокрема, використовується для роз’яснення деяких статей, їх тлумачення, формування правових позицій, розвитку наукової діяльності. Так, правові позиції

Венеційської комісії стосовно верховенства права відображені у практиці Конституційного Суду України.

Дослідження та обговорення проблеми верховенства права Судья из Харькова

Конференція «Верховенство права як практичне поняття», проведена Венеційською комісією у співпраці з Міністерством закордонних справ і справ

Співдружності Сполученого Королівства та Центром верховенства права Бінгхема 2 березня 2012 р. у Лондоні.

Незаконне позбавлення волі, викрадення

Незаконне позбавлення волі, викрадення Реальна допомога у кримінальній справі. Представництво у суді першій інстанції. Апелляція, касація. Складання, подання процесуальних документів до суду. Адвокат з нерухомості, корпоративних прав Арешт, виділ, розділ, ввод в єксплуатацію. +38 067 933 16 68, +38 066 834 29 14

Незаконне позбавлення волі, викрадення

Незаконне позбавлення волі, викрадення

Незаконне позбавлення волі, викрадення

На Харківщині з будинку звільнили близько 30 викрадених людей

У Харківській області виявили близько 30 людей, які повідомили, що їх утримують насильно, нібито з метою лікування від наркотичної залежності.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби місцевої прокуратури.

«Харківська місцева прокуратура №3 спільно з поліцією у рамках розслідування кримінального провадження іншого злочину в одному з приватних житлових

будинків Немишлянського району м. Харкова виявили близько 30 людей, які повідомили, що їх утримують насильно, нібито з метою лікування від наркотичної залежності», — йдеться у повідомленні.

Вказується, що чоловіків та жінок віком від 25 до 45 років проти їх волі привозили до будинку.

«За показами свідків, що зараз перевіряються слідчим шляхом, жертв хапали просто на вулиці та доставляли до будинку.

Там у них відбирали телефони, документи та особисті речі.

Вихід з приміщення постійно був під замком, а на вікнах були грати.

До того ж до невільників була приставлена охорона. Деякі з бранців заявляють, що не бачили вулиці більше року», — повідомляє прокуратура.

Також вказується, що у «підпільному центрі» вилучено медпрепарати, які, за словами невільників, їх насильно змушували приймати.

«Найближчим часом буде призначена експертиза, що має встановити вміст препаратів та їх призначення. Кримінальне провадження розпочато за ч. 2 ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі, викрадення двох і більше осіб)«, — заявили в прокуратурі.

ПРОКУРАТУРА МІСТА КИЄВА ВІДКРИЛА КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЗА ФАКТОМ ПЕРЕШКОДЖАННЯ НАРОДНИМ ДЕПУТАТОМ УКРАЇНИ РОБОТІ ЖУРНАЛІСТІВ

За наслідками інциденту, який мав місце 7 лютого в приміщенні Верховної Ради України, прокуратурою міста Києва розпочато кримінальне провадження щодо

перешкоджання народним депутатом України Олександром Пономарьовим професійній діяльності журналістів.

Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідування за ч. 1 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України.

Проведення досудового розслідування доручено слідчим Служби безпеки України, прокуратура міста Києва здійснюватиме нагляд у формі процесуального керівництва.

Прес-служба прокуратури міста Києва

У КИЄВІ ПРОКУРАТУРА ВИКРИЛА ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ НА ХАБАРІ У 23 ТИС. ГРИВЕНЬ

Київською місцевою прокуратурою №5 спільно із співробітниками СБУ та Національної поліції України затримано за вимагання та одержання неправомірної вигоди у сумі 23 тисяч гривень головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві та її спільницю.

Вказану суму неправомірної вигоди посадовець зажадала за вирішення питання щодо скасування арешту з майна боржника.

Вище наведених осіб було затримано в порядку ст. 208 КПК України 07.02.2018 одразу після отримання неправомірної вигоди.

Дії зловмисників кваліфіковано за ч.3 ст. 368 (прийняття пропозиції обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою за попередньою змовою групою осіб та поєднане із вимаганням).

На даний час тривають обшуки за місцем роботи фігуранта справи, та проводяться інші першочергові слідчі дії.

Прес-служба прокуратури міста Києва

Незаконный перевод, увольнение работника

Незаконный перевод, увольнение работника. Реальная помощь в уголовном деле, доступно, корректно. Харьков, Харьковская область. Представительство интересов в суде по уголовному, гражданскому делу. Составление, подача процессуальных документов по уголовному, гражданскому делу. Жалобы +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Незаконный перевода, увольнение работника: без согласия профсоюзной организации

Незаконный перевод, увольнение работника

Незаконный перевода, увольнение работника25 января 2018 года Верховный Суд в составе коллегии судей Второй судебной палаты

Кассационного гражданского суда рассмотрел дело № 501/2482/15-ц о признании незаконными перевода и

увольнения работника без согласия профсоюзной организации.

Верховный Суд поддержал позицию суда апелляционной инстанции оставил кассационною жалобу Государственного предприятия «Ильичёвский морской  торговый порт» без удовлетворения.

Суд кассационной инстанции Незаконный перевод, увольнение работника

В частности, суд кассационной инстанции руководствовался следующим: в соответствии с ч. 1, 7 статьи 43 КЗоТ Украины  расторжение трудового договора

по инициативе собственника или уполномоченного им органа по основаниям, предусмотренным пунктом 1 (кроме  случая ликвидации предприятия,

учреждения, организации) статьи 40 КЗоТ Украины, может быть осуществлено только с предварительного согласия выборного профсоюзного органа

(профсоюзного представителя) первичной профсоюзной организации, членом которой является работник.

Согласно ч. 6 статьи 39 Закона Украины «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» решение профсоюза о

непредоставлении согласия на расторжение трудового договора должно быть обоснованным.

В случае если в решении нет обоснования отказа в согласии на увольнение, работодатель имеет право уволить работника без согласия выборного органа

первичной профсоюзной организации.

Верховный Суд также сослался на правовую позицию Незаконный перевод, увольнение работника

Верховный Суд также сослался на правовую позицию, изложенную Верховным Судом Украины в постановлении от 1 июля 2015 № 6-703цс15: суд,

рассматривая трудовой спор, должен выяснить содержит решение профсоюзного комитета собственное правовое обоснование такого отказа.

И, только, в случае отсутствия в решении правового обоснования отказа в предоставлении согласия на увольнение работника, собственник или

уполномоченный им орган имеет право уволить работника без согласия выборного органа первичной профсоюзной организации, а такое

высвобождение является законным при соблюдении других предусмотренных законодательством требований для увольнения.

В аспекте положений части седьмой статьи 43 КЗоТ Украины

Незаконный перевод, увольнение работникаВ аспекте положений части седьмой статьи 43 КЗоТ Украины и части шестой статьи 39 Закона Украины

«О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» и с учетом вышеупомянутого

заключения следует, что, поскольку необоснованность решения профсоюзного комитета

порождает соответствующее право владельца на увольнение работника, а обоснованность такого решения исключает возникновения такого права, то суд

обязан оценивать решение профсоюзного органа на предмет наличия или отсутствия признаков обоснованности.

