Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Предстаувництво інтересів у суді першій інстанції у кримінальній, цивільній справі. Апеляція, касація. Допомога свідку, потерпілому, при експертизі. +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68

Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду

Стаття 260. Зміст ухвали суду

1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область. Доступно, коректно

1) вступної частини із зазначенням: 

а) дати і місця її постановлення; Стаття 260. Зміст ухвали суду

б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); Стаття 260. Зміст ухвали суду

в) імен (найменувань) учасників справи; Стаття 260. Зміст ухвали суду

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; Стаття 260. Зміст ухвали суду

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; Стаття 260. Зміст ухвали суду

4) резолютивної частини із зазначенням:

а) висновків суду; Стаття 260. Зміст ухвали суду

б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Стаття 260. Зміст ухвали суду

2. Ухвала, постановлена відповідно до статей 460, 479 та 487 цього Кодексу, також повинна відповідати вимогам, що містяться у зазначених статтях.

Стаття 261. Набрання ухвалою законної сили

1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без

повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Стаття 262. Окрема ухвала суду

1. Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб,

постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

2. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків,

неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця

3. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця

та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування,

якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

4. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань,

неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування.

5. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

6. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми

повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката

надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

суд встановлює у ній строк для надання відповіді

7. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

8. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

9. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає.

10. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального

права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата

Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

11. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу

досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням

прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Стаття 263. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

6. Якщо одна із сторін визнала пред’явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Стаття 264. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду

1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

2. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

3. Ухвалюючи рішення у справі, суд, за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, може визнати недійсним повністю чи у

певній частині пов’язаний із предметом спору правочин, який суперечить закону, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із не залежних від нього причин.

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі. Реальна допомога у кримиінальній, цивільній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область. Представництво шнтересів у суді, складання, подання процесуальних документів. Допомога свідку, потерпілому, у експертизі. +380668243914, +380679331668

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2) відсутній предмет спору; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими

самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні

правовідносини не допускають правонаступництва; Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не

визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

2. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат,

повернення судового збору з державного бюджету. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

3. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі

Стаття 256. Наслідки закриття провадження у справі

Стаття 255. Підстави закриття провадження у справі1. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

2. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв’язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стаття 257. Залишення позову без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи;

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

Позивач

9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;

10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого

відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання

про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або

міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

2. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

3. В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Глава 9. Судові рішення

Стаття 258. Види судових рішень

1. Судовими рішеннями є:

  1. 1) ухвали;
  2. 2) рішення;
  3. 3) постанови;
  4. 4) судові накази.

2. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про

відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

3. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

4. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

5. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Стаття 259. Порядок ухвалення судових рішень

1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

2. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

3. Якщо в одному провадженні об’єднані кілька взаємопов’язаних самостійних вимог, суд може ухвалити щодо будь-якої вимоги

часткове рішення та продовжити провадження в частині невирішених вимог.

Якщо за вимогами, об’єднаними в одне провадження, відповідачем є одна особа, ухвалення  часткового рішення не допускається у разі обґрунтованих заперечень з боку відповідача.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

4. Ухвали суду, які оформлюються окремим документом,

постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

у порядку спрощеного провадження

6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять

днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження — не більш як п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути

відкладено на строк не більш як п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

8. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.

Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом

заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну

систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду — електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії Реальна допомога у кримінальный, цивільній справі. Харків, Харківська область. Доступно, коректно. Представництво інтересів у суді, апеляційне, касаційне оскаржування. Складання, подання процессуальних документів. +380668243914, +380679331668

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

1. Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням

складається протокол. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно, Харків, Харківська область

Відомості

2. У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

2) час початку вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

3) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

5) відомості про явку учасників справи, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

6) відомості про роз’яснення сторонам та іншим учасникам справи їхніх процесуальних прав та обов’язків; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

8) заяви і клопотання сторін та інших учасників справи; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших учасників справи, а також показання свідків, усне роз’яснення експертами своїх

висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

11) час закінчення вчинення процесуальної дії; Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

12) інші відомості, визначені цим Кодексом. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Протокол повинен бути оформлений

3. Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії. Стаття 250. Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

4. Протокол підписується головуючим та секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому порядку разом з її матеріалами.

5. Письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії подаються до суду протягом п’яти днів з дня

його підписання та розглядаються судом в порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу.

Глава 8. Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення позову без розгляду

Стаття 251. Обов’язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі:

1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу;

4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення;

5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді;

6) об’єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного,

цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на

об’єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

2. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Стаття 252. Право суду зупинити провадження у справі

1. Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

2) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу;

3) перебування учасника справи у довгостроковому службовому відрядженні;

4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності;

5) призначення судом експертизи;

6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому статтею 87 цього Кодексу;

7) надходження заяви про відвід;

8) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

9) прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом;

10) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

2. Не допускається зупинення провадження у справі про стягнення аліментів з підстави наявності спору про батьківство

(материнство), визначення місця проживання дитини, про участь одного з батьків або родичів у вихованні дитини, спілкуванні з дитиною.

3. Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

4. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

Стаття 253. Строки, на які зупиняється провадження у справі

1. Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:

1) пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника;

2) пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо

предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

3) пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до закінчення строку для примирення, визначеного судом;

4) пунктом 5 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до припинення врегулювання спору за участі судді;

5) пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, — до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;

6) пунктами 1 та 3 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; у службовому відрядженні;

на час хвороби учасника справи

7) пунктом 2 частини першої статті 252 цього Кодексу, — на час хвороби учасника справи;

{Пункт 7 частини першої статті 253 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017}

8) пунктом 4 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до розшуку відповідача;

9) пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, — на час проведення експертизи;

10) пунктом 6 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;

11) пунктом 7 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до вирішення питання про відвід;

12) пунктом 8 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави

на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;

13) пунктом 9 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом;

14) пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, — до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Стаття 254. Поновлення провадження у справі

1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом

повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

3. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати Реальна допомога у кримінальній цивільній справі Харьків, Харківська область. Доступно коректно 0679331668, 0668243914

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

1. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права

перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

2. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має

права розглядати інші судові справи. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

3. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Стаття 245. Таємниця нарадчої кімнати

Реальна допомога у кримінальній справі. Харків, Харківська область. Доступно, коректно

Стаття 246. Ухвалення рішення про судові витрати

1. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд

за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

2. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Глава 7. Фіксування судового процесу

Стаття 247. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в

порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою

відеозаписувального технічного засобу — таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо

відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

3. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.

4. Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.

5. Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.

6. Розмір судового збору за видачу в електронній формі копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.

Стаття 248. Протокол судового засідання

1. У судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;

8) інші відомості, визначені цим Кодексом.

3. Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Стаття 249. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, протоколу судового засідання та їх розгляд

1. Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п’яти днів з дня

проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

2. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

3. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п’яти днів з дня їх подання.

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні. Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Доступно, коректно. Харків, Харківська область представництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі Складання, подання процесуальних документів Оскаржування +380668243914,+380679331668

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні1. Суд відкладає розгляд справи у випадках,

встановлених частиною другою статті 223 цього

Кодексу. Стаття 240. Відкладення розгляду справи

або перерва в судовому засіданні

2. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому  засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених

Реальна допомога у кримінальній спарві. Харків, Харківська область. Доступно. Коректно

цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до  обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або

ухвалі. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання

3. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання

суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Учасники справи, свідки,  експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про

судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

{Частина третя статті 240 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017} Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

4. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не

допитуються і викликаються знову. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

5. Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

6. Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було

оголошено перерву. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

7. У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати

шести місяців. Стаття 240. Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні

Стаття 241. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами

1. Після з’ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим учасникам справи можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи.

2. У зв’язку з додатковими поясненнями учасника справи суд може ставити питання іншим учасникам судового процесу.

3. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши заявлені при цьому клопотання учасників справи, суд постановляє ухвалу про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

§ 4. Судові дебати та ухвалення рішення

Стаття 242. Судові дебати

1. У судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Кожному учаснику справи надається однаковий час для виступу з промовою в судових дебатах.

2. У судових дебатах першим надається слово позивачеві та його представникові.

3. Треті особи без самостійних вимог виступають у судових дебатах після особи, на стороні якої вони беруть участь.

4. Третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін.

5. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники. Суд може зобов’язати учасника справи визначити, чи буде виступати з промовою тільки такий учасник чи тільки його представник.

6. Органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, виступають у судових дебатах першими. За ними виступають особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі.

7. Тривалість судових дебатів визначається головуючим з урахуванням думки учасників справи виходячи з розумного часу для викладення промов.

Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється, або істотно виходить за

визначені судом межі часу для викладення промов у судових дебатах. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками.

Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

Стаття 243. Повернення до з’ясування обставин у справі

1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Стаття 244. Вихід суду для ухвалення рішення

1. Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

2. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з’ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної

дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.

3. Розгляд справи у випадку, встановленому частиною другою цієї статті, проводиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.

4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і

виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення або, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, оголошує перерву.

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів Реальна допомога у кримінальній, цивільній справі Харків, Харківська область Доступно, коректно Допомога свідку, потерпілим, при експертизі Складання, подання процесуальних документів Представництво інтересів у суді у кримінальній, цивільній справі +380679331668, +380668243914

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Стаття 235. Дослідження письмових доказів

1. Письмові докази, у тому числі протоколи їх огляду, складені за судовим дорученням або в

порядку забезпечення доказів, за клопотанням учасника справи оголошуються в

судовому засіданні або пред’являються йому, а в разі необхідності — також свідкам,

експертам, спеціалістам чи перекладачам для ознайомлення. Стаття 235. Дослідження письмових доказів

2. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх огляду. Учасниками справи з приводу зазначених доказів можуть

ставитися питання свідкам, а також експертам, спеціалістам. Стаття 235. Дослідження письмових доказів

Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно. Харкыв, Харкывська область

Стаття 236. Оголошення і дослідження змісту особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції

1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може бути досліджений у відкритому

судовому засіданні або оголошений за клопотанням учасника справи лише за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України.

Стаття 237. Дослідження речових та електронних доказів

1. Речові та електронні докази оглядаються судом або досліджуються ним іншим способом, а також пред’являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам.

Особи, яким пред’явлено для ознайомлення речові та електронні докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов’язані з оглядом. Ці заяви заносяться до протоколу судового засідання.

2. Протоколи огляду речових та електронних доказів, складені в порядку забезпечення доказів, виконання судового доручення або за результатами огляду

доказів на місці, за клопотанням учасника справи оголошуються в судовому засіданні.

Учасники справи можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів.

3. Учасники справи можуть ставити питання з приводу речових та електронних доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядали.

4. Електронні письмові документи досліджуються в порядку, передбаченому для дослідження письмових доказів.

Стаття 238. Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження

1. Під час відтворення звукозапису, демонстрації відеозапису, що мають приватний характер, а також під час їх дослідження застосовуються правила

цього Кодексу щодо оголошення і дослідження змісту особистого листування і телеграфних повідомлень.

2. Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в судовому засіданні або в іншому приміщенні, спеціально підготовленому для цього, з

відображенням у протоколі судового засідання особливостей оголошуваних матеріалів і зазначенням часу демонстрації. Після цього суд заслуховує пояснення учасників справи.

3. У разі потреби відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або у певній частині.

Стаття 239. Дослідження висновку експерта

1. Висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні.

2. Для роз’яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання. Першою питання ставить експертові особа, за заявою якої призначено

експертизу, та її представник, а потім інші особи, які беруть участь у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим питання ставить експертові позивач і його представник.

3. Суд має право з’ясовувати суть відповіді експерта на питання учасників справи, а також ставити питання експерту після закінчення його допиту учасниками справи.

4. Викладені письмово і підписані експертом роз’яснення і доповнення висновку приєднуються до справи.

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область. Представництво в суді першій інстанції у кримінальній, цивільній справів. Складання, подання процесуальних документів. +38 066 824 39 14, +38 067 933 16 68, Пнд — Птн

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

Стаття 190. Надіслання копії ухвали про відкриття провадження у справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів

1. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим

особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

2. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі

учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Стаття 191. Подання відзиву

1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду — відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам  копію відзиву та доданих до нього документів.

2. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 192. Подання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву

1. У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі або ухвалі, постановленій у підготовчому засіданні (якщо третіх осіб було залучено у

підготовчому засіданні), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, мають право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву.

2. Учасники справи мають право надати відповідь на такі пояснення до закінчення підготовчого провадження.

Стаття 193. Зустрічний позов

1. Відповідач має право пред’явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов’язані і спільний їх розгляд є доцільним,

окрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об’єднуються в одне провадження з первісним позовом.

