Заборона переуступки кредитного боргу на користь фізосіб

Заборона переуступки кредитного боргу Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Харківська обл Досудове слідство 0679331668 0668243914

Заборона переуступки кредитного боргу

Заборона переуступки кредитного боргу

Веровний суд — заборона переуступки кредитного боргу на користь фізосіб

Безумовно, Верховний суд України заборонив переоформляти іпотечні кредити

на людей.

Зокрема, Верховний суд при розгляді справи №465/646/11 виніс рішення, що

переуступка кредитного боргу на користь фізосіб не вкладається в рамки

чинного законодавства. Раніше Верховний суд України виніс

рішення про неможливість виселення з іпотечного житла за позовом

неволодіючого власника, що придбав майно з такими ризиками в

іпотекодержателя. Заборона переуступки кредитного боргу

«Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено перелік

осіб, які можуть бути кредитодавцями у кредитних

правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа.

Цей перелік є вичерпним», — йдеться у рішенні Верховного суду.

Людина не може стати одержувачем прав на кредит на тій підставі, що не мав

права його надавати. Бо не є фінансовою установою. Заборона переуступки

кредитного боргу

«Відступлення права вимоги за кредитним договором на

користь фізичної особи суперечить положенням частини 3

статті 512 і статті 1054 Цивільного кодексу України», —

підкреслюється в постанові Великої палати Верховного суду.

Заборона переуступки кредитного боргу

Юристи прогнозують велику хвилю нових позовів через цю позицію.

Выбоины на дорогах

Верховный суд Украины встал на сторону водителей

Как передает Autonews.ua, владелец Renault Lodgy добился от Переяслав —

Хмельницкого горсовета выплаты 38,4 тысячи гривен за поврежденный

автомобиль.

Мужчине удалось убедить Верховный суд Украины в том, что из-за выбоин на

автодороге в его машине разбился диск, повредились ходовая и рулевая тяга.

По словам экспертов, автомобилисты могут бороться с плохим состоянием

дорог путем увеличения количества исков и выигранных дел по компенсации

ущерба.

— На автодорогах, отнесенных к категории международных путей или путей

межобластного сообщения, глубина выбоин не должна превышать четырех

сантиметров, — поясняет адвокат — Сразу после ДТП нужно вызвать дорожную

полицию и сотрудников коммунальной службы, провести видео- и

фотофиксацию.

Затем при наличии справки из полиции, иска, копии админпротокола и акта,

которые были составлены коммунальными службами, заключения о стоимости

ремонта и акта осмотра транспортного средства, копии об оплате ремонта и

заключении экспертов можно обращаться в суд.

Правда, вину дорожных служб доказать непросто, но вполне реально.

Верховний суд ускладнив виселення боржників з іпотечного житла

Верховний суд України виніс рішення про неможливість виселення з

іпотечного житлаза позовом неволодіючого власника, що придбав майно з

такими ризиками в іпотекодержателя.

Постановою Верховного суду (ВС) скасовані рішення нижчих судів про

задоволення позову товариства до двох фізособіб, які заклали квартиру в

забезпечення споживчого кредиту, щодо усунення перешкод в реалізації права

володіння, користування і розпорядження нерухомим майном.

ВС відмовив у виселенні боржників виходячи з огляду на усталену практику

Верховного суду України про неможливість виселення “в нікуди” з іпотечного

житла, придбаного за рахунок кредиту.

Верховний суд роз’яснив, що держава цілеспрямовано вносила законодавчі

обмеження, спрямовані на захист прав громадян України, щодо виселення, які

пов’язані з виконанням зобов’язань за валютними кредитами, забезпеченими

іпотекою.

Вказана обставина зумовлено тим, що фізособа, яка отримала кредит в

іноземній валюті, не може впливати на здешевлення гривні, коливання

валютного курсу, саме держава має забезпечувати як дотримання прав всіх

суб’єктів, так і баланс прав, в тому числі і прав кредитодавця і позичальника в

кредитних правовідносинах.

Таким чином, суди в порушення закону не звернули уваги на те, що суспільство

– колишній іпотекодержатель при реалізації предмета іпотеки новому

іпотекодержателю повинен був виконати вимоги ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР, оскільки

на той час вона вже діяла в зміненій редакції, яка містила заборону виселення

боржника за кредитним договором без надання іншого жилого приміщення.