Учитывая, что в указанных нормах содержание понятия обоснованности решения профсоюзного органа закон не раскрывает, то такая

обоснованность должна оцениваться судом, руководствуясь общими принципами права и принципами гражданского

судопроизводства (статья 8 Конституции Украины, статья 3 ГК Украины, статьи 1, 213 ГПК Украины) и лексическим значением (толкованием)

самого слова «обоснованный», которое означает «быть достаточно, хорошо аргументированным, подтвержденным

научно, убедительными доказательствами, доказанным фактам».

Реальнаяґ помощь в уголовном деле, доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

Решение Верховного Суда в Едином государственном реестре судебных решений

Решение Апелляционного суда Одесской области в Едином государственном реестре судебных решений

  Постанова

Іменем України

25 січня 2018 року, м. Київ, справа № 501/2482/15-ц, провадження № 61-757св17, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої  судової палати

Касаційного цивільного суду: головуючого — Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П., учасники

справи: позивач — ОСОБА_3, відповідач — Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» (далі — ДП «ІМТП»), третя особа

Незалежна профспілка працівників Іллічівського морського торговельного порту, третя особа — Профспілка робітників морського транспорту

Іллічівського морського торговельного порту, третя особа — Спілка професіоналів докерів-механізаторів Іллічівського морського торговельного порту, третя особа — ОСОБА_4, третя особа — ОСОБА_5,

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт»

на рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2016 року, винесене у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Заїкіна А. П., Гірняк Л. А., Калараш А. А.

в с т а н о в и в :

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 лютого 2017 року справу № 501/2482/15-ц призначено до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі — ЦПК України) в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року

«Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного

судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа № 501/2482/15-ц передана до Касаційного цивільного суду.

Передаються та розглядаються спочатку

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які

подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за

правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на

роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 22 квітня 2004 року вона працювала на підприємстві на посаді тальмана 2-го терміналу. Наказами від 26 січня 2015  року

№ 33 «Про переміщення працівників підприємства» та від 26 січня 2015 року № 46/О її переміщенно на роботу тальманом 3-го терміналу.

Позивач вважає зазначені накази незаконними, оскільки було збільшено штат на 3-му терміналі, який ліквідується, а також її було переміщено

до іншого структурного підрозділу, що не було обумовлено укладеним з нею трудовим договором.

Переведення без її попередження та без її згоди

Насправді відбулося не переміщення, а переведення без її попередження та без її згоди.

Починаючи з 06 лютого 2015 року вона не виконувала наказ про її переміщення на роботу тальманом 3-го терміналу. Виходила на роботу на 2-й термінал, де її до роботи на попередньому місці не допускали, заробітну плату не виплачували.

Наказом першого заступника директора ДП «ІМТП» від 29 квітня 2015 року № 246/О-6 ОСОБА_3 звільнено з посади тальмана 3-го терміналу 05 травня 2015 року відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_3 вважає звільнення незаконним, оскільки відсутня попередня згода первинної профспілкової організації «Складських працівників» Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту.

З урахуванням наведеного позивач просила суд визнати зазначені вище накази незаконними та скасувати, поновити її в ДП «ІМТП» на посаді тальмана

2-го терміналу та стягнути з ДП «ІМТП» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 лютого 2015 року по час ухвалення рішення.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 11 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що при звільненні зазначеного працівника з роботи відповідно до пункту 1  статті 40 КЗпП України були дотримані вимоги чинного

законодавства, а відмова профспілкового органу в наданні згоди на звільнення позивачки з роботи є необґрунтованою.

Рішення суду першої інстанції скасовано

13 жовтня 2016 року рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Іллічівський морський торговельний порт» від 29 квітня 2016 року про припинення трудового договору з ОСОБА_3,

поновлено її на роботі в зазначеному підприємстві на посаді тальмана, стягнено з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» на користь ОСОБА_3 середній

заробіток за час вимушеного прогулу, визначений без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів, у сумі 64 798 (шістдесят

чотири тисячі сімсот дев’яносто вісім) грн 45 коп.

В решті позову відмовлено. Незаконный перевод, увольнение работника

Задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що звільнення зазначеного працівника відбулося з порушенням норм трудового

законодавства, зокрема, за відсутності обґрунтованої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої вона є.

Порушені права позивача підлягають захисту шляхом поновлення на роботі на посаді тальмана у ДП «ІМТП», оскільки ОСОБА_3 була переміщена на роботу на

посаді тальмана 3-го терміналу, з якої незаконно звільнена, а 3-й термінал ліквідовано у зв’язку з передачею державного майна в оренду ТОВ

«ТРАНСГРЕЙНТЕРМІНАЛ» (далі — Товариство).

У листопаді 2016 року ДП «ІМТП»подало касаційну скаргу, в якій просило рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2016 року скасувати

та залишити в силі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 11 березня 2016 року.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що апеляційний суд при вирішенні справи помилково виходив із обґрунтованості рішення

виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору.

Звільнення ОСОБА_3 відбулося без порушення чинного трудового законодавства, а також, не має підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги

правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та)

вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого

доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Колегія суддів дійшла наступного висновку Незаконный перевод, увольнение работника

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 із 20 березня 1984 року працювала у ДП «ІМТР» помічником тальмана 2-го району.

З 01 квітня 2004 року працювала на посаді тальмана 2-го терміналу (т. 1, а. с. 7-8, 102, 102 зворотня сторона).

22 серпня 2014 року між ДП «ІМТП» та Товариством, за участю профспілкових організацій, була укладена угода про співробітництво, відповідно до якої

передбачені соціальні гарантії працівникам, які будуть переведені до Товариства у зв’язку з орендою останнім державного нерухомого майна.

Переведення працівників порту на роботу до Товариства буде проводитися за бажанням працівників (п. 1 Угоди) (т. 1, а. с. 14, 16).

У зв’язку з укладенням договору  оренди державного нерухомого майна

23 січня 2015 року ДП «ІМТП», у зв’язку з укладенням 22 січня 2015 року договору № 7 оренди державного нерухомого майна ДП «ІМТП», яке

знаходиться на балансі 3-го терміналу, з Товариством, було видано наказ № 28 «Про зміни в організації виробництва і праці третього терміналу», яким  передбачено:

1) ліквідацію 3-го терміналу з 23 квітня 2015 року; Незаконный перевод, увольнение работника

2) звільнення за переведенням до Товариства працівників за їх заявами відповідно до пункту п’ятого  статті 36 КЗпП України; Незаконный перевод, увольнение работника

3) вивільнення працівників, які відмовилися від звільнення за переведенням до Товариства, місця та посади яких ліквідуються за цим наказом,

відповідно до статті 49-2 КЗпП України, Закону України «Про зайнятість населення» (т. 1, а. с. 12, т. 2, а. с. 33). Незаконный перевод, увольнение работника

26 січня 2015 року ДП «ІМТП» видало накази № 33 «Про переміщення працівників підприємства» та № 46/О про переміщення ОСОБА_3, якими

передбачено переміщення працівників структурних підрозділів і, зокрема, позивача з 02 лютого 2015 року на 3-й термінал у зв’язку із забезпеченням

заходів з реорганізації підприємства, а також у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці.