4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Стаття 194. Форма і зміст зустрічної позовної заяви

1. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред’явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

2. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

3. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. Реальна допомога у кримінальній, цивільній сеправі у суді першій інстанції. представництво інтересів у кримінальній, цивільній справі у суді першій інстанції, апеляційному суді, касаційному суді +38 067 933 16 68, +38 066 824 39 14 Пнд — Птн 09 00 — 18

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього

Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення

позовної заяви без руху. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

http://povestka.com.ua  Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

недоліки позовної заяви

2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти

днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій

ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору,

позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

заява повертається у випадках

4. Крім цього, заява повертається у випадках, коли:

1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове

становище якої не вказано; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

2) порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу); Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в

інтересах іншої особи; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

5) подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених Сімейним

кодексом України; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

6) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо

такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у

відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

7) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Суддя повертає позовну заяву

5. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

6. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви

залишається в суді. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

7. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для

повернення заяви. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

8. У разі повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 6  частини четвертої цієї статті, судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Заяви, скарги, клопотання

9. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також

у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору

не зарахована до спеціального фонду державного бюджету. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову. Стаття 185. Залишення позовної заяви без руху, повернення заяви

Стаття 186. Відмова у відкритті провадження у справі

1. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих

самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за

винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;

5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред’явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про відмову у відкритті провадження

2. Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається

заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

3. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

4. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

5. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Стаття 187. Відкриття провадження у справі

1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у

справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у

порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи  відповідача.

Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;

2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);

3) предмет та підстави позову;

4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;

5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;

6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;

7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;

8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;

9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;

10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;

11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.

про залучення третіх осіб

3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали

про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до

початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за

правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами

спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.

5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п’ятої статті 128 цього Кодексу.

6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня

надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання

інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

з метою визначення підсудності

8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання

(перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу,

постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави 152 залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для

усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Стаття 188. Об’єднання і роз’єднання позовів

1. В одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

2. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об’єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об’єднання справ в одне провадження

3. Об’єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні  до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

4. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

5. Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Виділення у самостійне провадження

6. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька

об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання позовних вимог.

7. Про об’єднання справ в одне провадження, роз’єднання позовних вимог, про відмову в об’єднанні справ в одне провадження, роз’єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

8. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об’єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.

9. Якщо провадження у справах було відкрито в один день, справи, в разі об’єднання їх в одне провадження, передаються на розгляд судді, який першим прийняв рішення про їх об’єднання.

10. Справи, об’єднані в одне провадження, роз’єднанню не підлягають.

Глава 3. Підготовче провадження

Стаття 189. Завдання та строк підготовчого провадження

1. Завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з’ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

2. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

3. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної

підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

 

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Харківська область Досудове слідство Доступно 0668243914 06793316680

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

Стаття 180. Заперечення

1. У запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених

позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або

відхилення. Стаття 180. Заперечення

http://barvinoknet.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі Харків, Харківська область Доступно Коректно Стаття 180. Заперечення

2. Заперечення підписується відповідачем або його представником. Стаття 180. Заперечення

3. До заперечення застосовуються правила, встановлені частинами третьою —  п’ятою статті 178 цього Кодексу. Стаття 180. Заперечення

4. Заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасникам справи отримати

заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті. Стаття 180. Заперечення

Стаття 181. Пояснення третьої особи щодо позову або відзиву

1. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

2. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником.

3. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою  шостою статті 178 цього Кодексу.

4. Пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк, який дозволить третій особі підготувати свої міркування,

аргументи та відповідні докази та надати пояснення до позову або відзиву, а іншим учасникам справи  отримати відповідь на такі пояснення завчасно до початку розгляду справи по суті.

§ 2. Заяви з процесуальних питань

Стаття 182. Заяви, клопотання і заперечення

1. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

2. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

3. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено  він встановлюється судом.

Стаття 183. Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення

1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або

заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код

юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає

документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

2. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

3. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

4. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Глава 2. Відкриття провадження у справі

Стаття 184. Пред’явлення позову

1. Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

2. Позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, якщо такий розгляд допускається цим Кодексом.

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову. Представництво в суді першої інстанції, апелляційній інстанції, в су дф касаційній інстанції у кримінальному, цивільному провадженні Харків Харківська область складання та подання процесуальні документи у кримінальній, цивільній справі +380668243914, +380679331668

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

1. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у

частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду

(третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у

задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на

відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

2. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили

судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Розділ II

НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 160. Стягнення на підставі судового наказу

1. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

3. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

Стаття 161. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ

1. Судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та

радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей  однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку

(доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із

встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо

ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу

товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-

комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо

сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Стаття 162. Підсудність

1. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Стаття 163. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу

1. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

2. У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для

юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та

боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта

заявника та боржника (для фізичних осіб  громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

3. До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які

процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

5. Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Стаття 164. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу

1. За подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред’явлення

стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується

до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення Реальна допомога у кримінальній справі у суді першій інстанції Харків, Харкіська область

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення1. Зустрічне забезпечення скасовується у випадку закриття провадження у справі з підстав,

визначених пунктами 2, 5, 7, 8 частини першої статті 255 цього Кодексу, залишення позову

без розгляду з підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 257 цього Кодексу, або після

набрання законної сили рішенням суду про задоволення позову в повному обсязі, про що окремо зазначається в резолютивній частині відповідного судового рішення. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

2. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті підстав або у випадку ухвалення

рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня набрання

відповідним рішенням або ухвалою суду законної сили, відповідачем або іншою особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів

забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

3. Якщо такий позов буде подано, зустрічне забезпечення діє як захід забезпечення позову у відповідному провадженні, а питання про його скасування

вирішується одночасно з вирішенням цього позову по суті заявлених вимог, поверненням позовної заяви, відмовою у відкритті провадження у справі або

залишенням вказаного позову без розгляду чи закриттям провадження. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом

4. Зустрічне забезпечення може бути скасовано судом в будь-який час за вмотивованим клопотанням відповідача або іншої особи, права або охоронювані

законом інтереси якої порушуються у зв’язку з вжиттям заходів забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

5. Суд розглядає клопотання про скасування зустрічного забезпечення не пізніше п’яти днів з дня надходження до суду такого клопотання. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

За наслідками розгляду клопотання суд постановляє ухвалу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Ухвала суду про скасування зустрічного забезпечення або про відмову у його скасуванні може бути оскаржена. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

6. У разі скасування зустрічного забезпечення грошові кошти, внесені особою на депозитний рахунок суду з метою зустрічного забезпечення, підлягають

поверненню особі, яка здійснила таке зустрічне забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили ухвалою суду про скасування зустрічного забезпечення позову. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

7. У разі скасування заходів забезпечення позову з підстав, передбачених частинами тринадцятою, чотирнадцятою статті 158 цього Кодексу,

зустрічне забезпечення скасовується, якщо протягом двадцяти днів з дня постановлення ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову жодною

особою, права або охоронювані законом інтереси якої порушено вжиттям заходів забезпечення позову, не буде подано позов про відшкодування збитків у порядку, визначеному статтею 159 цього Кодексу. Стаття 155. Скасування зустрічного забезпечення

Стаття 156. Заміна одного заходу забезпечення позову іншим

1. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

2. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

3. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу

забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення.

4. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом

внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.

5. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в

забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

6. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається

заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також залежно від виду вжитих заходів, направляється

судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Стаття 157. Виконання ухвали про забезпечення позову

1. Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з

дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

2. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного

виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

3. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке

судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан

морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної

прикордонної служби України та органи доходів і зборів зобов’язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

4. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Стаття 158. Скасування заходів забезпечення позову

1. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

2. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п’яти днів з дня надходження його до суду.

3. У разі надання відповідачем до суду документа, що підтверджує здійснене ним забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.

4. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

5. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

Відмова у скасуванні забезпечення позову

6. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

7. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним

рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

9. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у

відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

10. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

11. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам,

яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу

про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

12. Грошові кошти, внесені відповідачем (іншою особою) на рахунок суду з метою забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 156 цього Кодексу,

підлягають поверненню відповідачу (іншій особі), який здійснив таке забезпечення, протягом п’яти днів з дня набрання законної сили рішенням суду

про повну відмову в позові або ухвалою суду про залишення позову без розгляду або закриття провадження.

Заходи забезпечення позову скасовуються судом

13. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

14. Заходи забезпечення позову, вжиті судом у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, скасовуються у разі

відмови у розгляді такої справи або припинення її розгляду міжнародним комерційним арбітражем, третейським судом, ухвалення ними рішення про

відмову в задоволенні позову, припинення участі або невчинення особою, за заявою якої забезпечено позов, дій щодо участі в арбітражному, третейському

розгляді, або з інших підстав, що свідчать про втрату необхідності у забезпеченні такого позову.

Стаття 159. Відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову

1. У випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у

випадку ухвалення рішення суду (третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу) щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову

відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування

збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

2. У разі подання відповідного позову про відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили

судовим рішенням, зазначеним у частині першій цієї статті, відшкодування збитків, заподіяних вжиттям заходів забезпечення позову, здійснюється в першу чергу за рахунок коштів зустрічного забезпечення.

Стаття 150. Види забезпечення позову

Види забезпечення позову Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Досудове слідство Харків Харківська область Доступно 0679331668 0668243914

Стаття 150. Види забезпечення позову

Види забезпечення позову

Види забезпечення позову

1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що

належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві

і знаходяться у нього чи в інших осіб; Стаття 150. Види забезпечення

позову

http://povestka.com.ua Реальна допомога у суді першої інстанції з кримінальної справи. Доступно, коректно

2) забороною вчиняти певні дії; Стаття 150. Види забезпечення

позову 

3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; Стаття 150. Види

забезпечення позову

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або

здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи

виконувати щодо нього інші зобов’язання; Стаття 150. Види

забезпечення позову

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов

про визнання права власності на це майно і про зняття з нього

арешту; Стаття 150. Види забезпечення позову

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який

оскаржується боржником у судовому порядку; Стаття 150. Види

забезпечення позову

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим

особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; Стаття

150. Види забезпечення позову

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; Стаття

150. Види забезпечення позову

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення

морської вимоги; Стаття 150. Види забезпечення позову

інші заходи

Види забезпечення позову

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного

захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та

інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються

заходами, зазначеними у пунктах 1, 9 цієї частини. Стаття 150. Види

забезпечення позову

2. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.  Стаття

150. Види забезпечення позову

3. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що

здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути

співмірними із заявленими позивачем вимогами. Стаття 150. Види

забезпечення позову

Не допускається забезпечення позову

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту

на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по

загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яка

виплачується у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи

догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка

виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а

також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або

грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або

грошові кошти Фонду  гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття

150. Види забезпечення позову

Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про

відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим 

ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, про

відшкодування збитків, заподіяних злочином. Стаття 150. Види

забезпечення позову

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко

псуються. Стаття 150. Види забезпечення позову

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення

тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або

встановлення обов’язку вчиняти певні дії Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи

ліквідації банку. Стаття 150. Види забезпечення позову

7. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень,

актів Національного банку України, а також встановлення для

Національного банку України заборони або обов’язку вчиняти певні

дії. Стаття 150. Види забезпечення позову

8. Не допускається забезпечення позову шляхом заборони

відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або

кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду

гарантування вкладів фізичних осіб. Стаття 150. Види забезпечення позову

Майно або грошові суми клієнта

9. Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які

судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії

неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або

перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом

гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством

про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з

письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних

осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. Стаття 150. Види

забезпечення позову

При цьому передані майно або грошові суми залишаються

обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення

арешту. Стаття 150. Види забезпечення позову

10. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за

змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо

при цьому спір не вирішується по суті. Стаття 150. Види

забезпечення позову

Стаття 151. Зміст і форма заяви

1. Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі,

підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище,

ім’я та по батькові для фізичних осіб) заявника, його

місцезнаходження

(для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для

фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної

особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій

України, реєстраційний номер облікової картки платника податків

(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію  паспорта для

фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу

електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення

позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з

обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

заява про забезпечення позову подається

2. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття

провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне

найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по

батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус

учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце

проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси,

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному

реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер

облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його

наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян

України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або

паспортні дані інших сторін фізичних осіб, які не є підприємцями,

вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна

3. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна

подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я та по

батькові (за наявності) для фізичної особи підприємця, яка є

відповідальною за морською вимогою;

3) розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна;

4) найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

4. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову,

що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття

кожного з цих заходів.

5. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового

збору у встановлених порядку і розмірі.

До заяви про забезпечення позову у справі

6. До заяви про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд

міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додаються:

1) копія позовної заяви до міжнародного комерційного арбітражу,

третейського суду або іншого документа, подання якого започатковує

процедуру міжнародного комерційного арбітражу, третейського

розгляду згідно з відповідним регламентом (правилами) арбітражу,

або третейського суду або законодавством за місцем арбітражу;

2) документ, що підтверджує подання такої позовної заяви або іншого

аналогічного документа згідно з відповідним регламентом

(правилами) арбітражу, третейського суду або законодавством за

місцем арбітражу;

3) копія відповідної арбітражної угоди чи угоди про передачу спору на

вирішення третейського суду.

Стаття 152. Порядок подання заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви за правилами підсудності,

встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за

місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого

відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред’явленням позову до суду, до якого подається

позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим

Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі  до суду, у провадженні

якого перебуває справа.

2. Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням

порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в

якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи

має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо

морської вимоги, яка є підставою для арешту.

подається до апеляційного суду

3. Заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд

міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається

до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського

суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором

заявника.

4. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної

заяви заявник повинен пред’явити позов протягом десяти днів, а у

разі подання заяви про арешт морського судна тридцяти днів з дня

постановлення ухвали про забезпечення позову.

Стаття 153. Розгляд заяви про забезпечення позову

1. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох

днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи

(учасників третейського (арбітражного) розгляду).

2. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно

розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її

подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є

відповідальною за морською вимогою.

3. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати

особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання

пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність

забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із

зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках

4. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та

доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд

може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

5. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю

або частково.

6. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд

постановляє ухвалу.

7. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення

позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного

забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали

про забезпечення позову.

8. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по

суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською

вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк,

протягом якого особа, яка подала заяву про арешт морського судна,

зобов’язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження

суду.

9. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без

додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про

що постановляє ухвалу.

10. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні

позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення

позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому

розгляду справи.

11. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про

заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї

ухвали.

Стаття 154. Зустрічне забезпечення

1. Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про

забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків

відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову

(зустрічне забезпечення).

2. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку

забезпечення позову.

3. Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку

місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території

України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі,

достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які

можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у

позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії

щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити

неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків

відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у

випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення

4. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення

на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному

судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести

відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено

шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового

забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи,

щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних

збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням

позову.

5. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням

обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути

співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом,

та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із

забезпеченням позову.

6. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом

в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне

забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення

подане після застосування судом заходів забезпечення позову,

питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом

десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про

зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше

наступного дня після її постановлення.

7. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення

зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що

повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом

8. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не

може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про

забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо

інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

9. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із

застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного

судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання

зустрічного забезпечення.

10. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення

позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у

визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову

та про зустрічне забезпечення.

11. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із

ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат Реальна допомога у кримінальній справі Харків, область

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату

судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення

судового рішення у справі. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно, Харків, Харківська область

Заява залишається без розгляду Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або

витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових

витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору,

сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову. Стаття 136. Відстрочення та розстрочення судових витрат

Стаття 137. Витрати на професійну правничу допомогу

1. Витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою,

включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання

правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами

договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг),

виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

недотримання вимог частини четвертої цієї статті

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов’язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала

безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин

внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Стаття 138. Витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду

1. Витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від

звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять  пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 139. Витрати, пов’язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз

1. Свідку у зв’язку з викликом до суду відшкодовуються витрати, що пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту та наймом житла, а також виплачується компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять.

2. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

3. Експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків.

Суми, що підлягають виплаті

4. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на

яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

сума витрат на оплату

5. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не

була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта

чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти

арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

Розмір витрат на підготовку

6. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт

7. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

8. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

9. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

10. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у

випадках звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Стаття 140. Витрати, пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи

1. Особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов’язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової

компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

2. Розмір витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов’язаних з

розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

3. У випадках, коли сума витрат, пов’язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та

вчиненням інших дій, пов’язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в

порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

4. Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 141. Розподіл судових витрат між сторонами

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову на відповідача;

2) у разі відмови в позові на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

про розподіл судових витрат

3. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг

результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і

клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

сума судових витрат

4. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити

стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла

передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

5. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в

попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового

збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

6. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх

понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом

Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

компенсуються за рахунок держави

7. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача,

звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

8. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право

покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

10. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може

зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов’язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Суд має право накласти арешт

11. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно сторони, на яку судовим рішенням покладено витрати, пов’язані із залученням свідків,

спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням

доказів; у межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.

12. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї

статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

13. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток Реальна допомога у кримінальній справі

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Уведомление банка о повышении процентной ставки по кредиту1. У випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним

особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній

службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

повістку під розписку вручають будь-кому Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які  проживають разом з нею. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

4. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім’ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

5. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

6. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

7. Якщо учасник справи перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у

дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються йому під розписку адміністрацією

місця утримання учасника справи, яка негайно надсилає розписку та письмові пояснення цього учасника справи до суду. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

8. Особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких

надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

відмови адресата одержати судову повістку Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

9. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася

одержати судову повістку, вважається повідомленою. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

10. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Стаття 130. Порядок вручення судових повісток

Стаття 131. Обов’язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання

1. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної

електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на

останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

2. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

3. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається,

що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Стаття 132. Розшук відповідача

1. Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим

ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції

України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

Глава 8. Судові витрати

Стаття 133. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 134. Попереднє визначення суми судових витрат

1. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною

процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Стаття 135. Забезпечення та попередня оплата судових витрат

1. Суд може зобов’язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною

процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

2. Суд може зобов’язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача,

забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов’язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у

випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, сторони в рівних частках.

3. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд

вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд

доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка,

призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

захід забезпечення судових витрат

4. Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на

депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу

та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна,

що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження

майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу

5. Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини

сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

6. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

7. У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі,

залишення позову без розгляду про відшкодування за її рахунок витрат

відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченому статтями 141, 142 цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається

позивачу не пізніше п’яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомлення. Реальна допомога у кримінальній справі

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Глава 7. Судові виклики і повідомленняhttp://povestka.com.ua реальна допомога у кримінальній справі у суді першої інстанції.

Доступно, коректно, Харків, Харківська область. Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Складання та подання процесуальних документів в суд

першої інстанції з кримінальної справи. Глава 7. Судові виклики і повідомлення

Стаття 128. Судові повістки Глава 7. Судові виклики і повідомлення

1. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою.

2. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов’язковою.

3. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

4. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

5. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до

участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

6. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу

відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про

вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може

бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Куди надсилається судова повістка

7. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

День вручення судової повістки

8. Днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження,

місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її

відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

9. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом,  також учасників

справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Судова повістка юридичній особі

10. Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю.

11. Відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається

до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного

судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

12. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

13. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про

призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом

з використанням засобів мобільного зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи

текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Стаття 129. Зміст судової повістки і оголошення про виклик у суд Глава 7. Судові виклики і повідомлення

1. Судова повістка про виклик повинна містити:

1) ім’я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;

2) найменування та адресу суду;

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

4) назву справи, за якою робиться виклик;

5) зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв’язку з необхідністю надати особисті пояснення  про потребу надати особисті пояснення;

7) у разі необхідності  пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;

8) зазначення обов’язку особи, яка одержала судову повістку в зв’язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату;

9) роз’яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за

відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов’язок повідомити суд про причини неявки.

2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в пунктах 17 і 9 частини першої цієї статті.

3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється,

вказівку про те, яку дію буде вчинено, місце, дату і час її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов’язковою.

4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії відповідних документів, у повістці повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про право особи,

яка повідомляється, подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом Реальна допомога у кримінальній справі Харків, область

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом 1. Висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний

(консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

2. Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як

на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань. Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

http://povestka.com Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно. Харків, Харківська область Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

§ 8. Забезпечення доказів

Стаття 116. Підстави та порядок забезпечення доказів

1. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може

бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

2. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх

місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов’язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

3. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

4. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна

бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

5. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення

ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд

скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково  отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

відшкодувати судові витрати Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

6. Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов’язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв’язку із забезпеченням доказів, у

разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п’ятій цієї статті, а також у разі відмови у позові.

7. За заявою міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду або заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного

арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення доказів у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

8. Заява про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до

апеляційного суду за місцезнаходженням боржника або доказів, щодо яких сторона просить вжити заходів забезпечення, або майна боржника, або за місцем арбітражу, третейського розгляду.

Стаття 117. Заява про забезпечення доказів

1. У заяві про забезпечення доказів зазначається:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних

осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі

підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія

паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику,

а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),

поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки

платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб  громадян України, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

обґрунтування необхідності забезпечення доказів Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності  особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

2. Заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

3. За подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

4. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

5. До заяви про забезпечення доказів у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду додається копія

позовної заяви, поданої до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, документ, що підтверджує подання такої позовної заяви згідно з

відповідним регламентом (правилами) арбітражу, третейського суду, та копія відповідної арбітражної угоди або угоди про передання спору на вирішення третейського суду.

Стаття 118. Розгляд заяви про забезпечення доказів

1. Заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

2. Заява розглядається не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду.

3. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

4. Суд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи:

1) у невідкладних випадках;

2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами;

3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

суд постановляє ухвалу Стаття 115. Оцінка висновку експерта у галузі права судом

5. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

6. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення.

7. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

8. Суд, вирішуючи питання про забезпечення доказів, може зобов’язати заявника надати забезпечення відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні у зв’язку

із забезпеченням доказів. Таке забезпечення відшкодування збитків здійснюється за правилами зустрічного забезпечення, встановленими главою 10

цього розділу. Збитки, спричинені забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, визначеному законом з урахуванням положень статті 159 цього Кодексу.

9. Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу.

10. Протоколи та інші матеріали щодо забезпечення доказів за заявою, поданою у зв’язку з поданням позову до міжнародного комерційного арбітражу,

третейського суду, надаються заявнику для подання до міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду.

11. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стаття 119. Відшкодування витрат, пов’язаних із забезпеченням доказів

1. Витрати, що пов’язані із забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, встановленому цим Кодексом для відшкодування судових витрат.

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом

Стаття 110. Оцінка висновку експерта судом1. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими

доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку

експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримынальный справы

Стаття 111. Комісійна експертиза

1. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань.

2. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого

експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Стаття 112. Комплексна експертиза

1. Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

2. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожен експерт

підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

3. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому

формулюється загальний висновок щодо поставлених на вирішення експертизи питання або питань. У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 111 цього Кодексу.

Стаття 113. Додаткова і повторна експертиза

1. Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

2. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності,

судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

§ 7. Висновок експерта у галузі права

Стаття 114. Зміст висновку експерта у галузі права

1. Учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:

1) застосування аналогії закону чи аналогії права;

2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

2. Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних

доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні докази Реальна допомога у кримінальній справі Доступно, коректно

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні докази

§ 5. Електронні доказиhttp://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле, в гражданском деле в суде первой

инстанции, составление и подача процессуальных документов в суд

первой инстанции по уголовному и \ или гражданскому делу. § 5. Електронні докази

Представительство интересов в суде первой инстанции по уголовному и \ или гражданскому делу. § 5. Електронні докази

Устные советы бесплатно. § 5. Електронні докази

Стаття 100. Електронні докази

1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні

документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові,

мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. § 5. Електронні докази

Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання,

інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). § 5. Електронні докази

2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису

відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». § 5. Електронні докази

Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. § 5. Електронні докази

3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. § 5. Електронні докази

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. § 5. Електронні докази

4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. § 5. Електронні докази

5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. § 5. Електронні докази

Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. § 5. Електронні докази

Стаття 101. Зберігання та повернення оригіналів електронних доказів § 5. Електронні докази

1. Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи.

2. За клопотанням особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься

оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим

рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.

§ 6. Висновок експерта

Стаття 102. Вимоги до висновку експерта. Висновок експерта

1. Висновок експерта  це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

3. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

4. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

5. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

6. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім’я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації

судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній

при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

7. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення

експертизи судом також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

8. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Стаття 103. Призначення експертизи судом Висновок експерта

1. Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

2. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

3. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.

Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

4. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

5. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань,

запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

6. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

7. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Стаття 104. Ухвала про призначення експертизи Висновок експерта

1. Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу

(осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

2. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

3. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що

підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

4. У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з’ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз’яснення щодо поставлених питань.

Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

5. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

6. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або

повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Стаття 105. Обов’язкове призначення експертизи судом Висновок експерта

1. Призначення експертизи судом є обов’язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.

Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров’я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.

Стаття 106. Проведення експертизи на замовлення учасників справи Висновок експерта

1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

3. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи, який є доказом у справі, або

змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов’язку доказування.

4. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об’єкт експертизи або змінено його властивості,

до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.

5. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

6. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

7. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Стаття 107. Збирання матеріалів для проведення експертизи Висновок експерта

1. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.

При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи.

Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

2. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з

проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов’язаних із проведенням експертизи.

3. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних

матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

4. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов’язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Стаття 108. Проведення експертизи Висновок експерта

1. Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв’язку з характером досліджень, або якщо об’єкт досліджень

неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.

2. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком

експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

3. Експерт повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи.

4. Якщо експертне дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей:

1) призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою;

2) залучений учасником справи експерт має повідомити відповідного учасника справи про наслідки проведення експертного дослідження, передбачені цим Кодексом, та одержати письмовий дозвіл на його проведення.

Стаття 109. Наслідки ухилення від участі в експертизі Висновок експерта

1. У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести

експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також

яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків Реальна допомога у кримінальній справі.

§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків

Стаття 90. Показання свідка § 2. Показання свідків

1. Показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. § 2. Показання свідків

http://povestka.com.ua Реальна допомга у кримінальный справі

2. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. § 2. Показання свідків

За відсутності можливості допитати особу, яка  надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на

доведення яких вони надані, якщо показання не  підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. § 2. Показання свідків

Стаття 91. Виклик свідка § 2. Показання свідків

1. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

2. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

3. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,  до початку першого судового засідання у справі.

4. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну

відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Стаття 92. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників

1. Сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Стаття 93. Письмове опитування учасників справи як свідків

1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

2. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не

пізніш як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження,  до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

У заяві свідка зазначаються

4. У заяві свідка зазначаються ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс,

реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти

(за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про

обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

5. Якщо поставлене запитання пов’язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

6. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 71

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

7. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на

запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.

Стаття 94. Допит свідка за заявою сторони арбітражного (третейського) розгляду

1. На прохання третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою

третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) апеляційний загальний суд за місцем проживання (перебування) свідка може допитати, в тому

числі повторно, свідка про відомі йому обставини, що стосуються справи, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), згідно

з визначеним третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем) переліком питань.

2. Сторони (учасники) третейського (арбітражного) розгляду можуть брати участь у допиті свідка, ставити йому питання для уточнення його відповідей.

3. В ухвалі про виклик свідка суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат свідка, пов’язаних із його допитом.

Свідок

Свідок — особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної, адміністративної чи цивільної справи, і яка викликана для дачі свідчень.

Зазвичай під словом «свідок» розуміють свідка в суді, проте це слово має ширше значення.

У більш широкому сенсі свідок — це людина, яка була очевидцем якої-небудь події і готова про це свідчити.

До виникнення писемності та писаних контрактів свідок був єдиною можливістю засвідчити будь-який юридичний факт.

Свідок викликається в судове засідання спеціальним сповіщенням; ухилення від дачі показань, або дача завідомо неправдивих показань може стати підставою для його притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Фактичний склад

Фактичний складсукупність юридичних фактів, які відповідно до законодавства необхідні для виникнення, зміни або припинення правовідношення.

На відміну від складного юридичного факту, фактичний склад складається з окремих явищ-юридичних фактів, тоді як складний юридичний факт — це багатоаспектне одне цілісне явище.

Фактичний склад складається з елементів, передбачених певною нормою права — юридичних фактів (або також «умов»);
між елементами існує системний зв’язок;
лише за наявності усіх елементів настають правові наслідки;
сам по собі може бути елементом іншого фактичного складу.

Класифікація фактичного складу

за змістом

однорідний — об’єднує факти, які належать до тієї ж галузі права;

комплексний — включає факти, належні до різних галузей права.

за ступенем визначеності

абсолютно визначені — всі елементи повністю передбачені в правових нормах відносно визначені (напр., бланкетні) — елементи, не повністю

передбачені в правових нормах, відповідні суб’єкти мають певну свободу розсуду для вирішення питання у порядку індивідуального регулювання з урахуванням конкретних обставин справи.

за структурною складністю

прості — накопичення фактів є вільним, враховується у будь-якому порядку;

складні — накопичення фактів є послідовним, у суворо визначеному порядку і твердій залежності.

за ступенем завершеності нагромадження фактів

завершені — процес накопичення юридичних фактів закінчений, відповідні правові наслідки настануть або можуть настати;

незавершені — процес накопичення юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків, не завершено.

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів Реальна допомога у кримінальній цивільній справі у суді Харків Харківська область Досудове слідство 0679331668 0668243914

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 84. Витребування доказів

1. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати

докази, вправі подати клопотання про витребування доказів

судом. Стаття 84. Витребування доказів

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у

частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Стаття 84.

Витребування доказів

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримынальный справы. Доступно, коректно

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку,

суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його

подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з

причин, що не залежали від неї. Стаття 84. Витребування доказів

2. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується; Стаття 84. Витребування доказів

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які

він може спростувати; Стаття 84. Витребування доказів

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна

особа; Стаття 84. Витребування доказів

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього

доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини

неможливості самостійного отримання цього доказу. Стаття 84.

Витребування доказів

3. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує

відповідні докази. Стаття 84. Витребування доказів

4. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід

забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116,118

цього Кодексу. Стаття 84. Витребування доказів

5. Суд може уповноважити на одержання таких доказів

заінтересовану сторону. Стаття 84. Витребування доказів

6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на

вимогу суду. Стаття 84. Витребування доказів

7. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд,

або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки,

зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом

п’яти днів з дня вручення ухвали. Стаття 84. Витребування доказів

8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази,

витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин,

визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи

заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Стаття

84. Витребування доказів

9. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від

обов’язку подати витребувані судом докази. Стаття 84. Витребування

доказів

неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів

10. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без

повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від

того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають

ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої

витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може

здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі

неподання таких доказів позивачем, також залишити позовну заяву

без розгляду. Стаття 84. Витребування доказів

11. У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд

за місцезнаходженням доказів може витребувати докази на

прохання третейського суду чи міжнародного комерційного

арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського

(арбітражного) розгляду за згодою третейського суду чи міжнародного

комерційного арбітражу у справі, що розглядається третейським

судом (міжнародним комерційним арбітражем), у порядку,

встановленому цією статтею. Стаття 84. Витребування доказів

У разі задоволення відповідної заяви суд може зобов’язати особу, у

якої такі докази витребовуються, надати такі докази безпосередньо

третейському суду або міжнародному комерційному арбітражу або

стороні, за заявою якої такі докази витребовуються, для подальшого їх

подання третейському суду (міжнародному комерційному

арбітражу). Стаття 84. Витребування доказів

В ухвалі про витребування доказів суд вирішує питання

забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних із

поданням відповідних доказів. Стаття 84. Витребування доказів

Стаття 85. Огляд доказів за їх місцезнаходженням

1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до

суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням

повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою

для проведення огляду.

3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи

для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути

залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено

фотографування, звуко- і відеозапис.

Про огляд доказів за їх місцезнаходженням

4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол,

що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До

протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час

огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені

під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.

5. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а

також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд

забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами.

6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням,

мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на

їхній погляд, має значення для повноцінного проведення огляду,

встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи,

робити свої зауваження щодо протоколу огляду.

7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника

справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку),

інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою

встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для

проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.

8. Суд може призначити експертизу для встановлення та фіксування

змісту веб-сайту (сторінки), інших місць збереження даних в мережі

Інтернет за умови, якщо це потребує спеціальних знань і не може

бути здійснено судом самостійно або із залученням спеціаліста.

У випадках, передбачених законом

9. У випадках, передбачених законом, апеляційний загальний суд за

місцезнаходженням доказів може оглянути докази за їх

місцезнаходженням на прохання третейського суду чи міжнародного

комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника)

третейського (арбітражного) розгляду за згодою третейського суду

(міжнародного комерційного арбітражу) у справі, що розглядається

третейським судом або міжнародним комерційним арбітражем, у

порядку, встановленому цією статтею.

У разі задоволення відповідної заяви суд направляє протокол огляду

безпосередньо третейському суду (міжнародному комерційному

арбітражу) або стороні, за заявою якої такий огляд проводився, для

подальшого його подання третейському суду (міжнародному

комерційному арбітражу).

В ухвалі про огляд доказів за їх місцезнаходженням суд вирішує

питання забезпечення чи попередньої оплати витрат осіб, пов’язаних

із таким оглядом.

Стаття 86. Огляд речових доказів, що швидко псуються

1. Речові докази, що швидко псуються, негайно оглядаються судом з

повідомленням про призначений огляд учасників справи. Неявка цих

осіб не перешкоджає огляду речових доказів.

2. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи,

для участі в огляді речових доказів, що швидко псуються, може бути

залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також

здійснено фотографування і відеозапис.

3. Огляд речових доказів, що швидко псуються, за їх

місцезнаходженням здійснюється у порядку, встановленому статтею

85 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених цією

статтею.

4. Після огляду ці речові докази повертаються особам, від яких вони

були одержані.

Стаття 87. Судові доручення щодо збирання доказів

1. Суд, який розглядає справу або заяву про забезпечення доказів, в

разі виникнення потреби в збиранні доказів за межами його

територіальної юрисдикції доручає відповідному суду вчинити певні

процесуальні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко викладається суть справи,

що розглядається, зазначаються особи, які беруть у ній участь,

обставини, що підлягають з’ясуванню, докази, які повинен зібрати

суд, що виконує доручення, зокрема перелік питань, поставлених

учасниками справи та судом свідку.

Стаття 88. Виконання судових доручень щодо збирання доказів

1. Ухвала про судове доручення невідкладно виконується судом, якому

вона адресована, за правилами цього Кодексу, які встановлюють

порядок вчинення відповідних процесуальних дій.

2. Про виконання або про неможливість виконання з об’єктивних

причин судового доручення постановляється ухвала, яка з

протоколами про вчинення процесуальних дій і всіма зібраними на

виконання судового доручення матеріалами невідкладно

надсилається до суду, що розглядає справу.

3. У разі необхідності виконання судових доручень щодо збирання

доказів здійснюється у судовому засіданні у встановленому цим

Кодексом порядку.

Учасники справи повідомляються про дату, час і місце вчинення

процесуальної дії судом, який виконує доручення, проте їх неявка не є

перешкодою для виконання доручення.

Стаття 89. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та

безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд

оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу

окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і

кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі,

мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів. Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область Представництво інтересів в суді з кримінальної, цивільної справи Процесуальні документи — складання, подання Допомога свідку, потерпілому, при експертизі +380679331668, +380668243914

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

2. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують,  що дискримінація мала місце. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно. Рідним та близьким, батькам, подружжю, братам та сестрам консультація безкоштовно

У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій

3. У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача

(звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні

на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання

корупції» іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

4. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати

такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у

добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів

Стаття 82. Підстави звільнення від доказування

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів1. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

2. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що

має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною.

Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу.

У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

не потребують доказування

3. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді

іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили,

не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної

відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що

розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

8. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

Стаття 83. Подання доказів

1. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

3. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

письмово повідомити суд

4. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об’єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити:

  • доказ, який не може бути подано;
  • причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк;
  • докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

5. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

  1. У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

7. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

до розгляду судом не приймаються

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі

докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

10. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з

використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

11. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу

його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань. Реальна допомога у кримінальній справі. Допомога у цивільній справі. Складання процесуальних документів, інших документів правового характера — подання в суд, поліцію, прокуратуру. Представництво інтересів у суді Харків, Харківська область +38 067 933 16 68, +380668243914

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

1. Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо

себе, членів сім’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка,

пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи

усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім’ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути

юридичну відповідальність для нього або таких членів сім’ї чи близьких родичів. Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

2. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов’язана повідомити причини відмови. Стаття 71. Відмова свідка від давання показань

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Стаття 71. Відмова свідка від давання показань Харків, Харківська область

Стаття 72. Експерт

Стаття 71. Відмова свідка від давання показаньСтаття 71. Відмова свідка від давання показань

1. Експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з’ясування відповідних обставин справи.

2. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.

3. Експерт зобов’язаний дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

4. Експерт зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом та роз’яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності

заперечень учасників справи експерт може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Експерт має право

6. Експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом;

3) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об’єктів дослідження;

5) для цілей проведення експертизи заявляти клопотання про опитування учасників справи та свідків;

6) користуватися іншими правами, що надані Законом України «Про судову експертизу».

7. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.

8. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов’язків.  Заява про відмову повинна бути вмотивованою.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

Стаття 73. Експерт з питань права

1. Як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.

Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

2. Експерт з питань права зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати роз’яснення.

За відсутності заперечень учасників справи експерт з питань права може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

3. Експерт з питань права має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними

знаннями, а також право на оплату послуг та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

Стаття 74. Спеціаліст

1. Спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена

судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов’язаних із застосуванням таких технічних

засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

2. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.

3. Спеціаліст зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз’яснення, у разі потреби надавати суду іншу технічну допомогу.

За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4. Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та

навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

Стаття 75. Перекладач

1. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої

необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

2. Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Участь перекладача, який володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими, є обов’язковою при розгляді справи, одним із учасників якої є особа

з порушенням слуху. Кваліфікація такого перекладача підтверджується відповідним документом, виданим у порядку, встановленому законодавством.

3. Перекладач зобов’язаний з’являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм

підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їхню рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень

учасників справи перекладач може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4. Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми

знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

Глава 5. Докази та доказування

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

§ 1. Основні положення про докази

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно. Коректно Харків, Харківська область

Стаття 76. Докази

1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і

заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

2. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Стаття 77. Належність доказів

1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Стаття 78. Допустимість доказів

1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79. Достовірність доказів

1. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80. Достатність доказів

1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

§ 2. Представники

§ 2. Представники Реальна допомога у суді-кримінальне, цивільне, господарське та адміністративне провадження Доступно, коректно Харків, Харківська область Представництво інтересів в суді у кримінальній, цивільній справі Процесуальні документи-подання, складання. Допомога свідкам, потерпілим +380679331668, +380668243914

§ 2. Представники

§ 2. Представники

§ 2. ПредставникиСтаття 58. Участь у справі представника

1. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. § 2. Представники

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному провадженні в суді, на досудовому слідстві

2. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. § 2. Представники

3. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону,

статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. § 2. Представники

4. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його

компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. § 2. Представники

Стаття 59. Законні представники

§ 2. Представники1. Права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. § 2. Представники

2. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть

захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена. § 2. Представники

3. Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам. § 2. Представники

Стаття 60. Особи, які можуть бути представниками

1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник. § 2. Представники

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка

досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. § 2. Представники

3. Органи або інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом

недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. § 2. Представники

4. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними. § 2. Представники

Стаття 61. Особи, які не можуть бути представниками

1. Не може бути представником в суді особа, яка бере участь у справі як секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач та свідок або є помічником судді, який розглядає справу. § 2. Представники

2. Особа не може бути представником, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. § 2. Представники

3. Судді, прокурори, слідчі, працівники підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, не можуть бути представниками в суді, крім випадків,

коли вони діють від імені відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники. § 2. Представники

Стаття 62. Документи, що підтверджують повноваження представників

1. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи; § 2. Представники

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. § 2. Представники

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. § 2. Представники

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої

кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. § 2. Представники

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. § 2. Представники

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. § 2. Представники

Повноваження адвоката

4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». § 2. Представники

5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. § 2. Представники

6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. § 2. Представники

7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані

електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. § 2. Представники

8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі

немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в

установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 63. Призначення або заміна законного представника судом § 2. Представники

1. У разі відсутності у сторони чи третьої особи, визнаної недієздатною або обмеженою у цивільній дієздатності, законного представника суд за поданням

органу опіки та піклування ухвалою призначає опікуна або піклувальника і залучає їх до участі у справі як законних представників.

2. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що малолітня чи неповнолітня особа, позбавлена батьківського піклування, не має законного представника, суд

ухвалою встановлює над нею відповідно опіку чи піклування за поданням органу опіки та піклування, призначає опікуна або піклувальника та залучає їх до участі у справі як законних представників.

3. У разі якщо законний представник не має права вести справу в суді з підстав, встановлених законом, суд за поданням органу опіки та піклування замінює законного представника.

4. Суд може призначити або замінити законного представника за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи, якщо це відповідає її інтересам.

5. Звільнення опікуна чи піклувальника в разі, якщо їх призначив суд, і призначення ними інших осіб здійснюються в порядку, встановленому частиною другою статті 300 цього Кодексу.

Стаття 64. Повноваження представника в суді § 2. Представники

1. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

2. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

3. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України.

4. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

5. У разі припинення повноважень представника на здійснення представництва особи у справі представник не може бути у цій самій справі представником іншої

сторони, третьої особи на іншій стороні або третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.

Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду Реальная помощь в уголовном, гражаданском деле. Харьков, Харьковская область Консультация адвоката. Доступно, корректно. Составление и подача процессуальных документов Помощь при экспертизе, свидетелю, потерпевшему. +380679331668, +380679331668

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

1. Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

2. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду та (або) сумніви

щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

Стаття 21. Право сторін на передачу спору на розгляд третейського суду

3. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 22. Право сторін на передачу спору на розгляд іноземного суду

1. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до

юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

§ 2. Інстанційна юрисдикція

Стаття 23. Суд першої інстанції

1. Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами

першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

2. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень Право сторін на передачу спору на розгляд третейського судуміжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються

апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

3. Справи щодо визнання та надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу розглядаються:

1) якщо місце арбітражу знаходиться на території України апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу;

2) якщо місце арбітражу знаходиться поза межами України апеляційним загальним судом, юрисдикція якого поширюється на

місто Київ.

Стаття 24. Суд апеляційної інстанції

1. Апеляційні суди переглядають в апеляційному порядку судові рішення місцевих судів, які знаходяться у межах відповідного

апеляційного округу (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду).

2. Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Стаття 25. Суд касаційної інстанції

1. Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном деле

§ 3. Територіальна юрисдикція (підсудність)

Стаття 26. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є суд або суддя

1. Підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами,

визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.

2. Підсудність справ, у яких однією зі сторін є Верховний Суд або суддя цього суду, визначається за загальними правилами підсудності.

Стаття 27. Підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача

1. Позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або

перебування, якщо інше не передбачено законом.

2. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних

осіб, фізичних осіб  підприємців та громадських формувань.

Стаття 28. Підсудність справ за вибором позивача

1. Позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про

визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за

зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також

у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин

виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

3. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди,

заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування

позивача або за місцем заподіяння шкоди.

Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

4. Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що

здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також

за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

5. Позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача

або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб

6. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем

заподіяння шкоди.

7. Позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх

місцезнаходженням.

8. Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в

певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

9. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред’являються за місцезнаходженням

майна відповідача чи за  останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття

(роботи).

10. Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його

майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні. 

Позови про відшкодування шкоди

11. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, а також про стягнення сум винагороди за рятування на морі,

можуть пред’являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса

12. Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення

стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також за місцем його виконання.

13. Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою

України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування, можуть також

пред’являтися за місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів.

14. Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову, можуть пред’являтися також за місцем

застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи).

15. Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або

місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

16. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності,

встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Стаття 29. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами

1. Підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між

громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного

Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.

Стаття 30. Виключна підсудність

1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його

частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір

розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

2. Позови про зняття арешту з майна пред’являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

3. Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцезнаходженням

спадкового майна або основної його частини.

4. Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти, пред’являються за

місцезнаходженням перевізника.

5. Справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням

морського порту України, в якому перебуває судно або до якого прямує, або порту реєстрації судна.

6. Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності

пред’являються в суді за місцем розгляду первісного позову.

Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має

розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

7. У випадку об’єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого

правочину, укладеного для забезпечення основного зобов’язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є

стороною основного зобов’язання.

8. Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами

підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві. Реальна допомога у кримынальному, цивілному провадженні в суді першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанції, ЕСПЛ. Доступно, коректно. Представництво в суді, складання, подання процесуальних документів Харків, Харківська область +380679331668, +380668243914

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

1. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи:

  • завдання цивільного судочинства; Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
  • забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
  • ціну позову; Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
  • складність справи; Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві
  • значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальному та цивільному судовому провадженні, в досудовому слідстві. Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві

Стаття 12. Змагальність сторін

Стаття 11. Пропорційність у цивільному судочинстві1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

5. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Стаття 13. Диспозитивність цивільного судочинства

1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих

учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються

предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом

недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

4. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Стаття 14. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система

1. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

2. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і

можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиній

судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

3. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-

телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

4. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в

електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і

участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні

електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в

порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування

6. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти

господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній

системі в обов’язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

7. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд надсилає будь-які документи у

справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не

позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

8. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші

документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з

використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі

9. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше

трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п’яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки,

встановленi цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого всі матеріали справи невідкладно переводяться в паперову

форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції

10. Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути

оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

11. Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

12. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

13. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. 14

Стаття 15. Правнича допомога

1. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
2. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
3. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом. Реальна допомога в кримінальному, цивільному провадженні Представництво в суді. Складання, подання процессуальних документів Допомга свідкам, потерпілим, Допомога при проведенні експертизи +380668243914, +380679331668

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом

Стаття 6. Повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом 1. Суд зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом

незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

http://povestka.com.ua Реальная помощь в уголовном производстве в суде, на досубном следствии. Адвокат Харкыв, Харкывська область

Стаття 7. Гласність судового процесу

1. Розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.

Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

3. Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.

4. Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та

аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду

5. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

6. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод

у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

7. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної

чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання

розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

8. Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні лише за згодою

осіб, визначених Цивільним кодексом України. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала

9. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

10. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного

судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності  свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.

Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

11. Використання систем відеоконференц-зв’язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускається.

12. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або

вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є

безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

13. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не

передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального  технічного засобу

14. Суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального

технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

15. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

16. Судове рішення (повне або скорочене), ухвалене у відкритому судовому засіданні, оголошується прилюдно у порядку, визначеному цим Кодексом.

17. Якщо судовий розгляд проводився в закритому судовому засіданні, прилюдно оголошується лише вступна та резолютивна частини рішення, якщо

такі частини не містять інформації, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій проводилися в закритому

судовому засіданні. Якщо вступна та (або) резолютивна частини рішення містять таку інформацію, їх оголошення здійснюється в закритому судовому засіданні.

18. Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової

інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

Стаття 8. Відкритість інформації щодо справи

1. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

2. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, які подали апеляційну чи касаційну скаргу

на відповідне рішення, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень в порядку, передбаченому цим Кодексом.

3. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або

клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу

судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової

влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

інформація щодо справи не розкривається

4. У разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, окрім відомостей про

учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.

5. При розкритті інформації щодо справи, передбаченої частинами третьою та четвертою цієї статті, не можуть бути оприлюднені такі відомості:

1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти,

реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

2) реєстраційні номери транспортних засобів;

3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;

4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні.

Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Стаття 9. Мова цивільного судочинства

1. Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

2. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

3. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

4. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати

в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 10. Верховенство права та законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи

1. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

2. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

4. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість

яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

5. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до

Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.

8. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

9. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого  суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

10. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Цивільний процесуальний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс України Реальная помощь в уголовном, гражданском деле Доступно Корректно Представительство интересов в суде Составление и подача процессуальных документов. Харьков, Харьковская область. Защита от обвинения. Помощь при экспертизе, свидетелю, потерпевшему. +380668243914, +390679331668

Цивільний процесуальний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс України

Цивільний процесуальний кодекс УкраїниРозділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні положення

http://povestka.com.ua реальна допомога в кримінальному провадженні

Стаття 1. Призначення Цивільного процесуального кодексу України

1. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Стаття 2. Завдання та основні засади цивільного судочинства

1. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту

порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

2. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

3. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

1) верховенство права;

2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін;

5) диспозитивність;

6) пропорційність;

7) обов’язковість судового рішення;

8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

10) розумність строків розгляду справи судом;

11) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 3. Законодавство про цивільне судочинство

Цивільний процесуальний кодекс України1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що

визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

3. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

4. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Стаття 4. Право на звернення до суду за захистом

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

2. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

3. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

4. Угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

5. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Стаття 5. Способи захисту, які застосовуються судом

1. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

2. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу

особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Не сообщили о судебном заседании

Не сообщили о судебном заседании Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно Харьков, Харьковская область. Составление и подача процессуальных документов по уголовному, гражданскому делу. Представительство интересов в суде по уголовному, гражданскому делу. Обжалование, оспаривание. +3806682439134,+380679331668

Не сообщили о судебном заседании — получите 1000 евро компенсации от государства Украина

Не сообщили о судебном заседании

Не сообщили о судебном заседании

В решении ЕСПЧ по делу «Лазаренко и другие против Украины» (CASE OF LAZARENKO AND OTHERS v. UKRAINE) было признано нарушение

государством норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод. В делах шестерых заявителей суды первой инстанции приняли

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно Харьков, Харьковская область

решение пересчитать пенсии в связи с увеличением средней заработной платы в стране со времени их выхода на пенсию. Не сообщили о судебном заседании

В связи с этим представители управления Пенсионного фонда Украины обратились с апелляционными жалобами в Днепропетровский

административный апелляционный суд, который отменил постановления суда первой инстанции. Не сообщили о судебном заседании

С шести заявителей только пятый присутствовал на заседании апелляционного суда. Не сообщили о судебном заседании

Первая заявительница обжаловала постановление апелляционного суда в Высший административный суд Украины, который отказал в открытии

кассационного производства. Не сообщили о судебном заседании

В делах остальных пяти заявителей постановления апелляционного суда обжалованию не подлежали. Не сообщили о судебном заседании

Нарушение принципа равенства сторон в апелляционном производстве — Не сообщили о судебном заседании

В Европейский суд по правам человека заявители жаловались по пункту 1 статьи 6 Конвенции о защите прав человека и основных свобод в связи с

нарушением принципа равенства сторон в апелляционном производстве.

В частности, заявители утверждали, что их не было уведомлено об апелляционном производстве по их делам. Не сообщили о судебном заседании

Рассмотрев жалобы остальных заявителей, Европейский суд указал на то, что при отправке судебных документов необходимо использовать рекомендованную письменную корреспонденцию. Не сообщили о судебном заседании

Кроме того, лицо, которое отправляло документ, должно было вернуть доказательства отправки в суд и национальное законодательство прямо требовало сохранения этого доказательства в судебном деле. Не сообщили о судебном заседании

В связи с этим Европейский суд пришел к выводу, что заявители не были уведомлены об апелляционных производствах по их делам, вследствие чего

они были лишены возможности предоставить свои комментарии относительно представленных управлениями ПФУ апелляционных жалоб,

что привело к нарушению принципа равенства сторон. Не сообщили о судебном заседании

Соответственно было нарушение пункта 1 статьи 6 Конвенции. Не сообщили о судебном заседании

Таким образом, в течение трех месяцев государство должно оплатить каждому заявителю 1000 евро в качестве компенсации морального вреда. Не сообщили о судебном заседании

Незаконное проведение выемки — 1000 евро компенсации от государства Украина

Незаконное проведение выемки

Не сообщили о судебном заседании

В решении ЕСПЧ от 5 октября 2017 года по делу «Воскобойников против Украины» (CASE OF VOSKOBOYNIKOV v. UKRAINE)

было признано нарушение государством норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод.

На время событий заявитель был генеральным директором совместного предприятия «В», офис которой располагался в помещении, принадлежавшем акционерному обществу«Ю».

Согласно договору аренды, подписанному в январе 1999 года, компания «В» имела право в обмен на определенные услуги пользоваться помещениями компании «Ю» до января 2020 года бесплатно.

В марте 2001 года в компании «Ю» сменился собственник, в результате чего новое руководство поставило под сомнение правомерность использования его помещений компанией «В».

Начиная с апреля 2001 года, компания «В», потеряв доступ к помещениям компании «Ю», обустроили свой временный офис в квартире заявителя.

В июне того же года компания «В» обратилась в суд с иском к компании «Ю» относительно несоблюдения последней условий договора аренды.

Встречный иск о признании договора незаключенным Незаконное проведение выемки

В свою очередь, компания «Ю» подала встречный иск о признании этого договора незаключенным. Национальные суды отклонили требования обеих

компаний, Верховный Суд Украины поддержал решения судов низших инстанций, придя к выводу, что оспариваемый договор нельзя

считать договором аренды из-за отсутствия в нем существенных требований.

В октябре 2001 года прокуратурой Приморского района г. Одессы было возбуждено уголовное дело по факту служебного подлога вышеупомянутого договора аренды без уточнения конкретных лиц.

8 октября 2001 года прокуратурой было вынесено постановление о проведении выемки пятнадцати документов, касающихся этого договора, в том числе оригинала договора.

Выемка одиннадцати из пятнадцати документов состоялась в квартире заявителя в его отсутствие, но в присутствии его жены.

После этого следователь назначил почерковедческую экспертизу с целью установления давности подписания договора.

7 ноября 2001 года Приморским районным судом г. Одессы было вынесено постановление о проведении обыска в квартире заявителя с целью изъятия образцов почерка для экспертизы.

Следователь прокуратуры вынес постановление о проведении выемки учредительных документов

На следующий день в присутствии заявителя состоялся обыск его квартиры. 24 декабря 2001 года следователь прокуратуры вынес постановление о

проведении выемки учредительных документов компании «В», которая состоялась в квартире заявителя в тот же день, а постановление было предоставлено заявителю 9 января 2002 года.

В мае 2002 года на собрании учредителей компании «В» было решено отстранить заявителя от исполнения обязанностей генерального директора в связи с возбуждением уголовного дела.

В августе 2002 года уголовное дело в отношении заявителя было закрыто, и с 1 сентября 2002 года он приступил к исполнению обязанностей генерального директора компании «В».

Заявитель обратился в суд с иском Незаконное проведение выемки

Заявитель обратился в суд с иском и в прокуратуру с требованием компенсации морального вреда, причиненного ее незаконными действиями.

Однако, суды первой и апелляционной инстанции не удовлетворили требования заявителя, а ВСУ поддержал эти решения.

В Европейский суд по правам человека заявитель жаловался на нарушение его прав, гарантированных статьей 8 в сочетании со статьей 13 Конвенции о

защите прав человека и основных свобод, считая, что были незаконно проведены обыски и выемки по адресу его проживания (а не по адресу размещения компании «В»).

Отсутствовало эффективное национальное средство правовой защиты — Незаконное проведение выемки

Заявитель указал, что следственные действия были вмешательством в его право на уважение частной жизни и корреспонденции, а также, что

у него отсутствовало эффективное национальное средство правовой защиты.

Однако, Европейский суд, исследовав материалы, отклонил жалобу заявителя по статье 8 Конвенции о незаконности обыска его квартиры как

необоснованную, указав на то, чтоцелью обыска было предотвращение преступления, и что такой обыск был

произведен на основании решения суда, как того требует национальное законодательство.

Жалобу по статье 8 Конвенции о выемке документов Европейский суд признал приемлемой.

Европейский суд пришел к выводу, что выемка документов была проведена «вне закона»

Учитывая обстоятельства дела, а именно то, что документы были изъяты во время обысков в квартире заявителя, которые проводились на основании

постановления следователя, прокурора, а также то, что не было исключительных оснований для проведения таких обысков без разрешения

суда, Европейский суд пришел к выводу, что выемка документов была проведена «вне закона». Поэтому суд констатировал нарушение статьи 8 Конвенции.

Жалобу по статье 13 в сочетании со статьей 8 Конвенции Европейский суд также признал приемлемой и пришел к выводу, что имело место нарушение.

В итоге, государство в течении 3 месяцев должно выплатить заявителю 1 тысячу евро моральной компенсации и 100 евро компенсации расходов.

6000 евро компенсации…..за то, что ее дом находился возле кладбища

6000 евро компенсации…..за то, что ее дом находился возле кладбища

6000 евро компенсации.....за то, что ее дом находился возле кладбища В решении ЕСПЧ по делу «Тонюк против Украины» (CASE OF TONYUK v. UKRAINE) было признано нарушение государством норм Конвенции о защите прав человека и основных свобод.

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно Харьков, Харьковская область

16 июля 1996 года решением исполнительного комитета Яремчанского городского совета местной церкви был передан земельный участок для устройства сельского кладбища рядом с домом заявительницы.

В связи с этим заявительница неоднократно обращалась в различные органы власти с жалобами на то, что расстояние между ее домом и кладбищем

составляла менее 300 метров, предусмотренных законом как санитарно-защитная зона.

14 сентября 2000 года санитарно-эпидемиологическая станция вынесла постановление о запрете эксплуатации этого кладбища.

Решением исполнительного комитета от 30 августа 2001 года было запрещено проведение захоронений на кладбище. Однако 25 июня 2002 года исполнительный комитет отменил это решение.

Начиная с 2002 года заявительница неоднократно обращалась в Яремчанский городской суд Ивано-Франковской области с исками о

незаконности размещения кладбища на участке вблизи ее дома, а также с требованием возмещения ей морального вреда за причиненные страдания.

Решениями от 16 января 2003 года и 18 марта 2004 года городской суд обязал исполнительный комитет запретить проведение захоронений на кладбище, а требование заявительницы о возмещении вреда отклонил.

Для выполнения указанных решений суда были открыты исполнительные производства

Для выполнения указанных решений суда были открыты исполнительные производства, однако в дальнейшем их закрыли.

Позже заявительница обратилась в городской совет с просьбой пересилить ее семью в другой дом, однако к тому времени у города не было

соответствующих средств. С 2011 года захоронения на территории кладбища прекратились.

В Европейский суд по правам человека заявитель жаловалась по статьям 6, 8 и 13 Конвенции о защите прав человека и основных свобод в связи с

неисполнением национальными органами власти судебных решений, которыми было запрещено проведение захоронений на кладбище возле ее дома.

Рассмотрев жалобу заявителя, Европейский суд пришел к выводу, что в этом деле было нарушение статьи 6 Конвенции в отношении невыполнения

решений национальных судов от 16 января 2003 года и 18 марта 2004 года, принятых в пользу заявительницы.

Европейский суд, среди прочего, указал, что периоды неисполнения решений национальных судов по этому делу длились 8 и 7 лет, что является значительным периодом времени.

Кроме этого, Европейский суд указал, что органами власти не было принято никаких официальных политических решений для предотвращения использования кладбища для будущих захоронений.

Таким образом, государство должно выплатить заявителю 6000 евро моральной компенсации.

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги Харьков. Реальная помощь в уголовном, гражданском деле в суде Харьков, область Доступно, корректно 0668243914, 0679331668

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги Харьков

Юридические услуги Харьков

УЗАКОНИВАНИЕ ВСЕХ ТИПОВ НЕДВИЖИМОСТИ ПО ВСЕЙ УКРАИНЕ

  • оформление садовых и дачных домов по упрощенной пpоцeдуpe

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно Харьков, Харьковская область

Юридические услуги Харьков

  • быстрая рeгистрaция права собственности на любую нeдвижимoсть
  • быстрoe и выгoднoe узaкoнивaниe кoммeрчeских стрoeний
  • рaбoтaeм с проблемными oбъeктaми, пoстрoeнными нa нeoтвeдeнных учaсткaх (сaмoзaхвaт), а также при oтсутствии paзpeшeний, coглacoвaний и пр.
  • рeгистрaция дeклapaций
Юридические услуги Харьков
  • комплексно узaкoним пoстрoйку жилой или нежилой недвижимости от начала и до конца
  • присвoeниe пoчтoвoгo и стрoитeльнoгo aдрeсoв
  • меняем стaтус нeдвижимoсти из жилoй в нeжилой (и нaoбoрoт)
  • узaкoним тeхничeскиe этaжи, мaнcapды, пoдвaлы, пристрoйки, нaдстрoйки
  • изгoтoвлeниe и измeнeниe прoeктнoй дoкумeнтaции
  • сoглaсoвaниe пepeплaниpoвoк и peкoнcтpукций oбъeктoв
  • стpойпaспоpтa, техпаспорта, градостроительные расчеты и т.д.

КРЕДИТНЫЕ И ИПОТЕЧНЫЕ СПОРЫ.

Сложные юридические проблемы — специализация коллектива адвокатов и юристов. Консультация в офисе на платной основе.

Представительство в судах общей юрисдикцции в Харькове и Харьковской области

ЗАЩИТА ПРАВА ЗАЕМЩИКОВ И ПОРУЧИТЕЛЕЙ.

Обращение в суд — крайняя мера защиты прав, свобод, и интересов. К кому обратиться? Кто посоветует? Кого? Где? Адвокат — ответ на все вопросы.

Консультация адвоката в офисе в форме личного приема граждан один из действенных приемов защиты как в уголовном процессе, так и в гражданско-правовых отношениях.

АНТИКОЛЛЕКТОРЫ.