Тобто новий власник може частково відновити свої права шляхом звернення

про відшкодування шкоди до продавця, якщо той неналежним чином виконав

свої зобов’язання про повне інформування потенційних покупців квартири про

її обтяження, або до банку про виконання останнім обов’язку щодо

забезпечення осіб, які підлягають виселенню, іншим житловим приміщенням

та відшкодування збитків.

Іпотека — як будуть виселяти боржників Заборона переуступки кредитного боргу

Верховна Рада України прийняла документ, положення якого дуже важливі

для власників іпотечних кредитів.

Йдеться про новий Кодекс по процедурам банкрутства, який стосується

процедури банкрутства фізосіб, зокрема, встановлює особливий п’ятирічний

період реструктуризації іпотечних валютних кредитів і скасовує мораторій на

вилучення квартир у неплатників.

Співавтор кодексу, голова Комітету з питань економічної політики Верховної

Ради України Андрій Іванчук, повідомив, що тільки боржник, тільки фізична

особа за своєю власною волею зможе почати процедуру банкрутства.

Жоден кредитор не може і не буде мати права почати цю процедуру.

Виключно тільки боржник. Якщо він захоче очиститися від кредитної історії,

він матиме право цим інструментом скористатися.

Зокрема, в законі прописано, що позичальники валютної іпотеки отримають

пільгові умови погашення кредитів, якщо є власниками єдиного житла, а саме

– квартир не більше 60 кв. м або будинків не більше 120 кв. м.

Для них протягом 12 місяців буде застосовуватися пільгова ставка на рівні

індексу депозитів НБУ плюс 0,5% річних.

Також збільшено терміни погашення кредиту до десяти років.

Нагадаємо, що згаданий мораторій був введений у 2014 році.

Після цього більшість боржників по валютних кредитах просто зовсім

перестали платити.

В результаті загальна заборгованість за іпотечними кредитами постійно

зростає.

Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Предстаувництво інтересів у суді першій інстанції у кримінальній, цивільній справі. Апеляція, касація. Допомога свідку, потерпілому, при експертизі. +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду

1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область. Доступно, коректно

1) вступної частини із зазначенням: 

а) дати і місця її постановлення; Стаття 260. Зміст ухвали суду

б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); Стаття 260. Зміст ухвали суду

в) імен (найменувань) учасників справи; Стаття 260. Зміст ухвали суду

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; Стаття 260. Зміст ухвали суду

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; Стаття 260. Зміст ухвали суду

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновків суду; Стаття 260. Зміст ухвали суду

б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Стаття 260. Зміст ухвали суду

2. Ухвала, постановлена відповідно до статей 460, 479 та 487 цього Кодексу, також повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.

Стаття 261. Набрання ухвалою законної сили

1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без

повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Стаття 262. Окрема ухвала суду

1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб,

постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків,

неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця

3. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування,

якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

4. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань,

неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

6. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми

повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката

надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

суд встановлює у ній строк для надання відповіді

7. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

8. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

9. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

10. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального

права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата

Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу

досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням

прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Стаття 263. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Стаття 264. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

2. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3. Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у

певній частині пов’язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин.

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі. Реальна допомога у кримиінальній, цивільній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Представництво шнтересів у суді, складання, подання процесуальних документів. Допомога свідку, потерпілому, у експертизі. +380668243914, +380679331668

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2) відсутній предмет спору; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими

самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні

правовідносини не допускають правонаступництва; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не

визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат,

повернення судового збору з державного бюджету. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

3. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 256. Наслідки закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі1. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стаття 257. Залишення позову без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

Позивач

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого

відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання

про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або

міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

2. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Глава 9. Судові рішення

Стаття 258. Види судових рішень

1. Судовими рішеннями є:

  1. 1) ухвали;
  2. 2) рішення;
  3. 3) постанови;
  4. 4) судові накази.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про

відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

3. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

5. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень

1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

3. Якщо в одному провадженні об’єднані кілька взаємопов’язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги

часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог.

Якщо за вимогами, об’єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення  часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

4. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом,

постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

у порядку спрощеного провадження

6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять

днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження — не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути

відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом

заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну

систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду — електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).