Переміщення повинно відбутися шляхом Незаконный перевод, увольнение работника

Переміщення повинно відбутися шляхом виключення зі штатного розпису підрозділів робочих місць та посад, зокрема тальмана 2-го

терміналу 11 штатних одиниць, та введення на 3-му терміналі 47 штатних одиниць тальмана (т. 1, а. с. 9, 11, 103, 108 — 110).

ОСОБА_3 відмовилася від переведення.

25 лютого 2015 року позивач була ознайомлена з попередженням про майбутнє звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв’язку з ліквідацією з 23 квітня 2015 року 3-го терміналу та її робочого місця тальмана 3-го терміналу.

Одночасно їй було запропоновано звільнитися за переведенням до Товариства на посаду тальмана.

У разі відмови від звільнення за переведенням, у зв’язку з відсутністю вакантних робочих місць та посад, які б відповідали її професії та

кваліфікації, запропоновано вакантне робоче місце прибиральника службових приміщень.

Від підписання попереджень відмовилася Незаконный перевод, увольнение работника

Від підписання цих попереджень позивач відмовилася (т. 1, а. с. 106).

Наказом № 246/О-6 від 29 квітня 2015 року ОСОБА_3 була звільнена відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України з роботи з посади тальмана   3-го терміналу з 05 травня 2015 року (т. 1, а. с. 13, 104).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 про прийняття у члени профспілки, протоколу засідання Президії Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського

торговельного порту № 3 від 11 лютого 2015 року, листа Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту від 20 листопада 2015

року позивач на час її звільнення з роботи була членом Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту і входила до профгрупи

2-го терміналу первинної профспілки «Складських працівників», яка входить до складу Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту (т. 1, а. с. 229, 237).

Згідно з протоколом № 13 засідання Президії Незалежної профспілки працівників Іллічівського морського торговельного порту від 10 лютого 2016 року згоди на

звільнення ОСОБА_3 з роботи в ДП «ІМТП» на посаді тальмана 2-го терміналу відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП Українипрофспілковою організацією не надано (т. 2, а. с. 43, 44).

Відповідно до протоколу № 27 засідання Президії первинної профспілки «Складських працівників» Незалежної профспілки працівників Іллічівського

морського торговельного порту від 12 жовтня 2016 року згоду на звільнення ОСОБА_3 з роботи в ДП «ІМТП» з посади тальмана 2-го терміналу відповідно до

пункту 1 статті 40 КЗпП України виборним органом первинної профспілкової організації не надано (т. 2, а. с. 91 — 94). Зазначені протоколи містять обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення.

Відповідно до частини другої статті 32 КЗпП України не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його

на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі

або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що переміщення ОСОБА_3 на роботу тальмана 3-го терміналу відбулося без порушення чинного

трудового законодавства, оскільки таке переміщення відбулося на тому ж підприємстві, у тій же місцевості, на інше робоче місце в інший структурний

підрозділ в межах спеціальності (професії), обумовленої трудовим договором, та змін істотних умов трудового договору не відбулося.

У відповідному розділі Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом

Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, є посада «тальман».

Наказом директора порту від 23 грудня 2013 року затверджено посадову інструкцію тальмана терміналу, тобто в порту діє єдина посадова інструкція

посади «тальман», незалежно від структурного підрозділу, в якому працівник виконує посадові обов’язки тальмана.

Правова позиція висловлена Верховним Судом України

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 01 листопада 2017 року  № 6-1429цс17, № 6-1568цс17.

За правилами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 36, пунктом першим статті 40 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є

розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 КЗпП України, допускається, якщо не можливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у

відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація, або перепрофілювання підприємства,

установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним

органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник

відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або  уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника

за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення

на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В усіх випадках звільнення Незаконный перевод, увольнение работника

В усіх випадках звільнення згідно з пунктом першим статті 40 КЗпП України провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП України.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з

підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою

згодою виборного профспілкового органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право

звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Згідно з частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим.

У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01 липня 2015 року № 6-703цс15, суд, розглядаючи трудовий спір, повинен

з’ясувати чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови.

У разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови

І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови в наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право

звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених

законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 КЗпП України і частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії

діяльності» та з урахуванням вищезазначеного висновку виходить, що, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право

власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов’язаний оцінювати

рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така

обґрунтованість повинна оцінюватись судом, керуючись загальними принципами права і засадами цивільного судочинства (стаття 8

Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичним значенням (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає

«бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити

посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, згідно з якими

розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в пунктах п’ятнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять постанови Пленуму Верховного Суду України від 06

листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), розірвання трудового договору з ініціативи

власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 та 43-1 КЗпП України.

Звільнення погоджується з органом профспілки

Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві і членом якої є працівник.

Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення з роботи є підставою для поновлення працівника на роботі.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування наказу

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання незаконним та скасування наказу № 246/О-6 про припинення

трудового договорувід 29 квітня 2015 року, оскільки у порушення частин першої та сьомої статті 43 КЗпП України звільнення відбулось без попередньої згоди

виборного профспілкового органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, а протоколом Незалежної

профспілки працівників порту від 23 грудня 2015 року обґрунтовано відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_3

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо відсутності вакантних посад, крім прибиральниці службових приміщень, на момент звільнення

ОСОБА_3, оскільки вказана обставина не була підставою для поновлення на роботі.

Звільнення визнано незаконним

Звільнення визнано незаконним саме через порушення роботодавцем вимог статті 43 КЗпП України.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно

приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної

роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про

виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Незаконный перевод, увольнение работника

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення

середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Незаконный перевод, увольнение работника

Відповідно до пунктів 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого

1995 року(далі Порядок), нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу проводиться, виходячи із заробітної плати за два останні

повні місяці роботи, які передували місяцю звільнення. Незаконный перевод, увольнение работника

Оскільки, такими місяцями, які передували звільненню позивача, є грудень 2014 року та січень 2015 року, апеляційний суд правильно застосував пункт 4

Порядку при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Незаконный перевод, увольнение работника

За правилами статті 410 ЦПК України підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень  без змін, є ухвалення рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Незаконный перевод, увольнение работника

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Незаконный перевод, увольнение работника

З урахуванням наведеного, касаційну скаргу «Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» слід залишити без задоволення, а

рішення суду апеляційної інстанції — без змін. Незаконный перевод, увольнение работника

Керуючись статтями 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу «Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» — залишити без задоволення. Незаконный перевод, увольнение работника

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 13 жовтня 2016 року залишити без змін. Незаконный перевод, увольнение работника

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. Незаконный перевод, увольнение работника

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає. Незаконный перевод, увольнение работника

ГоловуючийМ. Є. Червинська   СуддіН. О. Антоненко    В. І. Журавель    В. І. Крат В. П. Курило

Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами

Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами. Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі. Харків, Харківська область. Складання та подання процессуальних документів. Представництво в суді у кримінальній, цивільній справі, апеляція, касація +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68, Пнд — Птн 09 00 — 18 00

Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами

Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами

Стаття 195. Позов третьої особи із самостійними вимогами 1. Положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні

вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження. Стаття 195. Позов

третьої особи із самостійними вимогами

Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область http://povestka.com.ua

Стаття 196. Мета і строк проведення підготовчого засідання

1. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

2. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Стаття 197. Підготовче засідання

1. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.