  • сохрaняeм зaлоговоe (ипотека) и личноe имущeство в собствeнности зaeмщикa (поручителя)
Юридические услуги Харьков
  • возврат отобранного залогового имущества
  • снятиe aрeстa с нeдвижимoсти и aвтoтрaнспoртa
  • реальная помощь с проблемными крeдитaми, ипoтeкой
  • защита от коллекторов и исполнителей
Юридические услуги Харьков
  • списание тела кредита, процентов, штрафных санкций, пени
  • закрываем исполнительные производства по взысканиям по банковским долгам
  • досудебное урегулирование споров и реструктуризация возникшей задолженности.
ОПЫТНЫЕ АДВОКАТЫ. АНТИРЕЙДЕРЫ.
  • дела по разделу имущества: наследство, бракоразводные процессы
Юридические услуги Харьков
  • уменьшение сумм насчитанных налогов
Юридические услуги Харьков
  • дела по ДТП – взыскиваем убытки / осуществляем защиту
  • взыскание долгов с реальным возвращением средств (в т.ч. по распискам)
ВСЕ КАТЕГОРИИ ДЕЛ И ВСЕ ИНСТАНЦИИ
  • обжалование результатов госзакупок
  • уголовныe дeлa с учaстиeм квaлифицировaнных aдвокaтов
  • снятиe и наложение aрeстов
  • хозяйственные дeлa с реальным исполнeниeм рeшeний
  • эффективная помощь в апелляции и кассации.

Оформление дарственной на ребенка в Украине 2018 г

Законодательство Украины позволяет дарить недвижимость детям.

Дарственную составляют в письменном виде и регистрируют у нотариуса.

Какие документы подают для оформления дарственной и сколько придется заплатить?

Какие бывают юридические нюансы, если участником сделки выступают несовершеннолетние.

Когда оба родителя выступают совладельцами недвижимости, необходимо их обоюдное согласие на проведение сделки.

Процесс оформления дарственной на детей

На первом этапе дарения квартиры попечительским советом рассматривается ходатайство о допустимости одаривания несовершеннолетнего.

Если разрешение получено – идет подача документов. Передачу прав недвижимости ребенку подписывает один родитель.

Если право владения принадлежит обеим – один родитель отчуждает свою часть имущества в пользу другого.

После этого происходит сам процесс дарения недвижимости несовершеннолетнему.

Подписывает договор дарения тот родитель, который владеет всем имуществом на момент подписания сделки.

Если есть условия принятия дара, они прописываются в договоре. К подобным условиям может относится дата, с которой

несовершеннолетний может жить в квартире или срок, с которого одариваемый может полностью распоряжаться квартирой (сдать в аренду, продать).

У несовершеннолетние граждан ограниченная ответственность при заключении сделок, поэтому присутствие законного представителя обязательно.

Законным представителем выступают: родители, опекуны или попечители.

Пакет документов для оформления договора

  • правоустанавливающие документы на жилье;
  • вывод независимой оценки стоимости недвижимости;
  • письменное согласие на проведение сделки другими участниками;
  • письменное согласие представителей ребенка на принятие подарка;
  • квитанцию об оплате госпошлины при обращении к государственному нотрариусу.

При обращении к частному нотариусу дартель платит на месте сбор за услугу по ставке, которая приравнивается к госпошлине.

Источник: domik.ua

НААУ

НААУ. Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно Харків, Харківська область Представництво у суді з кримінальної, цивільної справи. Складання, подання процесуальних документів в суд першої інстанції, апеляційної інстанції, кассаційної інстанції +380679331668, +380668243914

НААУ

НААУ

НААУНаціональна асоціація адвокатів України (далі — НААУ) створена у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і є

всеукраїнською недержавною некомерційною неприбутковою професійною організацією, яка

http://povestka.com.ua Реальна допомога у кримінальній справі. Доступно, коректно. Харків, Харківська область

об’єднує всіх адвокатів України з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, створена на засадах професійної належності.

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АДВОКАТІВ

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисципланірного проступку, а саме:

1. Порушення вимог несумісності;
2. Порушення присяги адвоката України;
3. Порушення правил адвокатської етики;
4. Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
5. Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
6. Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
7. Порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти поведінки адвоката, які можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Для ініціювання питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності необхідно:

1. Визначити адресу робочого місця адвоката, яка зазначена в записі щодо цього адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України;
2. Скласти заяву (скаргу) на ім’я голови відповідальної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка обирається згідно адреси робочого місця адвоката, зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України, у відповідності до ПОЛОЖЕННЯ про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність;
3. Відправити заяву (скаргу) до відповідальної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

НААУ

наау адвокатов украины

Станом на березень-квітень 2018 року є можливість ознайомитись з пропонованими розмірами гонорару за послуги адвоката.

Сторінка 1

вісник наау

Сторінка 2

наау реєстр

Сторінка 3

Сторінка 4

єдиний державний реєстр адвокатів україни

Єдиний реєстр адвокатів України був створений та почав функціонувати з 16 січня 2013 року.

Звертаємо увагу на те, що реєстр адвокатів України, який вівся Вищою Кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України (ВККА

при КМУ) до 15 січня 2013 року, перестав функціонувати з 16 січня 2013 року.

С допомогою Єдиного реєстра адвокатіув України (ЄРАУ) можливі наступні дії:

1. Знайти адвоката в ЄРАУ згідно його даних, користуючись формою пошуку

  1. Обрати необхідного адвоката зі списку запропонованих (знайдених)

  2. Передивитися або роздрукувати подробиці профіля обраного адвоката

рада адвокатів україни
вкдка

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего. Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область Представительство интересов в суде по уголовному, гражданскому делу. Составление, плодача процессуальных документов в суд. +380679331668, +380668243914

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнегоЗаконодательством Украины, в частности п. 3 ст. 313 Гражданского кодекса, предусмотрено право ребенка, достигшего шестнадцати лет, на свободный самостоятельный выезд за пределы страны.

Однако, независимо от цели путешествия (лечение за границей, оздоровление, туристическая экскурсия, поездка к родственникам и т.д.),

дети до 16 лет имеют право на выезд за рубеж только с согласия родителей и в их сопровождении или в сопровождении лиц, уполномоченных ими.

Особенности выезда малолетних граждан за пределы Украины в сопровождении мамы и папы, одного из родителей или с другими членами семьи всегда біли вопросами как говориться на злобу дня.

Доверенность — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнегоПроцедура вывоза детей, не достигших шестнадцати лет, в сопровождении одного из родителей или других лиц, уполномоченных ими, в соответствии с

Правилами пересечения государственной границы гражданами Украины, осуществляется по нотариально заверенному разрешению второго родителя.

Документ обязательно должен содержать маршрут следования и временные рамки данной поездки.

Покинуть Украину без согласия отца (матери) на выезд ребёнка за границу можно в таких случаях:

  • отец является иностранцем или лицом без гражданства и отсутствует в пункте пропуска;
  • в загранпаспорте матери либо проездном документе ребенка есть запись о выбытии на ПМЖ за пределы Украины в другое государство или отметка о взятии на постоянныйконсульский учет (Постановление Кабинета Министров Украины от 19.10.2016 № 733).

Согласие отца на вывоз детей за границу не требуется при предъявлении следующих документов:

  • справка о рождении ребенка, выданная органом ЗАГСа, с указанием оснований внесения сведений об отце в соответствии с частью 1 статьи 135 Семейного кодекса Украины;
  • решение суда о предоставлении разрешения на вывоз ребенка из Украины;
  • судебное решение о признании второго из родителей недееспособным;
  • решение суда о признании отца безвестно отсутствующим;
  • судебное решение о лишении родительских прав;
  • свидетельство о смерти второго родителя.

Судебный порядок выезда за границу ребенка

Для обоснования уважительности причин, которые обуславливает необходимость выезда за границу, суду необходимо предоставить ряд документов.

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковская область

Такими документами могут быть:

  • в случае выезда за границу для лечения:  справки о наличии заболевания у ребенка;
  • для выезда на отдых с оздоровлением: медицинские справки с рекомендациями врачей о необходимости санаторно-курортного оздоровления ребенка в стране с определенными климатическими условиями;
  • для посещения родственников за границей: документы, подтверждающие родственные связи;
  • документы, свидетельствующие о создании новой семьи за границей и доказательства того, что в этой семье при проживании ребенка за границей будут созданы все условия, необходимые для проживания, обучения, гармоничного развития ребенка (свидетельство о браке с иностранным гражданином, данные о его доходах, собственности, где предполагается жить с ребенком, характеризующие справки нового супруга и т.д.)

С учетом конкретных обстоятельств суд может выдать разрешение на кратковременный выезд ребенка за границу (к примеру, в течение одного

месяца), а также на неоднократные выезды в течение более длительного срока (к примеру, на год, два либо до достижения ребенком совершеннолетия).

Исковое заявление о выдаче разрешения на выезд несовершеннолетнего ребенка за пределы Украины подается в суд по месту прописки ответчика.

Если такое место прописки неизвестно, иск может быть подан по последнему известному месту проживания, которое может быть местом проживания истца.

Также правом на выезд с ребенком за пределы Украины без разрешения втрого родителя пользуется мать/отец,у которого имеется решение суда о лишении второго из родителей родительских прав.

То есть альтернативным способом получения права на выезд за границу является получение решения суда о лишении лица родительских прав.

При подаче иска о получении права на выезд ребенка, не достигшего 16 лет, либо иска о лишении родительских прав необходимо оплатить судебный сбор как за спор неимущественного характера.

Нет согласия отца — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

В юридической практике встречаются случаи, когда отец не дает согласие на выезд несовершеннолетних детей из Украины.

Обычно это вызвано разводом и последующим конфликтом с супругой, либо место жительства отца попросту неизвестно.

Если мирным путем достигнуть компромисса не удается, единственным вариантом решения проблемы является обращение в суд. 

Особое внимание следует уделить составлению искового заявления, поскольку от убедительной аргументации необходимости вывоза ребенка за рубеж зависит исход судебного рассмотрения.

Доводом может послужить справка из медицинского учреждения о потребности в лечении за границей, если целью поездки является

оздоровление, или письменное доказательство родственных связей, если путешествие вызвано желание навестить родственников, живущих в другой стране. 

Перечень документов необходый для получения разрешения на выезд детей за границу Украины через суд

Процедура предоставления судебного разрешения на вывоз ребенка из Украины (список документов):

  • исковое заявление о выезде ребенка за рубеж; Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего
  • доказательства целесообразности поездки; Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего
  • копия решения суда о расторжении брака; Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего
  • копия свидетельства о рождении ребенка; Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего
  • копия внутреннего паспорта, ИНН истца; Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего
  • исковое заявления и приложения к нему. Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Выезд ребенка за границу — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Для того чтобы ребенок мог выехать за границу, понадобятся как минимум два документа:

  1. Детский загранпаспорт и
  2. Заверенное у нотариуса заявление (согласие родителей)

Заявление от родителей — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Заявление (синонимы – разрешение, согласие, доверенностьна выезд ребенка за границу.

В заявлении родителями указываются:

  • данные родителей
  • данные ребенка (ФИО, дата рождения, прописка)
  • период на который ребенок выезжает
  • причина выезда
  • ФИО сопровождающих лиц
  • обязательства родителей и/или сопровождающих лиц

Процедура оформления заявления на выезд ребенка.

А) Нотариус, после согласования текста с родителями, печатает заявление на специальном нотариальном бланке.

Б) Родители ставят подписи под заявлением.

В) Нотариус заверяет подписи, ставит печать, регистрирует и выдает документ родителям.

Этот документ нужно предъявлять при пересечении границы ребенком.

Обратите внимание! Несовершеннолетнего не выпустят за границу без нотариально заверенного заявления.

Заявление подписывают оба родителя, независимо от того проживают они вместе или разведены.

Если один из родителей географически находится в другом месте/стране, он может заверить свою подпись под заявлением у нотариуса в той местности где находится, или в консульстве той страны, где пребывает.

Рекомендуем следующий алгоритм — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Ознакомьтесь с типовым текстом заявления для того, чтобы понимать какие данные о вас и ребенке понадобятся.

Определитесь с нотариусом, который будет его заверять.
Свяжитесь с нотариусом (позвоните по телефону / напишите на e-mail) для того, чтобы:
– сообщить обстоятельства выезда ребенка (куда едет, зачем едет, на какой период, с кем)
– согласовать перечень необходимых документов
– договориться о дате совершения нотариального действия
К вашему приезду нотариус подготовит проверенный текст заявления приемлемый для пограничной службы, который вам нужно будет только подписать.

