Заявление об установлении факта принадлежности

Юридическая помощь и защита, юридическая консультация, ведение дел в судах всех инстанций, адвокатские услуги, юридические услуги. Представительство в суде — составление и подача процессуальных документов и консультации бесплатно.

гарантия права собственности

Заявление об установлении факта принадлежности

установлении факта принадлежности

Заявление об установлении факта принадлежности. При рассмотрения дела о установлении, согласно п.6 ч.1 ст.256 ГПК Украины, факта принадлежности

правоустанавливающих документов лицу, фамилия, имя, отчество, место и время рождения которого, указаны в документе, не совпадают с именем,

отчеством, фамилией, местом и временем рождения этого лица, указанными в свидетельстве о рождении или паспорте, в том числе факта принадлежности

правоустанавливающего документа, в котором допущены ошибки в написании амилии, имени, отчества, или вместо имени или отчества указаны

инициалы, суд должен предложить заявителю предоставить доказательства о том, что правоустанавливающий документ принадлежит ему, и что

организация, которая выдала документ, не имеет возможности внести в нем соответствующие исправления.

Заявление об установлении факта принадлежности. Этот порядок не применяется, если исправления в таких документах должным образом не

оговорено или же их реквизиты нечетко отображены вследствие длительного использования, ненадлежащего хранения также.

Это есть основанием для решения вопроса установления факта, о котором говорится в документе, в соответствии с действующим законодательством.

Заявления об установлении из указанных оснований факта принадлежности лицу приговора или решения суда, билета о членстве в объединении граждан, военного билета, удостоверения к ордену или медали, установлении факта принадлежностипаспорта или свидетельств, которые выдает орган государственной регистрации актов гражданского состояния, и иных документов, что

подтверждают лицо, не подлежат рассмотрению в порядке отдельного производства, предусмотренного главой 6 раздела IV ГПК Украины, поскольку

эти вопросы решаются органом, который выдал документ. Судами  также не устанавливается тождественность лица. Заявление об установлении факта принадлежности.

Одновременно, на основании п.6 ч.1 ст.256 ГПК Украины, суд может установить факт принадлежности лицу документов, которые не принадлежат к

таким, которые удостоверяют лицо, например, справки о ранениях или пребывания в госпитале в связи с ранением, уведомление воинских частей,

военкоматов и иных органов военного управления о гибели или пропаже без вести в связи с обстоятельствами военного времени, а также завещания,

страхового свидетельства (полиса), сберегательной книжки, трудовой книжки, иного документа о трудовом стаже. Заявление об установлении факта принадлежности.

Автор: Юридическая помощь, защита

Юридическая помощь, юридическая защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности: по делам о преступлении против собственности; по делам о преступлении в сфере незаконного оборота наркотических веществ и пр. Юридические онсультации бесплатно и не ограничено во времени. Составление и подача процессуальных документов любой сложности в суды всех инстанций от суда первой инстанции, до суда апелляционной и кассационной инстанции. ВСУ, ЕСПЧ. Представительство интересов в суде, прокуратуре, полиции. Юридическая консультация адвоката, юриста в гражданско правовых и уголовно правовых правоотноршениях

Заявление об установлении факта принадлежности: 4 комментария

  1. Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов’язки

    1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним.

    2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов’язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

  2. Стаття 28. Ім’я фізичної особи

    1. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям.

    Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

    2. При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім’я) або діяти без зазначення імені.

    3. Ім’я фізичній особі надається відповідно до закону.

  3. Стаття 29. Місце проживання фізичної особи

    1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

    {Частина перша статті 29 в редакції Закону № 1673-VII від 02.09.2014}

    2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

    3. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

    У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

    4. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.

    5. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.

    6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

  4. Стаття 30. Цивільна дієздатність фізичної особи

    1. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.

    Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

    2. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.