2. У підготовчому засіданні суд:

1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з’ясовує наявність підстав для відводів;

2) з’ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;

3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;

про вступ у справу інших осіб

4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об’єднання справ і роз’єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;

5) може роз’яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;

6) з’ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;

7) з’ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про

проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та

визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;

про призначення експертизи

8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;

9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;

10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;

11) направляє судові доручення;

12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;

13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;

14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;

15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань — у разі складності справи) для розгляду справи по суті;

16) встановлює порядок з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони

обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;

17) з’ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;

18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;

19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Стаття 198. Порядок проведення підготовчого засідання

1. Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

2. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках:

1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;

2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача;

3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

3. У зв’язку із заміною неналежного відповідача, залучення співвідповідача такі особи мають право подати клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше

двох днів з дня вручення відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.

У зв’язку зі вступом у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, така особа, а також інші учасники справи мають право подати

клопотання про розгляд справи спочатку не пізніше двох днів з дня вручення їм відповідної ухвали. Якщо таке клопотання не буде подане у вказаний строк, суд продовжує розгляд справи.

4. Якщо розгляд справи у випадках, передбачених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в

загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.

5. Суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі необхідності, зокрема у випадках:

1) заміни відведеного експерта, перекладача, спеціаліста;

2) невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження;

3) неподання витребуваних доказів особою, яка не є учасником судового процесу;

4) витребування нових (додаткових) доказів.

6. У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва.

Стаття 199. Подання відповіді на відзив та заперечення

1. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач — заперечення.

2. Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив та заперечення до закінчення підготовчого провадження, якщо судом не встановлено інший строк.

3. Якщо позивачем до закінчення підготовчого провадження подано заяву про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов’язаного з предметом спору

правочину, який суперечить закону, суд надає відповідачу, іншим учасникам справи час на підготовку своїх пояснень та заперечень з приводу поданої заяви.

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область. Представництво в суді першій інстанції у кримінальній, цивільній справів. Складання, подання процесуальних документів. +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68, Пнд — Птн

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

1. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим

особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

2. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі

учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Стаття 191. Подання відзиву

1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду — відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам  копію відзиву та доданих до нього документів.

2. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 192. Подання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву

1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у

підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

2. Учасники справи мають право надати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Стаття 193. Зустрічний позов

1. Відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним,

окрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Стаття 194. Форма і зміст зустрічної позовної заяви

1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

3. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Реальна допомога у кримінальній, цивільній сеправі у суді першій інстанції. представництво інтересів у кримінальній, цивільній справі у суді першій інстанції, апеляційному суді, касаційному суді +38 067 933 16 68, +38 066 824 39 14 Пнд — Птн 09 00 — 18

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього

Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення

позовної заяви без руху. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

http://povestka.com.ua  Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

недоліки позовної заяви

2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти

днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій

ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору,

позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

заява повертається у випадках

4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове

становище якої не вказано; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

2) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в

інтересах іншої особи; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним

кодексом України; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо

такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у

відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Суддя повертає позовну заяву

5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви

залишається в суді. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для

повернення заяви. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

8. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6  частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Заяви, скарги, клопотання

9. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також

у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору

не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі

1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих

самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за

винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про відмову у відкритті провадження

2. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається

заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

3. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

4. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

5. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Стаття 187. Відкриття провадження у справі

1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у

справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у

порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи  відповідача.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);

3) предмет та підстави позову;

4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;

5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;

6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;

8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;

9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;

10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;

11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

про залучення третіх осіб

3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали

про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до

початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за

правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами

спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п’ятої статті 128 цього Кодексу.

6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня

надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання

інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

з метою визначення підсудності

8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання

(перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу,

постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави 152 залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для

усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Стаття 188. Об’єднання і роз’єднання позовів

1. В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об’єднання справ в одне провадження

3. Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні  до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

4. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

5. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Виділення у самостійне провадження

6. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька

об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.

7. Про об’єднання справ в одне провадження, роз’єднання позовних вимог, про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, роз’єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

8. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об’єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

9. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об’єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об’єднання.

10. Справи, об’єднані в одне провадження, роз’єднанню не підлягають.

Глава 3. Підготовче провадження

Стаття 189. Завдання та строк підготовчого провадження

1. Завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з’ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

2. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

3. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної

підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

 

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Харківська область Досудове слідство Доступно 0668243914 06793316680

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

1. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених

позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або

відхилення. Стаття 180. Заперечення

http://barvinoknet.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область Доступно Коректно Стаття 180. Заперечення

2. Заперечення підписується відповідачем або його представником. Стаття 180. Заперечення

3. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою —  п’ятою статті 178 цього Кодексу. Стаття 180. Заперечення

4. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати

заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. Стаття 180. Заперечення

Стаття 181. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

1. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

2. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.

3. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою  шостою статті 178 цього Кодексу.

4. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування,

аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи  отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

§ 2. Заяви з процесуальних питань

Стаття 182. Заяви, клопотання і заперечення

1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено  він встановлюється судом.

Стаття 183. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення

1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або

заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код

юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає

документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Глава 2. Відкриття провадження у справі

Стаття 184. Пред’явлення позову

1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

2. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов. Харьков, Харьковская область Реальная помощь уголовном деле Доступно, корректно 0668243914, 067933668

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов

Компенсация судебных расходов

Есть очень интересные новелы в новых редакциях процессуальных кодексов Украины.

Внимательно стоит рассмотреть такой вопрос как судебные расходы и компенсации.

Согласно нормам процессуальных кодексовсудебные расходы состоят из судебного сбора и издержек, связанных с

рассмотрением дела.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

Судебный сбор Компенсация судебных расходов

Судебный сбор — денежная сумма, которая уплачивается за подачу в суд заявлений, жалоб, а также за выдачу документов судами.

Сумма судебного сбора зависит от нескольких факторов:

    • вида документа, который вы подаете в суд или хотите получить;
    • категории плательщика судебного сбора (физическое лицо, юридическое лицо, физическое лицо-предприниматель);
    • цены иска;
    • размера прожиточного минимума для трудоспособных лиц (определяется в законе о гос. бюджете на текущий год).
Издержки, связанные с рассмотрением дела Компенсация судебных расходов

Согласно с ГПК и ХПК Украины к издержкам, связанным с рассмотрением дела, относят:

    • издержки на профессиональную правовую помощь;
    • издержки, связанные с привлечением свидетелей, специалистов, переводчиков, экспертов и проведением экспертизы;
    • издержки, связанные с истребованием доказательств, проведением осмотра доказательств по их местонахождению, обеспечением доказательств;
    • издержки, связанные с совершением иных процессуальных действий, необходимых для рассмотрения дела или подготовки к его рассмотрению

Согласно КАС Украины, ко всему вышеперечисленному стоит добавить еще издержки сторон и их представителей, связанные с

прибытием в суд.

