§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків Реальна допомога у кримінальній справі.

§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків

§ 2. Показання свідків

Стаття 90. Показання свідка § 2. Показання свідків

1. Показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. § 2. Показання свідків

http://povestka.com.ua Реальна допомга у кримінальный справі

2. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. § 2. Показання свідків

За відсутності можливості допитати особу, яка  надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на

доведення яких вони надані, якщо показання не  підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу. § 2. Показання свідків

Стаття 91. Виклик свідка § 2. Показання свідків

1. Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

2. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім’я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

3. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження,  до початку першого судового засідання у справі.

4. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну

відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Стаття 92. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників

1. Сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Стаття 93. Письмове опитування учасників справи як свідків

1. Учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

2. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

3. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не

пізніш як за п’ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження,  до першого судового засідання.

Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання.

У заяві свідка зазначаються

4. У заяві свідка зазначаються ім’я (прізвище, ім’я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс,

реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти

(за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про

обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

5. Якщо поставлене запитання пов’язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів.

6. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання:

1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 71

2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;

3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань.

7. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на

запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов’язати учасника справи надати відповідь.

Стаття 94. Допит свідка за заявою сторони арбітражного (третейського) розгляду

1. На прохання третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу або за заявою сторони (учасника) третейського (арбітражного) розгляду за згодою

третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) апеляційний загальний суд за місцем проживання (перебування) свідка може допитати, в тому

числі повторно, свідка про відомі йому обставини, що стосуються справи, що розглядається третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем), згідно

з визначеним третейським судом (міжнародним комерційним арбітражем) переліком питань.

2. Сторони (учасники) третейського (арбітражного) розгляду можуть брати участь у допиті свідка, ставити йому питання для уточнення його відповідей.

3. В ухвалі про виклик свідка суд вирішує питання забезпечення чи попередньої оплати витрат свідка, пов’язаних із його допитом.

Свідок

Свідок — особа, якій можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної, адміністративної чи цивільної справи, і яка викликана для дачі свідчень.

Зазвичай під словом «свідок» розуміють свідка в суді, проте це слово має ширше значення.

У більш широкому сенсі свідок — це людина, яка була очевидцем якої-небудь події і готова про це свідчити.

До виникнення писемності та писаних контрактів свідок був єдиною можливістю засвідчити будь-який юридичний факт.

Свідок викликається в судове засідання спеціальним сповіщенням; ухилення від дачі показань, або дача завідомо неправдивих показань може стати підставою для його притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Фактичний склад

Фактичний складсукупність юридичних фактів, які відповідно до законодавства необхідні для виникнення, зміни або припинення правовідношення.

На відміну від складного юридичного факту, фактичний склад складається з окремих явищ-юридичних фактів, тоді як складний юридичний факт — це багатоаспектне одне цілісне явище.

Фактичний склад складається з елементів, передбачених певною нормою права — юридичних фактів (або також «умов»);
між елементами існує системний зв’язок;
лише за наявності усіх елементів настають правові наслідки;
сам по собі може бути елементом іншого фактичного складу.

Класифікація фактичного складу

за змістом

однорідний — об’єднує факти, які належать до тієї ж галузі права;

комплексний — включає факти, належні до різних галузей права.

за ступенем визначеності

абсолютно визначені — всі елементи повністю передбачені в правових нормах відносно визначені (напр., бланкетні) — елементи, не повністю

передбачені в правових нормах, відповідні суб’єкти мають певну свободу розсуду для вирішення питання у порядку індивідуального регулювання з урахуванням конкретних обставин справи.

за структурною складністю

прості — накопичення фактів є вільним, враховується у будь-якому порядку;

складні — накопичення фактів є послідовним, у суворо визначеному порядку і твердій залежності.

за ступенем завершеності нагромадження фактів

завершені — процес накопичення юридичних фактів закінчений, відповідні правові наслідки настануть або можуть настати;

незавершені — процес накопичення юридичних фактів, необхідних для настання юридичних наслідків, не завершено.

Автор: Юридическая помощь, защита

Юридическая помощь, юридическая защита по делам о преступлении против жизни и здоровья личности: по делам о преступлении против собственности; по делам о преступлении в сфере незаконного оборота наркотических веществ и пр. Юридические онсультации бесплатно и не ограничено во времени. Составление и подача процессуальных документов любой сложности в суды всех инстанций от суда первой инстанции, до суда апелляционной и кассационной инстанции. ВСУ, ЕСПЧ. Представительство интересов в суде, прокуратуре, полиции. Юридическая консультация адвоката, юриста в гражданско правовых и уголовно правовых правоотноршениях