Максимальный срок выезда ребенка за границу — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Заявление на выезд ребенка за границу оформляется не “навсегда”, а на определенный срок. Согласно закону такое заявление оформляется на

каждую поездку отдельно, тем не менее, грамотный нотариус подскажет оптимальную формулировку для того, чтобы заявление подходило для серии поездок.

Если ребенок едет только с одним из родителей, наличие Заявления на выезд ребенка за границу от другого родителя является обязательным.

Если один из родителей не дает согласие (или его нахождение неизвестно) — Получение разрешения для выезда за границу несовершеннолетнего

Если кто-то из родителей не дает согласие на выезд ребенка или местонахождение его неизвестно – необходимо обращаться к юристам/адвокатам специализирующимся в сфере “Семейного права”.

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях Реальная помощь в уголовном деле. Доступно, корректно Харьков, Харьковская область Представительство интересов в суде по уголовному, гражданскому делу. Составление, подача процессуальных документов в суд +380679331668, +380668243914

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

ДТП с повреждением автомобилей

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Наступает  административная ответственность перед  государством — штраф; 

гражданско-правовая ответственность перед пострадавшим — восстановление поврежденного автомобиля.

ДТП с причинением вреда здоровью людей.

Это случаи, когда пассажиру, пешеходу или водителю причиняются какие-либо телесные повреждения.

Вид ответственности зависит от сроков продолжительности лечения пострадавших.

Так, административная ответственность в виде штрафа или лишения права управления автомашиной наступает, если срок общего лечения не превысил 21 дня.

Говоря юридическим языком, здоровью пострадавшего причинен легкий вред. Лечение может быть стационарным с помещением в больницу или

амбулаторным в поликлинике по месту жительства, но обязательно с ведением медицинских документов: истории болезни, амбулаторной карты.

Если пострадавший в больницу не обращался, а лечился дома народными средствами, то ему будет проблематично доказать сроки своего лечения, тем более настаивать на возбуждении уголовного дела.

При лечении более 21 дня или явных признаках увечий (потеря органа, обезображивание лица и т.д.) наступает уголовная ответственность в виде

лишения свободы на срок до двух лет, а при наступлении смерти пострадавшего — лишение свободы до 5 лет.

Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Ответственность при дорожно транспортных происшествияхИ в том и в другом случае водитель остается обязан оказать материальную помощь в восстановлении пошатнувшегося здоровья пострадавшего.

Ущерб здоровью определяется в денежном эквиваленте и состоит из следующих компонентов:

  • стоимости стационарного лечения;
  • стоимости амбулаторного и восстановительного лечения: физиопроцедуры, инъекции, сбор анализов, лечебный массаж, наложение гипса, пользование костылями, УЗИ, рентген, снимки, лекарственные препараты и т.д.;
  • наем автомашины для поездок в поликлинику;
  • стоимость косметических операций: при травмах головы и лица на первом этапе лечения восстанавливают костную структуру черепа, последующие этапы кожной (косметической) пластики платные и очень дорогостоящие;
  • услуги нянечки или сиделки: при переломах костей таза, позвоночника, ног пострадавший не в состоянии самостоятельно передвигаться и нуждается в дополнительном уходе.

Кроме того, если дело дошло до суда, то пострадавший вправе потребовать возместить потерянный заработок и моральный вред.

При этом под моральным вредом понимаются все физические и нравственные страдания больного человека и его родственников, связанные с получением травмы.

В дополнение к сказанному отмечу, если уголовная и административная ответственность наступает только при наличии вины водителя, то

гражданско-правовая ответственность по восстановлению здоровья пострадавшего применяется и к невиновным в ДТП водителям.

Дело в том, что транспортное средство создает повышенную опасность для людей, и если Вам под колеса попал неосторожный пешеход, а Вашей вины нет, закон все равно обязывает Вас оплатить его лечение.

Уголовная ответственность за ДТП (дорожно-транспортное происшествие)

Уголовная ответственность за ДТП предусмотрена ст.286 Уголовного кодекса Украины.

Согласно последней преступлением является нарушение правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицами, которые управляют транспортными средствами, только в случае, если такие действия повлекли:

  • причинение потерпевшему средней тяжести телесного повреждения;
  • причинение потерпевшему тяжкого телесного повреждения;
  • смерть потерпевшего или нескольких потерпевших.

Определение вида телесных повреждений осуществляется экспертом в каждом отдельном случае по результатам проведения соответствующей экспертизы.

Таким образом, если упростить, уголовная ответственность наступает при необходимых и досаточнх условиях (обстоятельствах) за ДТП с существенно пострадавшим.

Реальная помощь в уголовном деле Доступно, корректно. Харьков, Харьковска область

Потерпевшим от преступления, предусмотренного ст.286 УК Украины, может быть любое лицо, кроме виновного: пешеход, велосипедист, водитель или пассажир другого автомобиля, пассажир автомобиля под управлением виновного.

Нарушение правил безопасности дорожного движения или нарушение правил эксплуатации транспорта лицом, управляющим транспортным средством

Правила безопасности дорожного движения регулируются Законом Украины «О дорожном движении» и Правилами дорожного движения, утвержденными Постановлением Кабинета Министров Украины.

Такие нарушения могут заключаться в превышении установленных ограничений скорости движения, нарушении правил проезда перекрестков

или пешеходных переходов, нарушении правил обгона, несоблюдении безопасной дистанции движения, невыполнении требований дорожных знаков, сигналов светофора или регулировщика, т.п.

Нарушение правил эксплуатации транспорта может заключаться в несоблюдении водителем технических условий эксплуатации, неправильных

загрузке автомобиля или закреплении грузов, нарушении порядка перевозки пассажиров, эксплуатации технически неисправных транспортных средств и  т.п.

Общие требования к техническому состоянию транспортных средств и их оборудованию также предусмотрены в Правилах дорожного движения (раздел 31).

Необходимо иметь в виду, что существуют определенные нарушения правил эксплуатации транспортных средств, которые не влекут за собой

ответственность по статье 286 УК Украины даже в случае наступления соответствующих последствий.

Важно также отметить, что предусмотренное ст.286 УК Украины преступление является исключительно неосторожным (по

отношению к последствиям нарушений ПДД). Если же водитель умышленно нарушает правила дорожного движения с целью

причинить  телесные повреждения или смерть другому лицу, то такие действия будут квалифицироваться по другим статьям УК

Украины, предусматривающим умышленные преступления против жизни и здоровья человека (например, умышленное тяжкое телесное повреждение или умышленное убийство).

Административная ответственность за ДТП (дорожно-транспортное происшествие)

В случаях, когда в результате ДТП не были причинены средней тяжести или тяжкие телесные повреждения либо смерть лица (то есть отсутствуют

последствия, необходимые для привлечения к уголовной ответственности), наступает административная ответственность, которая предусмотрена ст.124 Кодекса Украины об административных правонарушениях.

В частности, административная ответственность наступает в случаях, если нарушения участниками дорожного движения правил дорожного движения

повлекло повреждение транспортных средств, груза, автомобильных дорог, улиц, железнодорожных переездов, дорожных сооружений или другого

имущества, а также в случае, если в результате этих действий потерпевшему были причинены легкие телесные повреждения.

Иными словами, если упрощать, то при всех необходиміх и достаточных сопутствующих условиях ( обстоятельствах) административная ответственность наступает за ДТП без существенно пострадавших.

Взыскание и наказание за ДТП (дорожно-транспортное происшествие)

Субъектом данного административного или уголовного правонарушения, то есть лицом, которое подлежит наказанию, может быть лицо, которому на момент совершения деяния исполнилось 16 лет.

Законом предусмотрены такие наказания за совершение ДТП в рамках привлечения к уголовной ответственности:

1) в случае причинения средней тяжести телесного повреждения одно из следующих наказаний: штраф в размере от 3400 до 8500 гривен (200 — 500 необлагаемых минимумов доходов граждан), исправительные работы на срок до 2 лет, арест от 1 до 6 месяцев, ограничение свободы на срок от 1 до 3 лет (также в качестве дополнительного наказания может быть назначено или не назначаться лишение права управлять транспортными средствами на срок от 1 до 3 лет); Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

2) в случае причинения тяжкого телесного повреждения или смерти потерпевшему: лишение свободы на срок от 3 до 8 лет (также в качестве дополнительного наказания может быть назначено или не назначаться лишение права управлять транспортными средствами на срок от 1 до 3 лет); Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

3) в случае причинения гибели нескольким лицам: лишение свободы на срок от 5 до 10 лет с обязательным лишением права управлять транспортными средствами на срок от 1 до 3 лет. Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

В случае привлечения к административной ответственности законом предусмотрено наказание в виде штрафа в размере 340 гривен (20

необлагаемых минимумов доходов граждан) или лишение права управления транспортными средствами на срок от 6 месяцев до 1 года. Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

При этом, лицо освобождается от административной ответственности, если ее гражданско-правовая ответственность была застрахована и участники ДТП

воспользовались правом совместно составить сообщение об этом происшествии в соответствии с Законом Украины «Об обязательном

страховании гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств». Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Ответственность и наказание за ДТП в состоянии алкогольного или наркотического опьянения

Законодательством Украины не предусмотрено отдельных составов правонарушений или преступлений, которые касались бы совершения ДТП в пьяном виде. Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Статьей 130 Кодекса Украины об административных правонарушениях предусмотрена административная ответственность

за управлениетранспортным средством лицом в состоянии алкогольного, наркотического или иного опьянения, и она не связана с ДТП (то есть

неважно было ДТП или не было – для наступления ответственности по этой статье достаточно самого факта вождение в пьяном виде). Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

В случае осуществления уголовного производства по факту ДТП, совершение такого преступления в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии,

вызванном употреблением наркотических или других одурманивающих средств, является обстоятельством, отягчающим наказание (то есть этот факт

учитывается не в пользу обвиняемого при назначении ему наказания). Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

Таким образом, совершение ДТП в состоянии опьянения должно влечь за собой привлечение к ответственности как за управление в пьяном виде, так и

отдельно за совершение дорожно-транспортного происшествия. Ответственность при дорожно транспортных происшествиях

О восстановлении на работе

О восстановлении на работе, взыскании заработка за время вынужденного прогула, компенсации морального вреда Харьков, область +380679331668. +380668243914

О восстановлении на работе, взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула, компенсации морального вреда

О восстановлении на работе

О восстановлении на работе

Верховный Суд Украины высказал свою правовую позицию по делу № 6-3135 цс16

о восстановлении на работе, взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула, компенсации морального вреда.

Статьей 41 КЗоТ Украины определены дополнительные основания расторжения трудового договора по инициативе собственника или

уполномоченного им органа с отдельными категориями работников при определенных условиях.

взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула

О восстановлении на работе, взыскании среднего заработка за время вынужденного прогула, компенсации морального вреда

Такая повышенная ответственность работников обусловлена ​​тем, что они

находятся в особом правовом состоянии и выполняют специфические

функции, не свойственные другим категориям работников;

их действия или бездействие могут привести к нарушению конституционных

прав и свобод граждан, нанести значительный ущерб

общественным отношениям и авторитета как самого государства, так и

субъектов хозяйствования.

Так, согласно пункту 3 статьи 41 КЗоТ Украины совершение работником, выполняющим воспитательные функции, аморального проступка, не

совместимого с продолжением данной работы, является основанием для расторжения трудового договора с работником.

компенсации морального вреда

К субъектам, которые могут быть уволены по указанному основанию, относятся

Реальная помощь в уголовном деле Харьков, Харьковская область Доступно, корректно

участники учебно-воспитательного процесса, указанные в статье 50 Закона

Украины «Об образовании», а именно:

  • руководящие,
  • педагогические,
  • научные,
  • научно-педагогические работники,
  • специалисты.

Следовательно, освобождение работника, выполняющего воспитательные функции и совершивший аморальный проступок, допускается при наличии двух условий:

1) аморальный проступок должен быть подтвержден фактами;

2) совершение проступка несовместимо с продолжением работы, имеет воспитательную функцию.

Такое увольнение допускается за совершение аморального проступка как при исполнении трудовых обязанностей, так и не связанного с ними (совершение

такого проступка в общественных местах или в быту).

Анализ вышеуказанных норм материального права дает основания для вывода о том, что работники, которые выполняют воспитательную функцию — учитель,

педагог, воспитатель — обязаны быть человеком высоких моральных убеждений и безупречного поведения.

Личный пример преподавателя и его авторитет

Личный пример преподавателя и его авторитет и высоконравственный

поведение имеют исключительно важное значение в формировании сознания

молодежи.

В результате, если педагог недостойным поведением скомпрометировал себя

перед учениками, другими лицами, нарушил моральные нормы, потерял тем

самым авторитет, дискредитировал себя как воспитатель, он может быть

уволен с работы по пункту 3 статьи 41 КЗоТ Украины.