Положения новых редакций ГПК и ХПК Украины предусматривают ряд совершенно новых для процессуального законодательства

институтов:

    1. предварительное определение суммы судебных расходов
    2. обеспечение судебных расходов
    3. предоплата судебных расходов
Предварительный расчет суммы судебных расходов Компенсация судебных расходов

Вместе с первым заявлением по сути спора каждая сторона подает в суд предварительный расчет суммы судебных расходов, которые

она уже понесла и которые может понести, в связи с рассмотрением дела.

Соблюдение этого положения процессуального закона является крайне важным, так как в случае не предоставления стороной

предварительного расчета суммы судебных расходов, суд может отказать в возмещении судебных расходов, за исключением суммы

уплаченного судебного сбора.

Обеспечение и предоплата судебных расходов

Для предупреждения случаев злоупотребления процессуальными правами участниками дела и предотвращения подачи

необоснованных исков, законодателем предусмотрен механизм обеспечения и предоплаты судебных расходов.

В силу особенностей административного судопроизводства, обеспечение судебных расходов в КАС Украины не предусмотрено.

В ГПК и ХПК Украины обеспечение судебных расходов применяется судом по ходатайству ответчика.

Механизм обеспечения судебных расходов заключается в наложении на истца обязанности внести на депозитный счет суда денежную

сумму, которая обеспечит возможное возмещение предстоящих расходов ответчика (в том числе и на профессиональную правовую

помощь).

Когда применяется обеспечение судебных расходов?
    1. иск имеет признаки заведомо необоснованного или другие признаки злоупотребления правом на иск;
    2. истец не имеет зарегистрированного места жительства и имущества на территории Украины, достаточного для возмещения судебных расходов ответчика в случае отказа в иске.

Защитный механизм для добропорядочного бизнеса, который выполняет функцию «барьера» от необоснованных исков и является

превентивной мерой, благие намерения законодателя в его законотворчестве.

Если суд откажет в иске, закроет производство или оставит иск без рассмотрения, возмещение судебные расходы, включительно с

расходами на адвоката будет происходить в данных случаях.

Механизм предоплаты судебных расходов Компенсация судебных расходов

Механизм предоплаты судебных расходов предусмотрен во всех трёх процессуальных кодексах, и преследует несколько иную цель, а

именно предотвращение случаев злоупотребления участниками дела своими процессуальными правами.

Суть механизма заключается в том, что суд может обязать участника дела, который заявил ходатайство о вызове свидетеля, назначении

экспертизы и т.д., предварительно оплатить издержки.

Если участник дела не оплатил авансовые суммы в срок, суд вправе отклонить ходатайство или отменить ранее вынесенное определение

об осуществлении процессуального действия и принять решение основываясь на других доказательствах.

Статья расходов на правовую помощь

Для бизнеса статья расходов на правовую помощь, то есть на услуги адвоката или адвокатов, во время судебного процесса является едва

ли не самой большой.

До вступления в силу новых редакций процессуальных кодексов, вопросы взыскания судебных расходов, в частности издержек на

услуги адвоката, вызвали немало вопросов.

Подход судей был избирателен: какие услуги адвоката следует компенсировать, а какие нет, на основании чего стоит вычислять

такие расходы и тому подобное.

Приняв новые процессуальные кодексы, законодатель «закрыл» этот спекулятивный вопрос.

Расходы, связанные с правовой помощью адвоката, несут стороны, кроме случаев предоставления правовой помощи за счет

государства.

Теперь новыми процессуальными кодексами детализировано, что относится к расходам на профессиональную правовую помощь и на

основании чего стоит определять стоимость предоставленных адвокатом услуг.

Порядок компенсации Компенсация судебных расходов

Размер суммы, подлежащей уплате в порядке компенсации расходов адвоката и сами расходы на гонорар адвоката (представительство в

суде и другая юридическая помощь, связанная с делом, включая подготовку к его рассмотрению, сбор доказательств и т.д.), а также

стоимость услуг помощника адвоката, определяются согласно условиям договора о предоставлении правовой помощи и на

основании соответствующих доказательств объема оказанных услуг.

За счет другой стороны, компенсации подлежат денежные суммы, уплаченные адвокату и его помощнику не только за

непосредственное представительство стороны в суде, но и за выполнение другой судебной работы (написание искового или

апелляционного заявления, отправку документов в суд, ознакомление с материалами дела и т.д.).

Размер расходов на оплату услуг адвоката

Размер расходов на оплату услуг адвоката не может быть произвольным, гонорар адвоката должен быть сопоставим:

    • со сложностью дела и с оказанными адвокатом услугами;
    • со временем, затраченным адвокатом;
    • с объемом предоставленных услуг;
    • с ценой иска и/или значением дела для стороны, в том числе влиянием решения дела на репутацию стороны или публичным интересом к делу.

Важно

Обязанность доказать несоизмеримость расходов возлагается на сторону, которая заявляет ходатайство об уменьшении расходов на

оплату правовой помощи адвоката, подлежащих распределению между сторонами.

Размер расходов, которые сторона оплатила или должна оплатить в связи с рассмотрением дела, устанавливается судом на основании

предоставленных сторонами доказательств (договоров, счетов и т.д.).

Такие доказательства необходимо предоставить до окончания судебных прений по делу или в течение пяти дней после принятия

решения судом, при условии, что до окончания судебных прений по делу сторона сделала об этом соответствующее заявление.

В случае не предоставления соответствующих доказательств в течение установленного срока, такое заявление суд оставляет без

рассмотрения.

Если же сторона или ее представитель злоупотребляет процессуальными правами или спор возник вследствие

неправильных действий стороны, суд вправе возложить на такую ​​сторону судебные расходы, полностью или частично, независимо от

результатов решения спора.

 

АН, риелторам

АН, риелторам Реальная юридическая помощь риелторам, агентствам недвижимости. Гражданские, уголовные дела Харьков, Харьковская область 0668243914 0679331668

Гражданский кодекс - консультацииАН, риелторам

АН, риелторам

Предлагаем юридическую помощь риелторам, агенствам недвижимости, застройщикам, агентам по недвижимости, иным

участникам рынка недвижимости Харькова, Харьковской области, Украины.

Представительство интересов в суде первой инстанции в гражданском деле в исковом судопроизводстве.

Составление и подача процессуальных документов, иных документов правового характера.

Правовой анализ документов, подтверждающий право собственности

Защита бизнеса.

Сопровождение сделок, сопровождение деятельности.

Консалтинг

Конса́лтинг (англ. consulting — консультування) — діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності.

Мета консалтингу — допомогти системі управління (менеджменту) в досягненні заявлених цілей.

Іншими словами: консалтинг — це управлінське консультування з широкого кола питань у сфері фінансової, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності, що надається зовнішніми консультантами, для рішень тієї чи іншої проблеми.

Консалтингові компанії спеціалізуються за окремими напрямами діяльності (наприклад, фінансовому, кадровому, організаційному, стратегічному).

Основне завдання консалтингу полягає в аналізі, обґрунтуванні перспектив розвитку та використанні науково-технічних та організаційно-

економічних рішень з урахуванням предметної області та проблем клієнта.

Земельныый участок, и все правоотношения возникающие в процессе создания объекта недвижимости, регистрации права собственности.

Договорные отношения.

Ввод в эксплуаьтацию объекта недвижимости.

И многое другое.

Приглашаем в партнерскию програму сайта, также действует агентская программа для Вас.

Обращение через форму обратной связи

Мнения

В Украине до сих пор нет официального реестра компаний, осуществляющих риелторскую деятельность, поэтому приходится довольствоваться косвенными

данными, которые дают лишь приблизительное представление о положении дел на рынке.

Так, согласно информации Госстата Украины, по состоянию на 1 ноября 2015 года из 624,8 тыс. активных предприятий в стране только 34,7 тыс., или 5,5%,

основной род деятельности которых — операции с недвижимым имуществом (большинство из них расположено в Киеве — 8,4 тыс.).

Выделить из них точное количество непосредственно риелторских компаний не берется никто.

В Киеве работает 4-5 тыс. человек, которые называют себя риелторами, брокерами, маклерами, агентами по недвижимости и специалистами по недвижимости.

Говоря о перспективах рынка риелторских услуг, прежде всего хочется отметить предпосылки для его трансформации в более цивилизованный формат.

Однако для этого пока не хватает двух составляющих:

    • лидерства среди игроков, готовности сформировать сильное профессиональное сообщество, а также

 

  • четкого позиционирования риелторского сообщества по отношению к государству и государства к риелторам.

 

Розпочинає роботу новий ВС

новий ВС Реальна допомога у кримінальній справі Представинцтво інтересів в суді першій інстанції у кримінальній справі, цивільній справі Складання процесуальних документів в суд першої інстанції, апеляційної, касаційної інстанції Доступно коректно Харків, Харківська область к т 066 824 39 14, 067 933 16 68. 09 00-18 00

Розпочинає роботу новий ВС

Розпочинає роботу новий ВС

Розпочинає роботу новий ВС

Новий Верховний суд України розпочав свою роботу.

Сьогодні в Україні – це найвища судова інстанція.

Верховний суд складається з Великої палати та чотирьох касаційних судів

Кримінального, Цивільного, Адміністративного та Господарського.

Усі справи з Вищих спеціалізованих с удів та Верховного суду України передаються до нового Верховного суду України, який розпочинає їх розглядати з нового 2018 року.

Дізнатися, де знаходиться ваша справа , можна за телефоном гарячої лінії – 0800501492.

Нагадаємо, н а момент початку роботи нового Верховного суду припиняють функціонування старий Верховний суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головою нового Верховного суду України обрали суддю Касаційного господарського суду Валентину Данішевську.

10 листопада 2017 року Президент України Петро Порошенко призначив 113 суддів на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного

адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду, а 11 листопада новопризначені судді склали присягу.

Реформи

Порошенко назвав пріоритетні реформи на 2018 рік. Президент Петро Порошенко заявляє про плани продовжити активне реформування України в 2018 році.

Про це він пише 12 січня на своїй сторінці у Facebook.

«Наступного року ми маємо продовжити активне реформування країни. Зокрема, заплановано низку законопроектів у фінансовій, судовій, інвестиційній сфері та ринку землі», – зазначив глава держави.

За словами Порошенка, завдання номер один для країни – не втратити темпів фундаментальних змін.

Як відомо, в кінці грудня президент Петро Порошенко назвав головним досягненням 2017-го року запровадження країнами Євросоюзу безвізового режиму для українських громадян.

Крім цього, на його думку, досягненнями є медична, освітня та пенсійна реформи, а також масштабні ремонти доріг.

Також Порошенко зазначив, що членство України у Європейському Союзі і вступ до НАТО залишається стратегічною метою держави, але це перспектива не 2018 року.

Верховний Суд України

Верховний Суд України має намір почати розгляд справ 16 січня.

Як повідомляє прес-служба суду, перше засідання призначене вже на 16 січня в касаційних судах у складі Верховного суду, розгляд справи буде проходити в рамках письмового провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу новий Верховний суд України.

На момент початку роботи нового Верховного суду припиняють функціонування старий Верховний суд, Вищий адміністративний суд, Вищий господарський суд і Вищий спеціалізований суд із розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головою нового Верховного суду України обрали суддю Касаційного господарського суду Валентину Данішевську.

10 листопада 2017 року президент України Петро Порошенко призначив 113 суддів на посади суддів Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного кримінального, Касаційного цивільного судів у складі Верховного суду, а 11 листопада новопризначені судді склали присягу.

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача — онколога. Реальная помощь в уголовном деле. Представителсьво в суде первой инстанции по уголовному, гражданскому делу. Составление и подача процессуальных документов в суд первой инстанции, суд кассационной инстанции, суд апелляционной инстанции по уголовному, гражданскому делу Устные советы

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача — онколога

Смертельная инекция врача - онколога

Коминтерновский районный суд Харькова признал виновным 60-летнего врача-онколога

в умышленном убийстве своего зятя (ч.1 ст. 115 УК Украины).

Суд назначил обвиняемому наказание в виде 10 лет лишения свободы.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле Доступно. Корректно

Преступление имело место в феврале 2014 года. В вечернее время злоумышленник пришел в квартиру, где проживала его дочь вместе с ребенком и мужем.

Дома никого не было. Дочь с ребенком уехала по делам. Ее муж еще не вернулся с работы. Тесть открыл дверь своими ключами и зашел в помещение.

Там он переоделся в старую неприметную одежду и пошел ждать приезда зятя у гаража.

В то время супруги конфликтовали и собиралось расставаться. Между зятем и отцом жены отношения тоже значительно ухудшились.

Когда зять вышел из машины, злоумышленник уколол ему в правое бедро иглу со шприцем и ввел медицинский препарат. Мужчине стало плохо.

За несколько минут до своей смерти он успел позвонить брату и сообщить, что тесть сделал ему инъекцию в ногу.

Согласно выводов экспертов, причиной смерти 40-летнего мужчины стала сердечно-легочная недостаточность. Это могло произойти в результате

действия миорелаксантов, в частности, лекарственного средства «Ардуан», который вводят пациентам при переводе их на искусственное дыхание и, если

после введения препарата не подключить аппарат искусственного дыхания, человек умирает.

В ходе следствия установлено, что тесть — практикующий врач-онколог, имел доступ к подобным лекарственным средствам и заранее готовился к убийству.

После совершения преступления он пытался уничтожить следы преступления, а убийство представить естественной смертью зятя.

Кроме того, убедившись, что  зять не подает признаков жизни, он перетащил тело в безлюдное плохо освещаемое место, чтобы его не сразу заметили прохожие.

В Высший совет правосудия

В Высший совет правосудия обратилась судья Мироновского районного суда Киевской области Л. А. Капшук с заявлением о

препятствовании работе судьи, допущенному председателем суда и аппаратом данного суда.

В своем заявлении №3-0-6-18 от 01 января 2018 года судья ссылается на то, что по информации автоматизированной системы документооборота

суда в период с 26 декабря 2017 по 29 декабря 2017 автоматизированной системой документооборота заявительнице как

председательствующему судье было распределено 64 судебных дела, среди которых как следственному судье – 31 дело, подлежащее безотлагательному рассмотрению.

В выходные дни 30, 31 декабря 2017 года и 1 января 2018 года судья Л. А. Капшук была дежурным следственным судьей, находилась на рабочем

месте, имела возможность рассмотреть все неотложные дела, тогда как секретарь судебных заседаний и работник канцелярии суда к работе не были привлечены.

Поскольку судебные дела не были переданы дежурному председательствующему судье, заявительница была лишена возможности

рассмотреть их как следственный судья в установленные законом сроки, а также совершить необходимые процессуальные действия по другим делам.

Подаче заявления в Высший совет правосудия предшествовал конфликт судьи с председателем суда:

как сообщает заявительница, председатель суда вошел в ее рабочий кабинет со старшим секретарем Мироновского районного суда и в его присутствии

демонстративно требовал от Л. А. Капшук получить печать суда для хранения в рабочем кабинете в течение выходных дней, и неоднократно требовал озвучить отказ от получения судебных дел у старшего секретаря.

По окончании рабочего дня, снимая происходящее на собственный мобильный телефон, председатель Мироновского районного суда Киевской области лично

принес заявительнице подписанное им письмо, в котором обязывал Л.А. Капшук получать в помещении канцелярии суда у старшего секретаря суда судебные

дела и другую корреспонденцию, указывая на персональную ответственность судьи за последствия неисполнения обязанности по получению судебных дел.

Буква закона

Причиной возникновения конфликта стала различная трактовка порядка передачи дел следственному судье.

Так, судья-заявительница считает, что дела должны передаваться ей лично (а не помощнику) под роспись в ее кабинете ответственным работником аппарата

суда, ссылаясь на п. 2.2.1. Положения об автоматизированной системе документооборота, по которому входящая корреспонденция, в том

числе процессуальные документы, принимается и обрабатывается пользователями автоматизированной системы, которым предоставлен доступ к

автоматизированной системе в соответствии с их функциональными обязанностями, и регистрируется в автоматизированной системе в день ее

поступления, и предписания п. 3.5 Инструкции по делопроизводству в местных общих судах, апелляционных судах областей,

апелляционных судах городов Киева и Севастополя, Апелляционном суде Автономной Республики Крым и Высшем специализированном

суде Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел, по которому после завершения автоматического распределения судебных дел

(материалов) формируются и распечатываются реестры судебных дел и материалов на каждого судью (судью-докладчика) отдельно.

Дела передаются председательствующему судье (судье-докладчику) для рассмотрения под подпись в указанном реестре.

Дух закона

В то же время руководство суда ссылается на решение № 18 судей Мироновского районного суда Киевской области, которым указано, что

судья или его помощники должны самостоятельно получать в помещении канцелярии суда (находящегося в другом административном помещении) у

старшего секретаря суда (лица, исполняющего его обязанности) входящую почтовую корреспонденцию и судебные дела не менее двух раз в день, о чем в момент получения они должны расписаться в соответствующем реестре.

По мнению заявительницы, «согласно принятому собранием судей решению, судья должен целый день ходить в канцелярию суда, которая расположена в

другом помещении, за получением судебных дел, поскольку такие должны быть переданы немедленно после автоматизированного распределения, и другой корреспонденции, среди которой значительное количество срочной».

Принятые решения, позиция и действия председателя Мироновского районного суда, действия руководителя аппарата суда и старшего секретаря суда

расцениваются заявительницей как проявление неуважения к судье и вмешательство в деятельность судьи, в связи с чем на рассмотрение Высшего

совета правосудия ставится вопрос о рассмотрении изложенных обстоятельств и внесении в соответствующие органы представления о привлечении к

установленной законом ответственности лиц, которыми совершено действие или допущено бездействие, нарушающее гарантии независимости судьи и подрывающее авторитет правосудия.

Звонок юристу

Звонок юристу Реальная помощь в уголовном, гражданском деле в суде Харьков, Харьковская область Доступно, корректно Консультация 0668243914, 0679331668

Звонок юристу

Звонок юристу

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область.

Юрисконсульт может все. А, теперь, внимание! Вопрос — это утверждение истинно или ложно?

Выбор за Вами. Но недаром существует такое понятие, как

специализация, даже в такой специфической области, как оказание

юридических услуг, в т.ч. и в составлении ( написании ),  подаче

процессуальных документов в суд первой инстанции, или в суд

апелляционной инстанции, или даже в суд кассационной инстанции.

Звонок юристу, как звонок другу, решит большую часть юридических проблем.

Алименты, как процесс, растянуты во времени, достаточно большом для восприятия, и, как правило, этот срок может составлять

несколько лет, и пять лет, и десять , и пятнадцать.

Первое. Правильно составленный процессуальный документ (в новом ГПК Украины, изменен порядок судебного производства) и

участие в производстве судебного гражданского дела залог успеха.

Второе. Исполнение судебного решения может занять длительное время.

Звонок юристу поможет Вам не только с алиментами, а еще и с рассторженеим брака, определением места жительства ребенка,

приобретением ( лишением ) родительских прав.

Можно сказать, что обращение к специалисту в области права, позволит вам защить свои права и права вашего ребенка, отстоять

ваши интересы в судебном порядке.

Дорожный юрист

Дорожный юрист или консультация юриста бесплатно по телефону актуально в любых изменениях и переменах, как в ПДД Украины, так

и во время судебной реформы.

Звонок юристу при ДТП не покажется вам лишним, это точно.

Штрафы и все последствия, даже самого незначительного, на первый взгляд, дорожно — транспортного происшествия, имеются ввиду

судебные, а, здесь, они — эти последствия — могут быть триедины, как Змей Горыныч, и ответственность административная органически

дополнится гражданской ( спор со страховой компанией ) ответственностью, а в случае с телесными повреждениями какого —

либо участника ДТП, законодатель предусмотрел уголовную ответственность.

Наблюдая различные случаи отказа при регистрации права собственности на недвижимое имущество Вам необойтись без

адвоката по недвижимости.

Юрист Харьков всегда окажет онлайн консультацию юриста бесплатно  по общим вопросам. Здесь надо понимать, что

существует, наверное, определенная грань, которая позволяет балансировать между оказанием бесплатных дополнительных услуг

к основным, и, которые никак не могут быть бесплатными, по определению.

Звонок юристу

Реальная помощь в гражданском деле. Доступно, Корректно.

Составление подача процессуальных документов в суд первой инстанции,

в суд апелляционной инстанции, в суд кассационной инстанции:

  • для уголовного процесса;
  • для гржданского процесса;
  • для административного процесса;
  • для хозяйственного процесса.

Форма обратной связи

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно. Реальная помощь в уголовном, гражданском деле в суде первой инстанции.

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно

Звонок юристу бесплатно

 

 

 

 

 

 

Форма обратной связи

Агентская программа

Агентская программа сайта. Узнай свое вознаграждение сейчас!

Агентская программа сайта

Агентская программа

Агентская программа

 

 

 

 

 

 

Форма обратной связи

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Харківська область 0679331668 0668243914

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

1. Зустрічне забезпечення скасовується у випадку закриття провадження у справі з підстав,

визначених пунктами 2, 5, 7, 8 частини першої статті 255 цього Кодексу, залишення позову

без розгляду з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 257 цього Кодексу, або після

набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

2. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення

рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання

відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів

забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

3. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування

вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або

залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом

4. Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані

законом інтереси якої порушуються у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

5. Суд розглядає клопотання про скасування зустрічного забезпечення не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду такого клопотання. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

6. У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають

поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

7. У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 158 цього Кодексу,

зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною

особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим

1. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

2. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

3. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу

забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.

4. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом

внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

5. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в

забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

6. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається

заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється

судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову

1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з

дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

2. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного

виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

3. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке

судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан

морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної

прикордонної служби України та органи доходів і зборів зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

4. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним

рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у

відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам,

яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу

про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду

про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом

13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

14. Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі

відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про

відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському

розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

1. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у

випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування

збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

2. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили

судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Стаття 150. Види забезпечення позову

Види забезпечення позову Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Досудове слідство Харків Харківська область Доступно 0679331668 0668243914

Стаття 150. Види забезпечення позову

Види забезпечення позову

Види забезпечення позову

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що

належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві

і знаходяться у нього чи в інших осіб; Стаття 150. Види забезпечення

позову

http://povestka.com.ua Реальна допомога у суді першої інстанції з кримінальної справи. Доступно, коректно

2) забороною вчиняти певні дії; Стаття 150. Види забезпечення

позову 

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; Стаття 150. Види

забезпечення позову

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або

здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи

виконувати щодо нього інші зобов’язання; Стаття 150. Види

забезпечення позову

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов

про визнання права власності на це майно і про зняття з нього

арешту; Стаття 150. Види забезпечення позову

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який

оскаржується боржником у судовому порядку; Стаття 150. Види

забезпечення позову

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим

особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; Стаття

150. Види забезпечення позову

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; Стаття

150. Види забезпечення позову

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення

морської вимоги; Стаття 150. Види забезпечення позову

інші заходи

Види забезпечення позову

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного

захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та

інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються

заходами, зазначеними у пунктах 1, 9 цієї частини. Стаття 150. Види

забезпечення позову

2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.  Стаття

150. Види забезпечення позову

3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що

здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути

співмірними із заявленими позивачем вимогами. Стаття 150. Види

забезпечення позову

Не допускається забезпечення позову

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту

на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по

загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка

виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи

догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка

виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а

також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або

грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або

грошові кошти Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття

150. Види забезпечення позову

Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим 

ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про

відшкодування збитків, заподіяних злочином. Стаття 150. Види

забезпечення позову

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко

псуються. Стаття 150. Види забезпечення позову

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення

тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або

встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи

ліквідації банку. Стаття 150. Види забезпечення позову

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень,

актів Національного банку України, а також встановлення для

Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні

дії. Стаття 150. Види забезпечення позову

8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони

відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або

кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття 150. Види забезпечення позову

Майно або грошові суми клієнта

9. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які

судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії

неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або

перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом

гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством

про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з

письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних

осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. Стаття 150. Види

забезпечення позову

При цьому передані майно або грошові суми залишаються

обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення

арешту. Стаття 150. Види забезпечення позову

10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за

змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо

при цьому спір не вирішується по суті. Стаття 150. Види

забезпечення позову

Стаття 151. Зміст і форма заяви

1. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі,

підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище,

ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його

місцезнаходження

(для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для

фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної

особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій

України, реєстраційний номер облікової картки платника податків

(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію  паспорта для

фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу

електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення

позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з

обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

заява про забезпечення позову подається

2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття

провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне

найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по

батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус

учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце

проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси,

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному

реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер

облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його

наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян

України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або

паспортні дані інших сторін фізичних осіб, які не є підприємцями,

вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна

3. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна

подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я та по

батькові (за наявності) для фізичної особи підприємця, яка є

відповідальною за морською вимогою;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

4. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову,

що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття

кожного з цих заходів.

5. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового

збору у встановлених порядку і розмірі.

До заяви про забезпечення позову у справі

6. До заяви про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд

міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додаються:

1) копія позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражу,

третейського суду або іншого документа, подання якого започатковує

процедуру міжнародного комерційного арбітражу, третейського

розгляду згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу,

або третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;

2) документ, що підтверджує подання такої позовної заяви або іншого

аналогічного документа згідно з відповідним регламентом

(правилами) арбітражу, третейського суду або законодавством за

місцем арбітражу;

3) копія відповідної арбітражної угоди чи угоди про передачу спору на

вирішення третейського суду.

Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви за правилами підсудності,

встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за

місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого

відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред’явленням позову до суду, до якого подається

позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим

Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі  до суду, у провадженні

якого перебуває справа.

2. Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням

порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в

якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи

має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо

морської вимоги, яка є підставою для арешту.

подається до апеляційного суду

3. Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд

міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається

до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського

суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором

заявника.

4. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної

заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у

разі подання заяви про арешт морського судна тридцяти днів з дня

постановлення ухвали про забезпечення позову.

Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох

днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

(учасників третейського (арбітражного) розгляду).

2. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно

розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її

подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є

відповідальною за морською вимогою.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати

особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання

пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність

забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із

зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та

доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд

може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

5. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю

або частково.

6. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд

постановляє ухвалу.

7. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення

позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного

забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали

про забезпечення позову.

8. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по

суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською

вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк,

протягом якого особа, яка подала заяву про арешт морського судна,

зобов’язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження

суду.

9. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без

додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про

що постановляє ухвалу.

10. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні

позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення

позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому

розгляду справи.

11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про

заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї

ухвали.

Стаття 154. Зустрічне забезпечення

1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про

забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків

відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову

(зустрічне забезпечення).

2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку

забезпечення позову.

3. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку

місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території

України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі,

достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які

можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у

позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії

щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити

неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків

відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у

випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення

4. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення

на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному

судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести

відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено

шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового

забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи,

щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних

збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням

позову.

5. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням

обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути

співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом,

та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із

забезпеченням позову.

6. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом

в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне

забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення

подане після застосування судом заходів забезпечення позову,

питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом

десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про

зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше

наступного дня після її постановлення.

7. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення

зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що

повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом

8. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не

може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про

забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо

інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

9. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із

застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного

судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання

зустрічного забезпечення.

10. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення

позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у

визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову

та про зустрічне забезпечення.

11. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із

ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Відстрочення та розстрочення судових витрат Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків область Досудове слідство 0679331668 0668243914

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат